ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2007 р.
№ 44/180
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого
суддів:
Кочерової Н.О.
Рибака В.В.
Черкащенка М.М.
розглянув
касаційні скарги
Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної
компанії "Нафтогаз України"
відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та
газифікації "Донецькміськгаз"
на постанову
від 14.08.2007
Донецького апеляційного господарського суду
у справі
№ 44/180 господарського суду Донецької області
за позовом
Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної
компанії "Нафтогаз України"
до
про
відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та
газифікації "Донецькміськгаз"
стягнення 1 114 009,74 грн.
за участю представників сторін:
від позивача не з'явилися
від відповідача не з'явилися
Під час слухання справи в судовому засіданні від 29.11.07
оголошена перерва до 13.12.2007.
ВСТАНОВИВ:
В червні 2006 року Дочірня компанія "Газ України"
Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" пред'явила в
суді позов до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню
та газифікації "Донецькміськгаз" про стягнення 1 114 009,74 грн.
заборгованості за переданий у 2004 році природний газ, інфляційних
нарахувань на суму боргу, відсотків річних, пені.
В обгрунтування позовних вимог зазначала, що на підставі
укладеного між сторонами 24.02.2004 року договору поставки
природного газу № 06/04-218 нею було передано 16 625,77 тис. куб.
м. газу на загальну суму 2 444 728,98 грн. Проте відповідач
поставлені обсяги газу оплатив лише в сумі 1 735 969,73 грн.,
заборгувавши 708 759,25 грн. На цю суму позивач нарахував пеню у
розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на
підставі п.6.4 договору, індекс інфляції та 3% річних на підставі
ст.625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Справа судами розглядалась неодноразово.
Рішенням господарського суду Донецької області від 29.05.2007
(суддя Сковородіна О.М.) позовні вимоги задоволено частково.
Припинено провадження у справі в частині стягнення основного
боргу в сумі 708 698,30 грн. у зв'язку з відсутністю предмету
спору.
Стягнуто з відкритого акціонерного товариства по
газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз" основний борг в
сумі 60,95 грн., індекс інфляції в сумі 195 532,59 грн., 3% річних
в сумі 135 846,15 грн., витрати з державного мита в сумі 10 401,42
грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу в сумі 110,18 грн.
Задовольняючи позов частково, господарський суд виходив з
обгрунтованості позовних вимог.
Відмовляючи в позові в частині стягнення пені в сумі 73
871,75 грн., господарський суд виходив з його безпідставності,
оскільки сторонами не досягнуто згоди по п. 6.2 договору №
6/04-218 щодо нарахування пені.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
14.08.2007 (судді: Шевкова Т.А. -головуючий, Акулова Н.В., Волков
Р.В.) рішення змінено частково.
Позовні вимоги про стягнення інфляційних витрат в сумі 195
532,59 грн. задоволено частково в сумі 168 716,29 грн.
В стягненні інфляційних витрат в сумі 26 816,30 грн.
відмовлено.
В іншій частині рішення залишено без змін.
Стягнуто з відкритого акціонерного товариства по
газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз" основний борг в
сумі 60,95 грн., 168 716,29 грн. суму, на яку збільшилась
заборгованість внаслідок інфляційних процесів, 3% річних в сумі
135 846,15 грн., витрати з державного мита при зверненні з
позовною заявою в сумі 3 046,23 грн., витрати на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 32,27
грн.
Змінюючи рішення в частині стягнення інфляційних витрат в
сумі 168 716,29 грн., апеляційний господарський суд виходив з
того, що сума, на яку збільшилась заборгованість внаслідок
інфляційних процесів за період з лютого 2004 року по травень 2006
року становить 168 716,29 грн.
В касаційній скарзі Дочірня компанія "Газ України"
Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" просить
скасувати постанову апеляційного господарського суду в частині
відмови в задоволенні стягнення суми пені в розмірі 73 871,75 грн.
і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині
задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення норм
матеріального і процесуального права.
В касаційній скарзі відкрите акціонерне товариство по
газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз" просить скасувати
постанову апеляційного господарського суду і прийняти нове
рішення, яким відмовити ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" у
задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення ч.2 ст. 180
та ч.8 ст. 181 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
.
Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх
юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що
касаційна скарга відкритого акціонерного товариства по
газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз" не підлягає
задоволенню, а касаційна скарга Дочірньої компанії "Газ України"
Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" підлягає
задоволенню, виходячи з наступного.
24.02.2004 між Дочірньою компанією "Газ України" НАК
"Нафтогаз України" та відкритим акціонерним товариством
"Донецькміськгаз" підписано договір № 06/04-218 на постачання
природного газу.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач даний договір
підписав з протоколом розбіжностей до п.2.1, 5.2, 6.2, 6.3 які
стосуються зобов'язань сторін щодо обсягів поставки природного
газу, порядку розрахунків за отриманий газ, відповідальності за
несвоєчасне виконання грошового зобов'язання та періоду
нарахування неустойки.
29.03.2004 сторонами підписано протокол узгодження
розбіжностей до вищевказаного договору.
Господарськими судами встановлено, що 05.05.2004 між
сторонами підписана додаткова угода № 1 від 05.05.2004, та
18.05.2004 додаткова угода № 2 до договору № 06/04-218, з
відміткою відповідача про підписання цих угод "з урахуванням
пропозицій ВАТ "Донецькміськгаз" згідно протоколу розбіжностей від
18.03.2004". Наведеними додатковими угодами сторони узгодили
обсяги та ціну газу, додаткова угода № 1 від 05.05.2004
(відповідно п.3) поширює свою дію на відносини, що склалися між
сторонами з 1 січня 2004 року.
З матеріалів справи вбачається, що сторонами у період
січень-грудень 2004 були підписані акти подачі-приймання
природного газу, в яких зазначений договір № 06/04-218 від
24.02.2004 року.
Судовими інстанціями досліджено, що в банківських виписках
від 27.02.2006 та від 28.03.2006 відкритим акціонерним товариством
по газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз" зазначено
призначення платежу: договір 06/04-218 від
24.02.2004р. -заборгованість 2004 за спожитий газ для нормованих
витрат, тоді як в п.5.2. первісної редакції договору зазначено про
те, що в платіжних дорученнях покупець повинен обов'язково
вказувати номер договору, дату його підписання, призначення
платежу.
Заяви зустрічних однорідних вимог № 31/19-5774 від
16.06.2004, № 31/19-9889 від 22.09.2004р., які підписані
уповноваженими представниками сторін без заперечень та скріплені
печатками підприємств, містять посилання на договір № 06/04-218
від 24.02.2004 року.
Відповідно до ст. 646 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було
запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і
водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню
пропозицію.
Як встановлено судовими інстанціями і вбачається з матеріалів
справи, відповідач висловлював свої заперечення щодо
запропонованої редакції договору, разом з цим останній висловлював
власні пропозиції щодо неузгоджених пунктів договору.
Господарськими судами правильно встановлено, що дії Дочірньої
компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз
України", яка здійснила поставку газу в кількості 16 625,777
тис.куб.м на суму 2 444 728,98 грн., свідчать про прийняття нової
пропозиції від відповідача.
Відповідно частини 2 статті 642 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
якщо
особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для
відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов
договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи,
сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання
укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не
вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Враховуючи наведене, господарські суди прийшли до правильного
висновку, що внаслідок вчинення конклюдентних дій, з боку обох
сторін, відбулось досягнення згоди за пунктами 2.1, 5.2 договору №
06/04-218 від 24.02.2004 року.
Судовими інстанціями встановлено, що відносини сторін з
приводу поставки природного газу у період з січня по грудень 2004
року об'ємом 16 625,777 тис. м. куб. вартістю 2 444 728,98 грн.
склалися за умовами договору № 06/04-218 від 24.02.2004.
Як вбачається з актів подачі-приймання природного газу за
умовами даного договору позивач поставив відповідачеві природний
газ загальним обсягом 16 625,777 тис. куб.м. на загальну суму 2
444 728, 98грн., який останній, на момент звернення з позовом до
суду, оплатив частково у сумі 1 735 969,73 грн. Непогашеною
залишилась сума 60,95грн. Решта суми була сплачена відповідачем
після порушення провадження у справі.
Отже, господарський суд першої інстанції, з яким погодився і
апеляційний господарський суд, обгрунтовано припинив провадження у
справі в частині задоволення позовних вимог про стягнення
заборгованості в сумі 708 698,30 грн. за поставлений природний газ
на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, зобов'язання має виконуватися належним чином
відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів
цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -
відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що
звичайно ставляться.
Невиконання зобов'язання тягне відповідальність, встановлену
законом або договором, тому позивач мав право на застосування
відповідальності до правопорушника незалежно від того, попередив
чи ні він про намір її застосувати.
Враховуючи вимоги ст.ст.526, 530, 625 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
, судові інстанції підставно задовольнили
позовні вимоги в частині стягнення боргу в сумі 60,95грн. та 3%
річних в розмірі 135 846,15 грн. у зв'язку з їх обгрунтованістю.
Відповідно пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
боржник, який прострочив виконання грошового
зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу
з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час
прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми,
якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Касаційна інстанція погоджується з висновком апеляційного
господарського суду щодо стягнення інфляційних витрат в розмірі
168 716,29 грн., враховуючи, що сума, на яку збільшилась
заборгованість внаслідок інфляційних процесів за період з лютого
2004 по травень 2006 становить 168 716,29 грн.
Досліджуючи протокол узгодження розбіжностей від 29.03.2004
до договору на постачання природного газу № 06/04-218 від
24.02.2004, який підписано обома сторонами і скріплено печатками,
судові інстанції в порушення п.6 ст. 181 Господарського кодексу
( 436-15 ) (436-15)
прийшли до неправильного висновку щодо неукладення
договору в частині стягнення пені, передбаченої п.6.2 цього
договору, а тому суд першої інстанції, з яким погодився і
апеляційний господарський суд прийшов до необгрунтованого висновку
про відсутність підстав щодо стягнення пені в сумі 73 871,75 грн.
Таким чином, доводи Дочірньої компанії "Газ України"
Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", викладені в
касаційній скарзі, які стосуються стягнення пені підлягають
задоволенню, як такі, що грунтуються на матеріалах справи і нормах
законодавства.
Враховуючи наведене, постанова апеляційного господарського в
частині відмови в задоволенні вимог щодо стягнення пені в сумі 73
871,75 грн. підлягає зміні.
Разом з тим, касаційна інстанція зазначає, що доводи
відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та
газифікації "Донецькміськгаз", викладені в касаційній скарзі не
спростовують правильних висновків суду і не заслуговують на увагу.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства по
газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз" залишити без
задоволення.
Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України"
Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задовольнити.
Постанову від 14.08.2007 Донецького апеляційного
господарського суду у справі № 44/180 змінити і викласти в
наступній редакції:
"Скасувати рішення господарського суду Донецької області від
29.05.2007 в частині відмови в стягненні пені в сумі 73 871,75
грн.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства по
газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз" на користь
Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії
"Нафтогаз України" пеню в сумі 73 871,75 грн. та витрати по сплаті
державного мита в сумі 738,71 грн.
Доручити господарському суду Донецької області видати наказ."
В решті постанову залишити без змін.
Головуючий Н.Кочерова
Судді В.Рибак
М.Черкащенко