ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2007 р.
№ 10/480
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Грейц К.В.,
суддів :
Бакуліної С.В.,
Глос О.I.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
касаційного подання
Заступника прокурора міста Києва
на рішення
від 20.10.2004 року
у справі
№ 10/480
господарського суду
міста Києва
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал"
до
Акціонерного комерційного банку "Правекс-Банк"
про
спонукання до виконання дії
в судовому засіданні взяли участь представники :
від позивача:
не з'явились
від відповідача:
від прокуратури:
Тропотяг Р.П. (довіреність №1355/Д від 05.11.2007р.)
не з'явились
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Дудун О.Л.)
від 20.10.2004 року по справі № 10/180 позов задоволено;
зобов'язано АКБ "Правекс-Банк" здійснювати придбання іноземної
валюти за дорученням ТОВ "Реал" без утримання 1,5% збору на
обов'язкове державне пенсійне страхування; стягнуто з відповідача
на користь позивача 85 грн. витрат по сплаті державного мита та
118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу.
В касаційному поданні заступник прокурора міста Києва просить
скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 20.10.2004 року
та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних
вимог, посилаючись на порушення норм матеріального права, а саме:
ст.ст.1, 14 Закону України "Про систему оподаткування"
( 1251-12 ) (1251-12)
, ст.ст.1, 3 Закону України "Про збір на обов'язкове
державне пенсійне страхування" ( 400/97-ВР ) (400/97-ВР)
.
Відзиву на касаційне подання сторони не надіслали.
Позивач та прокуратура не скористалися наданим процесуальним
правом на участь у засіданні суду касаційної інстанції.
Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника
відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та
правильність їх юридичної оцінки в рішенні місцевого
господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду
України приходить до висновку, що касаційне подання підлягає
частковому задоволенню з наступних підстав.
12 жовтня 2004 року ТОВ "Реал" подало до АКБ "Правекс-Банк"
заяву про купівлю іноземної валюти на загальну суму 1162,19
доларів США з метою виконання своїх зобов'язань за
цивільно-правовим договором, зокрема договором поруки від
08.10.2004 року № 5-236П/04.
Відповідач відмовив у задоволенні цієї заяви на купівлю
валюти у зв'язку з тим, що форма поданої заяви не відповідає
вимогам п.3 "Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне
страхування з окремих видів господарських операцій", затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03.11.1998 року
( 1740-98-п ) (1740-98-п)
, а саме: в заяві на купівлю валюти не передбачено
окремим рядком, що підприємство сплачує додатковий збір на
обов'язкове державне пенсійне страхування. При цьому, доводи ТОВ
"Реал" щодо того, що воно не є платником збору на обов'язкове
державне пенсійне страхування, викладені у листі від 12.10.2004
року № 08/12Т-А-Л, АКБ "Правекс-Банк" до уваги не прийняті.
В жовтні 2004 року позивач звернувся до суду з позовом про
спонукання відповідача вчинити певні дії, а саме здійснювати
придбання іноземної валюти за дорученням ТОВ "Реал" без утримання
1,5% збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Підставами позову позивач зазначає, що він звільняється від сплати
збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, тобто не є
платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на
підставі пільги, наданої ст.7 Закону України "Про правовий режим
території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок
Чорнобильської катастрофи" ( 791а-12 ) (791а-12)
.
Як встановлено судом першої інстанції, місцем реєстрації та
місцезнаходження Товариства є м. Вишгород Вишгородського району
Київської області, яке віднесено до зони посиленого
радіоекологічного контролю.
Відповідно до ст.7 Закону України "Про правовий режим
території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок
Чорнобильської катастрофи" ( 791а-12 ) (791а-12)
від 28 лютого 1991 року №
795-ХII, підприємства, що розташовані у зоні посиленого
радіоекологічного контролю, звільняються від оподаткування.
Господарський суд дійшов висновку, що Товариство не повинно
сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування на
підставі зазначеного Закону.
Але з таким висновком погодитися не можна.
Преамбулою Закону України "Про правовий режим території, що
зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської
катастрофи" ( 791а-12 ) (791а-12)
передбачено, що його норми регулюють
питання поділу території на відповідні зони, режим їх використання
та охорони, умови проживання та роботи населення, господарську,
науково-дослідну та іншу діяльність у цих зонах. Закон закріплює і
гарантує забезпечення режиму використання та охорони вказаних
територій із метою зменшення дії радіоактивного опромінення на
здоров'я людини та на екологічні системи.
Натомість, згідно ст.1 Закону України "Про систему
оподатквання", ставки, механізм справляння податків і зборів
(обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору
у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та
теплову енергію, і пільги щодо оподаткування не можуть
встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім
законів про оподаткування.
Закон України "Про правовий режим території, що зазнала
радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи"
( 791а-12 ) (791а-12)
не є законом України про оподаткування.
Крім того, судом не дана належна правова оцінка тому, що
положення статті 7 Закону України "Про правовий режим території,
що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської
катастрофи" ( 791а-12 ) (791а-12)
підлягають застосуванню у нормативному
поєднанні з положеннями статті 16 цього Закону (набула чинності з
21 березня 1991 року), відповідно до якої у зоні гарантованого
добровільного відселення забороняється будівництво нових,
розширення діючих підприємств, безпосередньо не пов'язаних із
забезпеченням радіологічного, соціального захисту населення, а
також умов його життя та праці. З матеріалів справи вбачається, що
Товариство було створено і зареєстровано Вишгородською районною
державною адміністрацією Київської області 16 жовтня 1995 року.
За таких обставин, ухвалене у справі судове рішення не може
вважатися законним й обгрунтованим і підлягає скасуванню, а
справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції. При
новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене та
вирішити спір відповідно до закону.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п.3 ч.1 ст.111-9, ч.1
ст.111-10, ст. 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України,-
П О С Т А Н О В И В:
Касаційне подання заступника прокурора міста Києва від
05.09.2007 року №05/2-7678-07 на рішення Господарського суду міста
Києва від 20.10.2004 року у справі № 10/480 задовольнити частково.
Рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2004 року у
справі № 10/480 -скасувати.
Справу № 10/480 направити до Господарського суду міста Києва
на новий розгляд.
Головуючий-суддя
К.Грейц
С у д д і
С.Бакуліна
О.Глос