ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     21 листопада 2007 р.
     № 36/151
 
     Вищий господарський суд  України  у  складі  колегії  суддів:
Козир Т. П.- головуючого, Мележик Н.  I.,  Черкащенка  М.  М.,  за
участю представників: позивача -Ганношина О. А.  дов.  №  572  від
28.11.2006   року   і   прокурора   ГПУ   Громадського   С.    О.,
відповідача  -Кузьменка  А.  М.  дов.  від  05.02.2007  року,  ВАТ
"Одесаобленерго"Пономарьова П. О. дов. № 268 від 12.12.2006 року,
 
     розглянувши   касаційне   подання   заступника   Генерального
прокурора  України  та  касаційну  скаргу  ВАТ  "Одесаобленерго"на
постанову  Київського  апеляційного  господарського  суду  від  30
серпня 2007 року у справі господарського суду м. Києва за  позовом
заступника Генерального прокурора України в  інтересах  держави  в
особі Фонду Державного  майна  України  до  Компанії  "FS  Tradіng
Lіmіted", 3-і особи Міністерство  палива  та  енергетики  України,
Національна енергетична компанія "Енергетична  компанія  України",
ВАТ "Енергопостачальна  компанія  "Одесаобленерго",  ТОВ  "Overcon
Enterprіsіs   Lіmіted",   про    визнання    недійсним    договору
купівлі-продажу акцій,
 
                            УСТАНОВИВ:
 
     У квітні 2007 року заступник Генерального  прокурора  України
звернувся до суду з позовом в  інтересах  держави  в  особі  Фонду
державного майна України до Компанії  "FS  Tradіng  Lіmіted",  3-і
особи  Міністерство  палива  та  енергетики  України,  Національна
енергетична   компанія   "Енергетична   компанія   України",   ВАТ
"Енергопостачальна   компанія   "Одесаобленерго",   ТОВ   "Overcon
Enterprіsіs   Lіmіted"    про    визнання    недійсним    договору
купівлі-продажу акцій.
 
     Просив визнати недійсним договір купівлі-продажу пакета акцій
ДАЕК "Одесаобленерго" № КПП-202, укладений 18  вересня  1998  року
між Фондом державного  майна  України  та  компанією  "FS  Tradіng
Lіmіted",  з  мотивів  його  невідповідності  вимогам  закону.   У
позовній заяві зазначив, що  спірний  договір  укладено  внаслідок
порушення процедури  комерційного  конкурсу  із  продажу  спірного
пакета акцій ДАЕК  "Одесаобленерго",  ст.29  Закону  України  "Про
приватизацію державного майна" ( 2163-12 ) (2163-12)
        , п.п. 2, 8, 9, 24,  26,
27 Положення про конкурсну комісію,  затвердженого  наказом  Фонду
державного майна України № 857 від 11.08.1997 року ( z0327-97 ) (z0327-97)
         та
п.п.8, 15, 45, 46 Положення про  порядок  проведення  конкурсів  з
продажу пакета акцій відкритих акціонерних товариств, створених  у
процесі  приватизації,  затвердженого   спільним   наказом   Фонду
державного  майна  України,  Антимонопольного  комітету   України,
Державної  комісії   з   цінних   паперів   та   фондового   ринку
№821/55/01/204  від  4  серпня  1997  року,  що  діяло  на  момент
проведення конкурсу.
 
     Рішенням господарського суду м. Києва від 20 червня 2007 року
позов задоволено.
 
     Визнано недійсним  договір  купівлі-продажу  пакета  акцій  в
розмірі     35      відсотків      статутного      фонду      ДАЕК
"Одесаобленерго"№КПП-202, укладеного  18  вересня  1998  року  між
Фондом державного майна України та компанією "FS Tradіng Lіmіted".
 
     Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30
серпня 2007 року рішення суду скасовано.
 
     У позові відмовлено.
 
     У   касаційній   скарзі   ВАТ   "Енергопостачальна   компанія
"Одесаобленерго"просить  скасувати  постанову   суду   апеляційної
інстанції, а рішення місцевого господарського  суду  залишити  без
зміни, посилаючись на неправильне застосування  судом  апеляційної
інстанції зазначених норм закону.
 
     Прокурор  у  касаційному  поданні  також  просить   скасувати
постанову суду апеляційної інстанції і залишити без зміни  рішення
місцевого господарського суду, посилаючись на порушення  Київським
апеляційним   господарським    судом    норм    матеріального    і
процесуального права.
 
     Наголошує на тому, що спірний  договір  органом  приватизації
укладено  внаслідок  порушення  нормативно  визначеної   процедури
проведення конкурсу і визначення остаточного переможця конкурсу.
 
     У судове засідання не з'явилися представники 3-х  осіб,  крім
ВАТ "Одесаобленерго".
 
     Враховуючи, що про час і  місце  розгляду  касаційної  скарги
сторони  повідомлені  належним  чином,  суд  вважає   за   можливе
розглянути касаційну скаргу за відсутності представників осіб,  що
не з'явилися.
 
     Вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги,  вивчивши  матеріали  справи,  суд  вважає,  що
касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
     Відповідно до ст.48 ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
          недійсною  є  та
угода, що не відповідає вимогам закону.
 
     Як встановлено судом, предметом спору  є  договір  №  КПП-202
купівлі-продажу пакета акцій в  розмірі  35  відсотків  статутного
фонду  ДАЕК  "Одесаобленерго",  укладений  18  вересня  1998  року
внаслідок проведення комерційного конкурсу між  Фондом  державного
майна України та компанією "FS Tradіng Lіmіted".
 
     Конкурс  з  продажу  пакета  акцій  проводився  на   підставі
Положення про порядок проведення конкурсів з продажу пакета  акцій
відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації,
затвердженого спільним наказом  Фонду  державного  майна  України,
Антимонопольного комітету  України,  Державної  комісії  з  цінних
паперів та фондового ринку № 821/55/01/204 від 4 серпня 1997  року
та  згідно  з  Положенням  про  конкурсну  комісію,  затвердженого
наказом Фонду державного майна України № 857 від  11  серпня  1997
( z0327-97 ) (z0327-97)
         року.
 
     Відповідно до п.13 Положення про порядок проведення конкурсів
з продажу пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, створених
у процесі приватизації конкурс  проводиться  конкурсною  комісією,
яка створюється органом приватизації.
 
     Положенням про конкурсну комісію визначено, що організаційною
формою роботи конкурсної комісії є засідання, за результатами яких
складаються протоколи  та  подаються  на  затвердження  до  органу
приватизації.  Конкурсна  комісія  визначає  переможця   конкурсу,
складає протокол та протягом двох робочих днів направляє  його  на
затвердження до органу приватизації.
 
     Таким  чином,  право   на   придбання   пакету   акцій   ДАЕК
"Одесаобленерго"і,    відповідно,    на     укладення     договору
купівлі-продажу могла мати лише особа,  яка  на  момент  укладення
договору визнана остаточним переможцем комерційного конкурсу, який
проводився органом приватизації.
 
     Протокол засідання конкурсної комісії з продажу пакета  акцій
ДАЕК "Одесаобленерго"№  3  від  9  липня  1998  року  не  визначав
остаточного переможця комерційного конкурсу, у зв'язку з  чим  цей
протокол не було затверджено Фондом державного майна  України,  як
це передбачено п.45 Положення про порядок проведення  конкурсів  з
продажу пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, створених у
процесі приватизації.
 
     Рішенням конкурсної  комісії  з  продажу  пакета  акцій  ДАЕК
"Одесаобленерго"від 17 липня 1998 року (протокол  засідання  №  4,
який підписаний в.о. Голови  Фонду  державного  майна  України  В.
Крюковим)  остаточним  переможцем   конкурсу   було   визнано   не
відповідача, а іншу юридичну особу.
 
     Рішенням Вищого арбітражного суду України від 20 серпня  1998
року визнано недійсним  протокол  №  4  від  17  липня  1998  року
засідання комісії з проведення конкурсу  з  продажу  пакета  акцій
ДАЕК "Одесаобленерго"за грошові кошти.
 
     Разом з тим, цим же рішенням  суду  припинено  провадження  у
справі в частині вимоги компанії "FS  Tradіng  Lіmіted"зобов'язати
Фонд державного майна України  укласти  з  ним,  як  з  переможцем
конкурсу,  договір  купівлі-продажу  вказаного  пакета  акцій   за
непідвідомчістю арбітражним судам даної вимоги.
 
     Ухвалою від 8 вересня 1998 року Вищий арбітражний суд України
роз'яснив своє рішення таким чином, що  Фонду  комунального  майна
України необхідно продовжити комерційний конкурс з продажу  пакета
акцій ДАЕК "Одесаобленерго"у кількості 1824336 штук, що  становить
35 відсотків статутного фонду товариства,  визначити  переможця  з
числа  претендентів  за  критерієм  найвищої  ціни  за   акції   у
відповідності до вимог Положення про порядок проведення  конкурсів
з продажу пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, створених
у процесі приватизації.
 
     Тобто, наведені судові рішення зобов'язували Фонд  державного
майна України  продовжити  конкурс  з  продажу  пакета  акцій  для
визначення переможця.
 
     Однак, 18 вересня 1998 року  Фонд  державного  майна  України
видав  наказ  №  1796,  яким   визначив   відповідача   переможцем
комерційного   конкурсу   і   уклав   з   ним   спірний    договір
купівлі -продажу акцій.
 
     Відповідно до ч.6  ст.29  Закону  України  "Про  приватизацію
державного  майна"  ( 2163-12 ) (2163-12)
        порушення   встановленого   порядку
приватизації або прав покупців є підставою для визнання  недійсним
договору .
 
     За  таких  обставин  місцевий  господарський  суд   правильно
застосував ст.ст.48, 59 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        , ст.29 Закону  України
"Про приватизацію державного майна" ( 2163-12 ) (2163-12)
        , приписи  Положень
про конкурсну комісію і про порядок проведення конкурсів з продажу
пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, створених у процесі
приватизації,   прийшов    до    обгрунтованого    висновку    про
невідповідність вимогам закону наказу ФДМУ № 1796 від  18  вересня
1998  року,  яким   відповідача   незаконно   визнано   переможцем
комерційного конкурсу, і підставно задовольнив позов.
 
     Оскільки місцевий господарський суд вирішував лише вимогу про
визнання  договору  недійсним,  тобто,   спір   про   право,   суд
апеляційної  інстанції  прийшов  до   помилкового   висновку   про
перевищення  повноважень  судом  першої  інстанції  при  вирішенні
даного спору і недоречно послався на ст.17 КАСУ.
 
     Наказ ФДМУ № 1796, виданий на укладення спірного договору,  у
даній справі є одним з доказів і підлягає оцінці нарівні з  іншими
доказами, наданими сторонами у справі.
 
     Тому  помилковим  є  і   висновок   Київського   апеляційного
господарського  суду  про   преюдиційність   рішення   Печерського
районного суду м. Києва  від  21  квітня  2000  року  у  справі  №
2-1200/1, яке саме по собі не  є  фактом  в  розумінні  ст.35  ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , а фактів, які б були встановлені цим рішенням
і мали  значення  для  вирішення  даного  спору,  суд  апеляційної
інстанції в своїй постанові не зазначив.
 
     За таких обставин постанова  суду  апеляційної  інстанції  не
відповідає вимогам закону з вищенаведених мотивів.
 
     З огляду на викладене, постанову суду  апеляційної  інстанції
визнати законною  не  можна,  тому  вона  підлягає  скасуванню,  а
рішення місцевого господарського суду -залишенню без зміни.
 
     Керуючись   ст.ст.111-5,   111-7,   111-9,   111-10,   111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
     П О С Т А Н О В И В:
 
     Касаційну скаргу задовольнити.
 
     Скасувати постанову  Київського  апеляційного  господарського
суду від 30 серпня 2007 року.
 
     Рішення господарського суду м. Києва від 20 червня 2007  року
залишити без зміни.
 
     Головуючий Т. Козир
 
     Судді Н. Мележик
 
     М. Черкащенко