ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2007 р.
№ 42/139-7/1
Вищий господарський суду України в складі колегії
суддів:
Грейц К.В. - головуючого,
Бакуліної С.В.,
Глос О.I.,
розглянувши касаційну скаргу
АТ фірми "Укргазбуд"
на постанову
від 21.08.2007
Київського апеляційного господарського суду
у справі господарського суду міста Києва № 42/139-7/1
за позовом
Головного управління МВС України у
м. Києві
до
АТ фірми "Укргазбуд"
про
розірвання контракту
за участю представників:
- позивача
Лук'янченка О.I.
- відповідача
Жили А.О.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м. Києва від 19.02.2007 (суддя
Якименко М.М.), залишеним без змін постановою Київського
апеляційного господарського суду від 21.08.2007 (колегія суддів у
складі головуючого судді Отрюха Б.В., суддів Тищенко А.I.,
Верховець А.А.), позовні вимоги задоволені повністю, розірвано
контракт № 5 від 23.04.2003 газопостачання баз відпочинку
"Сосновий бір", укладений між сторонами за справою.
Рішення та постанова мотивовані тим, що відповідач порушив
зобов'язання за спірним контрактом щодо строку і обсягів виконання
робіт, що відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
є підставою для розірвання договору.
Відповідач -АТ фірма "Укргазбуд", не погодившись з рішенням
та постановою у справі, в поданій касаційній скарзі просить їх
скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої
інстанції, оскільки, судові акти винесені внаслідок неповного
з'ясування обставин, що мають значення для справи, та з порушенням
норм ст. ст. 651, 875 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
Ухвалою від 01.11.2007 розгляд касаційної скарги відкладався
за клопотанням відповідача.
В доповненні до касаційної скарги скаржник зазначив, що
судами попередніх інстанцій не вмотивовані доводи про відхилення
його обгрунтованих заперечень проти позовних вимог.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення
представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин
справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові
апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія
суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що
касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, судами попередніх
інстанцій встановлено, що 23.04.2003 між сторонами по справі
укладено контракт № 5 газопостачання баз відпочинку "Сосновий
бір", 19 км Житомирського шосе, згідно з яким відповідач
(генпідрядник) за завданням позивача (гензамовника) зобов'язався
протягом 23 квітня - 30 вересня 2003 року виконати власними і
залученими силами роботи по забезпеченню газопостачання
(поліпшенню теплових мереж): піонерського табору "Сосновий бір"
(училище міліції), оздоровчого комплексу "Антей" (ДП АНТК ім.
О.К.Антонова), ДБВ "Космос" (ВАТ "СПК Меридіан"), а останній -
прийняти та оплати виконані роботи, у т.ч. на умовах попередньої
оплати в розмірі 30 % від договірної ціни, яка становить 805000
грн., а також щомісячно здійснювати проміжні платежі за виконані
роботи, на протязі 10 днів після підписання актів форми КБ-2В,
КБ-3.
На виконання умов контракту позивач здійснив оплату за
виконанні роботи в загальній сумі 555000,80 грн., натомість
відповідач у встановлений строк роботи не виконав і, як зазначили
суди попередніх інстанцій, обсяг виконаних робіт становить
299000,50 грн., що, за висновком суду першої інстанції, згідно ч.
2 ст. 651 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
є підставою для
розірвання контракту.
При цьому, судом апеляційної інстанції зазначено, що
фактичний обсяг виконаних робіт не має вирішального значення для
правильного вирішення спору, оскільки, критерієм істотного
порушення умов договору є не лише розмір та грошовий вираз
заподіяної шкоди, а й обставини, внаслідок яких прострочення
виконання чи неналежне виконання зобов'язання може призвести до
неотримання потерпілою стороною результату договору або отримання
такого результату втратить для неї сенс.
Проте, колегія суддів звертає увагу на те, що судами
попередніх інстанцій при новому розгляді справи не були враховані
обов'язкові вказівки, що містились в постанові Вищого
господарського суду України від 16.11.2006.
Так, в обгрунтування позовних вимог АТ фірма "Укргазбуд"
послалось на норми ст. 188 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
та ст. 654 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, якими
встановлені загальні вимоги щодо порядку і форми розірвання
договору, а також на пункти 8.1, 8.3 спірного контракту, за
умовами яких гензамовник може прийняти рішення про призупинення
або розірвання контракту, зокрема, у разі відставання з вини
генпідрядника у виконанні графіків робіт більш ніж на 3 місяці,
однак, наявність підстав для розірвання договору за ініціативою
гензамовника, зокрема, вина генпідрядника у порушенні строків
виконання робіт, не була предметом дослідження судами.
Застосовуючи на власний розсуд, адже, будь-яких інших
законодавчих чи договірних підстав для дострокового розірвання
договору позивач не зазначає, як підставу для дострокового
розірвання спірного контракту норму ст. 651 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
, відповідно до якої договір може бути змінений
або розірваний за рішенням суду на вимогу однієї з сторін в разі
істотного порушення договору іншою стороною та в інших випадках,
встановлених договором або законом, суди не встановили достатніх
підстав для висновку про істотність порушення відповідачем умов
спірного контракту.
Так, встановивши порушення відповідачем строків завершення
робіт, суди невідомо з яких підстав і доказів визначили, що обсяг
виконаних робіт становить 299000,50 грн., при цьому залишились не
спростованими заперечення відповідача щодо цієї суми, які він
обгрунтовує наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт та
довідками про вартість підрядних робіт та витрат, підписаними
уповноваженими представниками обох сторін, на загальну суму
462487,20 грн., а також його заперечення проти позову з посиланням
на порушення позивачем вимог ст. 875 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
щодо
його обов'язку надати підрядникові будівельний майданчик (фронт
робіт), адже, вказуючи на безпідставне припинення відповідачем
робіт в листопаді 2003 року, судами не наведено доводів, за якими
відхилені твердження відповідача про неможливість продовження
підрядних робіт внаслідок відсутності погодження замовником всіх
необхідних дозволів для будівництва газопроводу, а прийняті до
уваги суду апеляційної інстанції посилання позивача на вчинення
ним необхідних дій з отримання дозволів і погоджень, що, зокрема,
він підтверджує копією довідки КП "Святошинське лісопаркове
господарство" від 17.08.2007 № 700, колегія суддів не вважає
такими, що грунтуються на повно встановлених обставинах справи,
належних і допустимих доказах, не відомо чи були такі дозволи і
погодження належним чином доведені підрядникові, а також чи були
усунені інші перешкоди для подальшого прокладення газопроводу.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від
29.12.1976 №11 "Про судове рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
рішення є
законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального
законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив
спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають
застосуванню до даних правовідносин.
Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені
судом обставини, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і
відхиляючи інші докази, суд має це обгрунтувати. Мотивувальна
частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші
нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено
права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах.
Обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені
обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду
стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними,
відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами,
дослідженими в судовому засіданні.
Резолютивна частина рішення повинна містити чіткі та
безумовні висновки, що грунтуються на аналізі та оцінці фактичних
обставин, викладених у його мотивувальній частині, та відповідати
застосованим до спірних відносин нормам права.
Однак, в порушення цих приписів і вимог ст. 84 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
судами не встановлено наявність чи відсутність
обставин, які входять до предмету доказування і з якими закон
пов'язує настання такого правового наслідку порушення контрагентом
умов договору, як його дострокове розірвання.
Таким чином, не встановлення судами попередніх інстанцій
вищевказаних обставин, які мають суттєве значення у справі, є
порушенням ч.1 ст.43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
і виключає можливість
висновку суду касаційної інстанції щодо правильності застосування
норм матеріального права при вирішенні спору.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі
перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені попередніми судовими інстанціями, рішення та постанова
у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд
до господарського суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
21.08.2007 у справі господарського суду міста Києва № 42/139-7/1
та рішення господарського суду м. Києва від 19.02.2007 у цій
справі скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду м.
Києва.
Касаційну скаргу АТ фірми "Укргазбуд" задовольнити.
Головуючий суддя К.Грейц
Судді С.Бакуліна
О.Глос