4/195 Про зобов'язання здійснити розрахунок остаточної суми пайового внеску до договору - Текст документа

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Святошин " на постанову у справі Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2007р. № 4/195 (rs1244406) за позовом до про Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Святошин " Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради

зобов'язання вчинити дії

В судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: Руденко О.В. (дов. № 11від 06.02.2008р.)

- відповідача: не з'явилися;

Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Святошин" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про зобов'язання відповідача здійснити розрахунок остаточної суми пайового внеску до договору № 349 від 17.04.2006.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.08.2007р. (суддя Борисенко I.I.) у справі № 4/195 (rs1244406) в позові відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2007р. рішення господарського суду міста Києва від 10.08.2007р. залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Торговий дім Святошин" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2007р. скасувати та прийняте нове рішення, про задоволення позовних вимог.

У відзиві на касаційну скаргу Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради просить залишити постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26.09.2007 р. без змін, а скаргу - без задоволення, погоджуючись з висновками суду попередньої інстанції.

За розпорядженням Голови Вищого господарського суду України Демченка С.Ф. від 01.02.2008 у справі № 4/195 (rs1244406) змінено колегію суддів: Шевчук С.Р. (доповідач) -головуючий, Владимиренко С.В., Волік I.М.

В судове засідання представники відповідача не з'явилися.

Враховуючи, що про час, дату та місце судового розгляду справи сторони були повідомлені своєчасно та належним чином, Вищий господарський суд України вважає за можливе розглянути касаційну скаргу у відсутності представників відповідача.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 17.04.2006 між сторонами було укладено договір № 349, за умовами якого позивач зобов'язався сплатити пайовий внесок на створення інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва у зв'язку з будівництвом речових ринків на вулиці Депутатській та на площі Героїв Бреста у Святошинському районі міста Києва.

Пунктом 2.1.2. договору № 349 було визначено розмір пайового внеску, що становить 2157510 грн., а також передбачено, що вказаний пайовий внесок повинен перераховуватись щомісячно рівними частками в термін з квітня по грудень 2006 року до місцевого бюджету.

Згідно п. 1.2 вказаного договору розмір пайового внеску підлягає уточненню після введення в експлуатацію об'єкту і визначення фактичної вартості будівництва.

Суд апеляційної інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що оскільки під час розгляду даної справи в суді першої інстанції позивач погодився з тим, що запропонований ним розрахунок пайового внеску з урахуванням індексу інфляції співпадає із розрахунком відповідача, тому спір в цій частині відсутній.

Пунктом 3.1.1 договору № 349 передбачено, що позивач сплачує пеню в розмірі 0,1% від суми пайового внеску за кожну добу прострочення строку сплати.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦК України (435-15) сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, а розмір неустойки, встановлений законодавством, може бути збільшений у договорі.

Згідно ст. 551 ЦК України (435-15) , якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України (436-15) штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з судами попередніх інстанцій, що сторони у договорі збільшили розмір пені, передбачений законом, оскільки законодавством передбачено можливість збільшення розміру пені, проте обмежено розмір пені, що підлягає стягненню, а тому правомірно відмовили Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Святошин" у задоволенні позовних вимог.

Доводи скаржника, викладені у касаційні скарзі, не спростовують висновки судів попередніх інстанцій.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що під час розгляду справи господарськими судами фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Святошин" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2007р. у справі №4/195 (rs1244406) залишити без змін.