ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2007 р.
№ 42/179 ( rs937443 ) (rs937443)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Грейц К.В.,
суддів:
Глос О.I., Бакуліної С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча
компанія "Енергоатом"
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2007 р.
у справі
№42/179 ( rs937443 ) (rs937443)
господарського суду
м.Києва
за позовом
ТОВ "Томас-енергія"
до
Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча
компанія "Енергоатом"
про
стягнення 113 549,20 грн.
у судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача:
Єрохіна О.Н., Цаплій I.С.
від відповідача:
Лебедєв О.С.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м.Києва від 08.05.2007 р. у
справі №42/179 ( rs937443 ) (rs937443)
(суддя Паламар П.I.) у позові ТОВ
"Томас-енергія" до Державного підприємства "Національна атомна
енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 113 549,20
грн. відмовлено у зв'язку зі спливом позовної давності.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, ТОВ "Томас-енергія"
було подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного
господарського суду.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
30.08.2007 р. у справі №42/179 ( rs937443 ) (rs937443)
(судді: Алданова С.О.,
Кошіль В.В., Моторний О.А.) апеляційну скаргу ТОВ "Томас-енергія"
задоволено; рішення господарського суду м.Києва від 08.05.2007 р.
у справі №42/179 ( rs937443 ) (rs937443)
скасовано повністю та прийнято нове
рішення, яким позов ТОВ "Томас-енергія" до Державного підприємства
"Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про
стягнення 113 549,20 грн. задоволено повністю: стягнуто з
Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча
компанія "Енергоатом" на користь ТОВ "Томас-енергія" 113 549,20
грн. боргу та 1 821,23 грн. судових витрат за подання позовної
заяви та апеляційної скарги.
У касаційній скарзі Державне підприємство "Національна атомна
енер гогенеруюча компанія "Енергоатом" просить постанову
Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2007 р. у
справі №42/179 ( rs937443 ) (rs937443)
скасувати, а рішення господарського
суду м.Києва від 08.05.2007 р. у справі №42/179 ( rs937443 ) (rs937443)
залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування
господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального
права, а саме: ст.ст. 92, 95, 240, ч. 1 ст. 264 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
, оскільки: по-перше, відповідач не вчиняв
будь-яких дій, що свідчать про визнання ним свого боргу, а факт
складання головним бухгалтером структурного підрозділу відповідача
акта звірення розрахунків і витягу з регістру аналітичного обліку
не можуть свідчити про визнання Державним підприємством
"Національна атомна енергетична компанія "Енергоатом" свого боргу,
оскільки відповідач не уповноважував головного бухгалтера
структурного підрозділу на вчинення відповідних дій; по-друге,
абз. 3 п. 18 довіреності від 01.02.2007 р., виданої Державним
підприємством "Національна атомна енергетична компанія
"Енергоатом" генеральному директору відокремленого підрозділу
"Запорізька АЕС" на здійснення повноважень, передбачених
Положенням про відокремлений підрозділ "Запорізька АЕС",
встановлена заборона на передоручення в частині здійснення
договірної діяльності.
Розглянувши матеріали справи, повноту встановлення обставин
справи та правильність їх юридичної оцінки господарськими судами
першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів Вищого
господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга
підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій
встановлено наступне.
13.02.2003 р. між позивачем в особі директора Барановського
М.В., діючого на підставі статуту, і відповідачем в особі
генерального директора відособленого підрозділу "Запорізька АЕС"
Державного підприємства "Національна атомна енергетична компанія
"Енергоатом" Пишного В.М., діючого на підставі довіреності від
31.10.2002 р. б/н, укладено договір поставки продукції №83(2)03УК,
згідно з яким позивач зобов'язався передати відповідачу запасні
частини до АСД-5600 відповідно до специфікації №1, що є
невід'ємною частиною договору, а останній -прийняти та оплатити їх
вартість шляхом перерахування авансу за продукцію, що
поставляється, у розмірі 30% від суми договору протягом 20 днів
після підписання договору, 70% -протягом 30 днів після поставки
обладнання.
Факт передачі позивачем відповідачу товару загальною вартістю
133 549,20 грн., а також часткової оплати останнім одержаного
товару на суму 20 000,00 грн. підтверджено копією видаткової
накладної від 21.08.2003 р. №ТЕ-0000018, довіреністю на отримання
товару від 21.08.2003 р. серія НАЇ №110116, актом звірки
взаєморозрахунків станом на 20.02.2004 р.
Враховуючи невиконання відповідачем зобов'язань з оплати
товару в повному обсязі і відмову в задоволенні претензії,
29.03.2007 р. ТОВ "Томас-енергія" звернулося до господарського
суду з позовом до Державного підприємства "Національна атомна
енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення заборгованості
у сумі 113 549,20 грн., посилаючись на переривання перебігу
позовної давності відповідно до ч. 1 ст. 264 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
у зв'язку з підписанням структурним підрозділом
відповідача -"Запорізька АЕС" 20.02.2004 р. акта звірення
розрахунків.
Відмовляючи в задоволенні позову, господарський суд першої
інстанції виходив з того, що позивач звернувся до суду з пропуском
встановленого ст. 257 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
трирічного строку позовної давності, відповідач заявив про
застосування строку позовної давності, а посилання позивача на
переривання перебігу позовної давності на підставі ч. 1 ст. 264
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
у зв'язку з підписанням
відповідачем акта звірення розрахунків є безпідставним, оскільки
суду не було надано доказів підписання вказаного документа
уповноваженою на представництво відповідача особою.
Скасовуючи рішення господарського суду м.Києва від 08.05.2007
р. у справі №42/179 ( rs937443 ) (rs937443)
та приймаючи нове рішення про
задоволення позову, господарський суд апеляційної інстанції
виходив з того, що акт звірки від 20.02.2004 р. та витяг №237 з
регістру аналітичного обліку, підписані головним бухгалтером
структурного підрозділу відповідача -"Запорізька АЕС", свідчать
про визнання Державним підприємством "Національна атомна
енергетична компанія "Енергоатом" свого боргу перед позивачем, у
зв'язку з чим у даному випадку має місце переривання перебігу
позовної давності відповідно до ч. 1 ст. 264 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
.
Однак, вищезазначені висновки господарських судів не є
такими, що грунтуються на правильному застосуванні норм
матеріального права та всебічному, повному та об'єктивному
розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності,
керуючись законом, як це передбачено ст. 43 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, з огляду на наступне.
Так, господарськими судами не встановлено обставини, що мають
значення для правильного вирішення спору, не надано оцінки всім
доказам у справі.
29.03.2007 р. позивач звернувся до господарського суду з
позовом до Державного підприємства "Національна атомна
енергогенеруюча компанія "Енергоатом" посилаючись, по-перше, на
наявність заборгованості відповідача за договором від 13.02.2003
р. №83(2)03УК у сумі 113 549,20 грн.; по-друге, на незаконне
списання відповідачем зі свого бухгалтерського обліку
заборгованості у сумі 113 549,20 грн. у зв'язку зі спливом
позовної давності; по-третє, відповідно до ч. 1 ст. 264 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
перебіг позовної давності переривається
вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу, а
структурний підрозділ відповідача (відособлений підрозділ
"Запорізька АЕС"), підписавши 20.02.2004 р. акт звірення
розрахунків, перервав перебіг позовної давності, у зв'язку з чим
сума боргу підлягає стягненню.
Відповідач заявив про застосування строку позовної давності.
Згідно з п. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у
спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідно до п. 1 ст. 264 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
перебіг позовної давності переривається вчиненням
особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого
обов'язку.
Після переривання перебіг позовної давності починається
заново (ч. 3 ст. 264 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
).
Відповідно до п. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і
здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих
документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи
встановлюється установчими документами та законом.
Згідно з п. 4 ст. 95 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і
діють на підставі виданої нею довіреності.
Задовольняючи позовні вимоги після спливу позовної давності у
зв'язку з тим, що акт звірення розрахунків від 20.02.2004 р. та
витяг з регістру аналітичного обліку від 01.03.2005 р. між
відокремленим підрозділом "Запорізька АЕС" та ТОВ "Томас-енергія",
підписані головним бухгалтером структурного підрозділу
відповідача, свідчать про визнання юридичною особою -відповідачем
свого боргу перед позивачем і переривають перебіг позовної
давності, господарський суд апеляційної інстанції не взяв до уваги
наступне.
Навіть, якщо вважати, що відповідно до ст. 264 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
перебіг позовної давності почався
заново після підписання акта звірення розрахунків 20.02.2004 р.,
то новий строк позовної давності закінчується 21.02.2007 р., тоді
як з позовом позивач звернувся лише 29.03.2007 р.
Крім того, господарськими судами не з'ясовано обсяг
повноважень структурного підрозділу відповідача (відособленого
підрозділу "Запорізька АЕС") і його посадових осіб, що входить до
предмету доказування в даній справі, оскільки як акт звірення
розрахунків, так і витяг з регістру аналітичного обліку підписані
головним бухгалтером структурного підрозділу відповідача.
Матеріали справи свідчать, що генеральний директор
відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС" при укладанні договору
поставки продукції від 13.02.2003 р. №83(2)03УК діяв на підставі
довіреності відповідача б/н від 31.10.2002 р.
Однак, у матеріалах справи відсутні як вказана довіреність,
на підставі якої діяв керівник структурного підрозділу
відповідача, так і Положення про відокремлений підрозділ
"Запорізька АЕС", і Статут Державного підприємства "Національна
атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".
Господарський суд першої інстанції, дійшовши висновку про
безпідставне посилання позивача на переривання строку позовної
давності у зв'язку з ненаданням доказів підписання акта звірення
розрахунків уповноваженою на представництво відповідача особою, не
надав будь-якої оцінки витягу з регістру аналітичного обліку
станом на 01.03.2005 р. (надісланого на адресу позивача 13.04.2005
р. головним бухгалтером відокремленого підрозділу "Запорізької
АЕС"), на який позивач послався в підтвердження позовних вимог.
Викладене свідчить про те, що судами зроблено висновки при
неповно встановлених обставинах справи.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України,
викладених у п. 1 Постанови "Про судове рішення" від 29.12.1976
( v0011700-76 ) (v0011700-76)
р. №11 рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
У зв'язку з наведеним та врахуванням меж повноважень
касаційної інстанції, встановлених ч. 2 ст. 111-5 та ст. 111-7
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а
справа -передачі на новий розгляд до господарського суду першої
інстанції.
Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід
взяти до уваги викладене у зазначеній постанові, вжити всі
передбачені чинним законодавством засоби для всебічного, повного
та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків
сторін і, в залежності від встановленого та у відповідності з
вимогами закону, вирішити спір.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст.
111-9,- ст.ст. 111-10, 111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна
енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на постанову Київського
апеляційного господарського суду від 30.08.2007 р. у справі
№42/179 ( rs937443 ) (rs937443)
задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
30.08.2007 р. у справі №42/179 ( rs937443 ) (rs937443)
та рішення
господарського суду м.Києва від 08.05.2007 р. у справі №42/179
( rs937443 ) (rs937443)
скасувати, а справу передати на новий розгляд до
господарського суду м.Києва.
Головуючий К.Грейц
Судді О.Глос
С.Бакуліна