Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь представники :

Господарським судом Автономної Республіки Крим здійснюється провадження у справі № 2-6/2028.1 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Кримспецсільгоспмонтаж"(далі -боржника) за загальною процедурою, передбаченою Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) (далі -Законом).

Справа № 2-6/2028.1 перебувала на стадії санації боржника.

14.03.2007 керуючий санацією ОСОБА_3 звернувся до господарського суду про затвердження змін до плану санації Відкритого акціонерного товариства "Кримспецсільгоспмонтаж", припинення повноважень інвестора ОСОБА_1 та призначення інвестором підприємця ОСОБА_4, яке мотивував прийняттям відповідного рішення комітетом кредиторів боржника згідно протоколу №08 від 12.03.2007 року.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.06.2007 клопотання керуючого санацією ОСОБА_3 задоволено, затверджено зміни до плану санації боржника наступного змісту:

"Абз. 1 пункту 3.6 "Участь інвестора у санації підприємства"викласти в новій редакції: "У зв'язку з невиконанням умов інвестиційного договору від 20 серпня 2006 року приватного підприємця ОСОБА_1 виключити з числа інвесторів боржника. В якості єдиного інвестора залучається приватний підприємець ОСОБА_4, з яким укладається інвестиційний договір". Повноваження інвестора Відкритого акціонерного товариства "Кримспецсільгоспмонтаж"ОСОБА_1 припинити. Призначити інвестором Відкритого акціонерного товариства "Кримспецсільгоспмонтаж"підприємця ОСОБА_4"

Не погоджуючись з ухвалою суду, інвестор ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу до Севастопольського апеляційного господарського суду, яку обґрунтовував порушенням статей 16, 18, 21 Закону та некомпетентністю прийнятого комітетом кредиторів рішення про його виключення з процедури як інвестора боржника, доводячи, що виконав умови інвестиційної угоди в частині викупу державної частки в статутному фонді боржника та погасив грошові вимоги третьої черги, а незадоволення вимог четвертої черги мало місце у зв'язку з невиконанням керівництвом боржника умов інвестиційної угоди в частині передачі правовстановлюючої та технічної документації на об'єкти незавершеного будівництва боржника.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду 02.08.2007 апеляційну скаргу залишено без задоволення, ухвалу господарського суду першої інстанції від 06.06.2007 залишено без змін. Постанова мотивована встановленням обставин невиконання плану санації в передбачений строк, належністю прийнятого комітетом кредиторів рішення 12.03.2007 за участі єдиного кредитора - військової частини А 3674, конкурсні вимоги якого не погашено в процедурі санації.

Не погоджуючись з постановленими судами рішеннями, інвестор ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, мотивуючи їх прийняття з порушенням статей 16, 18, 21 Закону, прийняттям рішень про виключення його з інвесторів без врахування часткового виконання умов інвестиційної угоди з боржником, та без врахування обставин порушення самим боржником умов інвестиційної угоди, що унеможливило її повне виконання інвестором ОСОБА_1

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу суду першої та постанову суду апеляційної інстанцій на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, про задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Згідно з статтею 4 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном, санація (відновлення платоспроможності боржника), ліквідація банкрута. Процедура санації регламентується статтями 17-21 Закону, які діють як спеціальні норми права (матеріальні та процесуальні).

За приписами частини 1 статті 17 закону господарський суд за клопотанням комітету кредиторів у строк, що не перевищує строку дії процедури розпорядження майном, установленого відповідно до цього закону, має право винести ухвалу про проведення санації боржника та призначення керуючого санацією. Санація вводиться на строк не більше 12 місяців. За клопотанням комітету кредиторів чи керуючого санацією або інвесторів цей строк може бути продовжено ще до шести місяців або скорочено.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 5, 8 статті 18 Закону план санації боржника повинен містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, умови участі інвесторів, за їх наявності, у повному або частковому задоволенні вимог кредиторів, зокрема шляхом переведення боргу (частини боргу) на інвестора, строк або черговість виплати боржником або інвестором боргу к редиторам та умови відповідальності інвестора за невиконання взятих згідно з планом санації зобов'язань. У разі наявності інвесторів план санації розробляється та погоджується за участю інвесторів. Інвестор (інвестори)за умови виконання зобов'язань, передбачених планом санації, може набувати прав власності на майно боржника відповідно до законодавства та плану санації. План санації розглядається комітетом кредиторів. Керуючий санацією письмово повідомляє членів комітету кредиторів про дату і місце проведення засідання комітету і за два тижні до проведення комітету кредиторів надає можливість попередньо ознайомитися з планом санації. План санації вважається схваленим, якщо за нього на засіданні комітету кредиторів таке рішення було підтримано більш як половиною голосів -членів комітету кредиторів. Керуючий санацією зобов'язаний попередньо погоджувати план санації боржника з органом, уповноваженим управляти державним майном стосовно підприємства-боржника, у майні якого частка державної власності перевищує п'ятдесят відсотків. Господарський суд затверджує план санації боржника про що виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку. У разі порушення сторонами умов угод, укладених згідно з планом санації, під час проведення процедури санації захист порушеного права, що виникло у зв'язку з проведенням процедури санації, здійснюється в процедурі провадження у справі про банкрутство.

За приписами частин 1, 5, 10 статті 21 Закону за 15 днів до закінчення санації, а також за наявності підстав для дострокового припинення санації керуючий санацією зобов'язаний надати комітету кредиторів письмовий звіт і повідомити членів комітету кредиторів про час і місце проведення засідання комітету кредиторів. За наслідками розгляду звіту керуючого санацією комітет кредиторів приймає рішення про звернення до господарського суду з клопотанням щодо: припинення процедури санації у зв'язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника; продовження встановленого строку процедури санації; припинення процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; припинення процедури санації і укладення мирової угоди. Про затвердження звіту керуючого санацією або про відмову в затвердженні зазначеного звіту, чи продовження санації, або про затвердження мирової угоди виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

Чинним законодавством про банкрутство не передбачено порядку внесення змін до плану санації, однак зазначено про можливість продовження санації у зв'язку з необхідністю продовження встановленого строку процедури санації. Відтак, у випадку необхідності внесення змін до плану санації суд повинен керуватися визначеною законодавством про банкрутством процедурою затвердження плану санації з врахуванням особливостей подання керуючим санацією звіту про хід санації. Керуючий санацією повинен обґрунтувати неможливість виконання санаційних заходів в межах встановленого строку санації та довести необхідність його продовження. При цьому у випадку невиконання з вини інвестора укладених в ході санації угод керуючий санацією повинен заявити вимоги про розгляд в межах процедури банкрутства спірних питань, пов'язаних з невиконанням інвестором чи боржником інвестиційних та інших угод. І тільки за наслідком розірвання інвестиційних угод в межах провадження у справі про банкрутство керуючий санацією вправі поставити перед комітетом кредиторів та судом питання про виключення (заміну) інвестора, якого було залучено до участі у справі про банкрутство.

Як встановлено судами ухвалою господарського суду 12.07.2005 у даній справі затверджено план санації боржника, який передбачав положення про придбання інвестором єдиного пакету (державної частки) акцій 64.19% статутного фонду боржника до початку виконання заходів по погашенню кредиторської заборгованості, передбаченої планом санації. Інвестором згідно затвердженого ухвалою суду 12.07.2005 плану санації було затверджено приватного підприємця ОСОБА_1, з яким укладено інвестиційний договір 20.08.2006.

З пояснень представника ОСОБА_1 в судовому засіданні касаційної інстанції встановлено, що на виконання інвестиційного договору підприємець ОСОБА_1 викупив державний пакет акцій боржника, який складав 64,19% його статутного фонду та вніс кошти на погашення конкурсних вимог другої-третьої черги, однак не зміг приступити до погашення вимог четвертої черги, оскільки боржник, порушуючи умови інвестиційного договору не передав інвестору технічну документацію та правовстановлюючі документи на об'єкти незавершеного будівництва для продовження будівництва, що унеможливило передачу єдиному конкурсному кредитору 4 черги - Військовій Частині А3674 житла в обмін на погашення його конкурсних грошових вимог.

Матеріалами справи підтверджується, що судом першої та апеляційної інстанцій не досліджувалися обставини виконання інвестором (повного або часткового) умов інвестиційної угоди від 20.08.2006 та не приймалося рішення про її розірвання. Відтак, висновки суду про необхідність заміни інвестора не можна вважати обґрунтованими матеріалами справи.

Висновки суду першої та апеляційної інстанцій про компетентність рішення комітету кредиторів від 12.03.2007 про внесення змін до плану санації та виключення ОСОБА_1 за участі єдиного кредитора -військової частини А3674, конкурсні вимоги якого не погашено в процедурі санації колегія суддів вважає такими, що суперечать частині 4 статті 18 Закону, за якою план санації вважається схваленим, якщо він був підтриманий більшість кредиторів -членів комітету кредиторів. При цьому колегія суддів зазначає про необхідність погодження змін до плану санації з державним органом, уповноваженим управляти майном боржника, оскільки на момент введення санації в статутному фонді боржника державна частка перевищувала 50% та зважаючи на необхідність застосування тієї ж процедури внесення змін до плану санації, яка передувала затвердженню плану санації судом.

Ухвала суду про затвердження плану санації боржника або змін до нього є за своєю правовою природою одним з судових рішень у процедурі банкрутства, яке повинно виноситися з дотриманням Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 №11 "Про судове рішення" (v0011700-76) , в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (неможливість виконання плану санації в передбачені строки, невиконання інвестором, залученим до участі у справі своїх інвестиційних зобов'язань, розірвання укладених інвестиційних угод, обґрунтувати необхідність продовження строків санації, внесення змін до плану санації, залучення іншого інвестора), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Апеляційним судом не виправлено зазначені порушення судового акта про затвердження змін до плану санації.

З врахуванням викладеного судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими, вони підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд в цій частині.

При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, дослідити обставини виконання інвестором ОСОБА_1 інвестиційної угоди від 20.08.2006 щодо придбання державної частки в майні боржника, надання грошових коштів на погашення вимог конкурсних кредиторів першої-третьої черги, дослідити виконання боржником умов інвестиційної угоди щодо передачі інвестору ОСОБА_1 правовстановлюючих документів та технічної документації на об'єкти незавершеного будівництва, прийняти відповідне рішення про можливість розірвання (продовження умов інвестиційної угоди), а відтак, про подальший хід процедури санації боржника із залученням іншого інвестора, попередньо погодивши його з компетентним комітетом кредиторів та органом управління державною часткою в майні боржника.

Клопотання боржника про припинення провадження за касаційною скаргою інвестора ОСОБА_1 на ухвалу суду першої інстанції 06.06.2007 та постанову апеляційного суду 02.08.2007 у зв'язку з послідуючим переходом до ліквідаційної процедури постановою суду 18.10.2007 та припиненням існування предмету спору колегією суддів ВГСУ відхиляється як необґрунтоване. При цьому касаційний суд зазначає про право сторони на судовий захист свого цивільного права чи інтересу на момент його виникнення, а відтак, на право касаційного оскарження прийнятих у справі судових рішень. При цьому зміна правового статусу боржника, яка полягає у відкритті ліквідаційної процедури боржника та припиненні його господарської діяльності на момент розгляду касаційної скарги не може бути підставою обмеження права на судовий захист за касаційною скаргою.

На підставі викладеного та керуючись статтями - 111-5, - 111-7, - 111-9-- 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

1. Касаційну скаргу інвестора - фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити.

2. Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.08.2007 та ухвалу Господарського суду АР Крим від 06.06.2007 скасувати, справу № 2-6/2028.1-2006 направити на новий судовий розгляд в цій частині до господарського суду Автономної Республіки Крим в іншому складі суду.