ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     15 листопада 2007 р.
 
     № 2-5/4103-2007
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
     головуючого
 
     Грейц К.В.,
 
     суддів :
 
     Бакуліної С.В., Глос О.I.
 
     розглянувши  у  відкритому   судовому   засіданні   матеріали
касаційної скарги
 
     Фонду майна Автономної Республіки Крим
 
     на постанову
 
     від   23.07.2007    року    Севастопольського    апеляційного
господарського суду
 
     у справі
 
     № 2-5/4103-2007
 
     господарського суду
 
     Автономної Республіки Крим
 
     за позовом
 
     фізичної особи -підприємцяОСОБА_1
 
     до третя особа:
 
     Фонду   майна    Автономної    Республіки    Крим    Кримська
республіканська     установа     "Алупкінський     палацо-парковий
музей-заповідник"
 
     про
 
     спонукання укласти договір
 
     в судовому засіданні взяли участь представники :
 
     від позивача:
 
     ОСОБА_2 (довіреність від 23.10.2007р. №Д-587)
 
     від відповідача:
 
     Соловйова К.С. (довіреність №01/2015 від 07.06.2007р.)
 
     третя особа:
 
     не з'явились
 
                        В С Т А Н О В И В:
 
     Рішенням  Господарського  суду  Автономної  Республіки   Крим
(суддя Гаврилюк М.П.) від  19.04.2007  року,  залишеним  без  змін
постановою  Севастопольського  апеляційного  господарського   суду
(головуючий суддя -Прокопанич Г.К.,  судді  -Гоголь  Ю.М.,  Гонтар
В.I.)  від  23.07.2007  року,  у  справі  №  2-5/4103-2007   позов
задоволено; зобов'язано  Фонд  майна  Автономної  Республіки  Крим
укласти з СПД - фізичною особою ОСОБА_1 договір оренди  нерухомого
майна  -нежитлових  приміщень  цокольного  поверху   бібліотечного
корпусу площею 107 кв.м.; нежитлових приміщень у флігелі загальною
площею 59,1 кв.м.; нежитлових приміщень  у  господарському  копусі
площею  44,1  кв.м.,   що   знаходяться   на   балансі   Кримської
республіканської    установи     "Алупкінський     палацо-парковий
музей-заповідник",  розташований  за  адресою:  м.  Алупка,   вул.
Палацове шосе, 10, строком на  три  роки;  у  випадку  неукладення
Фондом майна Автономної Республіки Крим  з  СПД  -фізичною  особою
ОСОБА_1 договору оренди майна, договір оренди вважати укладеним  в
редакції позивача, у десятиденний строк  після  вступу  рішення  в
закону  силу  у  викладеній  в  рішенні   редакції;   стягнуто   з
відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного  мита
в сумі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу в сумі 118,00 грн.
 
     В касаційній скарзі Фонд державного  майна  АР  Крим  просить
скасувати ухвалені по справі судові акти і прийняти  нове  рішення
про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення
норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.118  Закону
України "Про Державний бюджет України  на  2007  рік"  ( 489-16 ) (489-16)
        ,
ст.9 Закону України "Про оренду державного та комунального  майна"
( 2269-12 ) (2269-12)
        ,  пунктів  4,  5  постанови  Верховної  Ради   України
Автономної Республіки Крим "Про затвердження Методики  розрахунку,
розподілу та  порядку  використання  плати  за  оренду  майна,  що
належить Автономній Республіці Крим" від 19.11.1998 року"274-2/98,
п.35 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про  державне  мито"
( 7-93 ) (7-93)
        .
 
     Відзиву на касаційну скаргу позивач не надіслав.
 
     Заслухавши  пояснення  по  касаційній   скарзі   представника
відповідача, який підтримав викладені в ній доводи, заперечення на
касаційну  скаргу  представника  позивача,   перевіривши   повноту
встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в
рішенні місцевого господарського суду та в постанові  апеляційного
господарського суду, колегія  суддів  Вищого  господарського  суду
України  приходить  до  висновку,  що  касаційна  скарга  підлягає
частковому задоволенню з наступних підстав.
 
     В жовтні  2006  року  суб'єкт  підприємницької  діяльності  -
фізична  особа  ОСОБА_1  звернулась  до  Фонду  майна   Автономної
Республіки Крим з пропозицією укласти  договір  оренди  нерухомого
майна - нежилих приміщень цокольного поверху бібліотечного корпусу
площею 79,3 кв.м., 20 кв.м., 7,7 кв.м. - усього 107 кв.м.; нежилих
приміщень у флігелі площею 31,3 кв.м., 13.3, кв.м. та 14,5 кв.м  -
усього 59,1 кв.м.;  нежилих  приміщень  у  господарському  корпусі
площею  44,1  кв.м.,   що   знаходяться   на   балансі   Кримської
республіканської    установи     "Алупкінський     палацо-парковий
музей-заповідник",  розташований  за  адресою:  м.  Алупка,   вул.
Палацове шосе, 10, строком на три роки.
 
     Фонду майна АР Крим був наданий  пакет  документів  згідно  з
Переліком документів, які подаються  орендодавцеві  для  укладення
договору  оренди  майна,  що  належить  до  державної   власності,
затвердженим Наказом Фонду державного майна  України  №  2975  від
14.11.2005 ( z0029-06 ) (z0029-06)
         року.
 
     Відповідач, листом № 02/562 від 21.02.2007 року повідомив, що
ст. 118 Закону України "Про державний бюджет України на 2007  рік"
( 489-16 ) (489-16)
           передбачена   передача   в   оренду   державного   та
комунального майна виключно на конкурсних  засадах,  у  зв'язку  з
чим, Фондом майна АР Крим  буде  здійснена  робота  по  проведенню
конкурсу на право оренди державного  майна  згідно  з  відповідним
Порядком, затвердженим наказом Фонду державного  майна  України  №
2149 від 13.10.2004 ( z1405-04 ) (z1405-04)
         року.
 
     Крім того,  відповідач  звернувся  з  листом  у  Міністерство
культури та мистецтв АР Крим, яке листом  від  30.10.2006  року  №
2161/9-07 дало згоду на укладення договору оренди.  Така  ж  згода
була надана  Кримською  республіканською  установою  "Алупкінський
палацо-парковий музей-заповідник".
 
     В свою чергу відповідач звернувся  з  листом  від  23.11.2006
року №02/3276 до комісії Верховної Ради АР Крим  відносно  питання
надання позивачу в оренду  майна  республіки,  що  знаходиться  на
балансі Алупкінського музею - заповідника.
 
     Постійна комісія Верховної Ради АР Крим з  питань  економіки,
бюджетно-фінансової та податкової  політики  направила  на  адресу
Фонду майна АР Крим витяг з протоколу №  7  від  18.12.2006  року,
згідно з яким питання оренди приміщень музею-заповідника може бути
розглянуто тільки після надання  відповідного  дозволу  на  оренду
Республіканського комітету АР Крим з охорони культурного спадку.
 
     Позивач просить суд зобов'язати Фонд майна АР Крим укласти  з
ним договір оренди нерухомого майна. Позов обгрунтовано посиланням
на  ст.ст.6,  9  Закону  України   "Про   оренду   державного   та
комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
        ,  ст.16,  ч.1  ст.649  ЦК  України
( 435-15 ) (435-15)
        .
 
     Задовольняючи позов суди виходили із наступного.  Спеціальним
законом, який регулює  правовідносини,  пов'язані  з  передачею  в
оренду майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває
у комунальній власності, є Закон України "Про оренду державного та
комунального  майна"  ( 2269-12 ) (2269-12)
        ,   який   підлягає   переважному
застосуванню порівняно з  ст.118  Закону  України  "Про  державний
бюджет України на 2007 рік" ( 489-16 ) (489-16)
        . Перелік підстав, за  якими
може бути відмовлено в  укладенні  договору  оренди,  передбачений
ст.9 Закону України "Про оренду державного та комунального  майна"
( 2269-12 ) (2269-12)
         є вичерпним.  Зазначеною  нормою  встановлений  єдиний
порядок, за наявністю якого Фонд майна АР Крим мав право відмовити
позивачу в укладенні спірного  договору  та  провести  конкурс  на
право оренди державного або комунального майна, - надходження заяв
про оренду нерухомого майна  від  двох  або  більше  фізичних  або
юридичних осіб. Проте, матеріали справи  свідчать,  що  на  момент
звернення позивача до  Фонду  майна  АР  Крим  будь-які  заяви  зі
сторони третіх осіб на спірне майно були відсутні.
 
     Касаційна інстанція не погоджується з  висновками  попередніх
судових інстанцій та відзначає таке.
 
     Як вбачається з приписів ч.1 ст.627  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
        ,
відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є  вільними  в  укладенні
договору,  виборі  контрагента  та  визначенні  умов  договору   з
урахуванням  вимог   цього   Кодексу,   інших   актів   цивільного
законодавства,  звичаїв  ділового  обороту,  вимог  розумності  та
справедливості.
 
     Розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні  договору
на підставі правового акта органу державної  влади,  органу  влади
Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування  та  в
інших   випадках,   встановлених   законом,   вирішуються   судом.
Розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору не на
підставі правового  акта  органу  державної  влади,  органу  влади
Автономної  Республіки  Крим,  органу  місцевого   самоврядування,
можуть  бути  вирішені   судом   у   випадках,   встановлених   за
домовленістю сторін або законом (частини 1, 2  ст.649  ЦК  України
( 435-15 ) (435-15)
        ).
 
     Укладення господарських  договорів  за  рішенням  суду  також
регулюється ст.187 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
        , відповідно до якої судом
розглядаються спори,  що  виникають  при  укладенні  господарських
договорів за державним замовленням, або договорів, укладення  яких
є  обов'язковим  на  підставі  закону   та   в   інших   випадках,
встановлених  законом.  Iнші  переддоговірні  спори  можуть   бути
предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено  угодою  сторін
або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський  договір
на підставі укладеного між ними попереднього договору.
 
     Відповідно  до  ст.179  ГК   України   ( 436-15 ) (436-15)
           укладання
господарського договору є обов'язковим для  сторін,  якщо  зокрема
існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору
для  певних  категорій  суб'єктів   господарювання,   чи   органів
державної влади або органів місцевого самоврядування.
 
     Виходячи з обгрунтування позовних вимог, позивач  вважає,  що
обов'язок відповідача  укласти  з  ним  договір  виникає  з  факту
безпідставної відмови в укладенні договору з посиланням на  ст.118
Закону  України  "Про  державний  бюджет  України  на  2007   рік"
( 489-16 ) (489-16)
        . Колегія суддів з цим не погоджується і відзначає,  що,
враховуючи приписи діючого  законодавства,  суди  не  обгрунтували
посиланням на конкретні норми права висновок, відповідно до  якого
на відповідача покладено обов'язок за будь-яких обставин укласти з
позивачем договір оренди  державного  нерухомого  майна,  виходячи
виключно з факту надіслання останнім пакету документів з  проектом
договору в порядку, передбаченому ст.9 Закону України "Про  оренду
державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
        .
 
     Звертається увага, що позивач в позові,  суди  в  оспорюваних
судових актах не послалися на будь-яку норму закону яка б надавала
договору, який  позивач  просить  зобов'язати  відповідача  з  ним
укласти, статусу обов'язкового. Також не зазначено закону, який би
відносив  правовідносини  сторін  до  випадку,   який   зобов'язує
відповідача  укласти  з  позивачем   договір   оренди   державного
нерухомого майна.
 
     При новому розгляді справи судам слід дати оцінку і тому,  що
відповідач не відмовляв позивачу в укладенні  договору  оренди,  а
лише повідомив про проведення конкурсу, що є  його  правом.  Право
позивача передати в оренду державне нерухоме  майно  за  конкурсом
кореспондує приписам ст.118 Закону України "Про  державний  бюджет
України на 2007 рік" ( 489-16 ) (489-16)
        , які  хоч  і  не  регулюють  прямо
правовідносини щодо передачі державного нерухомого майна в оренду,
однак і не суперечать положенням спеціального Закону України  "Про
оренду державного та комунального  майна"  ( 2269-12 ) (2269-12)
        .  Посилання
судів на  відсутність  заяв  інших  зацікавлених  осіб  на  оренду
державного нерухомого майна, яке виявив намір орендувати  позивач,
є недоречним, оскільки судами не встановлено, чи були повідомлення
про проведення конкурсу щодо оренди цього майна.
 
     Зазначене неповне встановлення  обставин  справи  є  суттєвим
порушенням ст.43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
          та  виключає  можливість
висновку касаційної інстанції щодо правильності застосування судом
норм матеріального права при вирішенні  спору.  У  зв'язку  з  цим
постановлені у  справі  судові  рішення  підлягають  скасуванню  з
передачею справи на новий розгляд. Під час нового розгляду  справи
суду  першої  інстанції  слід  взяти  до  уваги  наведене  в   цій
постанові, вжити всі передбачені законом  засоби  для  всебічного,
повного  і  об'єктивного  встановлення  обставин  справи,  прав  і
обов'язків  сторін  і  в  залежності  від   встановленого   та   у
відповідності з чинним законодавством вирішити спір.
 
     Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п.3 ч.1  ст.111-9,  ч.1
ст.111-10, ст. 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський
суд України,-
 
                       П О С Т А Н О В И В:
 
     Касаційну  скаргу  Фонду  державного  майна   АР   Крим   від
20.08.2007  року  №  08-14/7838  на  постанову   Севастопольського
апеляційного господарського суду від 23.07.2007 року  у  справі  №
2-5/4103-2007 задовольнити частково.
 
     Постанову Севастопольського апеляційного господарського  суду
від 23.07.2007 року  та  рішення  Господарського  суду  Автономної
Республіки   Крим    від    19.04.2007    року    у    справі    №
2-5/4103-2007 -скасувати.
 
     Справу  №  2-5/4103-2007  направити  до  Господарського  суду
Автономної Республіки Крим на новий розгляд.
 
 
 
     Головуючий-суддя
 
 
 
     К.Грейц
 
 
 
     С у д д і
 
 
 
     С.Бакуліна О.Глос