ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2007 р.
№ 18/59
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді
суддів
Кота О.В.
Владимиренко С. В.
Шевчук С.Р.
розглянувши касаційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства "Комерційний банк
"Національний стандарт"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
21.08.2007р.
у справі № 18/59
за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Комерційний банк
"Національний стандарт"
до
Акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова
компанія"
про
стягнення 14 859,94 грн.
за участю представників:
позивача: Лупенка О. М.;
відповідача: Кісельової Л. В.
в с т а н о в и в :
Рішенням господарського суду м. Києва (суддя Пінчук В.I.) від
17 травня 2007 року у справі № 18/59 позов задоволено, стягнуто з
АТ "УПСК" на користь ВАТ "КБ "Славутич" (ВАТ "КБ "Національний
стандарт") 14 859грн. 94 коп. страхового відшкодування у зв'язку з
завданими збитками внаслідок неповернення позичальником кредиту та
судові витрати.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21
серпня 2007 року (судді Сотніков С.В., Дикунська С.Я., Гарник
Л.Л.) рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято
нове рішення, яким в позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись з даним рішенням, ВАТ "КБ "Національний
стандарт" звернулось до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського
апеляційного господарського суду від 21.08.2007 р. та залишити
рішення господарського суду м. Києва від 17.05.2007 р. без змін,
оскільки судом при винесенні оскаржуваного судового акту порушено
норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши
повноту встановлення господарськими судами обставин справи та
правильність застосування норм процесуального права, колегія
суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню, виходячи з наступного.
Господарськими судами встановлено, що 28.12.2002р. між АТ
"УПСК" (далі - Компанія) та АКБ "Славутич" (далі -"Банк"),
правонаступником якого є ВАТ "КБ "Національний стандарт", укладено
генеральний договір № 2 добровільного страхування кредиту.
Відповідно до умов укладеного договору, об'єктами страхування
є майнові інтереси, що не суперечать чинному законодавству
України, пов'язані з фінансовими збитками Банку внаслідок повного
або часткового неповернення позичальником Банку кредиту та
відсотків за користування кредитом на умовах, встановлених в
кредитному договорі між Банком та Позичальником.
Страховими випадками згідно з пунктом 4.1. договору (в
редакції додаткової угоди № 1 від 12.06.2003р.) є невиконання або
виконання не в повному обсязі Позичальником своїх платіжних
зобов'язань перед Банком, а саме: в розмірі поточних нарахованих
відсотків протягом 15 днів з моменту настання зобов'язань; в
розмірі несплаченої суми кредиту по кінцевому терміну його
погашення згідно умов кредитного договору і, внаслідок чого, Банку
заподіяно фінансовий збиток, за наявності якого настає
відповідальність страховика по виплаті страхового відшкодування.
14 березня 2003 року між Банком та Юрченко Д.О. (далі -
Позичальник) було укладено кредитний договір № 208, за яким
Позичальнику було надано кредит на придбання комп'ютерної техніки
у розмірі 13 281,60 грн. зі сплатою 33 % річних строком на один
рік.
14.03.2003р. у відповідності до Генерального договору
добровільного страхування кредиту від 28.12.2002р. № 2, між
Компанією (далі - Страховик) та Банком (далі Страхувальник) було
укладено договір страхування кредиту серії КРС № 59, за яким
Страхувальник передав, а Страховик прийняв на страхування ризик
неповернення або повернення не в повному обсязі кредиту та
процентів за його користування, наданого Страхувальником
Позичальнику згідно з кредитною угодою від 14.03.2003р. № 208 для
придбання Позичальником комп'ютерної техніки.
Відповідно до ст. 979 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
за договором
страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі
настання певної події (страхового випадку) виплатити другій
стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі,
грошову суму (страхову виплату). Пунктом 2.3 договору серії КРС №
59 встановлено, що страхове відшкодування виплачується Страховиком
у розмірі непогашеної Позичальником на день складання страхового
акта суми. Якщо страхова сума становить певну частину від суми
наданого кредиту (та відсотків за користування), страхове
відшкодування виплачується у такій же частині від визначених по
страховому випадку збитків.
Крім того, згідно договору Страхувальник зобов'язаний
повідомити про настання страхового випадку Страховика протягом 5
банківських днів з моменту його настання.
Строк дії кредитного договору серії КРС від 14.03.2003 р.
закінчився 13 березня 2004 року. Позичальником не оплачена
заборгованість по кредиту у сумі 13 281,60 грн. та заборгованість
за користування кредитом у сумі 1 578,34 грн.
Позивачем строки повідомлення відповідача щодо страхового
випадку дотримані.
Господарськими судами встановлено, що у зв'язку з настанням
страхового випадку за договором страхування кредиту серії КРС № 59
від 14.03.2003р., Банку завдано фінансовий збиток на загальну суму
14 859,94 грн. внаслідок невиконання Юрченком Д. О. своїх
платіжних зобов'язань по кінцевому терміну погашення за кредитним
договором.
Ст. 990 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та ст. 25 Закону України "Про
страхування" ( 85/96-ВР ) (85/96-ВР)
встановлено, що страховик здійснює
страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви
страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної
договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Проте, п. 4 ч. 1 ст. 991 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та ст. 26
Закону України "Про страхування" ( 85/96-ВР ) (85/96-ВР)
передбачають, що
страховик має право відмовитись від здійснення страхової виплати у
разі одержання страхувальником повного відшкодування збитків за
договором майнового страхування від особи, яка їх завдала.
Як встановлено апеляційним господарським судом, 26 липня 2004
року набрало законної сили рішення Голосіївського районного суду
м. Києва від 25.06.2004 р. у справі № 2-3443/4 за позовом ВАТ "КБ
"Славутич" до Юрченка Д. О., яким стягнуто заборгованість по
кредитному договору № 280 від 14.03.2003 р. в сумі 15 627,01 грн.
2 серпня 2004 року Голосіївський районний суд м. Києва видав
виконавчий лист № 2-3443, на підставі якого Державною виконавчою
службою Козелецького районного управління юстиції відкрито
виконавче провадження.
Згідно ч. 2 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження"
( 606-14 ) (606-14)
про закінчення виконавчого провадження державний
виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником
відповідного відділу державної виконавчої служби. Копія постанови
у триденний строк надсилається сторонам та суду або іншому органу
(посадовій особі), які видали виконавчий документ.
В матеріалах справи не міститься відповідної постанови про
закриття виконавчого провадження у справі за позовом ВАТ "КБ
"Славутич" до Юрченка Д. О, а відтак для позивача не виключена
можливість стягнення з останнього кредитних коштів.
Виходячи з наведено, Київський апеляційний господарський суд
дійшов обгрунтованого висновку про те, що страховик має право
відмовити страхувальнику у здійсненні страхової виплати, що є
предметом розгляду у справі № 18/59.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21
серпня 2007 року у справі № 18/59 залишити без змін, а касаційну
скаргу Відкритого акціонерного товариства "Комерційний банк
"Національний стандарт" -без задоволення.
Головуючий суддя О. Кот
судді: С. Владимиренко
С. Шевчук