ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     29 листопада 2007 р.
 
     № 4/2630-3/243
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
     головуючого
 
     Остапенка М.I.
 
     суддів :
 
     Борденюк Є.М.
 
     Харченка В.М.
 
     розглянувши касаційну скаргу
 
     ТОВ "Гражда"
 
     на постанову
 
     Львівського апеляційного господарського суду  від  10.09.2007
року
 
     у справі за позовом
 
     ТОВ "Гражда"
 
     до
 
     про
 
     та за зустрічним позовом
 
     до     Приватного підприємства "Престиж-сервіс Україна"
 
     розірвання договору
 
     Приватного підприємства "Престиж-сервіс Україна"
 
     ТОВ "Гражда"
 
     про
     стягнення коштів
 
     В С Т А Н О В И В:
 
     у грудні 2006 року, ТОВ "Гражда" звернулося до господарського
суду з позовом до приватного підприємства "Престиж-сервіс Україна"
про розірвання договору підряду №27/0306-01 від  27.03.2006  року.
Також позивач просив постановити про стягнення на його  користь  з
відповідача 192 726,02 грн., перерахованих на рахунок останнього в
якості попередньої оплати, 21 681,19 грн. штрафу.
 
     В  обгрунтування  заявлених  вимог   позивач   зазначав,   що
укладаючи  договір  №27/0306-01  від  27.03.2006   року,   доручив
відповідачеві виконати роботи по влаштуванню  системи  опалення  в
дванадцяти квартирному житловому будинку у с. Солонка,  Львівської
області  і  зобов'язався  прийняти  виконане  та  сплатити  за  це
винагороду, сума якої визначена розділом 5 спірного договору.
 
     Оскільки, п.6.1 договору сторони передбачили  100%  попередню
оплату  робіт,  позивач  платіжними  дорученнями  №№242,  246  від
18.04.2006  року   перерахував   відповідачу   185   844,34   грн.
попередньої оплати за матеріали та 30% від вартості робіт,  згідно
кошторису у сумі 6 881,68 грн., а всього -192 726,02 грн.
 
     Проте, відповідач умови договору не виконував належним чином,
а тому позивач просив розірвати спірну угоду,  повернути  сплачені
кошти  та  стягнути  з  відповідача  штраф  відповідно  до  п.12.2
договору
 
     Під час розгляду справи судом позивач уточнив свої вимоги  і,
не підтримуючи позов у частині повернення суми попередньої оплати,
просив  договір  №27/0306-01  від   27.03.2006   року   розірвати,
стягнувши з відповідача  на  відшкодування  додаткових  витрат  по
оплаті робіт, виконаних іншою особою 45 914,12 грн. та  21  681,19
грн. штрафу.
 
     У лютому 2007  року,  приватне  підприємство  "Престиж-сервіс
Україна" пред'явило зустрічний позов до ТОВ "Гражда" про стягнення
з останнього 34 408,40 грн. неодержаного доходу.
 
     Рішенням   господарського   суду   Львівської   області   від
28.03.2007  року  у  задоволенні  первісного  позову   відмовлено.
Зустрічний позов  задоволено  частково,  шляхом  стягнення  з  ТОВ
"Гражда"  на  користь  приватного   підприємства   "Престиж-сервіс
Україна" 23 990,00 грн.
 
     За  наслідками  перегляду  справи  в  апеляційному   порядку,
постановою  Львівського  апеляційного  господарського   суду   від
10.09.2007  року,  апеляційна   скарга   позивача   залишена   без
задоволення, а рішення господарського суду першої  інстанції  -без
змін.
 
     Постановлені у справі судові рішення оскаржено у  касаційному
порядку  і  ухвалою  Вищого  господарського   суду   України   від
20.11.2007  року  порушено  касаційне  провадження  у  справі   за
касаційною скаргою позивача, у якій  він  посилається  на  неповне
з'ясування судами дійсних обставин справи, неправомірність відмови
у задоволенні його позову та стягнення з  нього  23  990,00  грн.,
неправильне  застосування  норм  матеріального  права  і   просить
рішення  господарського  суду  першої   інстанції   та   постанову
апеляційного  господарського  суду  скасувати,  постановивши  нове
рішення про задоволення його позову.
 
     Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача,
перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у касаційній
скарзі  доводи,  судова  колегія  вважає,  що  рішення  попередніх
судових інстанцій в  частині  задоволення  зустрічного  позову  не
можуть залишатися без змін і підлягають скасуванню в цій  частині,
виходячи з наступного.
 
     Згідно  частини  першої  ст.837  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
        ,  за
договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на  свій
ризик  виконати  певну  роботу   за   завданням   другої   сторони
(замовника),  а  замовник  зобов'язується  прийняти  та   оплатити
виконану роботу.
 
     При цьому, частиною четвертою ст.849  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
        
передбачено, що замовник має право у будь-який час відмовитися від
договору підряду, виплативши підряднику плату за виконану  частину
роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
 
     Тобто, замовник може відмовитись  від  договору  підряду  без
наведення мотивів і ця відмова і ця відмова  має  своїм  наслідком
розірвання договору підряду, що не потребує  додаткового  визнання
цього факту, зокрема, і судом.
 
     Зі змісту позовної заяви вбачається,  що  позивач  відмовився
від подальшої співпраці з відповідачем на умовах договору  підряду
від 27.03.2006 року, матеріальні  цінності,  придбані  за  рахунок
коштів позивача, відповідач повернув замовнику (а.с.119-128  т.1),
спору щодо цього у даному судовому засіданні не було, а тому,  при
такому  положенні,   господарський   суд   першої   інстанції   та
апеляційний господарський суд дійшли до правильного висновку  щодо
відсутності у позивача права вимоги сплати відповідачем штрафу  та
відшкодування додаткових витрат по оплаті робіт,  які  виконуються
третьою особою, договір з якою укладався позивачем на свій  розсуд
і підстав для скасування судових рішень,  у  цій  частині,  судова
колегія не вбачає.
 
     В  той  же   час,   задоволення   зустрічного   позову   щодо
відшкодування  відповідачу  вартості   неотриманого   доходу   від
виконання підрядних робіт не можна визнати  правильним,  оскільки,
упущена вигода може  відшкодовуватися  лише  у  разі,  коли  право
відповідача порушено, а обставини  справи  не  дають  підстав  для
такого висновку, а тому судова колегія вважає за необхідне рішення
господарського суду першої  інстанції  та  постанову  апеляційного
господарського  суду  у  частині  задоволення  зустрічного  позову
скасувати  і,  враховуючи,  що  обставини  справи  не   потребують
додаткового з'ясування, постановити нове  рішення  про  відмову  у
задоволенні зустрічного позову.
 
     Враховуючи наведене,  керуючись  ст.  ст.  111-9  111-11  ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України, -
 
     П О С Т А Н О В И В:
 
     Касаційну скаргу задовольнити частково.
 
     Рішення господарського суду Львівської області від 28.03.2007
року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від
10.09.2007  року  у   частині   задоволення   зустрічного   позову
скасувати.
 
     У задоволенні зустрічного позову відмовити.
 
     В решті рішення господарського суду  Львівської  області  від
28.03.2007   року   та    постанову    Львівського    апеляційного
господарського суду від 10.09.2007 року залишити без змін.
 
     Головуючий М.I. Остапенко
 
     Судді Є.М. Борденюк
 
     В.М. Харченко