1/242 Про стягнення боргу за договором підряду - Текст документа

Рішенням господарського суду Донецької області від 14.08.2007 р. у справі № 1/242 (rs897474) (суддя: Азарова З.П.) позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 51962,15 грн. боргу з врахуванням втрат від інфляції, 581,09 грн. 3% річних та судові витрати.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29.10.2007 р. (судді: Мирошниченко С.В., Колядко Т.М., Скакун О.А.) зазначене рішення скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить її скасувати, а рішення суду у даній справі залишити без змін. В обгрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що апеляційним господарським судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Господарські суди встановили, що 07.06.2004 р. сторони уклали договір №0706-С на виконання ремонтно-будівельних робіт з 07.06.2004 року по 24.12.2004 року.

Позивач наполягає на тому, що 31.08.2004 р. та 30.09.2004 р. відповідачу надіслано акти за серпень, вересень 2004 р. на суми 28054,80 грн. та 22087,20 грн., але останній акти не підписав. Оскільки позивач не надав суду докази надсилання актів, суди прийшли до висновку, що факт їх надсилання не доведено. Позивач також наполягає на тому, що 29.12.2004 р. він знову надіслав акти відповідачу, але докази цього не надані.

21.02.2007 року позивач надіслав відповідачу акти №№ 2, 3, що підтверджується поштовою квитанцією. Відповідач на отриманих актах зробив надпис про те, що роботи виконані з браком, крім того, під час робіт пошкоджена м'яка крівля. До усунення недоліків відповідач відмовився приймати роботи.

Відповідно до ст. 853 ЦК України (435-15) у разі виникнення між замовником та підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи на вимогу будь-якої з сторін має бути призначена експертиза. Однак, підрядник не наполягав на призначені експертизи щодо дійсної якості виконаних робіт.

Сторони п.2.3. договору передбачили, що оплата виконаних робіт здійснюється протягом 10 днів від дня надходження грошових коштів фінансування від казначейства.

Представник Управління ЖКГ Слов'янської міської ради пояснив апеляційному господарському суду, що фінансування капітального ремонту спірних об'єктів включено до плану на 2004 р. Фінансування обсягів, вказаних в актах №2, №3 не проводилося, оскільки позивач не надав акти.

Відповідно до "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" (п.2.2.) первинні документи повинні бути складені в момент господарської операції, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. Разом з тим, в наданих позивачем актах вказано, що роботи виконані в серпні та вересні 2004 р., але позивач надав докази надсилання актів відповідачу тільки у лютому 2007 р.

Відповідно до п.4.1. договору роботи вважаються виконаними після підписання акту. А відповідно до п.4.2. договору замовник протягом 3-х днів від дня отримання акту зобов'язаний направити підписаний акт або мотивовану відмову від приймання робіт.

Апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що позивач не вжив заходів щодо встановлення дійсної якості виконаних робіт та не усунув недоліки, вказані відповідачем в акті. За таких обставин, апеляційний суд вважає, що акти №2, №3 не підписані з вини позивача. Водночас, згідно п.4.2. договору розрахунки здійснюються тільки на підставі приймального акту.

Відповідно до ст.526 ЦК України (435-15) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Позивач не надав суду підписані сторонами акти №№2,3; ці акти надіслані відповідачу майже через 2,5 р. від дня виконання робіт, крім того позивач не довів, що він вжив заходів, передбачених ст.853 ЦК України (435-15) , а саме не провів експертизу щодо встановлення якості виконаних робіт та не вжив заходів до усунення вказаних відповідачем недоліків. З огляду на це, апеляційний суд вважає, що позивач не довів факт виконання робіт належним чином.

Крім того, позивач не довів, що відповідачу були надані бюджетні кошти, як це передбачено п.2.3. договору. Відтак, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Однак, погодитись з висновками місцевого та апеляційного господарських судів неможливо, оскільки в порушення вимог ст. 43 ГПК України (1798-12) господарські суди неповно з'ясували обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а відтак прийняті у справі рішення недостатньо обгрунтовані.

Зокрема, господарські суди не з'ясували правову природу спірного договору та не застосували норми матеріального права, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин.

Так, відповідно до вимог ст. 875 Цивільного кодексу України (435-15) за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Особливості приймання та передачі робіт за договором будівельного підряду передбачено ст. 882 Цивільного кодексу України (435-15) . Зокрема, відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України (435-15) передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обгрунтованими.

Господарські суди не дали належної оцінки наявним в матеріалах справи актам приймання-передачі робіт № 2 та № 3.

Окрім того, апеляційний господарський суд безпідставно зазначає, що акт приймання-передачі робіт позивач передав відповідачу лише через 2,5 р. після виконання робіт, оскільки директор відповідача у судовому засіданні при перегляді справи апеляційним господарським судом надав пояснення та підтвердив факт передачі йому акту, однак зважаючи на завищену ціну робіт даний акт не був підписаний відповідачем та був повернутий позивачу.

Разом з тим, господарські суди не звернули увагу на те, що відповідно до вимог ст. 877 Цивільного кодексу України (435-15) підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника.

Однак, в матеріалах справи відсутній кошторис на здійснення будівельних робіт, підписання якого передбачено чинним законодавством та п. 2.1 договору. В матеріалах справи міститься лише додаток до договору, яким передбачена договірна ціна в розмірі 34044 грн. (а.с. 23), при цьому позовні вимоги становлять 51962,15 грн. боргу.

Відповідно до вимог ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, рішення господарського суду Донецької області від 14.08.2007 р. та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 29.10.2007 р. у справі № 1/242 (rs897474) підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини та вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 14.08.2007 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.10.2007 р. у справі № 1/242 (rs897474) скасувати, а справу передати на новий розгляд.