Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

за участю представників:

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 23.08.2007 (суддя Миронюк С.О.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.10.2007 (судді: Кордюк Г.Т., Давид Л.Л., Мурська Х.В.) в позові відмовлено у зв’язку з його необґрунтованістю.

Рішення мотивоване обставинами пролонгації укладеного між сторонами договору оренди від 20.05.97 №9д/31, оскільки Департамент економіки Чернівецької міської ради не є орендодавцем за вказаним договором, а Чернівецьким міськвиконкомом (орендодавцем) не була подана письмова заява про припинення цього договору оренди, як це передбачено ч.2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Чернівецький міськвиконком в поданій касаційній скарзі просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення ст. 321 ЦК України, ст. 287 ГК України, ст.ст. 26, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 118 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та неправильне застосування ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". Зокрема, скаржник вважає, що згідно з Положенням про оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м.Чернівці, затвердженого рішенням Чернівецької міської ради від 29.08.2002 №64, та п.п.2.2.32,3.2.2 Положення про департамент економіки Чернівецької міської ради, затвердженого рішенням Чернівецької міської ради від 26.02.2004 №401, орендодавцем комунального майна є Чернівецький міськвиконком в особі департаменту економіки. При укладенні між департаментом економіки Чернівецької міської ради та ТОВ "Буковинаінтур" додаткової угоди №4 від 22.07.2004, якою внесено зміни та доповнення до основного договору оренди від 20.05.97 №9д/31, окреме рішення Чернівецького міськвиконкому не приймалося. Суд, визнаючи договір оренди продовженим, встановив правомірність всіх раніше внесених змін та доповнень до договору оренди від 20.05.97 №9д/31, проте, всупереч встановленим ним же фактам зазначив, що департамент економіки не є стороною цього договору. Окрім того, подаючи 06.06.2007 року позовну заяву по даній справі, тобто через 16 днів після припинення з 20.05.2007 року дії договору оренди від 20.05.97 №9д/31, виконком тим самим повідомив відповідача про свою незгоду з продовженням договору оренди. Скаржник вважає, що подання виконкомом позовної заяви є повідомленням про припинення договору оренди в розумінні ч.2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності їх юридичної оцінки судами попередніх інстанцій і заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників сторін, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувана постанова - залишенню без змін з наступних підстав.

Залишаючи без змін первісне рішення про відмову в позові апеляційний господарський суд виходив з того, що:

Листами №1367 від 20.04.2007, №1888 від 14.06.2007 та №2071 від 26.06.2007 департамент економіки Чернівецької міської ради повідомив ТОВ "Буковинаінтур" про закінчення з 20.05.2007 року дії договору оренди від 20.05.97 №9д/31 та його непродовження на новий термін. Проте, сторонами за договором оренди від 20.05.97 №9д/31 є Чернівецький міськвиконком, як орендодавець, та Асоціація "Буковинаінтур", як орендар, правонаступником якого є ТОВ "Буковинаінтур". Договір оренди від 20.05.97 №9д/31 з департаментом економіки Чернівецької міської ради не переукладено, зміни щодо сторони (орендодавця) не внесено, а тому департамент економіки Чернівецької міської ради не виступає стороною цього договору і його листи про припинення договору оренди та звільнення приміщення, направлені орендарю не є повідомленнями в розумінні п.12 договору оренди від 20.05.97 №9д/31 та ч.2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Апеляційна інстанція на підставі ч.1 ст. 101 ГПК України відхилила, як необгрунтоване, клопотання позивача про долучення до матеріалів справи додаткових доказів (копії змін та доповнень №4 від 22.07.2004 до договору оренди від 20.05.97 №9д/31, лист департамент економіки Чернівецької міської ради від 13.09.2007 №2778) з мотивів недоведеності скаржником існування обставин, які об'єктивно перешкоджали йому подати ці докази місцевому суду з причин, що не залежали від заявника.

Колегія погоджується з висновками суду з огляду на таке.

Відповідно до ч.2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Тобто, норма зазначеної статті має диспозитивний характер, оскільки не вказує на те, що відповідна вимога про припинення договору оренди має називатися виключно заявою. Така заява може бути направлена однією із сторін у формі листа, телеграми, факсограми тощо. Істотне значення у даному випадку має зміст такої заяви, оскільки вона обов'язково повинна бути спрямована на припинення або зміну умов договору оренди.

Наведеної правової позиції дотримується також Верховний Суд України при перегляді в касаційному порядку судових рішень у справах, пов'язаних зі звільненням нежилих приміщень, що належать до державної та комунальної власності (постанови ВСУ від 22.03.2005 у справі №1/135-20/51, від 24.05.2005 у справі №36/237, від 27.12.2005 у справі №3/84).

Враховуючи наведене судами попередніх інстанцій на підставі ретельної правової оцінки умов укладеного між сторонами договору оренди від 20.05.97 №9д/31, наявних у справі листів департаменту економіки Чернівецької міської ради №1367 від 20.04.2007, №1888 від 14.06.2007 №2071 від 26.06.2007 та інших доказів в їх сукупності з достовірністю встановлено, а позивачем не спростовано недоведеність направлення орендарю (відповідачу) саме орендодавцем (Чернівецьким міськвиконкомом) заяви про припинення договору оренди в межах місячного терміну, передбаченого ч.2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", що, в свою чергу, вказує на факт пролонгації вказаного договору та обумовлену цим відсутність правових підстав для звільнення орендарем займаного приміщення та його повернення орендодавцю.

В зв'язку з цим, не заслуговують на увагу твердження Чернівецького міськвиконкому про те, що факт надіслання орендодавцем орендарю копії позовної заяви від 01.06.2007 №8/18-449 у даній справі в межах місячного терміну, передбаченого ч.2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" також нібито свідчить про своєчасне направлення Чернівецьким міськвиконкомом повідомлення про припинення договору оренди від 20.05.97 №9д/31 в розумінні вищезгаданої статті, оскільки зміст даної позовної заяви чітко вказує на те, що заявою про припинення договору оренди від 20.05.97 позивач вважає саме лист-попередження департаменту економіки Чернівецької міської ради №1367 від 20.04.2007.

Отже, в даному випадку суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про пролонгацію договору оренди від 20.05.97 №9д/31 з тих мотивів, що департамент економіки Чернівецької міської ради не виступає стороною цього договору, оскільки відповідні зміни до договору оренди з цього приводу не вносилися, а Чернівецьким міськвиконкомом, як орендодавцем, відповідна заява про припинення договору оренди орендарю не направлялася.

Окрім того, виходячи з вимог Положення про оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м.Чернівці, затвердженого рішенням Чернівецької міської ради від 29.08.2002 №64, та п.п.2.2.32,3.2.2 Положення про департамент економіки Чернівецької міської ради, затвердженого рішенням Чернівецької міської ради від 26.02.2004 №401, департамент економіки Чернівецької міської ради є легітимним орендодавцем комунального майна територіальної громади м.Чернівці за договорами оренди, укладеними після набрання чинності вищезгаданими рішеннями Чернівецької міської ради, які не мають зворотної дії до договору оренди №9д/31, укладеного ще 20.05.1997 року.

Колегія погоджується з правомірним відхиленням судом апеляційної інстанції на підставі ч.1 ст. 101 ГПК України клопотання позивача про долучення до матеріалів справи додаткових доказів (копії змін та доповнень №4 від 22.07.2004 до договору оренди від 20.05.97 №9д/31, лист департамент економіки Чернівецької міської ради від 13.09.2007 №2778) з мотивів недоведеності скаржником існування обставин, які об'єктивно перешкоджали йому подати ці докази місцевому господарському суду з причин, що не залежали від заявника.

Касаційна інстанція враховує, що наведеної правової позиції дотримується також Верховний Суд України при перегляді в касаційному порядку судових рішень у справах, пов'язаних з порушенням судом апеляційної інстанції вимог ч.1 ст. 101 ГПК України та необгрунтованим прийняттям додаткових доказів (постанова ВСУ від 22.02.2005 у справі №34/400).

З огляду на це безпредметними визнаються посилання скаржника в обгрунтування своїх заперечень на додатковий доказ (копія змін та доповнень №4 від 22.07.2004 до договору оренди від 20.05.97 №9д/31).

Окрім того, з матеріалів справи не вбачається, судами не встановлено та позивачем не доведено фактичне надіслання відповідачу листа департаменту економіки Чернівецької міської ради №1888 від 14.06.2007 протягом місячного терміну, передбаченого ч.2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Водночас колегія відхиляє безпідставні посилання скаржника в обгрунтування своїх заперечень на ст. 118 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", відповідно до якої передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах, оскільки, по-перше, спірні орендні правовідносини регулюються спеціальним законом, а саме Законом України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) , але не бюджетним законодавством, а, по-друге, договір оренди від 20.05.97 №9д/31 укладено задовго до набрання чинності Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) , який до спірних правовідносин не має зворотної дії. Адже, ст. 118 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" може стосуватися лише випадків укладення після 01.01.2007 року нових договорів оренди державного та комунального майна, але аж ніяк не продовження дії договорів оренди державного та комунального майна, укладених до 01.01.2007 року.

Зважаючи на вищенаведене, касаційна інстанція не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7- 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.10.2007 у справі №13/147 залишити без змін, а касаційну скаргу Чернівецького міськвиконкому –без задоволення.