ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2007 р.
№ 02-2/4-11
Доповідач -суддя Мележик Н.I.
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Козир Т.П. - головуючого,
Мележик Н.I.,
Подоляк О.А.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні касаційну
скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню
та газифікації "Львівгаз"
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від
27.06.2007 року
у справі № 02-2/4-11
господарського суду Львівської області
за позовом Першого заступника прокурора Львівської області в
інтересах держави в особі ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України"
в особі філії Управління магістральних газопроводів
"Львівтрансгаз"
до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та
газифікації "Львівгаз"
про стягнення 7 658 531,10 грн.
за участю представників:
прокуратури - Сахно Н.В.
позивача - Безвенюка В.В.
відповідача - не з"явились
ВСТАНОВИВ:
У березні 2007 року Прокурор Львівської області звернувся до
господарського суду Львівської області з позовом в інтересах
держави в особі Міністерства палива та енергетики України,
Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії
"Нафтогаз України" від імені філії -Управління магістральних
газопроводів "Львівтрансгаз" про стягнення з Відкритого
акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації
"Львівгаз" заборгованості за послуги по транспортуванню природного
газу у розмірі 6 502 545,87 грн., інфляційних витрат у розмірі 960
908,85 грн., 3% річних у розмірі 195 076,38 грн. та судових
витрат.
Ухвалою господарського суду Львівської області (суддя Сало
I.А.) від 23.03.2007 року позов повернуто без розгляду. Ухвала
мотивована тим, що позов заявлено не в інтересах держави, а в
інтересах суб'єкта господарської діяльності.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду
(судді: Мельник Г.I., Новосад Д.Ф., Михалюк О.В.) від 27.06.2007
року ухвалу місцевого господарського суду від 23.03.2007 року
скасовано, а справу повернуто до місцевого господарського суду для
розгляду.
Апеляційний суд зазначив, що оскільки форма власності ДК
"Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" є загальнодержавною, тому
прокурор вправі звернутися до суду з позовом для захисту інтересів
держави.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції,
Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації
"Львівгаз" звернулось до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційної інстанції
скасувати, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників
прокуратурита позивача, обговоривши доводи касаційної скарги,
перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими
судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має
право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної
інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд
визнає, що рішення або постанова господарського суду прийняті з
дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Господарський суд першої інстанції, залишаючи без розгляду
позов прокурора, послався на те, що дочірня компанія "Укртрансгаз"
НАК "Нафтогаз України" є самостійним господарюючим суб'єктом і не
є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування.
Прокурором пред'явлено позов не в інтересах держави, а в інтересах
самостійного суб'єкта господарської діяльності.
Проте, відповідно до ч.1 ст. 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
повторно розглядаючи позовні матеріали, апеляційний господарський
суд повно з'ясував обставини, які мали значення для правильного
розгляду внесеного прокурором апеляційного подання.
Висновки апеляційного суду про те, що прокурор, звертаючись з
даним позовом до господарського суду, виступав захисником
державних інтересів, відповідають нормам Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
та Закону України "Про прокуратуру" ( 1789-12 ) (1789-12)
.
Так, згідно з положеннями Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
на прокуратуру України покладено функції представництва інтересів
громадянина або держави у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про прокуратуру"
( 1789-12 ) (1789-12)
при виявленні порушень закону прокурор або його
заступник у межах своєї компетенції мають право звертатися до суду
із заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави,
а також підприємств та інших юридичних осіб.
Статтею 36№ даного Закону визначено, що підставою
представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або
загрози порушень економічних, політичних та інших державних
інтересів, внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або
юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або державою.
Господарський суд, відповідно до ст. 2 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, порушує справи за заявами прокурорів та їх
заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах
держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в
інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає у чому
полягає порушення інтересів держави та обгрунтовує необхідність їх
захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати
відповідні функції у спірних відносинах.
Конституційний суд у рішенні від 08.04.1999 року вказав, що
інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не
збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних
підприємств та організацій чи з інтересами господарюючих товариств
з частиною державної власності у статутному фонді. Разом з тим,
держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але
й у діяльності приватних підприємств, товариств.
В кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник
самостійно визначає, з посиланням на законодавство, підстави
подання позову, вказує в чому саме відбулося чи може відбутися
порушення матеріальних або інших інтересів держави, обгрунтовує
необхідність їх захисту та зазначає орган уповноважений державою
здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Цей орган
фактично є позивачем у справі, порушеній за заявою прокурора.
Міністерство палива та енергетики України є центральним
органом виконавчої влади, на який покладено функцію здійснення
державної політики в галузі паливно-енергетичного комплексу.
Відповідно до статуту НАК "Нафтогаз України" засновником та
єдиним акціонером цієї Компанії є держава в особі Кабінету
Міністрів України.
Державою надано НАК "Нафтогаз України" спеціальний дозвіл на
транспортування та безперебійне постачання природного газу, який є
стратегічною природною сировиною і має для України
загальнодержавне значення.
Для здійснення цих функцій НАК "Нафтогаз України" створено
дочірню компанію "Укртрансгаз", функціями якої є організація
роботи, направленої на забезпечення надійного функціонування
систем газопостачання та скрапленого газу.
Апеляційний суд прийшов до обгрунтованого висновку, що
Міністерство правильно визначено прокурором в якості органу,
уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних
відносинах, і законно скасував ухвалу місцевого господарського
суду від 23.03.2007 року.
Таким чином, суд першої інстанції вимоги закону не врахував,
на фактичні обставини справи увагу не звернув і внаслідок
неправильного тлумачення рішення Конституційного Суду України
прийшов до помилкового висновку про заявлення позову прокурором не
в інтересах держави, а в інтересах самостійного суб'єкта
господарської діяльності.
Відтак, на підставі встановлених фактичних обставин
апеляційним господарським судом із дотриманням норм матеріального
та процесуального права мотивовано спростовано помилкові висновки
суду першої інстанції та підставно скасовано ухвалу місцевого
господарського суду. Як наслідок, прийнята апеляційним
господарським судом постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
та вимогам, що викладені в постанові Пленуму
Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
зі змінами та доповненнями.
Оскільки посилання Відкритого акціонерного товариства по
газопостачанню та газифікації "Львівгаз" про порушення норм
процесуального і неправильне застосування господарським судом
апеляційної інстанції норм матеріального права, при прийнятті
оскаржуваної постанови, не знайшли свого підтвердження, тому
підстав для зміни чи скасування законного та обгрунтованого
судового акту колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд
України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по
газопостачанню та газифікації "Львівгаз" залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
27.06.2007 року у справі №02-2/4-11 залишити без змін.
Головуючий суддя
Т.П. Козир
Судді
Н.I. Мележик
О.А. Подоляк