ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2007 р.
№ 13/140-07
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючий суддя
Муравйов О. В.
Судді
Коробенко Г. П.
Фролова Г. М.
розглянувши
касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю Кінний завод
"Вінниччина"
на постанову
Житомирського апеляційного господарського суду від 25.09.2007
року
по справі
№ 13/140-07 Господарського суду Вінницької області
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Липовецький
елеватор"
До
Товариства з обмеженою відповідальністю Кінний завод
"Вінниччина"
Про
стягнення 33013,26 грн.
За участю представників сторін:
від позивача:
Томкін О.Ю. -дов. від 05.03.2007 року
від відповідача:
не з'явився
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.11.2007
року по справі № 13/140-07 касаційна скарга Товариства з обмеженою
відповідальністю Кінний завод "Вінниччина" на постанову
Житомирського апеляційного господарського суду від 25.09.2007 року
по справі № 13/140-07 прийнята до провадження, а розгляд
призначений на 11.12.2007 року.
Відповідно до Розпорядження Заступника Голови Вищого
господарського суду України від 11.12.2007 року розгляд касаційної
скарги здійснюється колегією суддів у складі: Муравйов О. В.
(головуючий), Коробенко Г. П., Фролова Г. М.
Відводів складу колегії суддів не заявлено.
Представник відповідача в судове засідання 11.12.2007 року не
з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги
повідомлений заздалегідь належним чином. Виходячи з особливостей
розгляду справи судом касаційної інстанції, передбачених ст. 111-7
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, неявка представника відповідача не
перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами.
За згодою представника позивача в судовому засіданні
11.12.2007 року оголошені вступна та резолютивна частини постанови
Вищого господарського суду України.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою
відповідальністю "Липовецький елеватор" звернулось до
Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з
Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінний завод "Вінниччина"
основного боргу (з урахуванням індексу інфляції) у розмірі
29560,66 грн., пені у розмірі 2389,81 грн., а також 3% річних від
простроченої суми - 1062,79 грн., посилаючись на порушення та
невиконання відповідачем умов договору складського зберігання №82А
від 18 серпня 2005 року.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від
10.04.2007 року по справі № 13/140-07 (суддя Тісецький С. С.),
залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного
господарського суду від 25.09.2007 року (головуючий суддя
Веденяпін О. А., судді Черпак Ю. К., Щепанська Г. А.), позовні
вимоги задоволені повністю: стягнуто з Товариства з обмеженою
відповідальністю Кінний завод "Вінниччина" на користь Товариства з
обмеженою відповідальністю "Липовецький елеватор" 26017,69 грн. -
основного боргу, 2389,81 грн. - пені, 3542,97 грн. - індексу
інфляції, 1062,79 грн. - 3% річних, 350 грн. - відшкодування
витрат пов'язаних зі сплатою державного мита та 118,00 грн. -
відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятими по справі рішенням та
постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кінний завод
"Вінниччина" звернулось до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду
Вінницької області від 10.04.2007 року та постанову Житомирського
апеляційного господарського суду від 25.09.2007 року скасувати та
прийняти нове рішення.
Відзив на касаційну скаргу не наданий, що не перешкоджає
розгляду касаційної скарги по суті.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши
суддю-доповідача, пояснення представника позивача, проаналізувавши
на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність
застосування судами норм матеріального та процесуального права,
колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла
наступного висновку.
Як встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами,
18 серпня 2005 року Товариство з обмеженою відповідальністю
"Липовецький елеватор" та Товариство з обмеженою відповідальністю
"Кінний завод "Вінниччина" уклали договір складського зберігання
№82, відповідно до якого позивач прийняв від відповідача на
довгострокове зберігання сільськогосподарську продукцію.
Пунктом 1.3 зазначеного договору передбачено, що позивач
зобов'язався надавати відповідачу за плату послуги щодо доведення
якості продукції до рівня, що забезпечує оптимальний режим
тривалого стійкого зберігання, а також послуги щодо її
відвантаження.
Відповідно до п.4.1 договору відповідач мав розраховуватись
не рідше одного разу на місяць.
Позивач надав послуги та виконав роботи згідно зазначеного
вище договору на загальну суму 26 017,69 грн., що підтверджується
підписами обох сторін на актах виконаних робіт:
- від 22.08.2005 року на суму 284,10 грн. та на суму 193,64
грн.
- від 28.08.2005 року на суму 384,30 грн.
- від 30.08.2005 року на суму 11 987,78 грн.
- від 03.09.2005 року на суму 1 002,96 грн.
- від 30.09.2005 року на суму 74,88 грн.
- від 13.10.2005 року на суму 34,90 грн.
- від 31.01.2006 року на суму 1 713,60 грн. та на суму 10
341,53 грн.
Однак, як встановлено місцевим та апеляційним господарськими
судами, відповідач за отриманий товар не розрахувався, його борг
перед позивачем становить 26 017,69 грн.
Згідно ст.ст. 525, 526, 527 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
одностороння відмова від зобов'язання або одностороння
зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено
договором або законом.
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до
умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного
законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до
звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -
прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором
або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового
обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів
того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання
приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і
несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на
вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням
встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також
три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір
процентів не встановлений договором або законом.
Колегія суддів Вищого господарського суду України
погоджується з місцевим та апеляційним господарськими судами в
тому, що вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача сплатити
індекс інфляції - 3542,97 грн. та 3% річних - 1062,79 грн. є
обгрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню,
оскільки договором, укладеним між сторонами, не встановлено іншого
розміру процентів річних.
Пунктом 5.4 договору передбачено, що у разі, якщо відповідач
затримає здійснення платежу позивачу він сплачує пеню у розмірі
подвійної облікової ставки НБУ, нарахованої на несплачену суму,
або 0,2% від вартості несплаченої суми за кожен день прострочки.
Тому вимога позивача про стягнення з відповідача 2389,81 грн.
пені на підставі поданого розрахунку є, що визнається касаційною
інстанцією, обгрунтованою, а також такою, що правомірно задоволена
місцевим та апеляційним господарськими судами.
З урахуванням викладеного, Вищий господарський суд України
вважає, що підстав для скасування рішення Господарського суду
Вінницької області від 10.04.2007 року та постанови Житомирського
апеляційного господарського суду від 25.09.2007 року в даному
випадку немає, а тому касаційна скарга Товариства з обмеженою
відповідальністю Кінний завод "Вінниччина" задоволенню не
підлягає.
Iнші доводи, викладені Товариством з обмеженою
відповідальністю Кінний завод "Вінниччина" в касаційній скарзі, не
приймаються Вищим господарським судом України, оскільки вони
зводяться до переоцінки встановлених місцевим та апеляційним
господарськими судами обставин справи, що не входить до
компетенції суду касаційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
Кінний завод "Вінниччина" залишити без задоволення.
Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від
25.09.2007 року по справі № 13/140-07 залишити без змін.
Головуючий суддя
О. В. Муравйов
Судді
Г. П. Коробенко
Г. М. Фролова