ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2007 р.
№ 20-5/138
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко
В.П. -головуючий, судді Бенедисюк I.М. і Львов Б.Ю.
розглянув касаційну скаргу Севастопольського міського
територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.
Севастополь (далі -територіальне відділення АМК)
на рішення господарського суду міста Севастополя від
15.05.2007 та
постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 19.06.2007
зі справи № 20-5/138
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Луіджи"
м. Севастополь (далі -ТОВ "Луіджи")
до територіального відділення АМК,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет
спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою
відповідальністю "АН "Адмирал", м. Севастополь (далі -ТОВ "АН
"Адмирал"),
про визнання рішення недійсним.
Судове засідання проведено за участю представників:
ТОВ "Луіджи" -Москаленко О.С.,
територіального відділення АМК -Дучевої Д.Д.,
ТОВ "АН "Адмирал" -Старобинського А.В.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий
господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Луіджи" звернулося до господарського суду міста
Севастополя з позовом про визнання недійсним рішення
територіального відділення АМК від 06.03.2007 № 27/02-07-РШ "Про
порушення законодавства про захист економічної конкуренції та про
накладення штрафу".
Рішенням названого господарського суду від 15.05.2007 (суддя
Євдокимов I.В.), залишеним без змін постановою Севастопольського
апеляційного господарського суду від 19.06.2007 (колегія суддів у
складі: суддя Заплава Л.М. -головуючий, суддя Ткаченко М.I.,
Фенько Т.П.), позов задоволено повністю: визнано недійсним рішення
територіального відділення АМК від 06.03.2007 № 27/02-07-РШ.
Судові рішення мотивовано тим, що ТОВ "Луіджи" правомірно
зареєструвало в Севастопольському міському управлінні юстиції
газету "Курьер", оскільки сферою розповсюдження газети "Курьер",
що випускається ТОВ "АН "Адмирал", є Автономна Республіка Крим, а
не м. Севастополь, яке є адміністративно-територіальною одиницею
загальнодержавного підпорядкування, не входить до складу названої
Республіки, а відтак не можна стверджувати про наявність у діях
позивача недобросовісної конкуренції.
Територіальне відділення АМК звернулося до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
рішення названого господарського суду від 15.05.2007 та постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.06.2007
скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову
відмовити. В обгрунтування касаційної скарги зазначено, що
апеляційною інстанцією порушено норми матеріального та
процесуального права, зокрема, Закон України "Про захист від
недобросовісної конкуренції" ( 236/96-ВР ) (236/96-ВР)
(далі -Закон). На думку
скаржника, судовими інстанціями встановлено необхідні обставини зі
справи (діяльність сторін на одному ринку, в одних територіальних
межах, змагальність між ними), але надано таким обставинам
неправильну оцінку. Крім того, з огляду на предмет спору зі справи
господарськими судами не зазначено, в чому полягало порушення
органом Антимонопольного комітету у прийнятті оспорюваного рішення
меж наданих йому повноважень та/або чинного законодавства.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими
інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм
матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення
представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов
висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з
урахуванням такого.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що:
- ТОВ "АН "Адмирал" створене шляхом реорганізації приватного
підприємства "АН "Адмирал", яке було засновником
рекламно-інформаційної газети "Курьер";
- видавництво газети "Курьер" здійснювалося приватним
підприємством "АН "Адмирал" з 1997 року, а з 1999 року -ТОВ "АН
"Адмирал" на території м. Севастополя;
- 05.09.2003 ТОВ "АН "Адмирал" здійснено перереєстрацію
газети "Курьер" у Республіканському комітеті з інформаційної
політики, телебачення і радіомовлення Автономної Республіки Крим
зі сферою розповсюдження -місцева в межах Автономної Республіки
Крим;
- ТОВ "АН "Адмирал" є власником знака для товарів і послуг
"Курьер" за свідоцтвом України № 19814 (дата подання
заявки -20.01.1998; відомості про видачу зазначеного свідоцтва
15.06.2001 опубліковано в офіційному бюлетені "Промислова
власність" № 5 за 2001 рік);
- 01.12.2006 ТОВ "Луіджи" зареєструвало в Севастопольському
міському управлінні юстиції рекламну газету "Курьер", оскільки
станом на відповідну дату іншої газети з такою назвою
зареєстровано не було;
- 28.12.2006 ТОВ "АН "Адмирал" зареєструвало в
Севастопольському міському управлінні юстиції газету "Курьер+";
- 13.01.2007 ТОВ "Луіджи" видало та розповсюдило перший
випуск газети "Курьер";
- ТОВ "Луіджи" є власником патенту України № 13517 на
промисловий зразок "газета "Курьер" (дата подання
заявки -09.10.2006; відомості про видачу зазначеного патенту
15.01.2007 опубліковано в офіційному бюлетені "Промислова
власність" № 1 за 2007 рік);
- 31.01.2007 ТОВ "АН "Адмирал" зареєстровано авторське право
на твір "Поновлений проект рекламно-інформаційної газети "Курьер"
(свідоцтво № 19440);
- розпорядженням територіального відділення АМК призначено
експертизу, проведення якої доручено Харківському
науково-дослідному інституту ім. засл. професора Н.С. Бокаріуса і
згідно з висновком якої від 16.02.2007 № 1618:
у видавництві газети "Курьер", яка випускається ТОВ "АН
"Адмирал", використано знак для товарів і послуг за свідоцтвом
України № 19814;
у видавництві газети "Курьер", яка випускається ТОВ "АН
"Адмирал", використано твір за свідоцтвом № 19440, зокрема,
частину твору -назву газети;
знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 19814 не
використано в "шапці" газети "Курьер", яка випускається ТОВ
"Луіджи";
позначення "Курьер", використане в "шапці" газети "Курьер" як
назва газети, що випускається ТОВ "Луіджи", є використанням твору
за свідоцтвом № 19440, зокрема, його частини -оригінальної назви,
яка була перероблена;
словесне позначення "Курьер"(назва газети, яка випускається
ТОВ "АН "Адмирал" за свідоцтвом України № 19440) і словесне
позначення "Курьер" (назва газети, що випускається ТОВ "Луіджи") є
схожими до ступеню змішування настільки, що їх можна сплутати;
- рішенням територіального відділення АМК від 06.03.2007 №
27/02-07-РШ визнано факт недобросовісної конкуренції з боку
позивача, останнього зобов'язано у тридцятиденний строк припинити
порушення шляхом припинення випуску печатного видання під назвою
"Курьер", яке розміщує платні оголошення громадян та суб'єктів
господарювання, доставляється безкоштовно у поштові скриньки
мешканців міста, що призводить до змішування з діяльністю ТОВ "АН
"Адмирал", та на ТОВ "Луіджи" накладено штраф у сумі 3 000 грн.
У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від
29.12.1976 № 11 "Про судове рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
зазначено, що
рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги
процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини,
вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що
підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх
відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини,
або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України;
обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені
обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про
встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними,
відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами,
дослідженими в судовому засіданні.
Причиною спору у справі стало питання про правомірність
надання ТОВ "АН "Адмирал" захисту від недобросовісної конкуренції
згідно з оспорюваним рішенням територіального відділення АМК.
Відповідно до пункту (2) статті 1 Паризької конвенції про
охорону промислової власності від 20.03.1883, до якої Україна
приєдналась 25.12.1991, об'єктами охорони промислової власності є
патенти на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, товарні
знаки, знаки обслуговування, фірмові найменування та вказівки про
походження чи найменування місця походження, а також припинення
недобросовісної конкуренції.
У статті 10-bіs цієї Конвенції зазначено:
"(1) Країни Союзу зобов'язані забезпечити громадянам країн,
що беруть участь у Союзі, ефективний захист від недобросовісної
конкуренції.
(2) Актом недобросовісної конкуренції вважається будь-який
акт конкуренції, що суперечить чесним звичаям у промислових і
торговельних справах.
(3) Зокрема підлягають забороні:
1. всі дії, здатні яким би то не було способом викликати
змішування відносно підприємства, продуктів чи промислової або
торговельної діяльності конкурента;
2. неправильні ствердження при існуванні комерційної
діяльності, що здатні дискредитувати підприємство, продукти чи
промислову або торговельну діяльність конкурента;
3. вказівки чи ствердження, використання яких при здійсненні
комерційної діяльності може ввести громадськість в оману щодо
характеру, способу виготовлення, властивостей, придатності до
застосування чи кількості товарів".
У статті 1 Закону передбачено, що:
недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що
суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у
підприємницькій діяльності;
недобросовісною конкуренцією є, зокрема, дії, визначені
главами 2 - 4 цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону неправомірним є
використання без дозволу уповноваженої на те особи чужого імені,
фірмового найменування, знаків для товарів і послуг, інших
позначень, а також рекламних матеріалів, упаковки товарів, назв
літературних, художніх творів, періодичних видань, зазначень
походження товарів, що може призвести до змішування з діяльністю
іншого господарюючого суб'єкта (підприємця), який має пріоритет на
їх використання.
З огляду на наведене можна дійти висновку про те, що чесним
звичаям у господарській діяльності суперечать та можуть бути
визнані актом недобросовісної конкуренції будь-які дії, здатні
викликати змішування відносно підприємства, товарів чи промислової
або торговельної діяльності конкурента. При цьому поняття
"пріоритет" у Законі використовується в розумінні переважного
права на користування результатами правомірної, добросовісної та
чесної підприємницької діяльності.
Відповідно до частини першої статті 30 Закону Антимонопольний
комітет України, його територіальні відділення у справах про
недобросовісну конкуренцію приймають обов'язкові для виконання
рішення, зокрема, про: визнання факту недобросовісної конкуренції;
припинення недобросовісної конкуренції; накладання штрафів.
Частиною першою статті 21 цього Закону встановлено, що
вчинення господарюючими суб'єктами - юридичними особами та їх
об'єднаннями дій, визначених цим Законом як недобросовісна
конкуренція, тягне за собою накладання на них Антимонопольним
комітетом України, його територіальними відділеннями штрафів у
розмірі до трьох відсотків виручки від реалізації товарів,
виконання робіт, надання послуг господарюючого суб'єкта за
останній звітний рік, що передував року, в якому накладається
штраф.
Господарськими судами у розгляді справи встановлено наявність
змагальності між сторонами у справі, їх діяльність на одному ринку
в межах однієї території (м. Севастополь) -ринку надання
рекламно-інформаційних послуг та можливості змішування їх
діяльності. Незважаючи на це, суди дійшли необгрунтованого
висновку про відсутність недобросовісної конкуренції з боку ТОВ
"Луіджи", при цьому не спростувавши висновку органу
Антимонопольного комітету України, який в оспорюваному рішенні
встановив порушення позивачем законодавства про захист від
недобросовісної конкуренції на підставі належних і допустимих
доказів та застосував до порушника стягнення у вигляді штрафу.
Предметом позову в даній справі є визнання недійсним рішення
територіального відділення АМК від 06.03.2007 № 27/02-07-РШ.
Як зазначено в абзаці першому пункту 2 роз'яснення президії
Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 № 02-5/35
( v5_35800-00 ) (v5_35800-00)
"Про деякі питання практики вирішення спорів,
пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших
органів", підставами для визнання акта недійсним є невідповідність
його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом
компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою
визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям
відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів
підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за
результатами розгляду справи факту такого порушення не
встановлено, у господарського суду немає правових підстав для
задоволення позову.
Між тим ні місцевий, ані апеляційний господарські суди у
прийнятті рішення зі справи не зазначили обставин, які свідчили б
про порушення територіальним відділенням АМК меж наданих йому
повноважень та приписів чинного законодавства України, натомість
обмежившись аналізом господарської діяльності сторін у справі.
З урахуванням наведеного, враховуючи факт повного
встановлення попередніми судовими інстанціями обставин, що входять
до предмету доказування зі справи, але з наданням ними таким
обставинам неправильної юридичної оцінки, Вищий господарський суд
України дійшов висновку про необхідність скасування судових рішень
зі справи та відмови в задоволенні позову з мотивів, викладених у
цій постанові.
Керуючись статтями 111-7, 111-9 -111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Севастопольського міського
територіального відділення Антимонопольного комітету України
задовольнити.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від
15.05.2007 та постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 19.06.2007 зі справи № 20-5/138 скасувати.
3. У задоволенні позову відмовити.
Суддя В. Селіваненко
Суддя I. Бенедисюк
Суддя Б. Львов