ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2007 р.
№ 36/250а
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді М.В.Кузьменка,
судді I.М.Васищака,
судді В.М.Палій,
розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного
товариства
"Донецькобленерго"
на рішення господарського суду Донецької області від
25.06.2007р. та
постанову Донецького апеляційного господарського суду від
23.07.2007р.
у справі №36/250а
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
до Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго"
про визнання незаконними дії відповідача по зняттю пломб з
електролічильника і покладенню зобов'язання провести його
позачергову
державну повірку; зобов'язати поновити пломби на
електролічильнику,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: Костюк С.В. (довіреність у справі),
ВСТАНОВИВ:
Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського
суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного
товариства "Донецькобленерго" і просив суд визнати недійсним акт
№073437 від 19.04.2006р.; визнати незаконними дії відповідача по
зняттю пломб з лічильника і зобов'язанню провести його позачергову
державну повірку; зобов'язати відповідача поновити пломби на
лічильнику; заборонити відповідачу припиняти або переривати
електропостачання; визнати дії відповідача -зловживанням
монопольним становищем на ринку постачання електроенергії та
заборонити їх; стягнути збитки у вигляді витрат з отримання
правової допомоги у сумі 2 350,0 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 19.04.2006р. представниками
відповідача було здійснено технічну перевірку розрахункових
засобів обліку позивача, в ході якої виявлено, що встановлений у
позивача електролічильник має порушення строку держповірки, про що
складено акт №073437, яким вимагається від позивача у строк до
05.05.2006р. провести нову держповірку електролічильника.
Позивач вважає, що строк попередньої держповірки
електролічильника не скінчився, а дії представників відповідача не
відповідають вимогам нормативно-правових актів, зокрема, не
вказані номери посвідчень працівників відповідача, не зазначений
нормативний акт, яким встановлено скорочений (або змінений) строк
держповірки електролічильників. Позивач посилається на те, що дії
відповідача, зокрема щодо зняття пломб з лічильника, порушують
його право на вільне користування електролічильником.
Постановою Вищого господарського суду України від
13.02.2007р. ухвалені у даній справі рішення та постанова були
скасовані, а справу направлено на новий розгляд в частині позовних
вимог про визнання незаконними дії відповідача по зняттю пломб з
лічильника і зобов'язанню провести його позачергову державну
повірку; зобов'язання поновити пломби на лічильнику. В іншій
частині постанову суду апеляційної інстанції було залишено без
змін.
За результатом нового розгляду справи в частині зазначених
позовних вимог, господарським судом Донецької області ухвалено
рішення від 25.06.2007р. (суддя I.А.Бойко), залишене без змін
постановою Донецького апеляційного господарського суду від
23.07.2007р. (головуючий, суддя Геза Т.Д., судді Волков Р.В.,
Запорощенко М.Д.), яким визнано незаконними дії відповідача щодо
зняття пломб з лічильника СО-И449М1-У, заводський номер НОМЕР_1 та
щодо зобов'язання позивача провести його позачергову державну
повірку. Зобов'язано відповідача поновити пломби на лічильнику
СО-И449М1-У, заводський номер НОМЕР_1.
Вказані рішення та постанова мотивовані тим, що дії
відповідача щодо зняття пломб з лічильника та зобов'язання
позивача провести його позачергову державну повірку не
відповідають дійсним обставинам справи, оскільки на момент
складання відповідачем акта №073437 від 19.04.2006р. технічної
перевірки розрахункових засобів обліку (в електроустановках до
1000В), тобто на 19.04.2006р. міжповірочний інтервал спірного
лічильника не був прострочений. Оскільки лічильник був
розпломбований відповідачем у зв'язку із закінченням строку
держповірки, то в силу положень п.3.13, 3.16, 3.18, 3.19 Правил
користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ
від 31.07.1996р. №28 ( z0417-96 ) (z0417-96)
(у редакції постанови від
17.10.2005р. №910 ( z1399-05 ) (z1399-05)
), відповідач повинен поновити
пломби на лічильнику.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та
постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить їх скасувати як такі, що ухвалені з порушенням норм
матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення
про відмову у задоволенні позову.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у
касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування
судом норм матеріального та процесуального права при ухваленні
оскаржуваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що
не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами двох інстанцій встановлено, що між сторонами було
укладено договір №637 від 04.02.1999р. на користування електричною
енергією зі строком дії до 04.02.2004р. та договір №637 від
07.05.2002р. зі строком дії до 07.05.2007р.
19.04.2006р. представниками відповідача у присутності
позивача було здійснено технічну перевірку розрахункових засобів
обліку, за результатами якої, був складений акт №073437, яким
зафіксовано, що встановлений у позивача електролічильник типу
СО-И449М1-У, заводський номер НОМЕР_1, має порушення строку
держповірки. Дата держповірки -1998 рік. Цим же актом зобов'язано
позивача до 05.05.2006р. провести нову держповірку
електролічильника.
Вважаючи, що строк попередньої держповірки електролічильника
не скінчився, а дії представників відповідача, зокрема, щодо
зняття пломб з лічильника, не відповідають вимогам
нормативно-правових актів та порушують його право на вільне
користування електролічильника, позивач звернувся до суду з даним
позовом.
Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, судами
двох інстанцій використано у повному обсязі свої повноваження,
передбачені процесуальним законом щодо повного та всебічного
з'ясування обставин справи, пов'язаних з предметом доказування у
даній справі, а також враховано вказівки суду касаційної
інстанції, викладені у постанові Вищого господарського суду
України від 13.02.2007р.
Зокрема, судами з'ясовано, що відповідно до належним чином
завіреної копії паспорта електролічильника типу СО-И449М1-У,
заводський номер НОМЕР_2, дата його держповірки - липень 2001 року
(а.с.37 т.1).
Згідно листа НКРЕ України №А-342-11/59 від 07.11.2006р.
(а.с.78 т.1), остання повірка зазначеного лічильника була
проведена у 2001 році. Міжповірочний інтервал для даного типу
лічильників 6 років. Тобто на дату складання представниками
відповідача акта від 19.04.2006р. міжвідомчий інтервал цього
лічильника не був прострочений. Також, у вказаному листі
зазначено, що НКРЕ вбачає в діях відповідача ознаки порушення
вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим рекомендувала
енергопостачальній організації привести свої дії по відношенню до
споживача у відповідність до положень нормативно-правових актів та
застерегла щодо неприпустимості таких дій у майбутньому.
Окрім того, відповідно до висновку експертизи, викладеному в
експертному дослідженні №3581/05 від 18.09.2005р., проведеному
Донецьким НДI судових експертиз за ініціативою обох сторін,
встановлено, що 1998 рік - це рік випуску лічильника.
Отже, оскільки строк держповірки на момент складання акта від
19.04.2006р. не був прострочений, а лічильник, в супереч п.3.13,
3.16, 3.18, 3.19 Правил користування електричною енергією, був
розпломбований відповідачем у зв'язку з закінченням строку
держповірки, то колегія суддів погоджується з висновком судів двох
інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позовних
вимог.
Доводи скаржника відносно того, що положення ст.20 ГК України
( 436-15 ) (436-15)
та ст.16 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
не передбачають такого
способу захисту порушеного права як визнання незаконними дій чи
бездіяльність іншого суб'єкта господарювання, колегія суддів
відхиляє як безпідставні з огляду на таке.
В силу ч.1 ст.20 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
право на захист особа
здійснює на свій розсуд.
При цьому, розпорядження своїм правом на захист є
диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у
наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або
оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені
законом або договором.
Проте, у разі, коли позовні вимоги не відповідають
матеріально-правовим способам захисту, або обраний особою, яка
звернулася з позовом, спосіб захисту не призводить до поновлення
його порушеного права, але при розгляді спору буде встановлений
факт порушення прав цією особи (позивача), то суд має сам
визначити належний спосіб судового захисту і ухвалити відповідне
рішення щодо захисту порушеного права.
Колегія суддів погоджується з доводами суду апеляційної
інстанції відносно того, що заявлена позивачем вимога про визнання
незаконними дії відповідача по зняттю пломб з лічильника не є
самостійним предметом спору у даній справі. Вказані дії
відповідача, які оспорює позивач, є юридичним фактом, що призвели
до порушення права позивача, та стали правовим обгрунтуванням
необхідності його захисту.
Iнші доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, колегія
суддів не приймає до уваги, оскільки вони фактично зводяться до
оцінки доказів та переоцінки обставин справи, що не є компетенцією
касаційної інстанції з огляду на вимоги ст.ст.111-5, 111-7 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Тим більше, що наведені у касаційній
інстанції обставини та заперечення доказів у справі, були
предметом дослідження у судах першої та апеляційної інстанцій, та
їм дана належна правова оцінка.
Враховуючи викладене, підстав для зміни або скасування
оскаржуваних рішення та постанови немає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -111-11 Господарського
процесуального кодек су України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
"Донецькобленерго" залишити без задоволення, а постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 23.07.2007р. у
справі №36/250а - без змін.
Головуючий, суддя М.В.Кузьменко
Суддя I.М.Васищак
Суддя В.М.Палій