ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2007 р.
№ 2/84 ( rs814817 ) (rs814817)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової - головуючого
Н. Волковицької
Л. Рогач
за участю представників:
позивача
не з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено
належно)
відповідача
не з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено
належно)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро -гарант -цукор"
на постанову
від 17.07.2007 Дніпропетровського апеляційного господарського
суду
у справі
№ 2/84 ( rs814817 ) (rs814817)
господарського суду Кіровоградської
області
за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" від імені
якої діє Центр електрозв'язку № 6 Кіровоградської філії відкритого
акціонерного товариства "Укртелеком"
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро -гарант -цукор"
про
стягнення 10937,70 грн.
В С Т А Н О В И В :
ВАТ Укртелеком", від імені якої діє Центр електрозв'язку № 6
Кіровоградської філії ВАТ "Укртелеком", звернулось до
господарського суду Кіровоградської області з позовом до ТОВ
"Агро -гарант -цукор" про стягнення 10937,70 грн., з яких 10937,70
грн. основного боргу, 206,83 грн. пені, 89,18 грн. - 3 % річних та
287,78 грн. інфляційних збитків, посилаючись, зокрема, на приписи
статей 237, 526, 527,625, 901 Цивільного кодексу, статтю 193
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем не були
виконані зобов'язання за договорами про надання послуг
електрозв'язку № 511575 від 06.02.2006 р. та № 113 від 29.11.2005
р. про надання ADSL -доступу до мережі Iнтернет, у зв'язку з чим
за період з 21.09.2006 р. по 21.02.2007 р. за користування
послугами електрозв'язку виникла заборгованість у сумі 10353,91
грн.
Претензії № 273 від 15.12.2006 р. та № 25 від 29.01.2007 р.
залишені відповідачем без відповіді та задоволення.
Крім того, на підставі частини 2 статті 625 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
та згідно з умовами договорів № 511575
від 06.02.2006 р. та № 113 від 29.11.2005р. позивачем було
нараховано 206,83 грн. пені, 89,18 грн. - 3 % річних та 287,78
грн. інфляційних збитків.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від
27.04.2007 р. (суддя Деревінська Л.В.) позовні вимоги задоволені
повністю, стягнуто з ТОВ "Агро -гарант -цукор" на користь ВАТ
Укртелеком", від імені якої діє Центр електрозв'язку № 6
Кіровоградської філії ВАТ "Укртелеком", борг за надані послуги в
розмірі 10353,91 грн., пені 206,83 грн., інфляційні збитки в
розмірі 287,78 грн., 3% річних в розмірі 89,18 грн.
Мотивуючи рішення господарський суд дійшов висновку, що
позивачем на виконання укладених між сторонами договорів № 511575
від 06.02.2006 р. та № 113 від 29.11.2005 р. надавались
відповідачу телекомунікаційні послуги електрозв'язку та послуги
доступу до мережі Iнтернет, відповідач свої зобов'язання за
договорами з оплати наданих послуг не виконав, в зв'язку з чим за
період з 21.08.2006 р. по 21.02.2007 р. виник борг в розмірі
10353,91 грн.
Доказів сплати боргу відповідачем суду не подано.
Крім того, суд визнав обгрунтованими та такими, що підлягають
задоволенню вимоги позивача щодо стягнення пені за період за
період з 21.09.2006р. по 01.03.2007р. в сумі 206,83 грн., 3 %
річних за період з 21.09.2006р. по 21.02.2007р. в сумі 89,18 грн.
та інфляційні збитки за період з вересня 2006 року по лютий 2007
року включно на суму 287,78 грн.
За апеляційною скаргою ТОВ "Агро -гарант -цукор"
Дніпропетровський апеляційний господарський суд (судді: Науменко
I.М., Лисенко О.М., Голяшкін О.В.), переглянувши рішення
господарського суду Кіровоградської області від 27.04.2007 р. в
апеляційному порядку, постановою від 17.07.2007 р. залишив його
без змін з тих же підстав.
ТОВ "Агро -гарант - цукор" подало до Вищого господарського
суду України касаційну скаргу, в якій просить рішення
господарського суду Кіровоградської області від 27.04.2007 р. та
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої
інстанції, обгрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням
судами норм матеріального та процесуального права.
Скаржник, зокрема, зазначає, що судами попередніх інстанції
не було з'ясовано правову природу договорів, що є підставою
заявленого позову, та які норми матеріального права підлягають
застосуванню до спірних правовідносин.
На думку скаржника, суд не звернув уваги на те, що позов
обгрунтовано двома договорами, та не з'ясував питання про те, яка
заборгованість виникла у відповідача за кожним окремо взятим
договором і які зобов'язання та відповідальність сторін
передбачені цими договорами.
В порушення вимог статті 43 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
судами на було з'ясовано обставин,
пов'язаних з обсягом наданих послуг відповідачу за наявними
вимогами та не наведено в рішенні доказів, що підтверджують ці
обставини.
Під час розгляду справи суд першої інстанції не з'ясував чи
дійсно позивачем надавались послуги за період за який виставлені
рахунки на оплату.
Між тим, наявні в матеріалах справи акти приймання -передачі
виконаних послуг за період з 21.08.2006 р. по 21.02.2007 р. між
сторонами не підписані. А отже і відсутні підстави для визнання
наданих послуг.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія
суддів вважає, що касаційна скар га підлягає задоволенню з таких
підстав.
Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція
виходить з обставин, встановлених у даній справі судом першої та
апеляційної інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами
першої та апеляційної інстанції під час розгляду справи, між ВАТ
"Укртелеком", від імені якого діє Центр електрозв'язку № 6, та ТОВ
"Агро-гарант-цукор" було укладено договір № 511575 від
06.02.2006р. про надання послуг електрозв'язку та № 113 від
29.11.2005р. про надання ADSL -доступу до мережі Iнтернет.
На виконання умов яких позивач зобов'язувася надавати ТОВ
"Агро-гарант-цукор" послуги електрозв'язку та послуги доступу до
мережі Iнтернет, шляхом включення до порту вузла Iнтернет
Укртелекому по абонентській лінії за допомогою обладнання ADSL та
динамічної (постійної) IР -адреси.
Відповідно до пункту 5.2 договору № 113 від 29.11.2005р.
споживач проводить оплату за надану послугу щомісяця до 20 числа
поточного місяця на підставі рахунків Укртелекому, виставлених до
10 числа поточного місяця, наступного за звітним.
В пункті 4.5 договору № 511575 від 06.02.2006р. сторони
погодили, що розрахунки за фактично отримані в кредит послуги
електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем
протягом 10 днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20 -ого
числа місяця, наступного за розрахунковим.
Крім того, судами було встановлено, що відповідно до пункту
6.10 договору № 113 від 29.11.2005р. при невиконанні пункту 5.2 (в
разі затримки оплати), споживач сплачує пеню за весь період
затримки, яка обчислюється від вартості неоплаченої послуги у
розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який
нараховується пеня, за весь період затримки.
Згідно із пунктом 5.8. договору № 511575 від 06.02.2006 р. у
разі несплати за надання послуги електрозв'язку понад установлений
термін споживач сплачує пеню у розмірі одного відсотка, яка
нараховується за кожну добу затримки.
Здійснюючи судове провадження суд першої інстанції, з яким
погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що позовні
вимоги про стягнення з відповідача основного боргу за надані
телекомунікаційні послуги та послуги доступу до мережі Iнтернет в
розмірі 10353,91 грн. підлягають задоволенню повністю, оскільки
ВАТ "Укртелеком", від імені якого діє Центр електрозв'язку №6, на
виконання умов договорів надавались ТОВ "Агро -гарант - цукор"
телекомунікаційні послуги електрозв'язку та послуги доступу до
мережі Iнтернет.
ТОВ "Агро -гарант - цукор" свої зобов'язання за договорами з
оплати наданих послуг не виконав, у зв'язку з чим за період з
21.08.2006 р. по 21.02.2007 р. виник борг в розмірі 10353,91 грн.
Доказів сплати боргу ТОВ "Агро -гарант - цукор" суду не було
подано.
Проте, колегія суддів вважає такий висновок судів передчасним
та таким, що грунтується на неповному з'ясуванні відповідних
обставин справи.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських
відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним
чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за
відсутності конкретних вимог щодо виконання
зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно
ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються
відповідні положення Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
з
урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для
належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої
сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення
зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій
передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статті 901 цього Кодексу за договором про
надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за
завданням другої сторони (замовника) надати послугу (виконати
певні дії або здійснити певну діяльність, що приносить користь), а
замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу,
якщо інше не встановлено договором.
У разі, якщо договором передбачено надання послуг за плату,
замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу у розмірі,
строки та у порядку, що встановлені договором (статті 903, 905
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
).
Згідно з частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
надана послуга підлягає сплаті по-перше, за умови
закріплення у договорі розміру, строку і порядку оплати, а
по-друге, в нормі йдеться про обов'язок сплатити вже надану
послугу.
За приписами статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
одностороння відмова від зобов'язання або одностороння
зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено
договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним
чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших
актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та
вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що
звичайно ставляться.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом позову у
даній справі є стягнення заборгованості за надані послуги зв'язку
згідно із договорами № 511575 від 06.02.2006 р. про надання послуг
електрозв'язку (пункт 4.5 договору) та № 113 від 29.11.2005р. про
надання ADSL -доступу до мережі Iнтернет (пункт 5.2 договору).
Розділом 5 договору № 113 від 29.11.2005 р. сторони
передбачили умови та порядок розрахунків.
Укртелеком починає надання послуги після здійснення
споживачем установчої плати у повному обсязі (пункт 5.3 договору).
Укртелеком починає нарахування абонентної плати за послугу з
дати підключення обладнання на стороні споживача до вузла Iнтернет
Укртелекому, дата зазначається в Акті здачі -приймання послуги
(пункт 5.4 договору).
Пунктом 4.8 договору № 511575 від 06.02.2006 р. про надання
послуг електрозв'язку передбачено, що плата за встановлення
телефону та інших абонентських пристроїв вноситься споживачем під
час оформлення замовлення на виконання відповідної послуги.
Нарахування плати за користування телефоном та іншими
абонентськими пристроями здійснюється з дня їх включення (пункт
4.9 договору).
Проте, під час розгляду справи господарським судам необхідно
було, насамперед, з'ясувати, наступні питання:
- чи дійсно ВАТ Укртелеком", від імені якої діє Центр
електрозв'язку № 6 Кіровоградської філії ВАТ "Укртелеком",
надавалися зазначені послуги у періоди, за які були виставлені
рахунки на їх оплату;
- факт складання та підписання актів здачі - прийняття за
користування послугами електрозв'язку за період з 21.09.2006 р. по
21.02.2007 р., за який виникла заборгованість у сумі 10353,91
грн.;
- з чого складається сума заборгованості 10353,91 грн., яка
заявлена позивачем до стягнення та підстави її виникнення.
За приписами статті 43 цього Кодексу, господарський суд
оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтуються на
всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі
всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що
господарськими судами першої та апеляційної інстанції при розгляді
справи та прийнятті судових рішень не взято до уваги та не надано
належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності,
що, враховуючи суть спору, свідчить про не з'ясування судом всіх
обставин, які мають значення для правильного вирішення
господарського спору.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України,
викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 "Про судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Враховуючи, що застосування норм матеріального права
цілковито залежить від повноти та правильності встановлення
обставин справи, судові рішення не можна визнати законними.
Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду
справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або
вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні
суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того
чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова
у справі підлягають скасуванню, а справа -направленню на новий
розгляд до господарського суду Кіровоградської області.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати
викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких грунтуються
вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених
обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального
права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Керуючись статтями 43, 111-7, пунктом 3 статті 111-9,
статтями 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Рішення господарського суду Кіровоградської області від
27.04.2007 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 17.07.2007 р. у справі № 2/84 ( rs814817 ) (rs814817)
скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського
суду Кіровоградської області.
Касаційну скаргу ТОВ "Агро -гарант -цукор" -задовольнити.
Головуючий Т. Дроботова
Судді Н. Волковицька
Л.Рогач