ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2007 р.
№ 9/161-07
Доповідач -суддя Мележик Н.I.
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Козир Т.П. - головуючого,
Мележик Н.I.,
Подоляк О.А.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні касаційну
скаргу Приватної фірми "Iнтелмаркет Iнжиніринг"
на рішення господарського суду Сумської області від
13.06.2007 року
та на постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 15.08.2007 р.
у справі № 9/161-07
господарського суду Сумської області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Хімременерго"
до Приватної фірми "Iнтелмаркет Iнжиніринг"
про стягнення 100 000 грн.
за участю представників:
позивача - не з"явились
відповідача - Солонара О.В.
ВСТАНОВИВ:
У березні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю
"Хімременерго" звернулось до господарського суду Сумської області
з позовом до Приватної фірми "Iнтелмаркет Iнжиніринг" про
розірвання договору від 28.03.2005 року на поставку 7 комплектів
діафрагм, стягнення 100 000 грн. передплати та судових витрат.
В подальшому, позивач змінив позовні вимоги та просив суд
лише стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 100 000 грн.
Рішенням господарського суду Сумської області від 13.06.2007
року (суддя Лущик М.С.), залишеним без змін постановою
Харківського апеляційного господарського суду від 15.08.2007 року
(судді: Могилєвкін Ю.О., Такмаков Ю.В., Плужник О.В.), позов
задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача
100 000 грн. боргу та судові витрати, а в іншій частині позовних
вимог провадження у справі припинено.
Рішення та постанова мотивовані посиланням на ст. 1212 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
щодо виникнення зобов'язання у зв'язку з
набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.
Не погоджуючись з постановленими у справі судовими актами,
Приватна фірма "Iнтелмаркет Iнжиніринг" звернулася до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
рішення та постанову попередніх інстанцій скасувати, а справу
передати на новий розгляд до місцевого господарського суду. В
обгрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами
першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми
матеріального права та порушені норми процесуального права, що
призвело до прийняття незаконних судових актів.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги,
перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника
відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та
повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм
матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до Роз'яснень Пленуму Верховного Суду України,
викладених у п.п. 1, 6 постанови від 29.12.1976 №11 "Про судове
рішення ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
", рішення є законним тоді, коли суд
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши обставини, вирішив справу з нормами матеріального
права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх
відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або
виходячи із загальних засад законодавства України.
Обгрунтованим визнається рішення, в якому повністю
відображені обставини, що мають значення для даної справи,
висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є
вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними
доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Рішення місцевого суду та постанова суду апеляційної
інстанції відповідають зазначеним вимогам, оскільки грунтуються на
всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі
всіх обставин справи в їх сукупності.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, між
сторонами 28.03.2005 р. укладено усну угоду на виготовлення та
поставку відповідачем позивачу 7 комплектів діафрагм для вакуум
насосу загальною вартістю 154 000 грн.
Позивач платіжними дорученнями №18 від 28.03.2005 р. та №43
від 12.05.2005 р. перерахував відповідачу грошові кошти у розмірі
100 000 грн., в призначеннях платежів яких вказано: "попередня
оплата за діафрагми згідно договору №5 від 28.03.2005 р.".
Враховуючи, що вказаний товар не був поставлений позивачу,
останній звернувся з вимогою від 26.02.2007 року про повернення
передоплати, яка залишена відповідачем без задоволення. В зв"язку
з зазначеним Товариство з обмеженою відповідальністю
"Хімременерго" звернулось до господарського суду Сумської області
з позовом до Приватної фірми "Iнтелмаркет Iнжиніринг" про
стягнення отриманих 100 000 грн.
Позивач вважає, що відповідач безпідставно отримав грошові
кошти, тому зобов"язаний повернути їх Товариству з обмеженою
відповідальністю "Хімременерго".
Висновок суду першої інстанції про виникнення у відповідача
зобов'язання щодо повернення безпідставно набутого майна
відповідає вимогам ст. 1212 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, оскільки
зазначені правовідносини виникають з моменту безпідставного
збагачення набувача незалежно від того, знав він чи міг знати про
безпідставність набуття майна.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
особа, яка
набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи
(потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно
набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа
зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно
було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи
безпідставне набуття або збереження майна було результатом
поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком
події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про
повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна
власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного
однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка
незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої
особи.
З огляду на встановлення судами попередніх інстанції факту
відсутності між сторонами договірних відносин, господарський суд
Сумської області, з висновками якого погодився Харківський
апеляційний господарський суд, правильно встановив, що
перераховані позивачем грошові кошти у розмірі 100000 грн.
отримані відповідачем без достатніх правових підстав, а, відтак,
підлягають поверненню на підставі ст. 1212 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, кожна сторона повинна довести ті обставини,
на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обов'язок доказування визначається предметом спору. За
загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається
на особу, яка посилається на ці обставини.
Відповідач при розгляді справи не довів, відповідно до вимог
ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, обставин, на які він посилався, як
на підставу своїх заперечень, а саме факт існування між сторонами
договірних відносин на підставі договору №5 від 28.03.2005 р.
Враховуючи, що відповідно до ст. 111-7 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права встановлювати або
вважати доведеними обставини, які не були встановлені у рішенні
або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу
одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково
перевіряти докази, доводи касаційної скарги, які стосуються оцінки
доказів слід залишити поза увагою.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час
розгляду справи фактичні її обставини встановлені господарськими
судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження
поданих сторонами доказів, висновки судів першої та апеляційної
інстанцій відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична
оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і
процесуального права.
Отже, доводи касаційної скарги не спростовують висновків
суду.
Твердження касаційної скарги про те, що рішення місцевого та
постанова апеляційного господарських судів необгрунтовані,
прийняті при неповному з'ясуванні обставин справи, що мають
значення для справи, не заслуговують на увагу та спростовуються
вищевикладеним.
За таких обставин, прийняте рішення суду першої та постанова
апеляційної інстанцій відповідають матеріалам справи та вимогам
закону, а тому судові акти слід залишити без змін, а касаційну
скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд
України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Приватної фірми "Iнтелмаркет Iнжиніринг"
залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Сумської області від 13.06.2007
року та постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 15.08.2007 року у справі №9/161-07 залишити без змін.
Головуючий суддя
Т.П.Козир
Судді
Н.I.Мележик
О.А.Подоляк