7/452 Про стягнення заборгованості за договором на постачання питної води та приймання стічних вод - Текст документа

У липні 2007 року Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" в особі Розрахункового Департаменту звернулось до господарського суду з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Маяк-7" про стягнення 42766,74 грн. заборгованості за договором №04943/4-06 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 24.09.2004р. та інфляційних втрат в розмірі 344,51грн., всього 43111,25грн.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 31.08.2008р. у справі №7/452, на підставі ст.27 ГПК України (1798-12) , до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Акціонерну енергопостачальну компанію "Київенерго".

Рішенням господарського суду м. Києва від 12.11.2007р. у справі №7/452 (суддя Гумега О.В.) позов задоволено частково; стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу "Маяк-7" на користь Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 30679,93грн. основного боргу, 174,74грн. інфляційних втрат, 308,55грн. витрат по сплаті державного мита та 84,45грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення господарського суду м. Києва від 12.11.2007р. у справі №7/452 скасувати, та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

В судове засідання 06.03.2008р. представники відповідача не з'явилися. Враховуючи, що про час, дату та місце розгляду справи сторони були повідомлені своєчасно та належним чином, Вищий господарський суд України вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за їх відсутності.

06.03.2008р. Відкрите акціонерне товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" подало клопотання №08/86 від 06.03.2008р. у справі №7/452, в якому просить Вищий господарський суд України провадження у справі припинити в частині стягнення суми основного боргу, посилаючись на сплату відповідачем суми основного боргу після подання касаційної скарги.

Зазначене клопотання судом касаційної інстанції відхилено, оскільки виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначені ст.ст.111-5, 111-7 ГПК України (1798-12) .

Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" подала пояснення до касаційної скарги від 06.03.2008р. №У07/1-7/452, в яких підтримала касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал".

Відповідач відзив на касаційну скаргу позивача на час розгляду справи в касаційній інстанції суду не надав, що згідно статті 111-2 ГПК України (1798-12) не перешкоджає перегляду судового рішення, що оскаржується.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та третьої особи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до Роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п.п. 1, 6 постанови від 29.12.1976 №11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад законодавства України. Обгрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Рішення місцевого господарського суду не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам, оскільки не грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Судом першої інстанції встановлено, що 24.09.2004р. між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" (постачальник) і Житлово-будівельним кооперативом "Маяк-7" (абонент) укладено договір №04943/4-06 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі.

Відповідно до п.1.1 цього договору постачальник зобов'язався надавати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред'явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва приймати від нього стічні води у систему каналізацій м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва, а абонент -здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України №65 від 01.07.1994р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22.07.1994р. за №165/374 (z0165-94) , Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №37 від 19.02.2002р. (z0402-02) , зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26.04.2002р. за №403/6691 (z0403-02) , а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

На підставі п.3.1.1 даного договору постачальник зобов'язався забезпечувати абоненту постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82 "Вода питна" до його водопровідного вводу та приймати від абонента стічні води на умовах цього договору, визначати у строки, встановлені графіком обслуговування лічильників абонента, кількість наданої абоненту води та прийнятих від нього стоків в міську каналізаційну мережу (п.3.1.2 вказаного договору).

Обсяг води, що підлягає постачанню та прийняттю в систему каналізацій, надається абонентом у вигляді нормативного розрахунку (погодинного, добового, помісячного, річного обсягу постачання послуг), який узгоджується постачальником і є невід'ємною частиною договору (п.1.3 цього договору).

Облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями водолічильника, зареєстрованого у постачальника (п. 2.1.1 даного договору).

Згідно умов договору абонент зобов'язався сплачувати вартість наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору (п.3.3.5 цього договору).

Пунктом 2.2.1 вказаного договору встановлено, що постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді -дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів.

Абонент зобов'язався здійснювати оплату вартості послуг щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента (п.2.2.2 цього договору), а в разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документу, абонент зобов'язався здійснювати оплату вартості наданих йому послуг не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води (п.2.2.4 даного договору.).

Відповідно до п.2.2.5 вказаного договору сторони погодили, що у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, абонент зобов'язаний у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента, письмово повідомити про це постачальника та у цей же термін направити представника з обгрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова абонента оплатити розрахунковий документ постачальника вважатиметься безпідставною.

На виконання умов договору №04943/4-06 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 24.09.2004р. позивачем було надано відповідачу послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод, проте, останній, в порушення умов зазначеного договору, зобов'язання по своєчасному проведенню розрахунків за надані послуги не виконав в повному обсязі, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем.

Враховуючи приписи ст.ст.14, 525, 526, 625 ЦК України (435-15) , суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача по вказаному договору основного боргу на суму 30679,93грн. та інфляційних втрат на суму 174,74грн. за поставлену питну воду та приймання стічних вод через приєднані мережі по договору №04943/4-06 від 24.09.2004р., виходячи з розшифровки рахунків абонента за номером 5-458 помісячно по холодній воді та стокам.

Поряд з цим, передчасно відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача суми оплати поставленої питної води, що використовується для виготовлення гарячої води, за період з грудня 2006р. по квітень 2007р., визначеної по розшифровкам рахунків абонента за номером -5-50458 помісячно по гарячій воді, суд першої інстанції зазначив, що метою укладення договору №04943/4-06 від 24.09.2004р. було постачання питної води та приймання стічних вод для потреб будинку за адресою: м.Київ, вул. Героїв Сталінграду, 60, умови зазначеного договору не регулюють постачання позивачем відповідачу холодної води для виготовлення гарячої води, облік якої здійснювався приладом обліку за абонентським номером -5-50458, позивач не надав суду доказів того, що зазначений договір №04943/4-06 від 24.09.2004р. був укладений на постачання води відповідачу для виготовлення гарячої води. Доказів укладення додаткової угоди про постачання холодної води, яка використовується для виготовлення гарячої води між сторонами, позивачем суду не надано.

При цьому, суд дійшов передчасного висновку, що оскільки підстави позову пов'язані з невиконанням відповідачем умов договору №04943/4-06 від 24.09.2004р. щодо оплати поставленої в ході його виконання питної води, а постачання холодної води та її оплата для виготовлення гарячої води не регулюється умовами даного договору, визначення вартості наданих послуг в рамках даного позовного провадження повинно здійснюватись, виходячи з даних показника лічильника, зареєстрованого за абонентським номером -5-458.

Водночас, судом зазначено, що 09.03.2000р. між відповідачем та Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" було укладено договір №24-0186 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до п.1.1 якого предметом цього договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором. За вказаним договором АЕК "Київенерго" зобов'язалося постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію -в період опалювального періоду; гарячого водопостачання -протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком №1 до цього договору (п.2.2.1 цього договору), а відповідач -своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Проте, погодитись з вказаним висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача суми оплати поставленої питної води, що використовувалась для виготовлення гарячої води за вказаний період неможливо з наступних підстав.

Відповідно до ст.19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" (2918-14) послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору.

Статтею 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (1875-15) встановлено, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, зокрема на комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Згідно з приписами ст.67 ГК України (436-15) відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Судом, в порушення зазначених норм, не надано оцінку доводам позивача, що ЖБК "Маяк-7" є споживачем послуг питного водопостачання та водовідведення, що надаються ВАТ "АК "Київводоканал" відповідно до договору на послуги з водопостачання та водовідведення, отже, нарахування за питну воду, що в подальшому використана ЖБК "Маяк-7" у вигляді гарячої води, має здійснюватися ВАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" на підставі укладеного договору та відповідно до вимог чинного законодавства України.

Так, зокрема, згідно п.1.1 договору на послуги водопостачання та водовідведення укладеного сторонами у справі, постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов'язується розраховуватись за вищезазначені послуги згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994р. №65 (z0165-94) .

Правила користування є нормативно-правовим актом, який запроваджує порядок користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод до комунальної каналізації та визначає взаємовідносини між підприємством питного водопостачання ВАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" та абонентами міських, районних, селищних водопроводів і каналізацій на території України, отже, Правила користування є єдиним чинним нормативно-правовим актом, що встановлює механізм проведення розрахунків за холодну воду, яка використовується для виготовлення гарячої води.

Відповідно до п.1.2 Правил користування їх дотримання є обов'язковою вимогою для всіх осіб, підприємств, установ, організацій, що користуються комунальними водопроводами і каналізаціями, незалежно від їх відомчої належності і форми.

Пунктами 12.3, 12,17 зазначених Правил користування встановлено, що розрахунки за воду, яка відпускається для централізованого гарячого водопостачання, та за відповідний обсяг стічних вод здійснюються безпосередньо з підприємствами, які споживають воду.

Враховуючи наведене, ВАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" є виробником та постачальником послуг центрального питного водопостачання, а ЖБК "Маяк-7" відповідно до договору є споживачем таких послуг, а тому зобов'язаний оплачувати отримані послуги, оскільки ним була спожита питна вода, в тому числі і питна вода використана для виготовлення гарячої води, та скинуто стоки у систему міської каналізації.

Поряд з цим, судом не взято до уваги, що АЕК "Київенерго" не має правових підстав здійснювати нарахування за питну воду, що використовується для виготовлення гарячої води, а здійснює нарахування тільки за використані для підігріву води гг/калорії.

Враховуючи зазначене, висновки суду щодо дій ВАТ "АК "Київовдоканал" по виставленню рахунків за постачання питної води, яка використовується для виготовлення гарячої води та відповідного обсягу стоків, на підставі діючих тарифів на такі послуги безпосереднім споживачам, які перебувають з ВАТ "АК "Київовдоканал" у договірних відносинах, є передчасними без з'ясування їх відповідності нормам діючого законодавства у сфері питного водопостачання.

Зазначені обставини залишені місцевим господарським судом поза увагою.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, надав неповну та невірну юридичну оцінку всім обставинам справи, чим порушив норми процесуального права, не застосував відповідні норми матеріального права до спірних правовідносин, у зв'язку з чим, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції (ст.111-7 ГПК України (1798-12) ), оскаржуване рішення підлягає скасуванню в частині відмови позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення основного боргу на суму 12086,81грн. та інфляційних втрат на суму 169,77грн., а дана справа в означеній частині передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду в іншому складі суду.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати вищенаведене, повно та всебічно з'ясувати всі суттєві обставини справи, надати належну оцінку зібраним доказам та постановити законне й обгрунтоване рішення, оскільки рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, а обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини справи, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" задовольнити частково.

Рішення господарського суду м. Києва від 12.11.2007р. у справі №7/452 скасувати в частині відмови позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення основного боргу на суму 12086,81грн. та інфляційних втрат на суму 169,77грн., в цій частині справу №7/452 передати на новий розгляд до господарського суду м. Києва в іншому складі суду.