11/101 Про стягнення суми штрафу за неналежне виконання умов договору підряду (прострочення строків виконання робіт та придбання обладнання) - Текст документа

Виробничо-енергетичне об'єднання "Вітроенергопром" звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Новатор" та Товариства з обмеженою відповідальністю НТЦ "Електро" і просило суд стягнути з першого відповідача 60 658,84 пені, 7 883,82 грн. штрафу, а з другого відповідача державне мито у сумі 684,53 грн. та 118,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням першим відповідачем зобов'язань за договором №15/-06/03 від 06.06.2003р. підряду на капітальне будівництво, яке полягає у простроченні ним строків виконання робіт та придбання обладнання, що є підставою для стягнення пені та 7% штрафу, передбачених ч.2 ст.231 ГК України (436-15) .

При цьому позивач зазначає, що на підставі листа-заявки №538 від 14.12.2005р. першого відповідача щодо перерахування авансу у сумі 452 020,07 грн. для виконання будівельно-монтажних робіт, позивач перерахував вказану суму платіжним доручення за №80 від 15.12.2005р.

Відповідно до доданого до заявки виробничо-фінансового розрахунку необхідності авансового фінансування, перший відповідач зобов'язався виконати роботи, визначені у локальних (ресурсних) кошторисах, протягом 6 місяців з моменту здійснення передплати (а.с.16-18 т.1). Обсяг цих робіт (кошториси) було визначено першим відповідачем безпосередньо у зазначеному розрахунку.

Проте, вказані роботи першим відповідачем виконані частково на суму 363 184,56 грн.

Позовні вимоги щодо другого відповідача обгрунтовані тим, що саме дії останнього призвели до порушення першим відповідачем строків виконання зобов'язань, оскільки для виконання першим відповідачем робіт був залучений субпідрядник -другий відповідач, який, у свою чергу, отримавши грошові кошти від першого відповідача, несвоєчасно виконав та передав йому роботи.

Рішенням господарського суду Донецької області від 13.06.2007р. (суддя З.П.Азарова) у задоволені позову відмовлено з тих підстав, що у договорі підряду капітального будівництва та додаткових угодах до нього сторони встановили строк виконання робіт до 31.12.2007р. При цьому, строки виконання робіт за етапами сторонами не узгоджувалися, у зв'язку з чим відсутні підстави приймати строк (6-ть місяців), визначений позивачем, а відтак пред'явлені позивачем штрафні санкції є необгрунтованими.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.08.2007р. (головуючий, суддя Скакун О.А., судді Колядко Т.М., Мирошниченко С.В.) рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Погодившись з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, суд апеляційної інстанції встановив, що спірні правовідносини між позивачем та першим відповідачем виникли на підставі листа-замовлення, яким обумовлено виконання робіт в межах та на умовах договору про капітальне будівництво. Строк виконання підрядних робіт визначений сторонами у додатковій угоді №8 від 20.12.2006р. до договору про капітальне будівництво і спливає 31.12.2007р.

Вказана додаткова угода підписана представниками обох сторін у встановленому законом порядку, а тому вона є невід'ємною частиною договору, і її умови повинні виконуватись сторонами належним чином. У зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що строк виконання першим відповідачем підрядних робіт, які вказані у листі-замовленні ще не настав. Тобто, підстав для нарахування штрафних санкцій у позивача немає.

Не погоджуючись з вказаними рішенням та постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково з таких підстав.

При вирішення даного спору по суті заявлених вимог, судами двох інстанцій встановлено, що між позивачем та першим відповідачем укладено договір №15-06/03 від 06.06.2003р. підряду на капітальне будівництво за умовами якого підрядчик (перший відповідач) прийняв на себе зобов'язання по будівництву 15-тої черги з 3-х вітрових електростанцій типу USW 56-100 Новоазовської вітроелектростанції потужністю 50 МВт Новоазовського району Донецької області згідно проекту, затвердженому замовником (п.1.1 договору).

Відповідно до п.2.1. договору підрядник зобов'язався виконати роботи, зазначені у п.1.1 договору, у відповідності до затвердженої робочої документації та титульного списку, затвердженим замовником, графіком виконання будівельно-монтажних робіт у період з червня 2003р. по червень 2004р.

Додатковою угодою №8 від 30.12.2006р. до договору сторони змінили остаточний термін виконання робіт до 31.12.2007р. (а.с.25 т.1).

Пунктом 6.3. Особливих умов до договору капітального будівництва, які є невід'ємною частиною договору, у редакції додаткової угоди №3 від 02.04.2004р., передбачено, що з урахуванням особливостей та специфікації виконання окремих етапів будівництва на підставі постанови КМУ від 29.03.2004р. №399 (399-2004-п) замовник перераховує підряднику аванс у розмірі, який не має перевищувати 80% вартості річного обсягу робіт, на термін не більше 8-ми місяців на підставі листа-замовлення підрядника з додатком обгрунтованого виробничо-фінансового розрахунку необхідності авансового фінансування. Після закінчення восьмимісячного строку невикористані підрядником суми авансу повертаються замовнику (а.с.21-24, 145 т.1).

Даний договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, який є підставою для виникнення у його сторін прав та обов'язків, визначених цим договором.

Відповідно до п.1 ст.193 ГК України (436-15) , суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (436-15) .

В силу ст.ст.525, 526 ЦК України (435-15) , одностороння відмову від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором, або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п.1 ст.530 ЦК України (435-15) , якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 875 ЦК України (435-15) визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до ст.846 ЦК України (435-15) , строки виконання роботи або їх окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно ч.2, 3 ст.883 ЦК України (435-15) , за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Суми неустойки (пені), сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, повертаються підрядникові у разі закінчення всіх робіт до встановленого договору граничного терміну.

Як вірно встановлено судами двох інстанцій граничний термін виконання усіх будівельно-підрядних робіт, визначених п.1.1. договору №15/-06/03 від 06.06.2003р. підряду на капітальне будівництво, встановлений сторонами до 31.12.2007р.

Разом з тим, висновку про те, що між сторонами не узгоджувалися строки виконання робіт за етапами, суди двох інстанцій дійшли без з'ясування всіх обставин справи та без надання належної правової оцінки правовідносинам, що склалися між сторонами під час виконання договору капітального будівництва, та безпосередньо умовам пункту 6.3 Особливих умов договору, у редакції додаткової угоди №3 від 02.04.2004р.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач на підставі п.6.3. Особливих умов договору підряду капітального будівництва направив позивачу лист-замовлення №538 від 14.12.2005р., в якому просив перерахувати аванс у розмірі 452 020,07 грн. для виконання будівельно-монтажних робіт згідно доданому виробничо-фінансовому розрахунку необхідності авансового фінансування.

Цим розрахунком відповідач визначив обсяги робіт та їх вартість, додавши також розроблені ним відповідні локальні кошториси на суму авансу (а.с.36-42).

Пунктом 6 вказаного розрахунку визначений строк виконання робіт, передбачених цим розрахунком та локальними кошторисами, - шість місяців з моменту здійснення передплати (а.с.17).

Відповідно до ст.844 ЦК України (435-15) , якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Платіжним дорученням №80 від 15.12.2005р. позивач перерахував відповідачу 452 020,07 грн. передплати на виконання визначених відповідачем у локальних кошторисах робіт (а.с.18).

У зв'язку з невиконанням відповідачем цих робіт протягом 6-ти місяців з моменту здійснення позивачем передплати, останній звернувся до відповідача з претензією №01/2916 від 20.02.2007р. про сплату пені та штрафу, всього у сумі 68 452,66 грн. за прострочення виконання передбачених локальними кошторисами робіт (а.с.45 т.1).

У своїй відповідні №115 від 20.03.2007р. на вказану претензію, відповідач не заперечує проти невиконання у повному обсязі своїх зобов'язань у визначений строк -6-ть місяців, та просить вказані штрафні санкції стягнути з другого відповідача -субпідрядника, посилаючись на те, що саме з його вини зобов'язання не було виконано у визначені термін та обсяг робіт (а.с.48).

Наведеним обставинам, що склалися між сторонами під час виконання ними договору підряду капітального будівництва, ні суд першої, ні апеляційної інстанції не дали правової оцінки та передчасно відхилили доводи позивача, викладені у його поясненнях від 24.05.2007р. (а.с.142-143 т.1), відносно того, що загальний строк виконання усіх робіт за договором не повинен перевищувати 31.12.2007р., а строк виконання окремих робіт сторонами завжди визначався на підставі виробничо-фінансового розрахунку, складання якого передбачено п.6.3 Особливих умов договору, в якому підрядник (відповідач) вказував строк виконання окремих робіт.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п.1 постанови від 29.12.1976 року №11 "Про судове рішення" (v0011700-76) , обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Законним рішення є тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Проте, ухвалені у даній справі судові акти цим вимогам не відповідають.

Неповне встановлення обставин, що мають значення для справи, є порушенням вимог: ст.4-7 ГПК України (1798-12) , яка визначає, що судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи; ст.38 ГПК України (1798-12) , яка зобов'язує суд у разі, якщо подані сторонами докази є недостатніми, витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

Вказані порушення норм процесуального права призвели до неповного з'ясування обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення даного спору по суті заявлених вимог, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що судами дана правильна юридична оцінка спірним правовідносинам та зроблений відповідаючий чинним нормам матеріального права висновок щодо прав і обов'язків сторін.

Допущені порушення норм процесуального права не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції з огляду на вимоги ст.111-7 ГПК України (1798-12) .

Враховуючи викладене, ухвалені у даній справі рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу Виробничо-енергетичного об'єднання "Вітроенергопром" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Донецької області від 13.06.2007р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.08.2007р. у справі №11/101 скасувати.