ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2007 р.
№ 13/582
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого
Кочерової Н.О.
суддів:
Рибака В.В.,
Мележик Н.I.
розглянув
касаційну скаргу
товариства з обмеженою відповідальністю "Лізинг-Кредит"
на постанову
від 18.04.2007 Київського апеляційного господарського суду
у справі
№ 13/582 господарського суду м. Києва
за позовом
товариства з обмеженою відповідальністю "Лізинг-Кредит"
до
приватного підприємства "Гайворон"
про
стягнення 4870,38 грн.
за участю представників сторін:
від позивача Беденка О.М. дов. № 47 від 21.09.2007
від відповідача не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
В серпні 2005 року товариство з обмеженою відповідальністю
"Лізинг-Кредит" звернулось до господарського суду з позовом до
приватного підприємства "Гайворон" про стягнення збитків в розмірі
4 870,38 грн.
В обгрунтування позовних вимог посилалось на неякісне
виконання з боку відповідача замовлених товариством робіт за
договором від 13.04.2004 № 4/1 з ремонту приміщення, у зв'язку з
тим, що товариство неодноразово зверталось до підприємства усунути
недоліки виконаних робіт, що останнім зроблено не було, а позивач
вимушений був скористатись послугами іншого підрядника СПД Чмут
О.В., вартість виконаних робіт якого склала 4870,38 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 15.11.2006 (суддя
Євдокимов О.В.) в задоволені позову відмовлено повністю.
Відмовляючи в позові, господарський суд виходив з того, що
під час прийняття позивачем виконаних відповідачем за договором №
4/1 від 13.04.2004 робіт відступи від умов або недоліки робіт
виявлені не були, а відповідно до укладеної між сторонами угоди
від 30.11.2004 товариство та підприємство дійшли згоди про
розірвання договору, отже припинились будь-які зобов'язання за
договором та право позивача вимагати відшкодування збитків за
договором.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
18.04.2007 (судді: Коваленко В.М. -головуючий, Вербицька О.В.,
Пантелієнко В.О.) рішення залишено без змін з тих же підстав.
В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю
"Лізинг-Кредит" просить рішення господарського суду та постанову
апеляційного господарського суду скасувати і прийняти нове
рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на
порушення норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши
повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку,
Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Частина 1 ст. 623 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
покладає на боржника,
який порушив зобов'язання, обов'язок відшкодувати збитки, що стали
насідком зазначеного порушення.
Застосування відповідальності у вигляді відшкодування,
заподіяних невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань,
збитків, що встановлена вказаною нормою, можливе лише за наявності
складу правопорушення, до якого входять наступні елементи:
протиправна поведінка; наявність збитків; причинний зв'язок між
протиправною поведінкою та спричиненням збитків; вина.
Оскільки предметом спору у даній справі є стягнення збитків,
заподіяних невиконанням взятих на себе зобов'язань відповідачем за
умовами договору, предметом доказування у даній справі є
встановлення обставин, які вказують на наявність чи відсутність
складу цивільного правопорушення.
Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків,
господарський суд повинен з'ясувати правові підстави покладення на
винну особу зазначеної майнової відповідальності.
Як встановлено господарськими судами та вбачається з акту
здачі-приймання виконаних робіт послуг на підставі договору № 4/1
від 13.04.2004 відповідачем були здані, а позивачем прийняті
виконані послуги по ремонту приміщення, що знаходиться за адресою:
м. Київ, вул. Райдужна, 13-а, вищезазначені послуги задовольняють
умовам договору на виконання послуг, загальна вартість виконаних
послуг становить 30 000 грн., авансом сплачено 30 000 грн.,
розрахунки між сторонами проведено повністю, сторони одна до одної
претензій не мають.
Господарськими судами встановлено та позивачем не
спростовано, що товариством з обмеженою відповідальністю
"Лізинг-Кредит" при прийманні роботи, виконаної відповідачем, не
було виявлено та заявлено про відступи від умов договору або інші
недоліки.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.11.2004 між сторонами
укладена угода про розірвання договору № 4/1 від 13.04.2004,
пунктом 2 якої передбачено, що з моменту набуття чинності даною
угодою сторони не вважають себе пов'язаними будь-якими правами і
обов'язками. Відповідно до п.3 угоди замовник та виконавець
виконали всі взяті на себе зобов'язання по договору № 4/1 від
13.04.2004 і будь-яких претензій один до одного не мають.
Враховуючи норми Цивільного ( 435-15 ) (435-15)
та Господарського
кодексів ( 436-15 ) (436-15)
, якими регулюються припинення провадження у
справі, судові інстанції прийшли до правильного висновку, що
укладенням угоди 30.11.2004 зобов'язання сторін за договором №
4/1, за яким позивачем пред'явлені вимоги у даній справі,
припинилися за згодою сторін, у зв'язку з чим у позивача відсутні
підстави вимагати виконання передбаченого договором зобов'язання
щодо надання гарантії на виконані роботи. Отже, товариство
втратило право вимоги щодо стягнення з відповідача збитки,
пов'язані з неналежним виконанням останнім зобов'язань за
укладеним між сторонами договором.
Стаття ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
покладає на кожну зі
сторін, що беруть участь у справі, обов'язок доказування тих
обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і
заперечень.
Отже, на кредитора, що вимагає відшкодування збитків згідно
ст. 623 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, покладається обов'язок доказування
розміру збитків, завданих йому порушенням зобов'язання.
Судовими інстанціями досліджено, що в матеріалах справи
відсутні докази того, що саме відповідач виконував на замовлення
позивача ремонті роботи, для усунення недоліків у яких позивач був
змушений понести збитки, зокрема, актом здачі-приймання виконаних
робіт від 30.11.2004 на суму 30 000 грн. не визначено, які саме
послуги по ремонту приміщення приймає товариство. Разом з тим з
вказаного акту прийняття робіт не вбачається куди входять роботи
по плитці.
Господарськими судами як першої, так і апеляційної інстанції
встановлено, що позивачем не надано доказів обгрунтування
виконання договору № 25 від 30.06.2005, укладеного між позивачем
та СПД Чмут О.В., за яким суб'єкт підприємницької діяльності
передає керамічну плитку у вказаній кількості та клей у власність
позивача та приймає на себе зобов'язання здійснити ремонтні роботи
ганку.
Разом з тим судами підтверджено відсутність в матеріалах
справи відповідних актів прийому-передачі виконаних робіт за
договором № 15 від 30.06.2005, копії видаткових накладних, які б
свідчили про фактичне отримання позивачем будівельних матеріалів.
Відмовляючи в позові господарський суд першої інстанції, з
яким погодився і апеляційний господарський суд, з урахуванням
наведеного, обгрунтовано встановив відсутність сукупності
елементів складу цивільного правопорушення і підстави для
застосування до спірних правовідносин сторін ст.623 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, а відтак правомірно відмовив в позові у зв'язку з його
необгрунтованістю.
Оскільки, судовими інстанціями під час розгляду даної справи
не встановлено наявності всіх елементів складу цивільного
правопорушення, за яке встановлена відповідальність у вигляді
зобов'язання відшкодувати збитки, ними правомірно відмовлено у
задоволенні позову в частині стягнення збитків у сумі 4 870,38
грн.
Викладене спростовує доводи касаційної скарги щодо
неправильного застосування норм матеріального та процесуального
права, оскільки судові рішення грунтуються на наданих товариством
з обмеженою відповідальністю "Лізинг-Кредит" доказах і не
спростованих доказах відповідача.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
"Лізинг-Кредит" залишити без задоволення, а постанову від
18.04.2007 Київського апеляційного господарського суду та рішення
від 15.11.2006 господарського суду м. Києва у справі № 13/582 без
змін.
Головуючий Н.Кочерова
Судді: В.Рибак
Н.Мележик