ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2007 р.
№ 15/115
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя:
Першиков Є.В.
судді
Данилова Т.Б., Ходаківська I.П.
за участю представників сторін
позивача -
відповідача -
розглянувши матеріали касаційної скарги
не з'явився
пр. Сорока I.В. -дов. №27/10-01-47 від 12.11.07р.
пр. Алатко В.М. -дов. №27/10-01-50 від 12.11.07р.
державного підприємства "Об'єднання "Артемсіль"
у справі
господарського суду Донецької області
на постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 21.08.2007р.
за позовом
державного підприємства "Придніпровська залізниця"
до
державного підприємства "Об'єднання "Артемсіль"
про
стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у
розмірі 12 750,00грн. та збитків у розмірі 4 978,28грн.
Розпорядженням Заступника голови Вищого господарського суду
України від 21.11.2007р. №02-12.2/385 змінено склад колегії: у
зв'язку з відсутністю судді Савенко Г.В. призначено колегію у
складі: головуючий суддя Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б.,
Ходаківська I.П.
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2007 року державного підприємства "Придніпровська
залізниця" звернулось до господарського суду Донецької області з
позовом до державного підприємства "Об'єднання "Артемсіль" про
стягнення з відповідача 17 728,28грн., з яких 12 750,00грн. сума
штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній №48866278
маси вантажу та 4 978,28грн. сума збитків, з яких 349,84грн. збір
за маневрову роботу, 2 128,00грн. збір за зберігання вантажу,
1611,00грн. плата за користування вагонами, 3,90грн. збір за
оформлення перевізних документів, 55,58грн. збір за зважування
вантажу та 0,25грн. збір за видачу бланків документів форми ГУ-29.
Рішенням господарського суду Донецької області від
22.06.2007р. (суддя Богатирь К.В.) залишеним без змін постановою
Донецького апеляційного господарського суду від 21.08.2007р.
(судді Шевкова Т.А., Акулова Н.В., Стойка О.В.) позовні вимоги
задоволено частково, стягнуто з державного підприємства
"Об'єднання "Артемсіль" на користь позивача штраф за неправильне
зазначення маси вантажу в накладній в сумі 12 750,00грн., державне
мито в сумі 127,50грн. та витрати на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу в сумі 87,32грн., в задоволенні
позову про стягнення збитків в сумі 4 978,28грн. відмовлено.
Рішення господарських судів грунтуються на тому, що
комерційний акт від 27.10.2006р. №БН751026/217 являється належним
засобом доказування, який засвідчив факт неправильного зазначення
вантажовідправником у залізничній накладній №48866278 маси
вантажу, визнав правомірними дії позивача по відвантаженню
надлишку вантажу, а також визнав комерційні акти та акти загальної
форми, що складалися на станції Нижньодніпровськ-Вузол
Придніпровської залізниці, такими, що відповідають вимогам
транспортного законодавства, а відмова в задоволенні позову в
частині стягнення збитків грунтується на тому, що державним
підприємством "Придніпровська залізниця" не було обгрунтовано
розмір застосованих ним зборів при розрахунку суми збитків.
Не погоджуючись з висновками господарських судів, державне
підприємство "Об'єднання "Артемсіль" подало до Вищого
господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить
рішення та постанову по справі скасувати і прийняти нове рішення,
яким відмовити у задоволення позовних вимог, посилаючись на
неправильне застосування судами норм матеріального та
процесуального права.
Заслухавши пояснення представників відповідача, перевіривши
наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки
обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові,
колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню
з наступних підстав.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна
інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи
перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм
матеріального та процесуального права.
Судами попередніх інстанцій встановлено і це підтверджується
матеріалами справи, що 25.10.2006 року зі станції Сіль Донецької
залізниці державне підприємство "Об'єднання "Артемсіль" здійснило
відправлення вагону №67657049 з вантажем сіль поварена для
промислових цілей згідно накладної №48866278 на станцію
Iзмаїл-Експорт Одеської залізниці.
Згідно даних залізничної накладної завантаження вагонів
здійснювалось засобами відправника (відповідача) із зазначенням у
залізничній накладній №48866278 кількості вантажних місць, маси
одного місця, загальної маси вантажу.
Правильність внесених до накладної відомостей підтвердив
своїм підписом представник відправника, у відповідності до п. 2.3
Правил оформлення перевізних документів (затверджених наказом
Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644,
зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за
№863/5084 ( z0863-00 ) (z0863-00)
).
27.10.2006р. по прибутті вантажу на станцію
Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці було проведено
переважування вантажу в статистичному режимі на тензометричних
вагах, під час якого було виявлено, що маса вантажу у вагоні
№67657049 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній
№48866278 і являється більшою на 440кг.
Факт переважування вагону №67657049 в статичному режимі та
його затримки зафіксований актом загальної форми №37/В від
27.10.2006р.
Оскільки фактична маса вантажу у вагоні виявилась більше
даних, зазначених у накладній, був складений комерційний акт від
27.10.2006р. №БН751026/217, в якому зазначено, що на підставі акту
загальної форми станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської
залізниці №34/В від 27.10.2006р. здійснювалось контрольне
переважування вагону №67657049, що прибув по відправленню
№48866278 виявлено брутто 93440кг, тара з брусу 24000кг, нетто
69440кг, що більше ваги, зазначеної в документі 440кг.
Відповідно до п.37 Статуту залізниць України та п.5 Правил
приймання вантажів до перевезення маса вантажу визначається
відправником. Про спосіб визначення маси відправник зазначає у
накладній.
Відповідно п.2.1. розділу 2 Правил оформлення перевізних
документів графи комплекту перевізних документів "Маса вантажу в
кг, визначена відправником" -вказується маса вантажу у кілограмах,
заповнюються вантажовідправником.
В накладній №48866278 правильність внесених відомостей
підтверджено підписом представником відправника, маса визначена по
стандарту.
Відповідно до п.9 Правил приймання вантажів до перевезення
зважування на вагонних вагах інших вантажів (до яких відноситься
вугілля) провадиться із зупинкою вагонів без розчеплення або під
час руху на вагонних вагах, призначених для цього способу
зважування. Маса тари вагонів у цих випадках може прийматися за
трафаретом на вагоні.
Вищевказане вказує на те, що перевірка маси вантажу здійснена
відповідно порядку, встановленому п.22 Правил видачі вантажів.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що обставини справи, які відповідно до
законодавства повинні бути підтверджені певними засобами
доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами
доказування. Чинним законодавством, що регулює відносини за
договором перевезення вантажу, встановлений перелік
документів -доказів, які є підставою для покладення на перевізника
відповідальності за втрату, псування, пошкодження або недостачу
вантажу.
Комерційний акт від 27.09.2006р. №БН751026/217 складений у
відповідності до вимог, пред'явлених до його складання Правилами
складання актів, тому господарські суди дійшли висновку про те, що
комерційний акт є належним доказом факту неправильного зазначення
маси вантажу.
Відповідно до п.129 Статуту залізниць України обставини, що
можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці,
вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час
залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або
актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Згідно із п.5.5. розділу 5 Правил оформлення перевізних
документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його
призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній
відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його
кількість, то з відправника стягується штраф згідно з п.122
Статуту залізниць України. Факт неправильного зазначення
відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної
форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Відповідно до п.122 Статуту залізниць України за неправильно
зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф
у розмірі згідно із п.118 цього Статуту, в якому зазначено, що
штраф підлягає стягненню у п'ятикратному розмірі провізної плати
за всю відстань перевезення.
Комерційний акт від 27.10.2006р. №БН751026/217, який
засвідчив невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у
транспортних документах, згідно п.129 Статуту залізниць України, є
відповідним документом, що може бути підставою для матеріальної
відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача
під час залізничного перевезення.
Враховуючи вимоги п.24 Статуту залізниць України,
вантажовідправники несуть відповідальність за всі неправильності,
неточності відомостей зазначених ними в накладній.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про
те, що позов про стягнення штрафу за неправильно зазначену масу
вантажу обгрунтований матеріалами справи та підлягає задоволенню у
заявленій до стягнення сумі 12 750,00грн.
Окрім того, судами першої та апеляційної інстанцій залишено
без задоволення вимоги державного підприємства "Придніпровська
залізниця" про стягнення з відповідача 349,84грн. збору за
маневрову роботу, 2 128,00грн. збору за зберігання вантажу, 1
611,00грн. плати за користування вагонами, 3,90грн. збору за
оформлення перевізних документів, 55,58грн. збору за зважування
вантажу та 0,25грн. збору за видачу бланків документів форми
ГУ-29, оскільки залізницею не складалися відомості плати за
користування вагонами форми ГУ-46, пам'ятки про користування
вагонами форми ГУ-45, накопичувальні картки, а акт загальної форми
№1075 від 04.11.2006р. не підписаний
відповідачем-вантажовласником, тому збитки, понесені залізницею
при здійсненні зберігання та зважування вантажу, маневрових робіт,
видачу та оформлення перевізних документів, а також нарахована
плата за користування вагонами не підтверджені документами, а
правомірність їх стягнення саме з відповідача не доведена, а
відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона повинна довести ті обставини, на які
вона посилається як на підстави своїх вимог.
Статтею 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що
переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна
інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи
перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази.
За таких обставин та враховуючи, що судами попередніх
інстанцій досліджені всі наявні у справі матеріали, їм дана
належна правова оцінка, судова колегія не вбачає підстав для
скасування постановлених по справі судових рішень з наведених у
касаційній скарзі мотивів.
Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу державного підприємства "Об'єднання
"Артемсіль" залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
21.08.2007р. по справі №15/115 залишити без змін.
Головуючий Є. Першиков
Судді Т. Данилова
I. Ходаківська