ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2007 р.
№ 5/271
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді
Дерепи В.I.,
суддів
Грека Б.М., Стратієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
колективного підприємства "Кіровоградагробудіндустрія"
на
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 30 липня 2007 року
у справі
№ 5/271
за позовом
Української кооперативно-державної корпорації по
агропромисловому будівництву "Украгропромбуд"
до
колективного підприємства "Кіровоградагробудіндустрія"
про
визнання наявності права здійснювати управління майном та
відсутності права власності на майно у відповідача
за участю представників сторін:
від позивача -не з'явився
відповідача -Романяк М.Я.
ВСТАНОВИВ:
29 листопада 2006 року позивач звернувся в господарський суд
Кіровоградської області з позовом про визнання за ним права
здійснювати управління майном, зазначеним в акті
приймання-передачі до договору оренди цілісного майнового
комплексу, розташованого в м. Кіровограді, по вул. Мурманській,
31, від 30.05.2003 року, та про визнання відсутності права
власності на зазначене майно у відповідача.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 12
березня 2007 року (суддя Змеул О.А.) у задоволенні позову
відмовлено. Постановою Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 30 липня 2007 року (головуючий -Дмитренко
А.К, судді - Крутовських В.I., Прокопенко А.Є.) зазначене рішення
господарського суду Кіровоградської області від 12 березня 2007
року скасоване, прийняте нове рішення, яким задоволено позов.
В касаційній скарзі колективне підприємство
"Кіровоградагробудіндустрія", посилаючись на неправильне
застосування апеляційним судом норм матеріального та
процесуального права, просить скасувати постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30 липня
2007 року, а рішення господарського суду Кіровоградської області
від 12 березня 2007 року залишити в силі.
У відзиві на касаційну скаргу позивач вказує на те, що не
підтримує викладені в ній доводи і не заперечує проти її
задоволення.
Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд
вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судами, до
моменту ліквідації виробничого об'єднання
"Кіровоградсільбудіндустрія" майно було закріплене за ним
Укрміжколгоспбудом на праві оперативного управління. Після
ліквідації виробничого об'єднання "Кіровоградсільбудіндустрія"
зазначене майно було передане об'єднанням "Украгробуд", як
правонаступником Укрміжколгоспбуду, в оренду виробничому
кооперативу "Будіндустрія" згідно з наказом від 21.03.1989 року №
42 "Про створення на базі виробничого об'єднання
"Кіровоградсільбудіндустрія" виробничого кооперативу
"Будіндустрія" і передачі останньому за договором майна, коштів та
розрахунків". Між об'єднанням "Украгробуд" та виробничим
кооперативом "Будіндустрія" 20.03.1989 року було укладено договір,
за яким об'єднання "Украгробуд" передає, а виробничий кооператив
"Будіндустрія" приймає станом на 01.01.1989 року строком на 10
років матеріально-технічну базу ліквідованого виробничого
об'єднання "Кіровоградсільбудіндустрія". Проте, документи в
підтвердження того, яке саме майно було передано за зазначеним
наказом № 42 ні позивачем, ні відповідачем господарському суду не
надавалися, перелік майна, переданого в оренду згідно з зазначеним
наказом до мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду
від 21.11.2001 року по справі № 12/400 не додавався. Тому не можна
погодитися з висновками апеляційного суду щодо того, що відповідач
як правонаступник виробничого об'єднання
"Кіровоградсільбудіндустрія" володіє та користується саме спірним
майном, переданим останньому в оренду згідно з зазначеним наказом
об'єднання "Украгробуд" від 21.03.1989 року № 42.
Судами також було встановлено, що позивач є правонаступником
об'єднання "Украгробуд" та відповідно до своїх установчих
документів діє відповідно до повноважень, наданих йому декретами
Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року "Про управління
майном, що є у загальнодержавній власності, в будівництві та
промисловості будівельних матеріалів" ( 19-93 ) (19-93)
, від 16.12.1992
року "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності"
та відповідно до постанови Ради Української кооперативно-державної
корпорації по агропромисловому будівництву "Украгропромбуд" від
29.01.1993 № 1 "Про управління майном міжгосподарських підприємств
і організацій республіканського значення корпорації
"Украгропромбуд". Згідно з зазначеною постановою на Українську
кооперативно-державну корпорацію по агропромисловому будівництву
"Украгропромбуд" покладено здійснення функцій з управління майном
міжгосподарської власності. Проте, належних доказів того, що саме
спірне майно входить до переліку майна, управління яким
уповноважений здійснювати позивач, останнім не наводилось, тому з
висновком апеляційного суду, що до такого майна входить цілісний
майновий комплекс, розташований в м. Кіровограді по вул.
Мурманській, 31 погодитись не можна.
Разом з тим, місцевим судом було встановлено, що у 2006 році
позивач подавав позов до відповідача по справі та органу БТI про
скасування запису про реєстрацію за КП
"Кіровоградагробудіндустрія" права власності на майно, що
розташоване в м. Кіровограді по вул. Мурманській, 31. Рішенням
господарського суду Кіровоградської області від 25.07.2006 року по
справі № 5/274, залишеним без змін постановою Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 31.10.2006 року, позивачеві
було відмовлено в задоволенні зазначеного позову в зв'язку з тим,
що позивач не довів відповідно до ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
свого права власності, а відповідно і права користування та
розпорядження майном КП "Кіровоградагробудіндустрія", що
розташоване в м. Кіровограді по вул. Мурманській, 31. Відсутність
у позивача доказів належності йому прав на спірне майно також
підтверджується рішенням господарського суду Кіровоградської
області від 28 жовтня 2004 року по справі № 6/130 за позовом
Української кооперативно-державної корпорації по агропромисловому
будівництву "Украгропромбуд" до КП "Кіровоградагробудіндустрія",
ТОВ "Кіровоградагроліс", Кіровоградського обласного управління
юстиції про визнання права власності та звільнення майна з-під
арешту, яким у задоволенні позову було відмовлено в зв'язку з тим,
що позивач не надав господарському суду доказів наявності у нього
прав на зазначене майно. Тому місцевий суд правомірно та
обгрунтовано використав в даному випадку ст. 35 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, врахувавши зазначені рішення суду при постановленні
рішення по даній справі.
Правом власності відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
є право особи на річ (майно), яке вона здійснює
відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших
осіб. Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
власникові
належать права володіння, користування та розпорядження своїм
майном.
Право власності відповідача -КП "Кіровоградагробудіндустрія"
на спірне майно, яке розташоване в м. Кіровограді по вул.
Мурманській, 31 підтверджується зазначеним рішенням господарського
суду Кіровоградської області від 25.07.2006 року по справі № 5/274
та довідкою Кіровоградського ООБТI від 29 жовтня 2004 року,
виданою КП "Кіровоградагробудіндустрія" про те, що 21171/25000
частин об'єкта нерухомості в м. Кіровограді по вул. Мурманська, 31
належить йому на праві власності. Тому з висновками апеляційного
суду щодо відсутності доказів належності права власності на спірне
майно відповідачу погодитись неможливо, оскільки він дійшов їх
внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та в
порушення вимог ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
без належної
правової оцінки всіх зібраних у справі доказів.
З висновками апеляційного суду щодо наявності у позивача
права здійснювати управління спірним майном погодитись не можна
також з таких підстав. Право управління майном відповідно до
положень чинного законодавства виникає на підставі договору між
власником майна та управителем. Так, згідно зі ст. 1029 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
за договором управління майна одна сторона (установник
управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк
майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату
здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах
установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).
Відповідно до ч. 1 ст. 1032 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
установником
управління є власник майна.
ГК України ( 436-15 ) (436-15)
також містить поняття "право
оперативного управління", яким відповідно до ч. 1 ст. 137 ГК є
речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і
розпоряджається майном, закріпленим за ним власником
(уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної
господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом,
іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним
органом).
Крім того, місцевим судом цілком обгрунтовано було зазначено,
що наказ № 42 від 21.03.1989 року об'єднання "Украгробуд" не є
доказом того, що позивач має право на управління саме спірним
майном, оскільки не містить переліку такого майна. Крім того,
договори оренди спірного майна від 20.03.1989 року та від
30.05.2003 року не є доказами наявності у позивача права на
управління спірним майном, оскільки не є правовстановлюючими
документами та не можуть підтверджувати належність майна певній
особі на правовому титулі власності або оперативного управління.
Таким чином, позивач не надав належних доказів щодо наявності
у нього прав на спірне майно, а також не вказав у своїх вимогах на
не надав доказів щодо особи, яка, на його переконання, є власником
спірного майна.
Тому колегія суддів вважає, що місцевий суд правомірно
відмовив у задоволенні позовної вимоги щодо визнання за
Українською кооперативно-державною корпорацією по агропромисловому
будівництву "Украгропромбуд" права здійснювати управління спірним
майном.
Що стосується другої частини позову -вимоги визнати, що у КП
"Кіровоградагробудіндустрія" відсутнє право власності на спірне
майно, то колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було
правомірно відмовлено у її задоволенні з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
визначено
можливі способи захисту цивільних прав та інтересів, серед яких
відсутній такий спосіб захисту як визнання відсутності прав. Також
вказано, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим
способом, що встановлений договором або законом. Проте, визнання
відсутності прав не визначений чинним законодавством в якості
самостійного та повноцінного способу захисту прав, та не
визначений в якості такого договором між сторонами спору.
Посилання позивача на положення ч. 2 ст. 20 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
є необгрунтованими з огляду на те, що звертаючись до суду з
вимогою визнати відсутність у іншої особи права власності на певне
майно, позивач повинен легітимувати себе в якості заінтересованої
особи, тобто довести наявність права власності на це майно саме
йому або ж належність йому спірного майна на іншому правовому
титулі. Таких доказів позивачем -Українською
кооперативно-державною корпорацією по агропромисловому будівництву
"Украгропромбуд" суду надано не було.
За цих обставин, постанова Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 30 липня 2007 року підлягає скасуванню, а
рішення господарського суду Кіровоградської області від 12 березня
2007 року - залишенню без змін.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу колективного підприємва
"Кіровоградагробудіндустрія" задовольнити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 30 липня 2007 року по справі № 5/271 скасувати, залишивши в
силі рішення господарського суду Кіровоградської області від 12
березня 2007 року.
Головуючий, суддя
В.I.Дерепа
Суддя
Б.М. Грек
Суддя
Л.В.Стратієнко