ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2007 р.
№ 36/232
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С.- головуючого,
Костенко Т.Ф., Коробенко Г.П.
розглянувши матеріали касаційної скарги
Приватного підприємства "Агро Транс"
на постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 21.08.2007
у справі
господарського суду Донецької області
за позовом
Закритого акціонерного товариства "Бетон Нова"
до
Приватного підприємства "Агро Транс"
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні
позивача
ОСОБА_1
третя особа на стороні відповідача
ОСОБА_2
про
стягнення 259820,84 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача:
не з'явилися
від відповідача:
Подлесний I.О.- дов.№13/11-01 від 13.11.2007
від 3-тої особи позивача:
не з'явилися
від 3-тої особи відповідача:
не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Донецької області від 04.05.2007
позовні вимоги задоволено.
Стягнено з ПП "Агро Транс" на користь ЗАТ "Бетон
Нова" -259820,84 грн. завданої шкоди, 2598,20 грн. витрат зі
сплати державного мита, 118,00 грн. витрат зі сплати на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнено з ПП "Агро Транс" на користь Донецького
науково-дослідного інституту судових експертиз -392,26 витрат зі
сплати судової автотехнічної та транспортно-трасологічної
експертизи № 6550/18-6551/19 від 09.02.2007.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
21.08.2007 рішення господарського суду Донецької області від
04.05.2007 скасовано з прийняттям нового рішення, яким позовні
вимоги задоволено частково.
Стягнено з ПП "Агро Транс" на користь ЗАТ "Бетон Нива"-
94841,00грн. матеріальної шкоди, 948,41 грн. витрат зі сплати
державного мита, 43,07 грн. витрат зі сплати на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнено з ЗАТ "Бетон Нива" на користь ПП "Агро Транс" -
824,90грн. витрат зі сплати державного мита.
Стягнено з ПП "Агро Транс" на користь Донецького
науково-дослідного інституту судових експертиз 196,13 грн. витрат
зі сплати судової автотехнічної та транспортно-трасологічної
експертизи № 6550/18-6551/19 від 09.02.2007.
Стягнено з ЗАТ "Бетон Нива" на користь Донецького
науково-дослідного інституту судових експертиз 196,13 грн. витрат
зі сплати судової автотехнічної та транспортно-трасологічної
експертизи № 6550/18-6551/19 від 09.02.2007.
В решті частини позовних вимог відмовлено.
Постанова мотивована тим, що відповідно ст.ст.1187,1188
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, шкода, завдана джерелом
підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній
правовій підставі (право власності, інше речове право, договір
підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом,
іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого
створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є
джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо
вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили
або умислу потерпілого.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної
небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода,
завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною
особою.
Оскільки, враховуючи висновок № 6550/18-6551/19 від
09.02.2007 судової автотехнічної та транспортно-трасологічної
експертизи Донецького НДI судових експертиз, встановити винну
особу порушення якою Правил дорожнього руху призвело до ДТП, не
уявляється можливим, то матеріальна шкода, завдана при взаємодії
декількох джерел підвищеної небезпеки, підлягає покладенню з
принципу змішаної відповідальності на позивача та відповідача в
рівних частинах.
Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції ПП "Агро
Транс" звернулось до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою і просить її скасувати, посилаючись на те, що
судом порушені норми процесуального та матеріального права,
зокрема, ст.ст. 33, 34, 35, 43 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, п.1 ч.1 ст. 1188 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
, ч. 5 ст. 114 Кримінально процесуального
кодексу України ( 1001-05 ) (1001-05)
.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить
необхідним касаційну скаргу задовольнити частково.
Господарським судом встановлено, що 29.07.2005 приблизно о
00год.30хв. на автодорозі Слов'янськ - Донецьк - Маріуполь, на
ділянці автодороги 170км + 400м в напрямку м. Маріуполя зі сторони
м. Донецька відбулося зіткнення автомобіля ДАФ, держ. номер
НОМЕР_1 з напівпричіпом держ. номер НОМЕР_2 під керуванням
ОСОБА_1. та автомобіля МАЗ, держ. номер НОМЕР_3 з напівпричіпом
під керуванням водія ОСОБА_2.
Постанова старшого слідчого СВ Волноваського РВ УМВС України
в Донецькій області про відмову в порушенні кримінальної справи
від 10.08.2005 скасована постановою прокурора Волноваського району
від 02.11.2005, а матеріали направлені начальнику СВ Волноваського
РВ для додаткової дослідчої перевірки.
Відповідно до направлення старшого слідчого СВ Волноваського
РВ УМВС України в Донецькій області від 07.02.2005 у справі №1941
призначено судове автотехнічно-трасологічне дослідження,
проведення якого доручено спеціалістам - автотехнікам
Науково-дослідного експертно-криміналістичному центру при УМВС
України в Донецькій області.
Однак, автотехнічно-трасологічне дослідження проведено не
було, оскільки транспортні засоби з невідомих причин не були
передані на огляд експертам - автотехнікам.
У зв'язку з цим, старшим слідчим СВ Волноваського РВ УМВС
України в Донецькій області за наявними автотехнічними
дослідженнями 16.02.2006 прийнята постанова про відмову в порушені
кримінальної справи за ознаками ст. 286 Кримінального кодексу
України ( 2341-14 ) (2341-14)
стосовно ОСОБА_1.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу
№656947 власником автомобіля ДАФ, держ. номер НОМЕР_1 з
напівпричіпом, держ. номер НОМЕР_2 є ЗАТ "Бетон Нова".
За довідкою Управління ДАI 1-го Донецького міжрайонного
реєстраційно-екзаменаційного відділу (вих. № 9/7-21287 від
17.09.2005) автомобіль МАЗ, держ. номер НОМЕР_3 зареєстрований за
приватним підприємством "АгроТранс".
Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.07.2006
призначено комплексну транспортно-трасологічну та автотехнічну
експертизу, проведення якої було доручено Науково-дослідному
експертно-криміналістичному центру при УМВС України в Донецькій
області.
За повідомленням № 646 Науково-дослідний
експертно-криміналістичний центр матеріали справи № 36/232
повернув з тих підстав, що автомобіль МАЗ, держ. № НОМЕР_3 не було
представлено для дослідження, тому надання висновку неможливе.
Ухвалою від 05.12.2006 суд зупинив провадження у справі
36/232 у зв'зку з призначенням автотоварознавчої експертизи,
проведення якої доручив Донецькому науково-дослідному інституту
судових експертиз.
Оцінивши висновок № 6550/18-6551/19 судової автотехнічної та
транспортно-трасологічної експертизи, господарський суд дійшов
висновку про неможливість встановлення винної особи у ДТП та
відслідкування причинного зв'язку порушень Правил дорожнього руху
з настанням ДТП, тому, на підставі зазначеного висновку експертизи
неуявляється можливим встановити наявність вини водія автомобіля
ДАФ - ОСОБА_1. чи водія автомобіля МАЗ - ОСОБА_2.
Частинами 2 та 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної
небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій
підставі (право власності, інше речове право, договір підряду,
оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим
об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює
підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом
підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не
доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або
умислу потерпілого.
Пункт 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
встановлює, що шкода, заподіяна внаслідок взаємодії
кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних
підставах, а саме: шкода, заподіяна одній особі з вини другої
особи, відшкодовується винною особою.
Тобто, у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох
джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування
вирішується за принципом вини.
Відповідно до ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, обставини справи, які відповідно до
законодавства повинні бути підтверджені певними засобами
доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами
доказування.
Вирок суду з кримінальної справи, що набрав би законної сили,
або постанова суду про притягнення особи, винної у ДТП, до
адміністративної відповідальності, які б свідчили та
підтверджували вину особи в настанні ДТП за участю автомобілів
ДАФ, держ. номер НОМЕР_1 з напівпричіпом держ. номер НОМЕР_2 під
керуванням ОСОБА_1. та МАЗ, держ. номер НОМЕР_3 з напівпричіпом
під керуванням водія ОСОБА_2., господарському суду не надані.
Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
передбачає, що кожна сторона повинна довести ті
обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і
заперечень.
Як встановлено господарським судом, автомобіль ДАФ, держ.
номер НОМЕР_1 з напівпричіпом держ. номер НОМЕР_2, яким керував
ОСОБА_1. для обстеження експертам надавався. Автомобіль держ.
номер НОМЕР_3 з напівпричіпом яким керував водій ОСОБА_2. для
обстеження експертам не надавався.
У висновку експертизи, з питання 14 експерт зазначив, що у
даних дорожніх умовах водій автомобіля ДАФ ОСОБА_1. маневр обгону
автомобіля МАЗ не здійснював.
На підставі висновку експертизи та пояснення експертів у
судовому засіданні, суд дійшов висновку, що у даному випадку водій
автомобіля ДАФ ОСОБА_1. маневр обгону автомобіля МАЗ не
здійснював, а водій автомобіля МАЗ держ. номер НОМЕР_3 з
напівпричіпом, яким керував ОСОБА_2., повинен був діяти відповідно
до вимог п. 10.1 і 10.3 Правил дорожнього руху.
Розмір матеріальної шкоди базується на висновку
автотоварознавчого дослідження № 344 від 25.04.2006.
Тому, суд визнав позовні вимоги позивача обгрунтованими та
такими що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що Донецьким
апеляційним господарським судом дана неправильна юридична оцінка
обставинам справи, тому постанова не відповідає чинному
законодавству України та обставинам справи і підлягає скасуванню,
а рішення як законне та обгрунтоване, залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, ст. 111-9 -
ст.111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Постанову від 21.08.2007 Донецького апеляційного
господарського суду зі справи № 36/232 скасувати.
Рішення від 04.05.2007 господарського суду Донецької області
з даної справи залишити без змін.
Доручити господарському суду Донецької області видати
відповідні накази з урахуванням ст.122 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Головуючий В.С. Божок
Судді Т.Ф. Костенко
Г.П. Коробенко