ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2007 р.
№ 31/138
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. - головуючого,
Волковицької Н.О.,
Рогач Л.I.,
за участю представників сторін:
позивача
Дерій В.I. -дов. № 174 від 11.12.2007; Кальченко С.I. -дов. №
53 від 03.10.2006
відповідача
не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Управління освіти Дніпровської районної у м. Києві державної
адміністрації
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2007
у справі
№ 31/138
господарського суду
м. Києва
за позовом
Міжгалузевого виробничо-комерційного підприємства "Україна"
до
Управління освіти Дніпровської районної у м. Києві державної
адміністрації
про
стягнення 166492,80 грн.
ВСТАНОВИВ:
Міжгалузеве виробничо-комерційне підприємство "Україна"
звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до
Управління освіти Дніпровської районної у м. Києві державної
адміністрації про стягнення заборгованості у розмірі 166 492, 80
грн., у зв'язку з неналежним виконання замовником умов договорів
на технічне обслуговування модульного теплового пункту системи
опалення і гарячого водопостачання за № 10 від 15.01.2004 та за №
11 від 15.01.2004 року.
Рішенням господарського суду міста Києва від 26.04.2007
(суддя Качан Н.I.) задоволено позовні вимоги; з Управління освіти
Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації на
користь Міжгалузевого виробничо-комерційного підприємства
"Україна" стягнуто заборгованість в сумі 166 492, 80 грн., 1665
грн. витрат зі сплати державного мита та 118, 00 грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
25.06.2007 (судді: Корсак В.О. - головуючий, Коршун Н.М., Авдеєв
П.В.) рішення господарського суду міста Києва від 26.04.2007
залишено без змін.
Судові рішення вмотивовано встановленими обставинами справи
щодо наявності у відповідача неналежно виконаних зобов'язань за
договорами на технічне обслуговування модульного теплового пункту
системи опалення та гарячого постачання в частині оплати виконаних
робіт, здійснення яких позивачем підтверджено належними та
допустимими у справі доказами; статтями 526, 530, ч. 1 ст. 837
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, що визнають порядок та
строки виконання зобов'язань, в тому числі за договором підряду.
Не погоджуючись з судовими рішеннями попередніх інстанцій,
відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційної
інстанції та рішення місцевого суду і прийняти нове рішення, яким
у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
При цьому скаржник посилається на неправильне застосування
апеляційним господарським судом норм матеріального та
процесуального права, а саме статей 33, 43, п. 2 ст. 62 та п. 2
ст. 80 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
оскільки судом не перевірено надані докази, не витребувано їх
оригінали, не прийнято до уваги клопотання відповідача про
залишення позову без розгляду з огляду на наявність судового
рішення від 28.12.2006 у справі № 07/390 ніж тими ж сторонами, про
той же предмет та з тих же підстав.
Також скаржник зазначає про порушення судом п. 2 ст. 215
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, оскільки представлені угоди
не відповідають вимогам закону та п. 6 ст. 51 Бюджетного кодексу
України ( 2542-14 ) (2542-14)
; вважає, що судом не враховано його заяву про
застосування позовної давності.
Позивачем у судовому засіданні заявлено клопотання про
залучення до матеріалів справи угоди про надання правової допомоги
та включення оплати послуг адвоката до складу судових витрат.
Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що до складу судових витрат входить
оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за
участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому
випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги
надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими
документами.
Колегія суддів дійшла висновку про відхилення даного
клопотання з тих підстав, що позивачем не надано належних доказів
про здійснення судових витрат, а саме платіжного доручення чи
іншого фінансового документа, який підтверджував оплату юридичних
послуг Міжгалузевому виробничо-комерційному підприємству
"Україна"; крім того надано копію угоди, яка підписана з однієї
сторони, у зв'язку з чим відсутні докази узгодження сторонами умов
договору.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення
представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши
наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки
обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких
підстав.
Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи у касаційному порядку
судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених
фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи
апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу
одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти
докази.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є
наявність чи відсутність передбачених законодавством для
виникнення взаємних зобов'язань сторін, ступінь їх виконання
кожного з сторін.
Відтак, для правильного вирішення спору судом належало
з'ясувати відповідні обставини та підстави належних та допустимих
доказів.
Господарськими судами встановлено, що управління освіти
Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації
(далі -замовник) та Міжгалузеве виробничо-комерційне підприємство
"Україна" (далі -підрядник) 15.01.2004 року уклали договір на
технічне обслуговування індивідуального модульного теплового
пункту системи опалення і гарячого водопостачання №10, за умовами
якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання
робіт по технічному обслуговуванню індивідуальних модульних
теплових пунктів системи опалення і гарячого водопостачання
Дошкільних навчальних закладів.
Відповідно до п. 2.1 договору № 10 від 15.01.2004 року
вартість доручених підряднику робіт визначається згідно з
затвердженою калькуляцією в сумі 295,20 грн., в т.ч. ПДВ за
обслуговування одного модуля /МIТП/ протягом одного місяця.
Оплата за послуги по ремонту модульних пунктів проводиться
згідно з актами приймання виконаних робіт за формою КБ-2в, які
підписуються сторонами не пізніше останнього робочого дня
поточного місяця (п. 4.1 Договору № 10 від 15.01.2004 року).
Управління освіти Дніпровської районної у м. Києві державної
адміністрації (далі -замовник) та Міжгалузеве виробничо-комерційне
підприємство "Україна" (далі -підрядник) 15.01.2004 року уклали
договір № 11 на технічне обслуговування індивідуального модульного
теплового пункту системи опалення і гарячого водопостачання, за
умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе
виконання робіт по технічному обслуговуванню індивідуальних
модульних теплових пунктів системи опалення і гарячого
водопостачання середніх шкіл.
Відповідно до п. 2.1 договору № 11 від 15.01.2004 року
вартість доручених підряднику робіт визначається згідно з
затвердженою калькуляцією та складає 295,20 грн. разом з ПДВ за
обслуговування одного модуля /МIТП/ протягом одного місяця.
Оплата за послуги по ремонту модульних пунктів проводиться
щомісячно згідно з актами приймання виконаних робіт за формою
КБ-2в, які підписуються сторонами не пізніше останнього робочого
дня поточного місяця (п. 4.1 Договору № 11 від 15.01.2004 року).
Господарськими судами також встановлено, що відповідач свої
зобов'язання за договором на технічне обслуговування
індивідуального модульного теплового пункту системи опалення і
гарячого водопостачання №10 від 15.01.2004 року та № 11 від
15.01.2004 року не виконав, зокрема не провів оплату згідно актів
виконаних робіт. Кожен із пред'явлених актів засвідчує перелік
найменування прийнятих робіт по технічному обслуговування теплових
22 чи 39 модульних пунктів та вказує на виконаний об'єм робіт в
межах затвердженої калькуляції в т.ч. ПДВ протягом одного місяця .
Таким чином борг відповідача на день розгляду справи у суді першої
інстанції складає 166 492 грн. 80 коп.
Порядок розрахунків сторін за виконані підрядні роботи
передбачений розділом IV договорів.
Згідно з положеннями п. 4.1 договорів № 10 та № 11 від
15.01.2004 року сторонами не обумовлені конкретні строки
проведення замовником оплати за фактично виконані позивачем
підрядні роботи. Оскільки між сторонами не було встановлено строк
виконання зобов'язання, то позивач звернувся до відповідача з
листами-вимогами №138 та № 139 від 14.12.2006 року оплатити
виконані підрядником роботи за договорами на технічне
обслуговування індивідуального модульного теплового пункту системи
опалення і гарячого водопостачання.
Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник)
зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням
другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та
оплатити виконану роботу.
Відповідно до статей 526, 526 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно
до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного
законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно
до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно
ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння
зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено
договором або законом
Проте, відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не
встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор
має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен
виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення
вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору
або актів цивільного законодавства.
З огляду на порушення відповідачем прийнятих на себе
договірних зобов'язань щодо оплати вказаної суми, господарськими
судами обгрунтовано стягнуто борг в примусовому порядку, оскільки
позивачем виконано свої зобов'язання належним чином, претензій та
зауважень від відповідача не надходило, наявні акти виконаних
робіт підписані з боку відповідача та містяться в матеріалах даної
справи, тому позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновки
апеляційної інстанції щодо підстав виникнення у відповідача
грошових зобов'язань, ступеню виконання зобов'язання та наслідків
його порушення.
Оскаржуючи судове рішення, відповідач посилається на
відсутність заборгованості станом на 01.01.2006 рік закінчення
позовної давності для судового захисту порушеного права, однак
господарськими судами встановлено, що вказаний акт свідчить про
проведене звіряння сторонами, але за послідуючий період після
спірного. Відповідачем не надано доказів того, що хтось інший
виконував спірні підрядні роботи. Всі первинні документи, на
підставі яких було задоволено позов -договори, акти виконаних
робіт, у встановленому законом порядку визнані недійсними не були.
Крім того, строк позовної давності починає перебіг з 22.12.2006
р., тобто через 7 днів з дня пред'явлення вимоги про сплату.
Відповідно до частини 1 статті 101 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, розглядаючи справу у
повному обсязі, апеляційний господарський суд повно з'ясував
обставини, які мали значення для її правильного розгляду та
правильно застосував норми матеріального та процесуального права;
розглянув та обгрунтовано відхилив доводи, наведені в апеляційній
скарзі.
Відповідно до роз'яснень, що викладені в постанові Пленуму
Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
зі змінами та доповненнями, рішення є
законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального
законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у
відповідності з нормами матеріального права, що підлягають
застосуванню до даних правовідносин. Обгрунтованим визнається
рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення
для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і
правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і
підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому
засіданні.
Таким чином, прийнята апеляційним господарським судом
постанова відповідає положенням статті 105 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
та вимогам, що
викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від
29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
зі змінами
та доповненнями, підстав для її скасування з наведених у
касаційній скарзі мотивів судова колегія не вбачає.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 43, 111-5, 111-7,
пунктом 1 статті 111-9, статтею- 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Управління освіти Дніпровської районної у м.
Києві державної адміністрації залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
25.06.2007 у справі № 31/138 господарського суду міста Києва та
рішення господарського суду міста Києва від 26.04.2007 залишити
без змін.
Головуючий Т. Дроботова
Судді Н. Волковицька
Л. Рогач