ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2007 р.
№ 20/202
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Грейц К.В.,
суддів :
Бакуліної С.В.,
Глос О.I.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
касаційної скарги
ВАТ "Донецьккокс"
на постанову
від 17.09.2007 року Донецького апеляційного
господарського суду
у справі
№ 20/202
господарського суду
Донецької області
за позовом
ВАТ "Донецьккокс"
до
ЗАТ "Донецьксталь" - металургійний завод"
про
стягнення збитків у сумі 590,04 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники :
від позивача:
Другакова Т.Д. (довіреність від 03.01.2007р. № 184)
від відповідача:
Животова О.А. (довіреність від 26.09.2007р. № 17/17-488юр)
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Донецької області (суддя Донець
О.Є.) від 20.07.2007 року, залишеним без змін постановою
Донецького апеляційного господарського суду (головуючий
суддя -Геза Т.Д., судді -Акулова Н.В., Стойка О.В.) від 17.09.2007
року, у справі № 20/202 в задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі ВАТ "Донецьккокс" просить скасувати
постанову Донецького апеляційного господарського суду від
17.09.2007 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити
позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення норм
матеріального права, а саме: ст.ст.224, 225, 226 ГК України
( 436-15 ) (436-15)
, ст.ст.610, 611, 614, 623 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач повністю заперечує
викладені в ній доводи.
Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника
позивача, який підтримав викладені в ній доводи, заперечення на
касаційну скаргу представника відповідача, перевіривши повноту
встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в
постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого
господарського суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01 грудня 2004
року між позивачем та відповідачем укладено договір № 5882дс/329
(надалі Договір) на послуги, пов'язані з перевезенням вантажів
залізничним транспортом (а.с.9-16).
Предметом Договору є надання відповідачем позивачу послуг,
пов'язаних з перевезенням вантажів у процесі залізничним
транспортом (п. 1.1. Договору).
Згідно із п.2.1 Договору, надання послуг з перевезення
вантажів здійснюється від станції Передача - Донецьк до станції
Сортувальна (Ливенський парк) та зворотно; від станції Сортувальна
до станції Мушкетове та зворотно.
Відповідно до пунктів 3.1.1., 3.1.4. Договору, відповідач
зобов'язаний надавати позивачеві послуги, пов'язані з перевезенням
вантажів залізничним транспортом, цілодобово. Відповідач
зобов'язаний здійснювати облік часу знаходження вагонів належності
Укрзалізниці, СНД, Балтії та іншої власності в користуванні
позивача відповідно до Правил користування вагонами та
контейнерами. Повний час користування вагонами позивачем
визначається додаванням до часу знаходження вагонів у позивача 10
годин на перевезення їх від ст. Передача-Донецьк до ст.
Сортувальна та зворотно й 14 годин на перевезення вагонів від ст.
Передача - Донецьк до ст. Мушкетове та зворотно. У повний час
знаходження у користуванні відповідачем вагонів включається і час
затримки з причин, які залежать від позивача як на станції
призначення, так і на підходах до станції призначення.
Позивачем також укладено з Корпорацією "Міжрегіональний
промисловий союз" договір № 123/558-ждц від 31.08.2005 року на
перевезення вантажів у власному (орендованому) рухомому складі,
відповідно до умов якого позивач сплачує Корпорації плату за весь
час користування її рухомим складом.
У позовній заяві позивач зазначив, що при перевірці даних,
вказаних у відомостях плати за користування вагонами ним було
встановлено, що відповідач систематично порушував встановлені
п.3.1.4. Договору десять годин на перевезення вагонів від ст.
Донецьк - Передача до ст. Сортувальна Ливенський парк і назад.
Позивач у позові вказує, що у результаті невчасного
перевезення відповідачем вагонів власності Корпорації
"Міжрегіональний промисловий союз" від ст. Передача - Донецьк до
ст. Сортувальна та зворотно, витрачання відповідачем на
перевезення зазначених вагонів по своїм під'їзним коліям після
прийняття вагонів від позивача понад 10 годин, передбачених
Договором, позивачеві заподіяно збитків, що виявилися у збільшенні
витрат зі сплати за користування вагонами на користь Корпорації
"Міжрегіональний промисловий союз". За розрахунком позивача,
розмір збитків, які він просить стягнути, заподіяних йому
відповідачем у грудні 2005 року, склав 967,68 грн.
В уточненнях до позову, які надані Господарському суду
Донецької області 20.07.2007 року, позивач також зазначив, що
обов'язок з перевезення вагонів по своїм під'їзним коліям протягом
10 годин відповідач прийняв на себе, підписавши накладні.
Згідно із ст.193 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
,
суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин
повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином
відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за
відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -
відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із ст.216 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
,
учасники господарських відносин несуть господарсько-правову
відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом
застосування до правопорушника господарських санкцій на підставах
і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та
договором.
Згідно із ст.224 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
,
учасник господарських відносин, який порушив господарське
зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської
діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту,
права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою
стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею
доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного
виконання зобов'язання або додержання правил здійснення
господарської діяльності другою стороною.
Таким чином, підставою для вимог про відшкодування збитків є,
зокрема, порушення господарюючим суб'єктом господарського
зобов'язання або установлених вимог щодо здійснення господарської
діяльності.
Пунктом 3.1.4. Договору передбачено, що відповідач
зобов'язаний здійснювати облік часу знаходження вагонів належності
Укрзалізниці, СНД, Балтії та іншої власності в користуванні
позивача відповідно до Правил користування вагонами та
контейнерами, та визначено певний порядок (формулу) розрахунку
повного часу користування вагонами позивачем.
Касаційна інстанція погоджується з тим, що зазначений пункт
договору не містить положень щодо прийняття відповідачем на себе
безумовного обов'язку з перевезення вагонів від ст. Донецьк -
Передача до ст. Сортувальна Ливенський парк і назад протягом саме
десяти годин.
Посилання заявника касаційної скарги на те, що з тексту
п.3.1.4. Договору вбачається, що відповідач прийняв на себе
обов'язок з перевезення вагонів по своїм під'їзним коліям саме
протягом 10 годин, не грунтується на доказах матеріалів справи, а
є самостійним тлумаченням позивачем вказаного пункту договору, з
яким не погоджується відповідач.
Колегія суддів вважає вірною позицію судів стосовно того, що
в п.3.1.4. Договору зазначено про додавання 10 годин на
перевезення вагонів від ст. Передача-Донецьк до ст. Сортувальна до
часу користування вагонами "Клієнтом" (позивачем) виключно з метою
визначення повного часу користування вагонами Клієнтом
(позивачем).
Посилання в касаційній скарзі на те, що підписавши накладні,
відповідач підтверджує своє зобов'язання здійснювати перевезення
вагонів позивача від ст. Передача - Донецьк до ст. Сортувальна
Ливенський парк саме протягом 10 годин, не обгрунтовані, тому як
підпис відповідача на залізничних накладних свідчить про
здійснення господарської операції, а не про взяття на себе
зобов'язань щодо перевезення вагонів протягом 10 годин.
Таким чином, суди обгрунтовано дійшли висновку про
відсутність у відповідача обов'язку з перевезення вагонів від ст.
Донецьк - Передача до ст. Сортувальна Ливенський парк і назад
протягом саме десяти годин, тому відповідач не може нести
господарсько-правову відповідальність у вигляді відшкодування
збитків за порушення господарського зобов'язання, яке він не
приймав на себе за Договором.
Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства
в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування
постанови Донецького апеляційного господарського суду.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п.1 ч.1 ст.111-9, ст.
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,-
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ВАТ "Донецьккокс" від 09.10.2007 року
№1930/юр на постанову Донецького апеляційного господарського суду
від 17.09.2007 року у справі № 20/202 залишити без задоволення, а
постанову Донецького апеляційного господарського суду від
17.09.2007 року у справі № 20/202 -без змін.
Головуючий-суддя
К.Грейц
С у д д і
С.Бакуліна
О.Глос