ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2007 р.
№ 30/250-07
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. -головуючого,
Волковицької Н.О.,
Рогач Л.I.
за участю представників:
позивача
не з'явились (про час та місце судового розгляду повідомлені
належним чином)
відповідача
третьої особи
Носулько О.В., дов. від 19.11.07р.
не з'явились (про час та місце судового розгляду повідомлені
належним чином)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області
на постанову
Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 01.08.2007 р.
у справі
№ 30/250-07
господарського суду Дніпропетровської області
за позовом
Богуславської сільської ради
до
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет
спору
Приватного підприємства "Монтажбуд"
Контрольно-ревізійне управління в Дніпропетровській області
про
стягнення 37797,20грн. матеріальної шкоди
ВСТАНОВИВ:
Богуславська сільська рада звернулася до господарського суду
з позовом до Приватного підприємства "Монтажбуд" про стягнення
37797,20грн. матеріальної шкоди, спричиненої завищенням
відповідачем вартості ремонтних робіт, оплачених в повному обсязі,
посилаючись на порушення ним умов договору та наслідки,
передбачені частиною 1 статті 883 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
07.06.2007р. (суддя Євстигнеєва Н.М.) у задоволенні позову
відмовлено; судові витрати віднесено на рахунок позивача.
Судове рішення вмотивовано недоведеністю завищення саме
відповідачем вартості ремонтних робіт; виконанням відповідачем
ремонтних робіт відповідно до умов укладених договорів, прийняттям
цих робіт позивачем у встановленому порядку без будь-яких
зауважень.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 01.08.2007р. (судді: Неклеса М.П., -головуючий,
Павловський П.П., Чус О.В.) рішення місцевого господарського суду
залишено без змін з огляду на відсутність підстав для його
скасування, вірність висновків місцевого суду щодо недоведеності
завищення саме відповідачем вартості ремонтних робіт.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій,
Контрольно-ревізійне управління в Дніпропетровській області
звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційної інстанції
та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог позивача в
повному обсязі, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення
апеляційним судом норм матеріального права, а саме статті 891
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, статті 193 Господарського
кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
.
Відповідач письмового відзиву на касаційну скаргу не надав;
усно в судовому засіданні заперечив проти її доводів з огляду на
законність та обгрунтованість прийнятих рішень. Позивач та тертя
особа не скористались правом на участь своїх представників у
судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення представника
відповідача, присутнього в судовому засіданні, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких
підстав.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи у
касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на
підставі фактичних встановлених обставин справи перевіряє
застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами
попередніх інстанцій, сторонами було укладено наступні договори:
- договір на проведення капітального ремонту приміщення
стадіону с. Богуслав від 09.08.2005р., відповідно до умов якого
підрядник (відповідач) зобов'язався виконати роботи згідно
кошторисної документації проекту загальною вартістю 62869грн.;
- договір на проведення капітального ремонту дитячого садка
від 09.08.2005р., відповідно до умов якого підрядник (відповідач)
зобов'язався здійснити заміну віконних та дверних блоків загальною
вартістю робіт 34946грн. відповідно до кошторисної документації;
- договір на проведення капітального ремонту гаражних воріт
Богуславської сільської ради від 08.09.2005р., відповідно до умов
якого підрядник (відповідач) зобов'язався виконати роботи
відповідно до кошторисної документації загальною вартістю
7832грн.;
- договір № 35 на проведення капітального ремонту кухні
дитячого саду Богуславської сільської ради, відповідно до умов
якого підрядник (відповідач) зобов'язався виконати роботи
відповідно до кошторисної документації загальною вартістю
10610грн.;
- договір на проведення капітального ремонту дитячого саду с.
Богуслав, відповідно до умов якого підрядник (відповідач)
зобов'язався виконати роботи відповідно до кошторисної
документації загальною вартістю 49756грн.
Також господарськими судами встановлено, що роботи за
вищеперерахованими договорами були виконані відповідачем
(підрядником), прийняті позивачем (замовником) за підписаними
сторонами актами та оплачені в повному обсязі.
За висновками акту № 410-22/1 від 15.01.2007р., складеного
контрольно-ревізійним відділом в Павлоградському районі, виявлено
завищення вартості виконаних відповідачем робіт на загальну суму
37702,20грн.
Встановивши, що до спірних правовідносин застосовуються
приписи статей 837-864 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
,
господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що
відповідач виконав свої зобов'язання за договором підряду
відповідно до умов договору та чинного законодавства, позивач не
довів, які саме порушення, допущені відповідачем, спричинили
матеріальну шкоду, тобто, відсутній такий елемент складу
цивільного правопорушення, як протиправна дія чи бездіяльність
відповідача.
Судова колегія погоджується з висновками судів попередніх
інстанцій з наступних підстав.
Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
право на відшкодування збитків має особа, якій їх завдано у
результаті порушення її цивільного права.
Для застосування такої міри відповідальності, як
відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу
цивільного правопорушення: протиправної поведінки, дії чи
бездіяльності особи, шкідливого результату такої поведінки
(збитків), причинного зв'язку між протиправною поведінкою та
шкодою, вини правопорушника.
При цьому обов'язок доведення належними та допустимими
доказами протиправності поведінки, наявного шкідливого результату
та причинного зв'язку між ними покладено на позивача, натомість
ним не підлягає доведенню вина порушника.
Частини 1 статті 193 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
, статтею 526 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
встановлено загальні умови виконання зобов'язання, відповідно до
яких зобов'язання повинно виконуватись належним чином, відповідно
до договору, Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, інших актів
цивільного законодавства.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, господарські
суди повною мірою встановили правову природу правовідносин сторін
та зміст їх взаємних зобов'язань, ступінь та належність виконання
зобов'язань відповідачем та дійшли висновку про недоведеність
порушення ним цих зобов'язань.
Застосувавши норми матеріального права, що регулюють спірні
правовідносини, суди правомірно вказали у судових рішеннях, що
належне виконання відповідачем умов договору, узгоджених сторонами
відповідно до приписів чинного законодавства, не може бути
покладено в основу застосування до нього цивільно-правової
відповідальності, в тому числі шляхом відшкодування майнової
шкоди.
Таким чином, перевіривши у відповідності до частини 2 статті
111- 5 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у
рішенні місцевого та постанові апеляційного господарського суду,
колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди
всебічно, повно та об'єктивно розглянули в судовому процесі всі
обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в
обгрунтування своїх вимог та заперечень докази; належним чином
проаналізували правовідносини, що виникли та існували між
сторонами, та дійшли законних та обгрунтованих висновків за
наслідками розгляду позовної заяви.
Як наслідок, прийняті апеляційним та місцевим судами рішення
та постанова відповідають вимогам статей 84 та 105 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
та Постанови Пленуму
Верховного суду України № 11 від 29.12.76 р. "Про судове рішення"
( v0011700-76 ) (v0011700-76)
зі змінами та доповненнями; підстав для їх
скасування не вбачається.
Касаційна скарга, подана третьою особою без самостійних вимог
на предмет спору, не спростовує правові висновки судів, не містить
посилань на те, у чому саме полягає порушення чи неправильне
застосування судами норм матеріального права, та водночас містить
лише викладення обставин справи, дослідження яких виходить за межі
повноважень суду касаційної інстанції.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 111-5, 111-7,
пунктом 1 статті 111-9 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в
Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 01.08.2007 р. у справі № 30/250-07 господарського суду
Дніпропетровської області та рішення господарського суду
Дніпропетровської області від 07.06.2007р. залишити без змін.
Головуючий Т.Дроботова
Судді: Н.Волковицька
Л.Рогач