ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2007 р.
№ 2-17/3788-2007
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Воліка I.М.,
Михайлюка М.В.,
Дунаєвської Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Суднобудівний
завод "Залів" на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 30 липня 2007 року у справі №
2-17/3788-2007 Господарського суду Автономної Республіки Крим за
позовом Акціонерного банку "Експрес-Банк" в особі Кримської філії,
м. Київ, до: 1) Державної виконавчої служби у місті Керч,
Автономна Республіка Крим; 2) Відкритого акціонерного товариства
"Суднобудівний завод "Залів", м. Керч, Автономна Республіка Крим;
3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Морське товариство
Холдинг ЛТД", м. Керч, Автономна Республіка Крим, про виключення
із акту опису та арешту майна,
за участю представників сторін:
позивача -АБ "Експрес-Банк" -Салівон Т.I. (дов. № юр-402 від
07.11.07 р.);
відповідача -не з'явилися;
встановив:
У лютому 2007 року позивач -Акціонерний банк "Експрес-Банк",
в особі Кримської філії, пред'явив у господарському суді позов до
відповідачів -Державної виконавчої служби у місті Керч, Автономна
Республіка Крим, Відкритого акціонерного товариства "Суднобудівний
завод "Залів", Товариства з обмеженою відповідальністю "Морське
товариство Холдинг ЛТД" про виключення із акту опису та арешту
майна.
Вказував, що в забезпечення виконання кредитних договорів №
272-05 КЛ від 12 липня 2007 року та № 289-05 КЛ від 15 серпня 2005
року, між ним та Акціонерним банком "Експрес-Банк", укладено
договори застави транспортних засобів № 272-05 КЛ від 12 липня
2005 року та № 3015 від 15 серпня 2005 року, предметом яких є
легкові автомобілі марки MITSUBISHI, модель OUTLANDER, 2003 року
випуску, колір -сірий, універсал, державний номер 99032 КО та
автомобіль марки BMW, модель Е53/X5 3.0, 2003 року випуску, двигун
V2979В, державний номер 11131 ОО, свідоцтво про реєстрацію КРС №
334539.
Посилаючись на статтю 52 Закону України "Про виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
, у відповідності до якої Державна
виконавча служба не має правової підстави проводити стягнення на
предмет договору застави у зв'язку з тим, що договори застави
укладені до винесення рішення про стягнення з ТОВ "Морське
товариство Холдинг ЛТД" грошових коштів та на ту обставину, що
вартість предмету застави значно менша розміру заборгованості
боржника перед заставодержателем, позивач просив виключити
зазначені автомобілі з акту опису і арешту майна, складеного
державним виконавцем Державної виконавчої служби в місті Керчі
Автономної Республіки Крим.
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від
26 квітня 2007 року (суддя Гайворонський В.I.), залишеного без
змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 30 липня 2007 року (колегія суддів у складі головуючого
Антонової I.В., суддів Заплава Л.М., Ткаченко М.I.), позов
задоволено.
Постановлено виключити із акту опису й арешту майна,
складеного державним виконавцем Державної виконавчої служби в
місті Керчі Автономної Республіки Крим від 1 листопада 2006 року,
автомобіль марки MITSUBISHI, модель OUTLANDER, 2003 року випуску,
колір -сірий, універсал, державний номер 99032 КО та автомобіль
марки BMW, модель Е53/X5 3.0, 2003 року випуску, двигун V2979В,
державний номер 11131 ОО.
Судові рішення мотивовані посиланнями на ст. 52 Закону
України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
, у відповідності до
якої для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями
(у даному випадку -ВАТ "Суднобудівний завод "Залів"), стягнення на
заставлене майно боржника (ТОВ "Морське товариство Холдинг ЛТД")
може бути звернено у разі: виникнення права застави після
винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; коли
вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника
заставодержателю.
У касаційній скарзі ВАТ "Суднобудівний завод "Залів",
посилаючись на порушення норм матеріального права та неправильне
застосування норм процесуального права, просить скасувати судові
рішення у даній справі та прийняти нове рішення про відмову у
задоволені позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги,
перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та
процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів
знаходить за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення з
наступних підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що
викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове
рішення ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
", рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Рішення місцевого та постанова апеляційного суду відповідають
зазначеним вимогам, оскільки грунтуються на всебічному, повному і
об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх
сукупності.
Так під час розгляду справи судами попередніх інстанцій
встановлено, що 12 липня 2007 року між АБ "Експрес-Банк" та ТОВ
"Морське товариство Холдинг ЛТД" укладено кредитний договір №
272-05 КЛ на суму 1 000 000 грн. на строк до 11 липня 2007 року зі
сплатою -18 % річних, в забезпечення якого сторонами укладено
договір застави № 1814 від 12 липня 2005 року автотранспорту марки
BMW, модель Е53/X5 3.0, 2003 року випуску, двигун V2979В,
державний номер 11131 ОО, свідоцтво про реєстрацію КРС № 334539.
15 серпня 2005 року між АБ "Експрес-Банк" та ТОВ "Морське
товариство Холдинг ЛТД" укладений кредитний договір № 289-05 КЛ на
суму 170 000 грн. на строк до 14 серпня 2007 року зі сплатою 18 %
річних, в забезпечення виконання якого ТОВ "Морське товариство
Холдинг ЛТД" заставляє транспортний засіб, а саме: автомобіль
марки MITSUBISHI, модель OUTLANDER, 2003 року випуску,
колір -сірий, універсал, державний номер 99032 КО.
На підставі рішення Господарського суду Автономної Республіки
Крим від 18 жовтня 2005 року у справі № 2-17/11879-2005 та ухвали
від 23 лютого 2006 року у справі № 2-17/1889-2006 Державною
виконавчою службою в місті Керчі Автономної Республіки Крим було
порушено зведене виконавче провадження про стягнення з ТОВ
"Морське товариство Холдинг ЛТД" на користь ВАТ "Суднобудівний
завод "Залів" 97 423 грн.
В процесі виконавчого провадження, 1 листопада 2006 року
Державною виконавчою службою здійснено опис та накладений арешт на
майно боржника -ТОВ "Морське товариство Холдинг ЛТД", а саме, на
автомобілі: ГАЗ -330200 державний номер 02418 КО, MITSUBISHI
державний номер 99032 КО, BMW державний номер 11131 ОО, про що був
складений відповідний акт.
Вирішуючи спір у даній справі судами попередніх інстанцій
встановлено, що 17 листопада 2006 року АБ "Експрес-Банк" звернувся
до Державної виконавчої служби із клопотанням про виключення із
акту опису та арешту майна від 1 листопада 2006 року автомобілів
марки MITSUBISHI та BMW, що є власністю ТОВ "Морське товариство
Холдинг ЛТД", з тих підстав, що вони є предметами договорів
застави, однак, Державною виконавчою службою в задоволенні
клопотання відмовлено.
Згідно до ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження"
( 606-14 ) (606-14)
особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт
належить їй, а не боржникові може звернутися до суду з позовом про
визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.
Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження"
( 606-14 ) (606-14)
визначено, що виконавче провадження як завершальна
стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших
органів (посадових осіб) -це сукупність дій органів і посадових
осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове
виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які
здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень,
визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами,
виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також
рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому
виконанню.
У відповідності до пункту 1 статті 4 вказаного Закону
заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення
стягнення на майно боржника.
Порядок звернення стягнення на заставлене майно передбачений
статтею 52 Закону.
Згідно з вимогами даної статті Закону стягнення на заставлене
майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими
документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. Для
задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями,
стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі:
виникнення права застави після винесення судом рішення про
стягнення з боржника коштів; коли вартість предмета застави
перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.
Приймаючи рішення у даній справі місцевий господарський суд,
з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що
стягнення на заставлене майно ТОВ "Морське товариство Холдинг ЛТД"
не може бути звернено, у відповідності до згаданої норми, оскільки
договори застави транспортних засобів нотаріально засвідчені 12
липня 2005 року і 15 серпня 2005 року, тобто до прийняття 18
жовтня 2005 року Господарським судом Автономної Республіки Крим
рішення у справі № 2-17/11879-2005.
Крім того судами встановлено, що вартість забезпечення за
кредитними договорами не перевищує розміру заборгованості (залишку
боргу) за кредитними договорами, що у відповідності до вимог ст.
52 Закону України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
унеможливлює здійснення стягнення на заставлене майно боржника.
Враховуючи наведене, судова колегія прийшла до висновку про
правомірність та обгрунтованість оскаржуваної постанови, яка
відповідає положенням ст.ст. 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та
вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України
від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
зі
змінами та доповненнями.
Твердження касаційної скарги про те, що вартість предмету
застави перевищує розмір заборгованості боржника застоводержателю
за кредитними договорами у зв'язку з чим Державною виконавчою
службою не було допущено порушення правил ст. 52 Закону України
"Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
, не заслуговують на увагу,
оскільки, як встановлено судами та вбачається з умов договорів
застави № 1814 від 12 липня 2005 року та № 3015 від 15 серпня 2005
року, вартість заставленого майна складає 328 000 грн. та 150 000
грн. відповідно, що не перевищує обсягу заборгованості за
кредитними договорами.
Iнші доводи, наведені у касаційній скарзі, зводяться до
намагань скаржника надати перевагу одних доказів над іншими, що
суперечить вимогам ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, і тому до
уваги не беруться.
Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається
за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком
процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та
їх доказуванням, прийнята постанова відповідає нормам чинного
законодавства та підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
"Суднобудівний завод "Залів" залишити без задоволення.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 30 липня 2007 року у справі № 2-17/3788-2007 залишити без
змін.
Судді: I.М. Волік
М.В. Михайлюк
Н.Г. Дунаєвська