ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2007 р.
№ 9/52/07
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової - головуючого
Н. Волковицької Л. Рогач
за участю представників:
позивача
не з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено
належно)
відповідача
ОСОБА_5 -довіреність від 15.10.2007 р.
третьої особи
не з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено
належно)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ОСОБА_1
на постанову
від 05.06.2007 Одеського апеляційного господарського суду
у справі
№ 9/52/07 господарського суду Миколаївської області
за позовом
ОСОБА_1
до
- ОСОБА_2; - ОСОБА_3; - ОСОБА_4
третя особа
Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Вільма"
про
визнання недійсним рішення загальних зборів засновників ТОВ
фірми "Вільма" від 14.11.2006 р., переведення права набувачів
корпоративних прав за договорами дарування часток у статутному
фонді ТОВ фірми "Вільма" на позивача, визнання за ним права
власності на зазначені частки
В С Т А Н О В И В :
У лютому 2007 р. ОСОБА_1 звернулась до господарського суду
Миколаївської області з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4., за
участю третьої особи -ТОВ фірми "Вільма" (згідно із заявою а.с.
129):
- про визнання недійсними загальних зборів засновників ТОВ
фірми "Вільма", які відбулись 14.11.2006 р., а також визнання
недійсними всіх прийнятих на даних зборах рішень, які оформлені у
вигляді протоколу від 14.11.2006 р.
- про переведення права набувачів корпоративних прав ОСОБА_3
та ОСОБА_4. за договорами дарування часток, загальний розмір яких
у статутному фонді -16200,00 грн., що складає 69,7% статутного
фонду ТОВ фірми "Вільма", на ОСОБА_1;
- про визнання права власності на частки у статутному фонді
ТОВ фірми "Вільма", загальний розмір яких -16200,00 грн., що
складає 69,7% статутного фонду, передані ОСОБА_2 за договорами
дарування ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ОСОБА_1;
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 14.11.2006 р. відбулись
загальні збори учасників ТОВ фірми "Вільма", засновником якої є
позивач з часткою у статутному фонді у розмірі 27,8 %. Крім того,
позивач також на підставі укладеного з нею контракту від
25.06.1999 р., є директором фірми. Iніціатори позачергових зборів
не звертались до позивача, як до директора товариства з вимогою
про скликання зборів; позивачем такі збори не скликались, а тому
учасники товариства не мали підстав для їх скликання.
Крім того, мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що
відчуження ОСОБА_2 за договорами дарування своєї частки у
статутному фонді стороннім особам, які не є учасниками товариства,
є незаконним, оскільки відповідно до положень чинного
законодавства будь -яке відчуження учасником товариства своєї
частки у статутному фонді здійснюється лише при наявності згоди на
це інших учасників товариства, при цьому інші учасники товариства
мають переважне право на її придбання.
В позовній заяві позивач посилався на частину 1 статті 146 та
частину 1 статті 362 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, та
статті 53, 61 Закону України "Про господарські товариства"
( 1576-12 ) (1576-12)
.
У відзивах на позовну заяву ОСОБА_1, відповідачі та третя
особа просили в задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що
на час скликання та проведення зборів позивачка тривалий час не
являлась директором товариства, а також на той факт, що відповідач
ОСОБА_2 відступила частки, що належали їй, іншим особам шляхом
дарування, що відповідає вимогам пункту 5.1 Статуту товариства в
редакції від 26.09.2006 р. та вимогам законодавства.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від
13.04.2007 (суддя Філінюк I.Г.) в задоволенні позовних вимог
відмовлено, з посиланням на те, що можливість учасника товариства
відчужувати частку у статутному капіталі товариства третім особам
без отримання згоди інших учасників передбачена у пункті 5.2
Статуту ТОВ фірми "Вільма".
За апеляційною скаргою ОСОБА_1 Одеський апеляційний
господарський суд (судді: Шевченко В.В., Бєляновський В.В.,
Мирошниченко М.А.), переглянувши рішення в апеляційному порядку,
постановою від 05.06.2007 р. залишив його без змін з тих же
підстав.
ОСОБА_1 подала касаційну скаргу до Вищого господарського суду
України, в якій просить судові рішення у справі скасувати та
прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному
обсязі, обгрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судом
апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Скаржник, зокрема зазначає, що висновок суду апеляційної
інстанції стосовно того, що учасник ТОВ фірми "Вільма" має право
на відчуження своєї частки третім особам без отримання згоди інших
учасників товариства суперечить положенням матеріального права,
оскільки в чинному законодавстві чітко визначено переважне право
учасників товариства на придбання частки у статутному фонді
товариства у випадку її відступлення у будь -який спосіб, у тому
числі її безоплатного відчуження шляхом дарування.
Крім того, скаржник звертає увагу на те, що в оскаржуваному
позивачем рішенні від 14.11.2006 р., оформленого у вигляді
протоколу ОСОБА_2 зазначена як учасник товариства, що володіє 69,7
% статутного фонду і приймає участь у прийняті рішень шляхом
голосування, незважаюч и на те, що згідно з пунктом 2.1 договору
дарування від 27.09.2006 р. ОСОБА_2 вже втратила всі права
учасника даного товариства, через що її участь у даних зборах
суперечить вимогам чинного законодавства України.
Проте, ОСОБА_2 приймала участь у прийнятті рішень на
загальних зборах учасників ТОВ фірми "Вільма" шляхом голосування
вже не маючи на це повноважень, що є порушенням положень Закону
України "Про господарські товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
та Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
Порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального
права полягає в тому, що оскаржувану постанову від 05.06.2007 р.
було прийнято за відсутності позивача, що тягне за собою
обов'язкове скасування судового рішення.
У відзиві на касаційну скаргу представник відповідачів просив
залишити судові рішення без змін, а скаргу без задоволення,
зокрема, зазначаючи, що рішення загальних зборів товариства, яке
оформлені відповідним протоколом від 14.11.2006 р. є прийнятим,
повноважним та легітимним, ухвалено без будь -яких порушень прав
та охоронюваних законом інтересів учасника товариства ОСОБА_1
Заслухавши доповідь судді - доповідача та пояснення
присутнього в судовому засіданні представника відповідачів,
перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності
юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в
рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скар га
підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до статті 97 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
управління товариством здійснюють його органи. Органами управління
товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган.
За приписами частини 1 статті 98 вказаного кодексу загальні
збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх
питань діяльності товариства, у тому числі з тих, що передані
загальними зборами до компетенції виконавчого органу.
Аналогічні приписи містяться у статті 58 Закону України "Про
господарські товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
, якою встановлено, що вищим
органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників.
Вони складаються з учасників товариства або призначених ними
представників.
Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником
товариства до суду (частина 5 статті 98 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
).
Загальні збори як вищий орган товариства мають право приймати
рішення з усіх питань діяльності останнього. Компетенція загальних
зборів визначається законом та статутом товариства.
Учасник (акціонер) не наділений суб'єктивним правом щодо
здійснення повноважень товариства. Як учасник товариства він може
брати участь в управлінні справами товариства в порядку,
визначеному в установчих документах, а безпосереднє управління
товариством здійснюють його органи, які і представляють інтереси
товариства у відносинах з третіми особами.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 звернулась до
господарського суду з позовними вимогами, зокрема щодо визнання
недійсним рішення загальних зборів засновників ТОВ фірми "Вільма"
від 14.11.2006 р., до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4., визначивши при
цьому ТОВ фірму "Вільма" в якості третьої особи, яка не заявляє
самостійних вимог на предмет спору.
Проте, під час здійснення судового провадження судами як
першої так і апеляційної інстанції не було взято до уваги, що
оскільки, за приписами чинного законодавства, загальні збори є
органом товариства, то їх рішення мають розцінюватися як рішення
самого товариства, а не окремих учасників (акціонерів) товариства,
тому відповідачем у спорах про визнання недійними рішення
загальних зборів є товариство, а не учасники цього товариства.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що
господарськими судами першої та апеляційної інстанції при розгляді
справи та прийнятті судових рішень порушено приписи процесуального
права, не взято до уваги та не надано належної правової оцінки
всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору,
свідчить про не з'ясування судом всіх обставин, які мають значення
для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України,
викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 "Про судове
рішення ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
", рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду
справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або
вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні
суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того
чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова
у справі підлягають скасуванню, а справа -направленню на новий
розгляд до господарського суду Миколаївської області.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати
викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких грунтуються
вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених
обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального
права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, пунктом 3 статті 111-9,
статтями 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Рішення господарського суду Миколаївської області від
13.04.2007 р. та постанову Одеського апеляційного господарського
суду від 05.06.2007 р. у справі № 9/52/07 господарського суду
Миколаївської області скасувати, справу направити на новий розгляд
до господарського суду Миколаївської області.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Головуючий Т. Дроботова
Судді Н. Волковицька
Л. Рогач