ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2007 р.
№ 24/502
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
Перепічая В.С. (головуючий),
Вовка I.В.,
Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу Компанії "METCOAL S.A." на постанову Київського
апеляційного господарського суду від 22.05.2007р. у справі за
позовом Державного підприємства "Ровенькиантрацит" до Компанії
"METCOAL S.A." про стягнення сум
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши
матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд
У С Т А Н О В И В :
У липні 2006р. Державне підприємство "Ровенькиантрацит"
пред'явило в господарському суді позов до Компанії "METCOAL S.A."
про стягнення 169162,63 доларів США боргу.
Рішенням господарського суду м. Києва від 11.12.2006р. (суддя
Смілянець В.В.) у позові було відмовлено.
Позивач оскаржив дане рішення в апеляційному порядку.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
22.05.2007р. (судді Алданова С.О. -головуючий, Борисенко I.В.,
Шипко В.В.) апеляційну скаргу було задоволено, рішення
господарського суду м. Києва від 11.12.2006р. скасовано і прийнято
нове рішення, яким позов задоволено.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову
Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2007р., а
рішення господарського суду м. Києва від 11.12.2006р. залишити в
силі, посилаючись на порушення апеляційним судом норм
матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних
підстав.
Відповідно до ст. 193 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
суб'єкти
господарювання та інші учасники господарських відносин повинні
виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до
закону, інших правових актів, договору, а за відсутності
конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до
вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічні положення закріплено і у ст. 526 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
.
В силу ч. 2 ст. 712 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
до договору
поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж,
якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з
характеру відносин сторін.
За приписом ч. 2 ст. 664 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
якщо з
договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити
товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок
продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент
здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки
покупцеві.
За положеннями FCA Iнкотермс (в редакції 2000 року) поставка
вважається здійсненою якщо назване місце перебуває за межами площ
продавця: коли товар наданий у розпорядження перевізника чи іншої
особи, призначеної покупцем або продавцем відповідно до статті А.3
"а", нерозвантаженим з транспортного засобу продавця.
Як встановлено судами 05.04.2004р. між ДП "Ровенькиантрацит"
(продавець) та Компанією "METCOAL S.A." (покупець) було укладено
контракт №134-04у/5-120р (далі -Контракт), за яким позивач
зобов'язався поставити відповідачу вугілля марки антрацит у
асортименті, кількості, у строки, з якісними характеристиками та
за цінами, зазначеними у Додатках до Контракту, а відповідач
зобов'язався прийняти та оплатити поставлений товар на умовах,
передбачених Контрактом.
Як встановив суд другої інстанції при повторному розгляді
справи позивач за згадуваним Контрактом здійснив поставку вугілля
марки АКО у кількості 3075,684 тонн на загальну суму 169162,63
доларів США.
При цьому вугілля відвантажувалось до портів залізничним
транспортом на умовах FCA (Iнкотермс 2000) станції відправлення, з
подальшим відвантаженням вугілля за межі України морським
транспортом, що підтверджується зокрема, реєстром залізничних
квитанцій по цій поставці (у тому числі по кількості, ціні,
загальній вартості продукції по кожному вагону), вантажними
митними деклараціями №111000001/5/003301 від 07.10.2005р.,
№111000001/5/003429 від 18.10.2005р., яким суд другої інстанції
відповідно до вимог ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
у сукупності з
іншими доказами дав належне юридичне обгрунтування і прийшов до
правильного висновку про обгрунтованість заявлених позивачем
вимог.
Відповідач же, у порядку ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, не
спростував відсутності заборгованості з оплати за поставлений
спірний товар.
Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній
інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи по
суті фактичні її обставини були встановлені апеляційним
господарським судом на підставі повного і об'єктивного дослідження
поданих доказів, з правильним застосуванням норм матеріального і
процесуального права.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильності
вирішення апеляційним судом спору по суті.
Проте не можна погодитись з вирішенням судами питання
розподілу судових витрат.
Відповідно до ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України "Про
державне мито" ( 7-93 ) (7-93)
з позовів, що подаються до суду та
господарського суду в іноземній валюті, а також за дії та операції
в іноземній валюті державне мито сплачується в іноземній валюті.
Позов було заявлено про стягнення боргу в іноземній валюті
(доллари США), проте сплачено було державне мито за подання такого
позову у гривнях.
(а.с. 33 т.1)
Отже, позивачем за подачу позову не було сплачено до
держбюджету держмито в установленому законом порядку і розміру.
Суд же як першої, так і другої інстанції цього питання
належним чином не вирішили.
Таким чином постанова Київського апеляційного господарського
суду від 22.05.2007р. та рішення господарського суду м. Києва від
11.12.2006р. в частині розподілу судових витрат підлягають
скасуванню з направленням справи в цій частині на новий розгляд до
суду першої інстанції, в іншому складі суду.
Керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9, 111-11 - 111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Компанії "METCOAL S.A." задовольнити
частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
22.05.2007р. та рішення господарського суду м. Києва від
11.12.2006р. в частині розподілу судових витрат скасувати і справу
в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції,
в іншому складі суду.
В решті постанову Київського апеляційного господарського суду
від 22.05.2007р. залишити без змін.
Головуючий В.Перепічай
С у д д і
I.Вовк
П.Гончарук