ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     04 грудня 2007 р.
 
     № 2-15/10447-2005А
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
     Дроботової Т.Б. -головуючого
 
     Волковицької Н.О.
 
     Рогач Л.I.
 
     за участю представників сторін:
     позивача
     не з'явився, про час і  місце  слухання  справи  повідомлений
належним чином
     відповідача
     не з'явився, про час і  місце  слухання  справи  повідомлений
належним чином
 
     розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
     Державної податкової  інспекції  у  місті  Алушті  Автономної
Республіки Крим
     на постанову
     від   16.03.2006    року    Севастопольського    апеляційного
господарського суду
 
     у справі
     № 2-15/10447-2005 господарського суду  Автономної  Республіки
Крим
     за позовом
     Товариства з обмеженою відповідальністю "1 МПЗ"
     до
     Державної податкової  інспекції  у  місті  Алушті  Автономної
Республіки Крим
 
     про
     визнання недійсними податкових повідомлень рішень
 
                             ВСТАНОВИВ:
 
     Товариство з обмеженою відповідальністю "1 МПЗ" звернулося до
господарського суду  Автономної  Республіки  Крим  з  позовом  про
визнання недійсними рішення ДПI у місті Алушта від 16.02.2005 року
№ 0000272301/0/542 про визначення суми податкового зобов'язання по
податку  на  прибуток  у  розмірі  869120,00   грн.,   податкового
повідомлення -рішення від  16.02.205  року  №0000141701/0/531  про
визначення суми податкового зобов'язання  по  податку  з  фізичних
осіб   частково   у   розмірі   61614,   51   грн.,    податкового
повідомлення -рішення від 16.02.2005  року  №0000312301/0/541  про
визначення   суми   податкового    зобов'язання    за    порушення
законодавства  по  обігу  готівки  у  розмірі  1986373,  89  грн.,
податкового   повідомлення    рішення    від    16.02.2005    року
№0000282301/0/539 про визначення суми податкового зобов'язання  по
єдиному  податку  у   розмірі   272142,   70   грн.,   податкового
повідомлення -рішення від 16.02.2005 року №  0000302301/0/540  про
визначення суми податкового зобов'язання по  податку  на  землю  в
розмірі 266,32 грн.  і  про  визнання  недійсними  висновків  акту
перевірки ДПI у місті Алушта №15/23-2-8  від  16.02.2005  року  по
необгрунтованому віднесенню сум до складу податкового кредиту тому
що це спричинило зменшення  негативного  значення  ПДВ  по  картці
особового  рахунку  й  порушило  право   позивача   на   одержання
бюджетного відшкодування.
 
     Господарський суд Автономної Республіки Крим  постановою  від
07.11.2005 року позовні вимоги задовольнив частково.
 
     Визнав  не  чинними  податкові  повідомлення  -  рішення  від
16.02.2005  року   №   0000272301/0/542;   від   16.02.2005   року
№0000141701/0/531   в   частині   визначення   суми    податкового
зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб  у  сумі  20538,17
грн. і штрафних (фінансових) санкцій у  сумі  41076,34  грн.;  від
16.02.005   року   №   0000312301/0/541;   від   16.02.2005   року
№0000282301/0/539;  від  16.02.2005  року  №0000302301/0/540;  акт
перевірки   ДПI   у   місті    Алушта    від    14.02.2005    року
№15/23-2-8/24041251 в  частині  необгрунтованості  віднесення  ТОВ
"МПЗ" до складу податкового кредиту ПДВ у  сумі  206987,  00  грн.
Зобов'язано ДПI у місті Алушта відновити на особовому рахунку  ТОВ
"МПЗ" по податку на додану вартість від'ємне значення чистої  суми
податкових зобов'язань по ПДВ станом на 01.12.2004 року у  розмірі
206987,00 грн.
 
     Стягнуто  з  Державного  бюджету  України  відповідні  судові
витрати.
 
     В іншій частині позову відмовлено.
 
     При винесення постанови господарський суд керувався приписами
Кодексу адміністративного судочинства України.
 
     За апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у місті
Алушта Автономної Республіки Крим  судове  рішення  переглянуте  в
апеляційному порядку і постановою  Севастопольського  апеляційного
господарського  суду  від  16.03.2006  року  в  частині   визнання
недійсним  висновків  акта  перевірки  щодо  зменшення  від'ємного
значення чистої суми податкових зобов'язань з  податку  на  додану
вартість, а також щодо зобов'язання ДПI у місті Алушта поновити на
особливому рахунку по податку на додану вартість від'ємне значення
чистої суми податкових зобов'язань по податку на  додану  вартість
на 01.12.2004 року у розмірі 206987, 00 грн. змінено.  Провадження
по справі у  даній  частині  позову  припинено.  В  іншій  частині
постанову господарського суду Автономної Республіки Крим  залишено
без змін.
 
     При цьому, апеляційний суд керувався приписами Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Ухвалою Вищого адміністративного суду України від  17.07.2007
року закрито касаційне провадження за скаргою ДПI у місті Алушта.
 
     Державна  податкова  інспекція  у  місті  Алушті   Автономної
Республіки Крим  подала  до  Вищого  господарського  суду  України
касаційну   скаргу,   в   якій   просить    скасувати    постанову
господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.11.2005 року
та постанову Севастопольського  апеляційного  господарського  суду
від 16.03.2006  року  в  частині  визнання  недійсними  податкових
повідомлень   -рішень,   в   іншій   частині   просить   постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від  16.03.2006
року залишити без змін, у  задоволенні  позовних  вимог  відмовити
повністю, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами
норм матеріального та процесуального права.
 
     Заслухавши  суддю  -доповідача  та  пояснення   присутніх   у
судовому  засіданні  представників  сторін,   перевіривши   наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи та  повноти  їх  встановлення  в  рішенні,  колегія  суддів
вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з  таких
підстав.
 
     Приймаючи  постанову  у  справі  за  позовом   Товариства   з
обмеженою  відповідальністю  "1  МПЗ"  до   Державної   податкової
інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим  про  визнання
недійсними   податкових   повідомлень   -рішень    за    правилами
Господарського   процесуального   кодексу   України   ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,
апеляційний господарський суд не врахував наступне.
 
     Відповідно статті  1  Господарського  процесуального  кодексу
України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          підприємства,  установи,  організації,  інші
юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які  здійснюють
підприємницьку  діяльність  без  створення  юридичної  особи  і  в
установленому  порядку  набули  статусу  суб'єкта  підприємницької
діяльності (далі  -  підприємства  та  організації),  мають  право
звертатися  до   господарського   суду   згідно   з   встановленою
підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених  або
оспорюваних прав і охоронюваних законом  інтересів,  а  також  для
вжиття  передбачених  цим   Кодексом   заходів,   спрямованих   на
запобігання правопорушенням.
 
     У випадках, передбачених  законодавчими  актами  України,  до
господарського  суду  мають  право  звертатися  державні  та  інші
органи, громадяни, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
 
     Статтею  12  Господарського  процесуального  кодексу  України
( 1798-12 ) (1798-12)
         встановлено які справи підвідомчі господарським судам.
 
     В  липні  2005   року   прийнято   Кодекс   адміністративного
судочинства України, який набрав чинності з 01.09.2005 року.
 
     Виходячи  з  положень  пунктів  1,  7,  9  статті  3  Кодексу
адміністративного судочинства України  публічно-правовий  спір,  у
якому хоча б однією із сторін  є  орган  виконавчої  влади,  орган
місцевого самоврядування, їхня  посадова  чи  службова  особа  або
інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі
законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень є
справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою).
 
     Вирішення спору  фізичних  чи  юридичних  осіб  із  суб'єктом
владних    повноважень     щодо     оскарження     його     рішень
(нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної  дії),
дій чи бездіяльності відповідно до підпункту 1 пункту  1статті  17
Кодексу   адміністративного   судочинства   України    ( 2747-15 ) (2747-15)
        
віднесено до компетенції адміністративного суду.
 
     Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 6 розділу  VII  "Прикінцеві
та  перехідні  положення"  Кодексу  адміністративного  судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
         до початку діяльності окружних та  апеляційних
адміністративних   судів   адміністративні   справи,    підвідомчі
господарським судам відповідно  до  Господарського  процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
          1991  року,  вирішують  у  першій  та
апеляційній   інстанціях   відповідні   місцеві   та    апеляційні
господарські   суди   за   правилами   Кодексу   адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
         .
 
     Таким чином, при вирішенні спору апеляційному  господарському
суду  необхідно  було  встановити,  до   юрисдикції   яких   судів
(господарських  чи  адміністративних)  віднесено  даний  спір,  та
вирішити спір в межах відповідної юрисдикції.
 
     Неповне з'ясування всіх обставин справи, які  мають  значення
для  справи,  дає  підстави  для  скасування  ухваленої  у  справі
постанови.
 
     Оскільки  передбачені   процесуальним   законодавством   межі
перегляду  справи  в  касаційній  інстанції  не  дають  їй   права
встановлювати  або  вважати  доведеними  обставини,  що  не   були
встановлені попередніми судовими інстанціями  чи  відхилені  ними,
вирішувати питання про достовірність того чи  іншого  доказу,  про
перевагу  одних  доказів  над  іншими,  збирати  нові  докази  або
додатково  перевіряти  докази,   постанова   у   справі   підлягає
скасуванню з передачею справи до  господарського  суду  Автономної
Республіки Крим.
 
     Відповідно  до  абзацу  четвертого  пункту  6   розділу   VII
"Прикінцеві  та  перехідні  положення"  Кодексу  адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
         (в  редакції  Закону  України  від
06.10.2005  2953-IУ  ( 2953-15 ) (2953-15)
          )   після   початку   діяльності
апеляційного   адміністративного   суду   апеляційні   скарги    в
адміністративних  справах,  подані  до   відповідних   апеляційних
господарських  судів,  передаються  цими  судами  до  апеляційного
адміністративного суду, якщо апеляційне провадження у справі ще не
відкрито.
 
     Керуючись статтями 111-7, пунктом 3  статті  111-9,  статтями
111-10,  111-11,  111-12  Господарського  процесуального   кодексу
України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  пунктом  6  розділу  VII   "Прикінцеві   та
перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
         Вищий господарський суд України
 
     П О С Т А Н О В И В :
 
     Постанову Севастопольського апеляційного господарського  суду
від 16.03.2006 року у справі № 2-15/10447-2005 господарського суду
Автономної Республіки Крим скасувати.
 
     Справу   направити    до    Севастопольського    апеляційного
господарського суду для здійснення апеляційного провадження.
 
     Касаційну  скаргу  Державної  податкової  інспекції  у  місті
Алушті Автономної Республіки Крим задовольнити частково.
 
     Головуючий суддя Т. Дроботова
 
     С у д д і Н. Волковицька
 
     Л. Рогач