ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2007 р.
№ 02/5170
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Остапенка М.I. (головуючий),
Харченка В.М.,
Борденюк Є.М.
розглянувши у відкритому
за участю представника позивача:
касаційну скаргу
судовому засіданні у м. Києві
Кірси В.В. та представника відповідача -Ганноченко О.В.
Кредитної спілки "Добросвіт"
на постанову
від 06.07.2007
Київського міжобласного
апеляційного господарського суду
у справі
№ 02/5170
господарського суду
Черкаської області
за позовом
Кредитної спілки "Добросвіт"
до
Відкритого акціонерного товариства "Євро-Азіатська страхова
компанія "Фініст"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет
спору, на стороні позивача:
Тупчій В.О.
про
стягнення 19703,23 грн.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про
час і місце слухання справи сторони були повідомлені належним
чином.
В судовому засіданні 22.11.2007 оголошувалась перерва до
06.12.2007.
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2006 року кредитна спілка "Добросвіт" звернулася з
позовом до відкритого акціонерного товариства "Євро-Азіатська
страхова компанія "Фініст", згідно якого, уточнивши в ході
розгляду справи свої вимоги, просила стягнути 18718,07 грн.
страхового відшкодування по договору страхування № Д117/05-ФК від
01.07.2005 у зв'язку з невиконанням позичальником Тупчієм В.О.
своїх зобов'язань за кредитним договором № 00299 від 01.07.2005,
укладеним між ним і позивачем.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 02.11.2006
залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє
самостійних вимог на предмет спору, на стороні
позивача -громадянина Тупчія В.О.
Рішенням господарського суду Черкаської області від
28.12.2006 у справі № 02/5170 позов задоволено частково. Стягнено
з ВАТ "Євро-Азіатська страхова компанія "Фініст" на користь
Кредитної спілки "Добросвіт" страхові виплати в сумі 17494,90 грн.
В решті позову відмовлено.
Постановою Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 06.07.2007, за тією ж справою,
вищезазначене судове рішення скасовано та прийнято нове рішення,
яким в позові відмовлено.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову
апеляційного господарського суду від 06.07.2007, а рішення суду
першої інстанції від 28.12.2006 залишити без змін. Зокрема,
скаржник посилається на те, що постанова апеляційного суду
прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, а
саме, ст.ст. 4-2, 4-3, 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ст.ст. 18, 26
Закону України "Про страхування" ( 85/96-ВР ) (85/96-ВР)
.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить постанову
апеляційного суду залишити без змін, а касаційну скаргу
позивача -без задоволення.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників
сторін, перевіривши правильність застосування апеляційним судом
норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України знаходить касаційну скаргу такою, що
не підлягає задоволенню.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Як встановлено апеляційним судом, і це відповідає наявним
матеріалам справи, 01.07.2005 між позивачем та фізичною особою
Тупчієм В.О. був укладений кредитний договір № 00299, згідно умов
якого позивач зобов'язався надати Тупчію В.О., як позичальнику, на
підприємницькі потреби грошові кошти у розмірі 20000,00 грн. під
36% річних на 36 місяців із терміном остаточного погашення кредиту
не пізніше 01.07.2008, а Тупчій В.О. зобов'язався повернути
позикодавцю вказану суму та сплатити відсотки за користування
кредитом відповідно до умов цього договору та додатку № 1 до
нього.
Для забезпечення виконання зобов'язань за зазначеним
кредитним договором, 01.07.2005 позивач уклав із громадянином
Онищенком О.А. договір поруки № 00299/1, згідно умов якого
Онищенко О.А. поручився перед позивачем відповідати солідарно у
повному обсязі за своєчасне та повне виконання Тупчієм В.О.
зобов'язань по кредитному договору.
Крім того, 01.07.2005 між позивачем та відповідачем був
укладений договір страхування кредиту № Д-117/05-ФК, в якому
зазначено, що об'єктом страхування є майнові інтереси, пов'язані з
кредитними ризиками КС "Добросвіт" через отримання збитків
внаслідок неповернення (неповного повернення) позичальником за
кредитним договором суми кредиту та відсотків. При цьому, умовами
договору було визначено, що страховик має право відмовитися від
виплати страхової суми, якщо страхувальник приховав або повідомив
невідомості про обставини, які мають значення для судження про
страховий ризик, страхову подію про об'єкт страхування.
Апеляційним судом також було встановлено, що у зв'язку з тим,
що позичальник порушив свої зобов'язання за кредитним договором,
що стосуються сплати кредиту та відсотків по кредиту, позивач
направив позичальнику лист від 03.02.2006 із повідомленням про
наявність простроченої заборгованості по кредиту, про розірвання
із 03.02.2006 в односторонньому порядку кредитного договору №
00299 від 01.07.2005 та про вимогу повністю повернути кредит і
виконати зобов'язання за кредитним договором.
Крім того, позивач, звертаючись до суду з цим позовом,
обгрунтовував свої вимоги тим, що відповідач відмовив йому у
виплаті страхового відшкодування.
Сукупності встановлених по справі обставин апеляційний суд
дав належну оцінку, і з урахуванням вимог ст. 991 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, ст. 26 Закону України "Про страхування" ( 85/96-ВР ) (85/96-ВР)
та вимог Правил страхування кредитів, дійшов до правильного
висновку про безпідставність заявленого позову. У цьому зв'язку,
апеляційний суд правомірно врахував фактичні обставини справи, з
яких вбачається, що для отримання кредиту в КС "Добросвіт" Тупчій
В.О. та його поручитель Онищенко О.А. взяли довідки про доходи в
ПП "Джи Ем Ко", в яких було вказано, що Тупчій В.О. та Онищенко
О.А. працювали на даному підприємстві протягом грудня 2004
року -травня 2005 року на посаді, відповідно, виконавчого
директора із заробітною платою 3000,00 грн. та менеджера з реклами
із заробітною платою 2400,00 грн.
В той же час, згідно довідки з Державного реєстру фізичних
осіб ДПА України, зазначені особи, у вказаний в довідках про
доходи час, на ПП "Джи Ем Ко" не працювали і відповідно заробітну
плату на цьому підприємстві не отримували.
При цьому, апеляційним судом було встановлено, що голова
правління КС "Добросвіт" Мєняйлов Г.В., будучи засновником й
директором ПП "Джи Ем Ко", знаючи про відсутність доходів у
позичальника Тупчія О.В., уклав з ним кредитний договір та в той
же день за договором страхування, укладеним з відповідачем,
застрахував майнові інтереси позивача, пов'язані з його кредитними
ризиками через отримання збитків внаслідок неповернення (неповного
повернення) суми кредиту та відсотків позичальником по кредитному
договору.
Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд правильно дійшов до
висновку про те, що відповідач правомірно відмовив позивачу у
виплаті страхового відшкодування в сумі 19703,23 грн., оскільки
позивачем було порушено умови договору страхування кредиту, а
саме: свідомо приховано дійсний фінансовий стан Тупчія О.В. і
Онищенка О.А. та надано недостовірні відомості про місце роботи
зазначених фізичних осіб, що мають істотне значення для оцінки
страхового ризику, який безпосередньо пов'язаний з об'єктом
страхування за договором, пунктом 7.2 якого сторони домовились про
те, що подання недостовірних відомостей відносно об'єкту
страхування є підставою для відмови у здійсненні страхового
відшкодування.
Враховуючи вищезазначене, а також приймаючи до уваги, що інші
наведені у касаційній скарзі доводи висновків суду апеляційної
інстанції не спростовують, суд не приймає їх до уваги і вважає, що
оскаржувана постанова відповідає вимогам діючого законодавства і
підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-111-11, 111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Кредитної спілки "Добросвіт" залишити без
задоволення.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 06.07.2007 у справі № 02/5170 залишити без змін.
Головуючий Остапенко М.I.
Суддя Харченко В.М.
Суддя Борденюк Є.М.