26-1/531-06-13829 Про стягнення вартості недостачі товару - Текст документа

Товариство з обмеженою відповідальністю "Катрал-Південь" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Панург" про стягнення вартості недостачі нафтопродуктів у розмірі 55452,96 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.06.2007р. (суддя М.I.Никифорчук), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.08.2007р. (судді: Н.В.Ліпчанська, Е.I.Андрєєва, П.Ф.Мацюра), у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Катрал-Південь" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 15.06.2007р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.08.2007р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Свою вимогу Товариство з обмеженою відповідальністю "Катрал-Південь" мотивує тим, що господарським судом першої та апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Катрал-Південь" підлягає задоволенню частково.

Господарським судом встановлено, що 02.01.2006р. позивачем та відповідачем укладено договір охорони № 02-01/06, за яким відповідач зобов'язався прийняти під охорону і забезпечити супроводження, недоторканість і збереження нафтопродуктів, що переміщуються у залізничних вагонах -цистернах по залізниці України. Кількість вантажу або вагонів -цистерн, їх найменування, маршрут, час визначаються у заявках, які є невід'ємною частиною договору. Пунктом 3.1 договору сторонами визначено, що прийом вантажу під охорону здійснюється на естакадах наливу вантажовідправника після завантаження в технічно-непошкоджені вагонно-цистерни, або на залізничних станціях переадресовки, вказаних у заявці замовника.

Проте, встановивши вищезгадані обставини, господарський суд попередніх інстанцій не дав даним обставинам правової оцінки та не встановив правової природи виниклих між сторонами правовідносин, що унеможливлює вирішення даного спору.

Наказом Держнафтогазпрому, Міністерства економіки, Міністерства транспорту, Держстандарту, Держкомстату України від 2 квітня 1998р. № 81/38/101/235/122 (z0685-99) затверджено Iнструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України (ділі Iнструкція)

Згідно ст. 1 Iнструкції інструкція встановлює єдиний порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів, проведення обліково-розрахункових операцій і застосовується на підприємствах та організаціях України, які займаються нафтопродуктозабезпеченням. Вимоги цієї Iнструкції є обов'язковими для підприємств, установ та організацій всіх галузей народного господарства і всіх форм власності, а також для громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, що займаються придбанням, транспортуванням, зберіганням та реалізацією нафти і нафтопродуктів на території України.

Порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів встановлений розділом 4 Iнструкції.

Згідно п 4.1.3.11 Iнструкції підприємства, що приймають нафтопродукти безпосередньо від НПЗ, складають акт приймання (передачі) нафтопродуктів (форма N 2-НП). Акт складає матеріально відповідальна особа в двох примірниках. Щодобово складається відомість здавання нафтопродуктів за формою N 3-НП (додаток 3). Маса прийнятого нафтопродукту, що відвантажується залізницею, визначається на підставі відомостей відвантаження за формою N 4-НП (додаток 4). Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що приймання нафтопродуктів підприємствами здійснюється за актами відповідної форми. Проте, вирішуючи даний спір, господарський суд попередніх інстанцій встановленому законом порядку не досліджував акти відповідної форми, за якими здійснювалося приймання нафтопродуктів від постачальників позивача.

Згідно п. 4.1.3.19 Iнструкції на всі нафтопродукти, що надійшли, складається "Акт приймання нафтопродуктів за кількістю" за формою N 5-НП (додаток 5). При цьому в разі приймання нафтопродукту, що надійшов в одній цистерні, заповнюється п. 12.1, при прийманні кількох цистерн заповнюється п. 12.2 цього додатка. Акт складається у день надходження нафтопродуктів і затверджується керівництвом вантажоодержувача не пізніше наступного дня після його складання. Якщо приймання здійснюється у вихідний або святковий день, акт приймання повинен бути затверджений у перший робочий день після вихідного або святкового дня. Акт підписується особами, які брали участь у прийманні нафтопродуктів. Особи, що підписують акт, мають бути попереджені про відповідальність за достовірність даних, викладених у ньому. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що на всі нафтопродукти, що надійшли складається "Акт приймання нафтопродуктів за кількістю" за формою N 5-НП, який має відповідати приписам даної правової норми.

Проте, вирішуючи даний спір, господарський суд попередніх інстанцій не досліджував відповідні акти та не дав їм правової оцінки.

Наведене свідчить про неповне з'ясування судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а, отже, і порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо встановлення обставин справи, а останні встановлені неповно, справа підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Катрал-Південь" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Одеської області від 15.06.2007р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.08.2007р. у справі №26-1/531-06-13829 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.