ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2007 р.
№ 39/90-12/93
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко
В.П. -головуючий, судді Бенедисюк I.М. і Львов Б.Ю.,
розглянувши касаційну скаргу державного підприємства
"Українське агентство з авторських та суміжних прав", м. Київ,
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
03.09.2007
зі справи № 39/90-12/93
за позовом державного підприємства "Українське агентство з
авторських та суміжних прав" (далі -ДП "УААСП")
до акціонерного товариства закритого типу "Українська
незалежна ТВ-Корпорація" (далі -АТЗТ "Українська незалежна
ТВ-Корпорація"), м. Київ,
треті особи на стороні відповідача, які не заявляють
самостійних вимог на предмет спору, -товариство з обмеженою
відповідальністю "Мелорама" (далі -ТОВ "Мелорама"), м. Київ,
товариство з обмеженою відповідальністю "Орама" (далі -ТОВ
"Орама"), м. Київ,
про стягнення 35 000 грн. компенсації за порушення
авторського права,
за участю представників:
ДП "УААСП" -Олійник О.О.,
АТЗТ "Українська незалежна ТВ-Корпорація" -Сімчука В.I.,
ТОВ "Мелорама" -не з'явився,
ТОВ "Орама" -не з'явився,
ВСТАНОВИВ:
ДП "УААСП" звернулося до господарського суду міста Києва з
позовом про стягнення з АТЗТ "Українська незалежна ТВ-Корпорація"
компенсації за порушення авторських прав у сумі 35 000 грн., а
також просило накласти на відповідача штраф у розмірі 10 % від
суми компенсації, передбачений частиною третьою статті 52 Закону
України "Про авторське право і суміжні права" ( 3792-12 ) (3792-12)
.
Справа господарськими судами розглядалася неодноразово.
Постановою Вищого господарського суду України від 19.12.2006
рішення господарського суду міста Києва від 15.09.2006 та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
20.10.2006 з даної справи скасовано, а справу передано на новий
розгляд до господарського суду першої інстанції.
До прийняття місцевим судом рішення зі справи ДП "УААСП"
подало заяву про зміну позовних вимог та просило стягнути з
відповідача компенсацію в сумі 24 000 грн., виходячи з
неправомірного використання не п'яти (як було зазначено в позовній
заяві), а трьох музичних творів та з підвищення розміру
мінімальної заробітної плати (т.2, а.с. 108).
Рішенням господарського суду міста Києва від 25.05.2007
(суддя Прокопенко Л.В.) позов задоволено частково: припинено
провадження у справі в частині стягнення компенсації в сумі 11 000
грн.; з відповідача стягнуто 24 000 грн. компенсації; в
задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Прийняте місцевим судом рішення з посиланням на приписи
статей 1, 11, 15, 17, 32, 33, 47, 50, 52 Закону України від
23.12.1993 № 3792-ХII "Про авторське право і суміжні права"
( 3792-12 ) (3792-12)
(далі -Закон № 3792) мотивовано: порушенням
відповідачем майнових прав авторів шляхом використання музичних
творів без укладення необхідних договорів та без сплати авторської
винагороди; необхідністю судового захисту порушених прав авторів;
відсутністю належних підстав для застосування до відповідача
штрафу; необхідністю припинення провадження у справі в частині
стягнення 11 000 грн. компенсації на підставі пункту 4 частини
першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
(далі -ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
) внаслідок відмови
позивача від відповідної частини позовних вимог.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
03.09.2007 (колегія суддів у складі: Гарник Л.Л. -головуючий
суддя, судді Вербицька О.В., Коваленко В.М.) рішення місцевого
суду зі справи скасовано та в задоволенні позову про стягнення 24
000 грн. компенсації за порушення авторських прав відмовлено.
Постанову апеляційного суду мотивовано: неправомірністю
припинення провадження у справі щодо стягнення компенсації в сумі
11 000 грн. через відсутність факту відмови позивача від позову в
цій частині; безпідставністю прийняття рішення про відмову "в
задоволенні решти позовних вимог", тоді як єдиною позовною вимогою
є стягнення компенсації в сумі 24 000 грн.; необхідністю відмови в
задоволенні позову через відсутність спірних музичних творів на
момент укладення їх авторами угод з позивачем, що унеможливлює
визнання їх предметом договору про передачу прав на використання
твору згідно з частиною третьою статті 33 Закону № 3792
( 3792-12 ) (3792-12)
.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ДП
"УААСП" просить постанову суду апеляційної інстанції зі справи
скасувати внаслідок його прийняття з порушенням норм матеріального
і процесуального права, а рішення місцевого господарського суду
залишити в силі. Своє прохання позивач мотивує неправильним
застосуванням судом апеляційної інстанції положень частини третьої
статті 33 Закону № 3792 ( 3792-12 ) (3792-12)
.
Відповідач подав заперечення на касаційну скаргу позивача, в
яких зазначив про безпідставність її доводів та просив постанову
апеляційного суду зі справи залишити без змін, а скаргу - без
задоволення.
Iнші відзиви на касаційну скаргу не надходили.
Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
належним чином повідомлено про час і місце
розгляду касаційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими
інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм
матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення
представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов
висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги
з урахуванням такого.
Судом першої інстанції у справі встановлено, що:
- ДП "УААСП" є організацією колективного управління, сферою
діяльності якої є управління на колективній основі майновими
правами суб'єктів авторського права відповідно до приписів статуту
позивача та статей 47-49 Закону № 3792 ( 3792-12 ) (3792-12)
;
- 15.01.2006 АТЗТ "Українська незалежна ТВ-Корпорація"
публічно сповіщено в ефір музичні твори: "Музика грай" (слова і
музика Поліщука О. М.), "Позови меня" (слова і музика Яременка О.
I.), "Я люблю тільки тебе" (слова і музика Пономарьова О. В.),
"Полюби меня такой" (слова і музика Підкаура Н. П.), "Холодная
ночь" (слова Максимчук Д. М., музика Чернеги О. В.), що
підтверджується актом фіксації порушення авторських прав від
25.01.2006 № 1-01-06;
- ДП "УААСП" пред'явлено позов про стягнення компенсації в
сумі 35 000 грн. за неправомірне використання п'яти зазначених
музичних творів (по 20 мінімальних заробітних плат за кожний);
- заяву про зміну позовних вимог ДП "УААСП" мотивувало
відмовою автора Пономарьова О. В. від стягнення компенсації,
відсутністю у позивача на даний час договірних відносин з авторами
музичного твору "Холодная ночь", а також підвищенням розміру
мінімальної заробітної плати з 350 грн. до 400 грн., визначивши
загальний розмір компенсації (24 000 грн.), виходячи з 20
мінімальних заробітних плат за кожний з трьох музичних творів
("Музика грай", "Позови меня", "Полюби меня такой");
- публічне сповіщення відповідачем спірних музичних творів
відбулося без дозволу позивача (укладання з ним ліцензійного
договору), якому зазначені автори передали у встановленому порядку
в колективне управління свої майнові права на використання
наведених творів, та без сплати авторської винагороди;
- АТЗТ "Українська незалежна ТВ-Корпорація" проти задоволення
позову заперечувало, посилаючись на сповіщення ним спірних
музичних творів у межах передачі в ефір аудіовізуального твору -
телевізійної версії концерту "Пісня-2005" -згідно з укладеною ним
з ТОВ "Мелорама" ліцензійною угодою від 07.10.2005 №
10/07/2005-1/44иап/2005;
- позивачем і авторами: Поліщук О.М. (06.11.2003), Яременко
О.I. (21.10.2005), Підкаура Н.П. (10.12.2003), - укладено угоди на
управління майновими правами, відповідно до яких:
· автори передали позивачеві: виключне право на управління
своїми майновими правами на твори (як ті, що існують на момент
підписання цієї угоди, так і на ті, що будуть створені під час дії
даної угоди) при їх використанні шляхом: публічного виконання
творів, публічного показу, публічного сповіщення, відтворення та
запису (пункт 1 угод); виключне право укладати з юридичними і
фізичними особами - користувачами творів (платниками) - ліцензійні
угоди на використання творів способами, зазначеними в пункті 1
угоди і збирати на користь автора належну винагороду (пункт 3
угод);
· автори зобов'язалися для своєчасного і правильного
розподілу винагороди вчасно реєструвати нові твори в ДП "УААСП"
(пункт 6 угод);
· автори зобов'язалися не доручати третім особам здійснювати
будь-які дії з управління їх майновими правами, що передані
позивачу, а також не отримувати винагороду за використання його
творів способами, зазначеними в пункті 1 угод, безпосередньо від
платників та інших осіб без письмового дозволу позивача (пункт 6
угод);
- авторами: Поліщук О.М. (07.06.2005), Яременко О.I.
(24.10.2005), Підкаура Н.П. (11.12.2003) - заповнено і передано ДП
"УААСП" заяви на реєстрацію творів "Музика грай", "Позови меня",
"Полюби меня такой";
- реєстрацію спірних творів здійснено з дотриманням приписів
Iнструкції про порядок обліку авторів, реєстрації творів та
розподілу авторської винагороди (роялті), затвердженої директором
ДП "УААСП" 20.01.2003, що поширює на ці твори дію угод на
управління майновими правами авторів;
- відповідачем не доведено наявності у нього прав на
використання спірних музичних творів ні самостійно, ані в складі
аудіовізуального твору;
- відповідачем не подано доказів належної сплати авторської
винагороди за використання спірних об'єктів авторського права;
- розмір компенсації в сумі 24 000 грн. відповідає обставинам
справи та визначений з дотриманням приписів підпункту "г" частини
другої статті 52 Закону № 3792 ( 3792-12 ) (3792-12)
.
У свою чергу, апеляційний суд на підставі встановлених судом
першої інстанції фактичних обставин справи з посиланням на приписи
частини третьої статті 33 Закону № 3792 ( 3792-12 ) (3792-12)
визнав, що дія
угод на управління майновими правами, укладених ДП "УААСП" з
авторами Поліщуком О.М., Яременком О.I., Підкаурою Н.П., не
поширюється на спірні музичні твори (пісні "Музика грай", "Позови
меня", "Полюби меня такой"), оскільки заяви про їх реєстрацію
авторами подано позивачеві після виникнення договірних відносин
сторін.
Причиною виникнення даного спору є питання щодо обсягу
повноважень ДП "УААСП" та стосовно факту порушення відповідачем
авторських прав.
Відповідно до статті 440 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
(далі -ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
) майновими правами
інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору;
виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати
неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке
використання; інші майнові права інтелектуальної власності,
встановлені законом. Майнові права на твір належать його авторові,
якщо інше не встановлено договором чи законом.
Згідно з статтею 443 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
використання твору
здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного
використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та
іншим законом.
Статтею 445 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
встановлено, що автор має
право на плату за використання його твору, якщо інше не
встановлено цим Кодексом та іншим законом.
Відповідно до частини першої статті 47 Закону № 3792
( 3792-12 ) (3792-12)
суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав
можуть доручати управління своїми майновими правами організаціям
колективного управління.
Організації колективного управління діють на основі статутів,
що затверджуються в установленому порядку і в межах повноважень,
одержаних від суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав
(абзац другий частини першої статті 48 Закону № 3792
( 3792-12 ) (3792-12)
).
За приписами частини другої статті 48 Закону № 3792
( 3792-12 ) (3792-12)
організації колективного управління не мають права
займатися комерційною діяльністю чи використовувати будь-яким
способом об'єкти авторського права і (або) суміжних прав,
доручених їм для управління.
Згідно з статтею 440 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та частиною першою
статті 15 Закону № 3792 ( 3792-12 ) (3792-12)
до майнових прав автора (чи
іншої особи, яка має авторське право) належать:
а) виключне право на використання твору;
б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору
іншими особами.
Частини друга і третя цієї статті розкривають зміст кожного з
цих прав.
Проте апеляційний господарський суд відмінності між правом на
використання твору та правом на дозвіл або заборону використання
твору іншими особами залишив поза увагою та прийняте ним рішення
про відмову ДП "УААСП" в позові мотивував формальним застосуванням
частини третьої статті 33 Закону № 3792 ( 3792-12 ) (3792-12)
, відповідно до
якої предметом договору про передачу прав на використання твору не
можуть бути права, яких не було на момент укладання договору.
Водночас суд апеляційної інстанції як не врахував відсутності
у організацій колективного управління права на використання
творів, доручених їм до управління (частина друга статті 48 Закону
№ 3792 ( 3792-12 ) (3792-12)
, зміст укладених угод на управління майновими
правами авторів), так і не спростував встановлений судом першої
інстанції факт узгодженості позивачем та авторами творів умов
поширення дії укладених ними угод на управління майновими правами
на нові твори шляхом подання відповідних заяв на реєстрацію
творів, тоді як висновки місцевого суду в цій частині відповідають
вимогам норм матеріального та процесуального права.
При цьому апеляційний суд залишив поза увагою вказівки,
викладені в постанові Вищого господарського суду України від
19.12.2006 з даної справи, щодо необхідності з'ясування узгоджених
сторонами умов передачі авторами позивачеві прав на управління
майновими правами на нові твори.
Прикладом же необхідності застосування приписів частини
третьої статті 33 Закону № 3792 ( 3792-12 ) (3792-12)
та частин п'ятої і
дев'ятої статті 1109 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
міг би бути ліцензійний
договір, який передбачає передачу прав на використання твору, що
має бути створений у майбутньому (т. 1, а.с. 40-42).
Разом з тим твердження відповідача про правомірне
використання ним аудіовізуального твору (до складу якого входять
спірні твори), судом першої інстанції правомірно відхилено,
оскільки таке використання згідно з частиною другою статті 17
Закону № 3792 ( 3792-12 ) (3792-12)
могло б бути правомірним виключно за
умови передачі авторами спірних музичних творів відповідних
майнових прав організації, що здійснила виробництво
аудіовізуального твору, чи продюсеру аудіовізуального твору. Між
тим судом першої інстанції не лише встановлено відсутність доказів
такої передачі прав, але й обгрунтовано відхилено посилання АТЗТ
"Українська незалежна ТВ-Корпорація" на передачу прав на виконання
виконавцями творів, які відповідно до статті 36 Закону № 3792
( 3792-12 ) (3792-12)
є суб'єктами суміжних, а не авторських прав (т. 1,
а.с. 104, 105, 106).
До того ж відповідно до частини восьмої статті 33 Закону №
3792 ( 3792-12 ) (3792-12)
усі майнові права на використання твору, які
передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені.
Майнові права, не зазначені в авторському договорі як передані
суб'єктом авторського права, вважаються такими, що не передані, і
зберігаються за ним.
Відповідно до частин другої і третьої статті 15 та пункту "а"
статті 50 Закону № 3792 ( 3792-12 ) (3792-12)
використання твору без дозволу
особи, яка має авторське право, є порушенням авторського права.
Згідно з підпунктом "г" частини першої статті 52 Закону №
3792 ( 3792-12 ) (3792-12)
при порушеннях будь-якою особою авторського
права, передбачених статтею 50 цього Закону, суб'єкти авторського
права мають право подавати позови про виплату компенсацій, тоді як
підпунктом "г" частини другої цієї статті встановлено, що суд має
право постановити рішення про виплату компенсації, що визначається
судом, у розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат,
замість відшкодування збитків або стягнення доходу.
Розмір компенсації - 24 000 грн. - місцевим господарським
судом визначено з огляду на встановлені ним фактичні обставини
даної справи без порушення приписів чинного законодавства в сумі,
яка є близькою до мінімальної.
З огляду на наведене суд апеляційної інстанції помилково
скасував правильне по суті рішення місцевого суду щодо задоволення
позовних вимог ДП "УААСП" про стягнення 24 000 грн. компенсації.
Твердження відповідача у запереченнях на касаційну скаргу про
подання авторами позивачеві заяв для здійснення державної
реєстрації авторських прав спростовується фактичними обставинами,
встановленими попередніми судовими інстанціями, які на підставі
дослідження та оцінки поданих сторонами доказів дійшли
одностайного висновку про те, що наявні договірні відносини ДП
"УААСП" з авторами не стосуються державної реєстрації авторських
прав.
При цьому апеляційний господарський суд, беручи до уваги
матеріально-правову складову позову та спрямованість позовних
вимог на безпосередній захист порушеного цивільного права,
правильно зазначив у постанові зі справи про помилковість відмови
місцевим судом "в задоволенні решти позовних вимог", оскільки
єдиною позовною вимогою є стягнення компенсації в сумі 24 000
грн., тоді як стягнення передбаченого частиною третьою статті 52
Закону № 3792 ( 3792-12 ) (3792-12)
штрафу (до Державного бюджету України)
перебуває поза межами позовних вимог ДП "УААСП" та в даному
випадку це питання (про необхідність застосування штрафу заявлено
позивачем) підлягало вирішенню судом за правилами розгляду
клопотань учасників судового процесу.
Крім того, суд апеляційної інстанції з огляду на фактичний
зміст заяви позивача про зміну позовних вимог (т. 2, а.с. 108,
114) дійшов обгрунтованого висновку й щодо неправомірності
припинення провадження у справі щодо стягнення 11 000 грн. через
відсутність письмової відмови позивача від відповідної частини
позовних вимог як цього вимагають частина перша статті 78, пункт 4
частини першої статті 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Водночас неправильне застосування апеляційним господарським
судом частини третьої статті 33 Закону № 3792 ( 3792-12 ) (3792-12)
згідно з
частиною першою статті 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
є підставою
для скасування прийнятої ним зі справи постанови.
У свою чергу, рішення суду першої інстанції з огляду на
наведені порушення норм процесуального права відповідно до статті
111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
підлягає зміні в частині відмови в
задоволенні позовних вимог та припинення провадження у справі, а в
іншій частині має бути залишено без змін як таке, що прийнято з
дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 111-7, 111-9 -111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу державного підприємства "Українське
агентство з авторських та суміжних прав" задовольнити частково.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від
03.09.2007 зі справи № 39/90-12/93 скасувати.
Рішення господарського суду міста Києва від 25.05.2007 зі
справи № 39/90-12/93 змінити:
- пункт 1 резолютивної частини цього рішення викласти в такій
редакції: "Позов задовольнити повністю";
- виключити з резолютивної частини рішення пункти 2 та 7;
- пункти 3, 4, 5, 6 і 8 резолютивної частини рішення вважати
відповідно пунктами 2, 3, 4, 5 і 6.
В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від
25.05.2007 зі справи № 39/90-12/93 залишити без змін.
3. Стягнути з акціонерного товариства закритого типу
"Українська незалежна ТВ-Корпорація" в доход державного бюджету
України 120 (сто двадцять) грн. державного мита в зв'язку з
розглядом касаційної скарги.
Видачу відповідного наказу доручити господарському суду міста
Києва.
Суддя В.Селіваненко
Суддя I.Бенедисюк
Суддя Б.Львов