ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2007 р.
№ 5/162б(9/132б)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючої:
Поляков Б.М.
суддів:
Катеринчук Л.Й. (доповідач) Ткаченко Н.Г.
розглянувши касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у м. Чернігові
на ухвалу та постанову
господарського суду Чернігівської області від 30.03.2007
Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2007
у справі господарського суду
№ 5/162б (9/132б) Чернігівської області
за заявою
Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1
про
визнання банкрутом
в судовому засіданні взяли участь представники :
від заявника касаційної скарги
Ступак С.О. (дов. №3013/9/10-010 від 14.05.2007)
від заявника
не з'явились
В С Т А Н О В И В :
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 13
квітня 2006 року було порушено провадження у справі № 9/132б про
банкрутство суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи
ОСОБА_1 (далі -боржника, т. 1 а.с. 1).
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 31
липня 2006 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника (т. 2
а.с. 8-9).
Розпорядник майна Боржника звернувся до господарського суду
Чернігівської області із заявою № 05/03 від 28.03.2007 року, в
якій повідомляє про приєднання до матеріалів справи протоколу
зборів комітету кредиторів, згоди кредиторів на укладання мирової
угоди, тексту мирової угоди, листа-заперечення кредитора, а також,
листа-повідомлення кредиторам про збори комітету кредиторів (т. 2
а.с. 120).
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 30
березня 2007 року затверджена мирова угода між Боржником та
комітетом кредиторів, яка передбачає відстрочку виконання та
задоволення вимог, забезпечених заставою, а також
списання(прощення) боргів 3-4 черги. Провадження у справі
припинено (т. 2 а.с. 134-136).
Державна податкова інспекція у м. Чернігові
(надалі -Кредитор - інспекція), не погоджуючись з прийнятою судом
першої інстанції ухвалою, звернулась до Київського апеляційного
господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила
скасувати зазначену ухвалу і прийняти нову, якою відмовити в
затвердженні мирової угоди (т. 3 а.с. 2-4), мотивуючи незаконністю
списання податкового боргу в процедурі банкрутства та порушенням
частини 53 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України
на 2007рік" ( 489-16 ) (489-16)
.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
25.06.2007 апеляційну скаргу інспекції залишено без задоволення,
ухвалу суду першої інстанції було залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, інспекція звернулась
до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду
апеляційної інстанції, аргументуючи порушенням норм матеріального
права, зокрема, пункту 53 статті 71 Закону України "Про Державний
бюджет України на 2007 рік" ( 489-16 ) (489-16)
, частини 2 статті 36 Закону
України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
(далі -Закон).
Колегія суддів Вищого господарського суду України,
переглянувши у касаційному порядку ухвалу та постанову судів
попередніх інстанцій, на підставі встановлених фактичних обставин
справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та
процесуального права, дійшла висновку, про відсутність правових
підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.
Згідно з статтею 35 Закону під мировою угодою у справі про
банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами
стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення
(списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою
сторін. Не підлягає прощенню (списанню) за умовами мирової угоди
заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове
державне пенсійне страхування. Рішення про укладення мирової угоди
від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю
голосів кредиторів - членів комітету та вважається прийнятим за
умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна
боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди. Від
імені кредиторів мирову угоду підписує голова комітету кредиторів.
Частиною 2 статті 36 Закону передбачено, що у разі, коли
умови мирової угоди, укладеної згідно з правилами статті 35 цього
Закону, передбачають розстрочку чи відстрочку або прощення
(списання) боргів чи їх частини, орган стягнення зобов'язаний
погодитися на задоволення частини вимог з податків, зборів
(обов'язкових платежів) на умовах такої мирової угоди з метою
забезпечення відновлення платоспроможності підприємства. При цьому
податковий борг, який виник у строк, що передував трьом повним
календарним рокам до дня подання заяви про порушення справи про
банкрутство до господарського суду, визнається безнадійним та
списується, а податкові зобов'язання чи податковий борг, які
виникли у строк протягом трьох останніх перед днем подання заяви
про порушення справи про банкрутство до господарського суду
календарних років, розстрочується (відстрочується) або списується
на умовах мирової угоди. Зазначену мирову угоду підписує керівник
відповідного податкового органу за місцезнаходженням боржника.
Відповідно до частини 3 статті 36 Закону для конкурсних
кредиторів, які не брали участі у голосуванні або проголосували
проти укладення мирової угоди, не можуть бути встановлені умови
гірші, ніж для кредиторів, які висловили згоду на укладення
мирової угоди, вимоги яких віднесені до однієї черги.
Відповідно до частини 53 статті 71 Закону України "Про
державний бюджет України на 2007 рік" ( 489-16 ) (489-16)
з метою
приведення окремих норм законів у відповідності із цим Законом
зупинити на 2007 рік дію пункту 6 статті 11, частини 2 статті 36
Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Отже, зупинення законодавцем дії частини 2 статті 36 Закону
не може бути перешкодою для застосування приписів статті 35
Закону, згідно якої мирова угода, як цивільно-правова угода,
укладається за домовленістю сторін, рішення про її укладення від
імені кредиторів приймається більшістю голосів кредиторів.
Як було встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно
до протоколу № 3 від 28.03.2007 року зборів комітету кредиторів,
рішення про укладення мирової угоди між Боржником та його
кредиторами, було прийнято більшістю голосів кредиторів -членів
комітету (т. 2 а.с. 121-122). Також, у матеріалах справи наявні
письмові заяви, № 16200 від 27.03.2007 року та № 503 від
26.03.2007 року, заставних кредиторів боржника про надання ними
згоди на укладання мирової угоди з Боржником на відповідних умовах
(т. 2 а.с. 123-124, 125-126).
Оскільки мирову угоду у даній справі укладено та підписано
Боржником, а від імені кредиторів -головою комітету
кредиторів -ОСОБА_2 (що відповідає вимогам пунктів 3, 5 ст. 35
Закону), прийняття рішення про укладання та підписання мирової
угоди у даній справі відбулось належними особами.
Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно
до мирової угоди для Iнспекції, як для кредитора, який голосував
проти укладання мирової угоди у даній справі, встановлені умови не
гірші, ніж для кредиторів - сільськогосподарського товариства з
обмеженою відповідальністю "Лан-Агріко" та товариства з обмеженою
відповідальністю "Десна-Агріко", вимоги яких також, як і вимоги
Iнспекції, не забезпечені заставою майна боржника (т. 2 а.с.
127-130), що не пор ушує приписів частини 3 статті 36 Закону про
заборону дискримінації кредиторів однієї черги при укладенні
мирової угоди, яка є чинною на момент затвердження мирової угоди.
За спірною мировою угодою має місце списання
.
Колегія суддів Вищого господарського суду погоджується з
висновками суду апеляційної інстанції про те, що укладення мирової
угоди у справі про банкрутство боржника та його кредиторами
відбулося з дотриманням вимог статей 35-37 Закону. При цьому,
списання (прощення) боргів перед кредитором - інспекцією
відповідно до умов, укладеної у даній справі, мирової угоди не
порушує норми пункту 53 статті 71 Закону України "Про державний
бюджет України на 2007 рік" ( 489-16 ) (489-16)
та частини 2 статті 36
Закону, а доводи касаційної скарги в цій частині є
необгрунтованими .
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського
суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції
згідно приписів статей 111-5, 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, погоджується з висновками судів
попередніх інстанцій та не вбачає підстав для скасування ухвали
господарського суду Чернігівської області від 30.03.2007 та
постанови Київського апеляційного господарського суду від
25.06.2007 у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.
111-5,,111-7,111-9,111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий
господарський суд України -
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у м.
Чернігові залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від
25.06.2007 та ухвалу господарського суду Чернігівської області від
30.03.2007 залишити без змін.
Головуючий Б. Поляков
Судді Л. Катеринчук
Н. Ткаченко