ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2007 р.
№ 15/1
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. - головуючого,
Волковицької Н.О.,
Рогач Л.I.,
за участю представників сторін:
позивача
не з'явився (про місце і час судового засідання повідомлений
належно)
відповідача -1
відповідача -2
третьої особи
не з'явився (про місце і час судового засідання повідомлений
належно)
не з'явився (про місце і час судового засідання повідомлений
належно)
не з'явився (про місце і час судового засідання повідомлений
належно)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою
відповідальністю "Ренесанс"
на постанову
Львівського апеляційного господарського суду
від 10.07.2007
у справі
№ 15/1
господарського суду
Рівненської області
за позовом
Товариства з обмеженою
відповідальністю "Ренесанс"
до
1) Товариства з обмеженою відповідальністю
"Західноукраїнський лісовий холдінг";
2) Закритого акціонерного товариства "Акціонерний комерційний
промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення
Промінвестбанку в м. Костопіль"
за участю третьої особи
Державної податкової інспекції у Костопільському районі
Рівненської області
про
визнання недійсним договору купівлі-продажу № 01-10 від
01.10.2003
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Рівненської області від
22.11.2006 позов Товариства з обмеженою відповідальністю
"Ренесанс" задоволено частково; визнано недійсним з моменту
вчинення Договір купівлі-продажу № 01-10, укладений 01.10.2003
Товариством з обмеженою відповідальністю "Ренесанс" та Товариством
з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнський лісовий холдінг";
зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю
"Західноукраїнський лісовий холдінг" передати Товариству з
обмеженою відповідальністю "Ренесанс" майно, перелік якого вказано
в Актах прийому-передачі №1 до Договору № 01-10 від 01.10.2003;
стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю
"Західноукраїнський лісовий холдінг" на користь Товариства з
обмеженою відповідальністю "Ренесанс" 85,00 грн. витрат з сплати
державного мита та 118,00 грн. -плати за інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу; в решті позову відмовлено; стягнуто
з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс" 210 000, 00
грн. безпідставно отриманих коштів. Зазначене рішення не
оскаржувалось.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнський
лісовий холдінг" звернулось до господарського суду із заявою про
зміну порядку та способу виконання рішення господарського суду
Рівненської області від 22.11.2006 у даній справі. Заяву
вмотивовано доводами про те, що придбане згідно спірного договору
купівлі-продажу майно було відчужене на користь третіх осіб у
зв'язку з чим рішення господарського суду в частині передачі
майна, визначеного в переліку № 1 до договору купівлі-продажу №
01-10 від 01.10.2003, не може бути виконано з огляду на
відсутність вказаного майна у Товариства з обмеженою
відповідальністю "Західноукраїнський лісовий холдинг".
Розглянувши зазначене клопотання, господарський суд
Рівненської області виніс ухвалу від 22.01.2007 (суддя Грязнов
В.В.), якою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю
"Західноукраїнський лісовий холдинг" задоволено; змінено спосіб
виконання рішення у даній справі шляхом викладення частини третьої
резолютивної частини рішення в такій редакції:
"Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю
"Західноукраїнський лісовий холдінг", яке знаходиться в м.Рівне,
вул.С.Петлюри,35 на користь Товариства з обмеженою
відповідальністю "Ренесанс", яке знаходиться в м.Костошль,
провул.Чубинського,10, 210 000 грн. 00 коп., що складає вартість
майна, одержаного по договору купівлі-продажу № 01-10 від
01.10.2003р."
Ухвалу мотивовано тим, що обставини справи, які перешкоджають
виконанню рішення господарського суду від 22.11.2006, мають
виключний характер.
Оскаржуючи ухвалу господарського суду Рівненської області від
22.01.2007, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ренесанс"
подало апеляційну скаргу, в якій просило суд зазначену ухвалу
скасувати та призначити експертизу по визначенню ринкової вартості
спірних об'єктів на момент відшкодування їх вартості, як це
передбачено статтею 216 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
10.07.2007 (судді: Онишкевич В.В. -головуючий, Слука М.Г.,
Скрутовський П.Д.), ухвалу господарського суду Рівненської області
від 22.01.2007 залишено без змін, а апеляційну скаргу
позивача -без задоволення.
Не погоджуючись з ухвалою місцевого та постановою
апеляційного господарських судів, Товариство з обмеженою
відповідальністю "Ренесанс" звернулось до Вищого господарського
суду України з касаційною скаргою та доповненням до неї, в якій
просить направити на новий розгляд до місцевого господарського
суду; призначити судову експертизу щодо визначення ринкової
вартості об'єктів нерухомого майна, а саме:
- будівлі магазину "Універсам" - одноповерхова. Побудована з
цегли, загальна площа 415,4 кв.м., знаходиться за адресою:
Рівненська обл., м. Костопіль, вул Складова,6.
- будівлі автогаражів загальною площею 428,5 кв.м.,
одноповерхові, побудовані з цегли, знаходяться за адресою:
Рівненська обл., м. Костопіль, вул Складова,6.
- частини (17/100) будівлі бази контори, загальною площею
488,1 кв.м. одноповерхова, побудована з цегли, знаходиться за
адресою: Рівненська обл., м. Костопіль, вул Складова,6.
- будівлі лісопильного цеху, хлів-кузні, сторожової будки,
загальною площею 924,4 кв.м., одноповерхові, побудовані з цегли,
дерева, каменю, знаходяться за адресою: с.Базальтове,
Костопільського району Рівненської області, вул. Лісова, 2а.
Обгрунтовуючи касаційну скаргу, позивач посилається на
неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм
процесуального права. Так, заявник вважає безпідставним висновок
апеляційної інстанції, що проведення експертизи майна неможливе
через відсутність майна в натурі, оскільки в матеріалах справи
відсутнє будь-яке документальне підтвердження того, що спірні
об'єкти нерухомого майна ліквідовані і виключені з державного
реєстру.
Від відповідачів та третьої особи відзиву не надійшло.
Сторони та третя особа не скористались своїм правом на участь
представників у судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, перевіривши
правильність застосування судами норм процесуального права,
колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому
задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 121 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд, який
видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від
обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання
рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх
виконання. За правилами цієї статті законною підставою для
вирішення зазначеного питання є наявність обставин, що ускладнюють
виконання рішення або роблять його неможливим.
Оскільки чинний Господарський процесуальний кодекс України
( 1798-12 ) (1798-12)
не визначає переліку обставин, які свідчать про
неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, то
суд має оцінювати докази, що підтверджують зазначені обставини, за
правилами норми статті 43 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти
прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення
в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше
встановленими. Натомість заяву про зміну способу виконання рішення
задоволено місцевим господарським судом за відсутності будь-яких
доказів, які б свідчили про вжиття відповідних заходів до
виконання судового рішення у даній справі відповідно до Закону
України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
, а також про
неможливість виконання наказу господарського суду Рівненської
області від 15.12.2006, виданого на підставі судового рішення від
22.11.2006 у даній справі, в процесі виконавчого провадження. Суд
апеляційної інстанції на це увагу не звернув. А відтак, висновки
місцевого та апеляційного господарських судів про те, що обставини
справи, які перешкоджають виконанню рішення господарського суду
від 22.11.2006 у даній справі, мають виключний характер, є
необгрунтовані, оскільки не підтверджені належними і допустимими
доказами відповідно до статті 34 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
З огляду на закріплений статтею 124 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та статтями 4-5, 115 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
принцип обов'язковості виконання
судового рішення, та з урахуванням зазначених вище обставин,
колегія суддів дійшла висновку, що постановлені у справі ухвалу та
постанову не можна визнати законними і обгрунтованими, а тому вони
підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду
першої інстанції.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 111-5, 111-7,
пунктом 3 частини 1 статті 111-9, статтями 111-10, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України,-
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Ренесанс" задовольнити частково.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
10.07.2007 у справі № 15/1 господарського суду Рівненської області
та ухвалу господарського Рівненської області від 22.01.2007
скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду
Рівненської області.
Головуючий Т.Дроботова
Судді Н.Волковицька
Л.Рогач