ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2007 р.
№ 13/211-05
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючий суддя
Муравйов О. В.
судді
Коробенко Г. П.
Фролова Г. М.
розглянувши
касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова
на постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 17.10.2005
року
по справі
№ 13/211-05 Господарського суду Харківської області
за позовом
Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова
до
1) Закритого акціонерного товариства "Харвест-Iнвест"
2) Закритого акціонерного товариства "Концерн "Авек і Ко"
про
визнання угоди недійсною
За участю представників сторін:
від позивача:
Онопрієнко Л.М. -дов. №17908-10/10-025
від 03.12.2007 року
від відповідача-1:
не з'явився
від відповідача-2:
не з'явився
Ухвалою від 15.10.2007 року Вищого господарського суду
України, касаційна скарга Державної податкової інспекції у
Київському районі м. Харкова була прийнята до провадження, а
розгляд справи був призначений на 04.12.2007 року.
Відповідно до Розпорядження Заступника Голови Вищого
господарського суду України від 04.12.2007 року розгляд касаційної
скарги здійснюється колегією суддів у складі: Муравйов О. В.
(головуючий), Коробенко Г. П., Фролова Г. М.
Відводів складу колегії суддів не заявлено.
Представники відповідача-1 та відповідача-2 в судове
засідання 04.12.2007 року не з'явились, хоча про дату, час та
місце судового засідання повідомлені заздалегідь належним чином.
Оскільки ухвалою Вищого господарського суду України від
15.10.2007 року явка представників сторін обов'язковою не
визнавалася, додаткові документи від сторін не витребовувались, а
також з урахуванням особливостей розгляду скарги судом касаційної
інстанції, передбачених ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія
суддів вважає, що неявка представників відповідача-1 та
відповідача-2 не перешкоджає розгляду справи за наявними
матеріалами відповідно до ст. 75, 111-5 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
За згодою представника позивача в судовому засіданні
04.12.2007 року було оголошено вступну і резолютивну частини
постанови Вищого господарського суду України.
Як вбачається з матеріалів справи, Державна податкова
інспекція у Київському районі м. Харкова звернулась до
Господарського суду Харківської області з позовом до Закритого
акціонерного товариства "Харвест-Iнвест" та Закритого акціонерного
товариства "Концерн "Авек і Ко" про визнання недійсною на підставі
статті 48 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
угоди
купівлі-продажу цінних паперів від 06.02.2002 року, укладеної між
відповідачами, як такої, що суперечить чинному законодавству.
Рішенням Господарського суду Харківської області від
30.08.2005 року по справі № 13/211-05 (суддя Водолажська Н. С.),
залишеним без змін постановою Харківського апеляційного
господарського суду від 17.10.2005 року по справі № 13/211-05
(головуючий суддя Карбань I. С., судді Твердохліб А. Ф., Шутенко
I. А.), в задоволенні позовних вимог Державній податковій
інспекції у Київському районі м. Харкова відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятими по справі рішенням та
постановою, Державна податкова інспекція у Київському районі м.
Харкова звернулась до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду
Харківської області від 30.08.2005 року та постанову Харківського
апеляційного господарського суду від 17.10.2005 року скасувати та
прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Державної податкової
інспекції у Київському районі м. Харкова задовольнити повністю.
В касаційній скарзі заявник стверджує про порушення місцевим
та апеляційним господарськими судами норм матеріального та
процесуального права.
Відзиви на касаційну скаргу на час розгляду справи у Вищому
господарському суді України не надані, що не перешкоджає розгляду
касаційної скарги по суті.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши
суддю-доповідача, пояснення представника позивача, проаналізувавши
на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність
застосування судами норм процесуального права, колегія суддів
Вищого господарського суду України дійшла наступного висновку.
Як вбачається з рішення Господарського суду Харківської
області від 30.08.2005 року, предметом судового розгляду був позов
про визнання недійсним на підставі статті 48 Цивільного кодексу
УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
угоди купівлі-продажу цінних паперів від
06.02.2002 року, укладеного між відповідачами, як такої, що
суперечить чинному законодавству.
Позов у даній справі поданий 25.06.2005 року та розглянутий
місцевим господарським судом за правилами Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Харківським апеляційним господарським судом справа №
13/211-05 також була розглянута за правилами Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Натомість, колегія суддів Вищого господарського суду України
вважає за необхідне звернути увагу на те, що 01.09.2005 року
набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
, яким змінена підвідомчість даної справи.
Згідно п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову
службу" ( 509-12 ) (509-12)
державні податкові інспекції в районах, містах
без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані
державні податкові інспекції, зокрема, подають до судів позови до
підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод
недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за
такими угодами.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач Державна податкова
інспекція у Київському районі м. Харкова звернулась з позовом до
господарського суду саме на виконання функцій, передбачених п. 11
ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу" ( 509-12 ) (509-12)
.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
позивач є органом виконавчої влади, що вбачається з положень ст. 4
цього ж Закону.
Отже, позивач звернувся позовною заявою не на захист власних
прав та інтересів, а як уповноважений державою орган виконавчої
влади на виконання владних повноважень, передбачених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, справа адміністративної
юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду
публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган
виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи
службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні
управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на
виконання делегованих повноважень.
Правосуддя в адміністративних справах здійснюється
адміністративними судами (ч. 1 ст. 4 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
компетенція адміністративних судів поширюється на спори за
зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених
законом.
Виходячи з викладеного, Вищий господарський суд України
вважає, що спір за позовом органу державної податкової служби,
заявлений в межах його повноважень, про визнання недійсним
правочину, укладеного суб'єктами господарювання, повинен
розглядатися та вирішуватися за правилами Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Отже, з урахуванням викладеного, дана справа є справою
адміністративної юрисдикції (адміністративною справою).
Статтею 1 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
передбачено, що цей Кодекс визначає повноваження
адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної
юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок
здійснення адміністративного судочинства.
Згідно п. 6 Розділу VII Прикінцевих та перехідних положень
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
до
початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів
адміністративні справи підвідомчі господарським судам відповідно
до Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
1991
року вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні
місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Проте, Харківський апеляційний господарський суд в порушення
зазначених вимог процесуального закону розглянув справу
адміністративної юрисдикції за правилами Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
після набрання чинності
Кодексом адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, що є
порушенням вимог процесуального законодавства.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за
необхідне звернути увагу на те, що з 02.04.2007 року розпочав
діяльність Харківський апеляційний адміністративний суд.
За таких обставин, прийнята в даній справі постанова є
незаконною, і тому підлягає скасуванню з передачею справи
Харківському апеляційному господарському суду для виконання
Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському
районі м. Харкова задовольнити частково.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
17.10.2005 року по справі № 13/211-05 скасувати.
Справу передати до Харківського апеляційного господарського
суду.
Головуючий суддя
О. В. Муравйов
Судді
Г. П. Коробенко
Г. М. Фролова