ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2007 р.
№ 27/379-06-12051
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя:
Першиков Є.В.
судді
Данилова Т.Б., Ходаківська I.П.
за участю представників сторін
позивача -
відповідача -
розглянувши матеріали касаційної скарги
пр. Ахмістов О.М. дов. № 120-08/20 від 02.01.2007
пр. Кірічек С.В. дов. № 430 від 13.11.2006
відкритого акціонерного товариства "Азот"
у справі
господарського суду Одеської області
на постанову
Одеського апеляційного господарського суду від 14.08.2007р.
за позовом
відкритого акціонерного товариства "Азот"
до
державного підприємства "Одеська залізниця" в особі
Шевченківської дирекції залізничних перевезень
про
стягнення 10 621,20 грн.
Розпорядженням Заступника голови Вищого господарського суду
України від 21.11.2007р. № 02-12.2/385 змінено склад колегії: у
зв'язку з відсутністю судді Савенко Г.В. призначено колегію у
складі: головуючий суддя Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б.,
Ходаківська I.П.
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2006 року відкрите акціонерне товариство "Азот"
звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до
державного підприємства "Одеська залізниця" в особі Шевченківської
дирекції залізничних перевезень про стягнення з відповідача
безпідставно отриманих коштів в розмірі 10 621,20грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від
19.03.2007р. (суддя Семенюк Г.В.) залишеним без змін постановою
Одеського апеляційного господарського суду від 14.08.2007р. (судді
Журавльов О.О., Михайлов М.В., Мацюра П.Ф.) в задоволенні позовних
вимог відмовлено в повному обсязі.
Судові рішення грунтуються на тому, що з огляду на положення
п.9 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства
транспорту України №644 від 21.11.2000р. ( z0861-00 ) (z0861-00)
та
зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за
№866/5087 ( z0866-00 ) (z0866-00)
, а також п.п.2.4., 2.5. розділу 2 Збірника
тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України
(Тарифне керівництво №1), затвердженого наказом Міністерства
транспорту України 15.11.1999р. №551 та зареєстрованого в
Міністерстві юстиції України 01.12.1999р. за №828/4121
( z0828-99 ) (z0828-99)
, позивачем цілком обгрунтовано була складена
накопичувальна картка №1609287, в якій нарахована плата за
зберігання 2 635 тон вантажу маршруту відправлення за 1 добу в
сумі 10 013 грн. (без ПДВ).
Не погоджуючись з висновками господарських судів, відкрите
акціонерне товариство "Азот" подало до Вищого господарського суду
України касаційну скаргу, в якій просить рішення та постанову по
справі скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги
задовольнити в повному обсязі.
Обгрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначив про
порушення норм процесуального та неправильне застосування
господарськими судами норм матеріального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з
наступних підстав.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна
інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи
перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм
матеріального та процесуального права.
Судами попередніх інстанцій встановлено і це підтверджується
матеріалами справи, що 16.09.2006р. о 13 год. 35 хв. на станції
Черкаси затримана маршрутна відправка рідких азотних добрив (41
вагон), так як позивач (вантажовідправник) неправильно зазначив у
документах вантажопідйомність вагону №50099019, а саме замість
вантажопідйомності вагону 68 тон позивач зазначив 60 тон.
Відправка була затримана до усунення недоліків. Зазначені недоліки
усунуті позивачем 16.09.2006р. о 16 год. 20 хв. Тобто, час
затримки вантажу склав 2 год. 45 хв., що підтверджується актом
загальної форми №1175 від 16.09.2006р.
Судом першої інстанції встановлено, що за зберігання 2 635
тон вантажу, що містив вищезазначений маршрут, відповідачем
нарахована плата за 1 добу в сумі 10 013грн. (без ПДВ), що
підтверджується наявною у матеріалах справи накопичувальною
карткою №1609287. Згідно з переліком ТехПД №2009 від 20.09.2006р.
вказана сума була списана з особового рахунку позивача.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно з
розрахунком збору за зберігання вантажу, збір за зберігання
вантажу розрахований відповідачем за 1 добу зберігання на підставі
п.2.1. розділу 2 Тарифного керівництва №1, виходячи із 1,5 грн. за
1 тону та із застосуванням коефіцієнту підвищення 2,565 на
підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.04.2005р.
№ 91-4 і вказівок Укрзалізниці №ЦЗМ-10/736 від 05.04.2005р.
В свою чергу позивач вважає, що нарахування збору за
зберігання вантажу повинно здійснюватися за фактичний час затримки
вантажу, тобто за 2 год. 45 хв., і посилається при цьому на
положення п.9 Правил зберігання вантажів, затверджених Наказом
Міністерства транспорту 21.11.2000р. №644 та зареєстрованих в
Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. №866/5087 ( z0866-00 ) (z0866-00)
,
згідно з яким, за зберігання на місцях загального користування та
на коліях відправлення вантажів, завантажених у вагони
(контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення
(у т.ч. під митним оформленням та з інших причин, не залежних від
залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію
до моменту закінчення затримки. Факт затримки вантажу
засвідчується актом загальної форми. За розрахунком, здійсненим
позивачем, збір за зберігання вантажу за 2 год. 45 хв. становить 1
162грн. (без ПДВ), а відтак, позивач вважає, що відповідач
безпідставно списав з позивача збір за зберігання вантажу в сумі
8851грн. (без ПДВ), що з урахуванням ПДВ становить 10 621,20 грн.
Стаття 3 Закону України "Про залізничний транспорт"
( 273/96-ВР ) (273/96-ВР)
встановлює, що законодавство про залізничний
транспорт загального користування складається з Закону України
"Про транспорт" ( 232/94-ВР ) (232/94-ВР)
, цього закону, Статуту залізниць
України, який затверджується Кабінетом Міністрів України та інших
актів законодавства.
Стаття 908 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
встановлює,
що загальні умови перевезення визначаються цим кодексом, іншими
законами, транспортними кодексами (статутами), іншими
нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно
до них.
Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами
транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень
встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом,
іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими
нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно
до них.
Пункт 5 статті 307 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
також встановлює, що умови перевезень вантажів окремими видами
транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за
цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами,
транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Таким чином, права і обов'язки сторін виникають не лише з
умов укладеного сторонами договору, а і на підставі норм,
встановлених актами законодавства, в тому числі
нормативно-правових актів, які регулюють взаємовідносини в певних
випадках.
Пункт 9 Правил зберігання вантажів (розділ 7 Правил
перевезень вантажів) встановлює, що за зберігання на місцях
загального користування та на коліях станції відправлення
вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в
очікуванні оформлення перевезення , збір сплачується з
моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення
затримки.
Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним
транспортом України , затверджений
Наказом Мінтрансу України від 15.11.1999р. №551 та зареєстрований
Міністерством юстиції 01.12.1999р. за №828/4121 ( z0828-99 ) (z0828-99)
(з
наступними змінами і доповненнями) в пункті 2 розділу 2 встановлює
розміри зборів за зберігання вантажів, таким чином, збір за
зберігання вантажів є регульованим тарифом і не потребує
додаткового погодження сторонами.
Відповідно до вимог п.2.5. розділу 2 Тарифного керівництва №1
при нарахуванні зборів за зберігання вантажів неповна доба
округляється у всіх випадках до повної, тобто, виходячи із вимог
п.2.5. розділу 2 Тарифного керівництва №1 господарські суди дійшли
до правильного висновку, що у випадку, передбаченому п. 9 Правил
зберігання вантажів, неповна доба також округляється до повної при
нарахуванні зборів за зберігання вантажів.
Оскільки ст.908 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, ст.307
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
визначили, що умови
перевезень вантажів окремими видами транспорту, а також
відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями
визначаються не лише транспортними кодексами (статутами), а й
іншими нормативно-правовими актами, то у судів були правові
підстави для застосовування норм Правил зберігання вантажів та
Тарифного керівництва № 1, які видані і зареєстровані у
встановленому порядку, і не скасовані, не визнані нечинними та не
зняті з державної реєстрації.
Однак, суди попередніх інстанцій при винесенні судових рішень
не звернули увагу на ту обставину, що накопичувальна картка, по
якій нарахований збір за зберігання вантажу на станції,
представником ВАТ "Азот " не підписана. В накопичувальній картці №
1609287 є посилання на Акт 181, який в матеріалах справи
відсутній, судами в порушення вимог статті 38 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
від сторін не
витребуваний і який не був предметом оцінки по суті в судах
попередніх інстанцій, чим допущено порушення вимог всебічного,
повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин
справи в їх сукупності.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від
29 грудня 1976 року за № 11 "Про судове рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги
процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини,
вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що
підлягають застосуванню до даних правовідносин.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що спір був
розглянутий судом без дослідження в повному обсязі всіх обставин
справи, що є порушенням принципу всебічного, повного і
об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.
Статтею 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що
переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна
інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи
перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази.
Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду
справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або
вважати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому
рішенні господарського суду першої або апеляційної інстанції,
судові рішення у справі підлягають скасуванню, а справа передачі
на новий розгляд до господарського суду.
Під час розгляду справи господарському суду слід взяти до
уваги викладене, вжити передбачені законом заходи для всебічного,
повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і
обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у
відповідності з чинним законодавством вирішити спір.
Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-10,- 111-11, 111-12,Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Азот"
задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
14.08.2007р. по справі № 27/379-06-12051 та рішення господарського
суду Одеської області від 19.03.2007 скасувати.
Справу № 27/379-06-12051 направити на новий розгляд до
господарського суду Одеської області.
Головуючий Є. Першиков
Судді Т. Данилова
I. Ходаківська