ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2007 р.
№ 20/502-12/226-21/624
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко
В.П.-головуючий, судді Бенедисюк I.М. і Львов Б.Ю.
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою
відповідальністю "Центр тендерних процедур м. Києва", м. Київ
(далі -ТОВ "Центр тендерних процедур м. Києва")
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
19.07.2007
зі справи № 20/502-12/226-21/624
за позовом ТОВ "Центр тендерних процедур м. Києва"
до консорціуму "ЄДАПС", м. Київ
про захист ділової репутації шляхом спростування відомостей
та відшкодування моральної шкоди.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
ТОВ "Центр тендерних процедур м. Києва" -не з'яв.,
консорціуму "ЄДАПС" - Пахомової О.О.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий
господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Центр тендерних процедур м. Києва" звернулося до
господарського суду міста Києва з позовом до консорціуму "ЄДАПС"
про захист ділової репутації шляхом спростування неправдивих
відомостей та відшкодування моральної шкоди.
Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.
Рішенням господарського суду міста Києва від 07.06.2007
(суддя Шевченко Е.О.), залишеним без змін постановою Київського
апеляційного господарського суду від 19.07.2007 (колегія суддів у
складі: суддя Зеленін В.О. -головуючий, судді Рєпіна Л.О., Синиця
О.Ф.), в задоволенні позову відмовлено з мотивів, що оспорювана
інформація є оціночними судженнями.
ТОВ "Центр тендерних процедур м. Києва" звернулося до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило
постанову апеляційного господарського суду зі справи скасувати та
передати справу на новий розгляд до місцевого господарського суду,
посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального
права, зокрема, частини четвертої статті 14 Закону України "Про
інформацію" ( 2657-12 ) (2657-12)
(далі -Закон), статті 277 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
(далі -ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
), статей
33, 34 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі -ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
).
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
належним чином повідомлено про час і місце
розгляду скарги.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими
інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм
матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення
представника консорціуму "ЄДАПС", Вищий господарський суд України
дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної
скарги з огляду на таке.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- 14.03.2002 Департаментом ресурсного забезпечення МВС
України (замовник) та ТОВ "Центр тендерних процедур м. Києва"
(експерт) укладено договір № 69, відповідно до умов якого замовник
доручає, а експерт зобов'язується надати комплексні консалтингові
і юридичні послуги, необхідні для організації та проведення
замовником тендерів закупівлі товарів, робіт та послуг;
- 22.07.2005 консорціум "ЄДАПС" звернувся до Міністра
внутрішніх справ України Луценка Ю.В. з листом № 296/6
(далі -оспорюваний лист), у якому, зокрема, зазначено таке:
"...Міністерством внутрішніх справ України при організації
проведення торгів (тендерів) на закупівлю товарів, робіт і послуг
за державні кошти застосовуються методи, не передбачені чинним
законодавством. Тендерні комітети Департаментів ресурсного
забезпечення МВС України та Державної автомобільної інспекції МВС
України не виконують покладених на них законодавством функцій,
порушуючи тим самим вимоги Закону України "Про закупівлю товарів,
робіт і послуг за державні кошти" ( 1490-14 ) (1490-14)
, Положення про
порядок створення та головні функції тендерних комітетів щодо
організації та здійснення процедур закупівель товарів, робіт і
послуг за державні кошти, затвердженого наказом Міністерства
економіки України від 26.12.2000 № 280 ( z0020-01 ) (z0020-01)
...
...МВС України доручає підготовку та видачу тендерної
документації сторонній особі -ТОВ "Центр тендерних процедур м.
Києва", яка не може мати ніякого відношення до роботи тендерного
комітету.
...17.06.2005 під час особистого звернення уповноваженого
представника Консорціуму з письмовим запитом (лист від 17.06.2005
№ 230/6) щодо отримання тендерної документації на закупівлю
Департаментом ресурсного забезпечення МВС України продукції
друкованої (бланки протоколів), Центром тендерних процедур м.
Києва було відмовлено у прийнятті запиту.
...Схожа ситуація склалася під час отримання тендерної
документації на закупівлю Департаментом Державної автомобільної
інспекції МВС України пластикових основ та плівки для ламінування
для виготовлення документів 14.07.2005...". Крім того, в цьому
листі відповідач зазначає про те, що відмова у реєстрації звернень
учасників тендеру та порушення правил діловодства призводить до
порушення прав на отримання тендерної документації, а тому виникає
питання щодо можливості залучення некомпетентних сторонніх осіб до
виконання функцій, що покладені на тендерні комітети;
- на думку позивача, недостовірною є інформація, зазначена в
оспорюваному листі, про те, що: позивач є "сторонньою особою" і не
має відношення до роботи тендерного комітету; відповідач звертався
до позивача щодо отримання тендерної документації 17.06.2005,
14.07.2005 та 15.07.2005; позивач є некомпетентною особою; при
організації закупівель, зазначених у цьому листі, наявна
дискримінація потенційного учасника торгів -консорціуму "ЄДАПС" та
фактично позбавлено його можливості підготувати тендерну
пропозицію. Позивач вважає, що поширення таких відомостей шкодить
діловій репутації та дискредитують його у зв'язку з чим просить
стягнути з відповідача 10 000 грн. моральної шкоди;
- відповідачем не надано доказів щодо результатів перевірки
фактів, зазначених у оспорюваному листі;
- позивачем не надано доказів заподіяної йому моральної
шкоди.
Причиною виникнення спору у справі є питання про наявність
підстав для визнання поширеної відповідачем інформації
недостовірною, її спростування та стягнення моральної шкоди.
Відповідно до приписів статті 91 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки
(цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за
своєю природою можуть належати лише людині. Таким чином, юридична
особа так само як і фізична особа має право на спростування
недостовірної інформації відповідно до статті 277 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
та право на недоторканність ділової репутації
відповідно до статті 299 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 277 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
встановлено, що негативна інформація, поширена про особу,
вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе
протилежного.
Разом з тим, відповідно до частини першої та другої стаття
47-1 Закону: ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за
висловлення оціночних суджень; оціночними судженнями, за винятком
образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних
даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не
можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з
огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання
гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають
спростуванню та доведенню їх правдивості.
Відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону: всі
громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на
інформацію, що передбачає можливість вільного одержання,
використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм
для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів,
здійснення завдань і функцій; реалізація права на інформацію
громадянами, юридичними особами і державою не повинна порушувати
громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні
та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та
інтереси юридичних осіб.
З огляду викладене попередні судові інстанції дійшли вірного
висновку про те, що інформація, зазначена в оспорюваному листі, є
оціночними судженнями, оскільки твердження відповідача про
некомпетентність ТОВ "Центр тендерних процедур м. Києва" в роботі
з підготовки проведення тендеру, а також, що він є "сторонньою
особою" є лише оцінкою дій цього товариства, при цьому фактичні
дані, наведені в листі, стосуються діяльності замовників тендеру -
відповідних департаментів МВС України.
Право на спростування інформації виникає безпосередньо з
юридичного факту недостовірності поширеної інформації, тому вимога
позивача про спростування відомостей, поширених відповідачем в
оспорюваному листі, задоволенню не підлягає.
До того ж місцевий та апеляційний господарські суди дійшли
обгрунтованого висновку, що господарські суди не наділені
повноваженнями розглядати заяви щодо порушення законодавства про
економічну конкуренцію, а, отже, й згідно зі статтею 34
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
визнавати дії
відповідача такими, що створюють перешкоди суб'єктам
господарювання у процесі конкуренції -дискредитують суб'єкта
господарювання шляхом поширення у будь-якій формі неправдивих,
неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи
діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати
шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.
Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі
неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується
особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків,
встановлених частиною другою цієї статті.
Оскільки попередніми судовими інстанціями не встановлено
факту неправомірних дій відповідача, підстави для стягнення з
нього моральної шкоди відсутні.
В касаційній скарзі, зокрема, зазначається, що апеляційний
господарський суд у прийнятті оскаржуваної постанови дійшов
необгрунтованого висновку, що поширеною може вважатися лише та
інформація, яку було розповсюджено за допомогою засобів масової
інформації, а також помилково застосував до даних правовідносин
приписи статті 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Наведені доводи касаційної скарги є обгрунтованими з
урахуванням такого.
За приписом статті 14 Закону України "Про інформацію"
( 2657-12 ) (2657-12)
поширення інформації - це розповсюдження,
обнародування, реалізація у встановленому законом порядку
документованої або публічно оголошуваної інформації.
Тобто поширення інформації -це доведення її до відома третьої
особи будь-яким способом.
Відповідна правова позиція наведена в постанові Пленуму
Верховного Суду України від 28 вересня 1990 року № 7 "Про
застосування судами законодавства, що регулює захист честі,
гідності і ділової репутації громадян та організацій"
( v0007700-90 ) (v0007700-90)
. В абзаці другому пункту 3 цієї постанови
зазначено, що під поширенням відомостей слід розуміти
опублікування їх у пресі, передачу по радіо, телебаченню, з
використанням інших засобів масової інформації, викладення в
характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам,
повідомлення в публічних виступах, а також в іншій формі
невизначеному числу осіб або хоча б одній людині.
Як вбачається зі змісту частини третьої статті 277 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, у спорі про визнання інформації недостовірною
обов'язок доказування покладається на відповідача. Водночас, за
приписами чинного законодавства, зокрема, статті 1167 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
наявність моральної шкоди доводить потерпіла особа.
Проте в оскарженій постанові апеляційного господарського суду не
зазначено, яка із сторін і які обставини у даному спорі повинна
довести на виконання вимог статті 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Втім, відповідні помилки у мотивувальній частині оскарженої
постанови не вплинули на правильність резолютивної частини
судового акта, яким залишено без змін рішення місцевого
господарського суду зі справи, а тому підстав для скасування
зазначеної постанови не вбачається.
Керуючись статтями 111-7, 111-9 - 111-11 - ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
19.07.2007
зі справи № 20/502-12/226-21/624 залишити без змін, а
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Центр
тендерних процедур м. Києва" -без задоволення.
Суддя В. Селіваненко
Суддя I. Бенедисюк
Суддя Б. Львов