ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2007 р.
№ 25/45/07
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Муравйова О.В. -головуючого Полянського А.Г. Фролової Г.М.
за участю представників:
позивача
Кривоносов Є.М. -дов. від 23.01.2007 року
відповідачів
не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені
належним чином)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Анабель"
на постанову
Запорізького апеляційного господарського суду
від
11.07.2007 року
у справі
№ 25/45/07 господарського суду Запорізької області
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Анабель"
до
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон" - Суб'єкта
підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1
про
визнання недійсним договору купівлі-продажу
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю
"Анабель" звернулося до господарського суду Запорізької області з
позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон",
Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 про
визнання недійсним договору купівлі-продажу від 03.04.2003 року №
143 нежилого приміщення, що знаходиться в АДРЕСА_1, загальною
площею 618, 4 м-2 на суму 75 000, 00 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що оспорюваний договір є
недійсним на підставі статті 48 Цивільного кодексу УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
як такий, що не відповідає вимогам пункту 8.6 статті 8
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
- у зв'язку з відсутністю згоди податкового органу на
його укладення, пункту 13 статті 13 Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
- у зв'язку з відсутністю згоди
розпорядника майна на його укладення.
Рішенням господарського суду Запорізької області від
11.04.2007 року (суддя Дьоміна А.В.), залишеним без змін
постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
11.07.2007 року (судді: Кагітіна Л.П. - головуючий, Шевченко Т.М.,
Яценко О.М.) по справі № 25/45/07 господарського суду Запорізької
області в позові відмовлено.
Мотивуючи судові рішення господарські суди з посиланням на
статтю 20 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
, статтю 48
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
зазначають про те, що
позивач не є стороною у договорі і не є власником зазначеного в
даному договорі майна, а тому в даному випадку відсутні законні
підстави для визнання недійсним спірного договору. Крім того, суди
зазначають, що позивач на порушення статті 33 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
не надав доказів арешту
спірного майна.
Не погоджуючиcь з постановою суду, Товариство з обмеженою
відповідальністю "Анабель" звернулося до Вищого господарського
суду України з касаційною скаргою на постанову Запорізького
апеляційного господарського суду від 11.07.2007 року по справі №
25/45/07 господарського суду Запорізької області, в якій просить
постанову у справі та рішення господарського суду Запорізької
області від 11.04.2007 року по справі № 25/45/07 господарського
суду Запорізької області скасувати, а справу направити на новий
розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи касаційну скаргу
доводами про порушення судом норм матеріального та процесуального
права, зокрема, статей 22, 26, 38, 43, 77 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, статті 48 Цивільного
кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, статті 13 Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
. Зокрема, заявник зазначає, що
господарськими судами не в повній мірі досліджено всі обставини
справи, що призвело до постановлення незаконних рішень.
Відповідачі відзиви на касаційну скаргу не надали.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення представника
позивача, присутнього у судовому засіданні, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності застосування норм
процесуального права, юридичної оцінки обставин справи та повноти
їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України переглядає за
касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського
суду та постанови апеляційного господарського суду.
Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
переглядаючи у
касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на
підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє
застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права.
Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної
інстанції, 03.04.2003 року між Товариством з обмеженою
відповідальністю "Еталон" та Суб'єктом підприємницької
діяльності -фізичною особою ОСОБА_1укладено договір
купівлі-продажу нежитлового приміщення №143, що знаходиться за
адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 618,4 кв.м., сума
договору -75000,00 грн.
Зазначений договір посвідчений приватним нотаріусом
Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_2, підтверджено
відсутність заборон та арешту придбаного об'єкту нерухомості та
належність його на праві власності Товариству з обмеженою
відповідальністю "Еталон".
Відмовляючи у задоволенні позову, господарські суди виходили
з того, що позивач не є стороною договору або власником проданого
майна, що свідчить про відсутність підстав у позивача для
звернення з позовом про визнання угоди недійсною на підставі
статті 48 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Крім того, доводи позивача щодо наявності майна відповідача-1
у податковій заставі судами не приймаються, оскільки законом не
надано право суб'єкту господарювання виступати в інтересах
держави; за продаж майна, що знаходиться у податковій заставі без
отримання попередньої згоди податкового органу, платник податків
несе відповідальність, передбачену статтею 17 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Відповідно до Роз'яснень Пленуму Верховного Суду України,
викладених пунктах 1, 6 постанови від 29.12.1976 року №11 "Про
судове рішення ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
", рішення є законним тоді, коли суд
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши всі обставини справи; вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює
подібні відносини, або виходячи із загальних засад законодавства
України.
Обгрунтованим визнається рішення, в якому повністю
відображені обставини, що мають значення для даної справи,
висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є
вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними
доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені
судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну
оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд
виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи
одні і відхиляючи інші докази, суд має це обгрунтувати.
Судові рішення цим вимогам не відповідають.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд оцінює докази за своїм
внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і
об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх
сукупності, керуючись законом.
Як зазначено судом апеляційної інстанції, матеріалами справи
та сторонами підтверджується наявність в Єдиному державному
реєстрі підприємств та організацій України Товариства з обмеженою
відповідальністю "Еталон" на момент прийняття спірного рішення та
постанови.
Однак, зазначені твердження суду апеляційної інстанції є
помилковими, оскільки, як вбачається з довідки №15-7/3532 від
25.06.2007 року Головного управління статистики у Запорізькій
області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Еталон" вилучено
з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України,
дата запису -17.01.2006 року.
Таким чином, судами не були повно з'ясовані обставини справи,
які мають суттєве значення для вирішення спору.
Відповідно до статті 38 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, якщо подані сторонами докази є недостатніми,
господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та
організацій незалежно від їх участі у справі документи і
матеріали, необхідні для вирішення спору.
Проте, зазначені положення Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарськими судами першої та
апеляційної інстанції враховані не були, що призвело до того, що
судами не було повно з'ясовано обставини справи та не було надано
належної оцінки обставинам, які мають суттєве значення для
правильного вирішення господарського спору.
Оскільки, відповідно до частини 2 статті 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція- не
наділена повноваженнями щодо вирішення питання про достовірність
того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими,
збирання нових доказів або додаткової перевірки доказів, а також
враховуючи, що господарськими судами порушено вимоги статті 43
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо
оцінки доказів на підставі всебічного, повного і об'єктивного
розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності,
судова колегія дійшла висновку про те, що рішення та постанова у
справі підлягають скасуванню, справа - передачі на новий розгляд
до господарського суду Запорізької області.
При новому розгляді справи суду слід взяти до уваги наведене,
з'ясувати всі обставини справи, і, в залежності від встановленого
та у відповідності до діючого законодавства, вирішити спір.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, пунктом 3 статті 111-9,
статтями 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Анабель" задовольнити.
Рішення господарського суду Запорізької області від
11.04.2007 року та постанову Запорізького апеляційного
господарського суду від 11.07.2007 року по справі № 25/45/07
господарського суду Запорізької області скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду
Запорізької області.
Головуючий О. Муравйов
Судді А. Полянський
Г. Фролова