ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2007 р.
№ 3/99-ПН-05
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого
Овечкіна В.Е.,
суддів
Чернова Є.В.,
Цвігун В.Л.,
за участю представників:
позивача
- Петровська В.I.,
відповідача
- не з'явився,
скаржників
- не з'явилися,
прокуратури
- Савицька О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні
скарги
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
та касаційне подання
першого заступника прокурора Херсонської області
на рішення
від 05.04.2005 господарського суду Херсонської області
у справі
№3/99-пн-05
за позовом
ВАТ "Херсонський завод карданних валів"
до
Херсонського міськвиконкому
про
визнання права власності на житловий будинок та спонукання до
видачі свідоцтва про право власності
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Херсонської області від
05.04.2005 (суддя Янковська I.Є.) позов задоволено частково -на
підставі ч.1 ст.21 та ст.49 Закону України "Про власність"
( 697-12 ) (697-12)
визнано за ВАТ "Херсонський завод карданних валів"
право власності на 16-поверхову житлову будівлю для малосімейних
по АДРЕСА_1, яка увійшла до статутного фонду позивача в процесі
корпоратизації ДП "Херсонський завод карданних валів" (далі -ДП
"ХЗКВ").
ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в поданих касаційних скаргах
просять рішення скасувати, справу направити на новий розгляд,
посилаючись на прийняття судом рішення, що стосується прав та
обов'язків 256 власників квартир та 108 наймачів квартир, які
проживають в житловому будинку АДРЕСА_1 та не були залучені до
участі у справі. Зокрема, скаржники вважають, що судовим рішенням
власників 256 приватизованих квартир позбавили права власності, а
стосовно інших мешканців будинку порушено їх право безкоштовно
приватизувати отримане ними від колишнього державного підприємства
житло.
Перший заступник прокурора Херсонської області у внесеному
касаційному поданні просить рішення скасувати, прийняти нове
рішення про відмову в позові, оскільки вважає, що житловий будинок
АДРЕСА_1 належав Херсонському заводу карданних валів на праві
повного господарського відання, тому його слід відносити до
об'єктів державного житлового фонду. При включенні зазначеного
будинку до статутного фонду ВАТ "Херсонський завод карданних
валів" було порушено норми чинного законодавства. Так, відповідно
до п.16 Положення про порядок корпоратизації підприємств розмір
статутного фонду відкритих акціонерних товариств, створених
відповідно до цього Положення, визначається за Методикою оцінки
вартості об'єктів приватизації та оренди. На час корпоратизації
Херсонського заводу карданних валів у 1994 році діяла Методика
оцінки вартості об'єктів приватизації, затверджена постановою КМ
України №717 від 08.09.1993р. ( 717-93-п ) (717-93-п)
Згідно з п.42 Методики
вартість майна цілісного майнового комплексу зменшується на
вартість майна державного житлового фонду, який приватизується
відповідно до Закону України "Про приватизацію державного
житлового фонду" ( 2482-12 ) (2482-12)
.
В ході проведеної прокуратурою перевірки встановлено, що
30.11.1994 року комісією, створеною згідно з наказом Міністра
Мінмашпрому України №1353 від 07.10.1994р., складено акт оцінки
вартості цілісного майнового комплексу державного підприємства
"Херсонський завод карданних валів". Відповідно до вказаного акту
вартість цілісного майнового комплексу становила 63892 млн. крб. З
урахуванням вилучення вартості майна, у тому числі державного
житлового фонду, розмір статутного фонду ВАТ становив 63887 млн.
крб. Даний акт затверджено наказом Міністра Мінмашпрому України
№1515 від 30.11.1994р.
Крім того, головним бухгалтером ВАТ "Херсонський завод
карданних валів" складено зведення проводок по реформації
кошторису на 01.11.1994р. для визначення вартості майна, що
підлягало приватизації, у якому також зменшено статутний фонд за
рахунок житлового фонду.
Пунктом 9 статті 8 Закону України "Про приватизацію
державного житлового фонду" ( 2482-12 ) (2482-12)
та ч.2 ст.3 Закону України
"Про приватизацію державного майна" ( 2163-12 ) (2163-12)
заборонено
приватизацію об'єктів державного житлового фонду, а в разі
банкрутства, зміни форми власності або ліквідації підприємств,
установ, організацій, у повному господарському віданні яких
перебуває державний житловий фонд, останній одночасно передається
у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських
рад. Наведене також закріплено у правових позиціях, висловлених
судовою колегією у цивільних справах Верховного Суду України від
01.12.1997.
Житлові будинки, які в процесі перетворення державного
підприємства у відкрите акціонерне товариство не передавалися до
комуна льної власності, могли залишатися на балансі товариства,
але права товариства на включення їх до статутного фонду
законодавством не передбачено.
Вищевказані норми законодавства свідчать, що спірний житловий
будинок незаконно було включено до статутного фонду ВАТ
"Херсонський завод карданних валів".
Таким чином, рішення господарського суду від 05.04.2005 про
визнання за товариством права власності на житлову будівлю,
розташовану в м. Херсоні по вул.Димитрова, 19, прийнято з
порушенням норм матеріального права.
Крім того, рішенням суду від 05.04.2005 порушено права
власників 249 квартир спірного будинку, якими упродовж 1995-2004
років приватизовано належні їм квартири.
На теперішній час право власності на 16-поверхову житлову
будівлю належить ВАТ "Херсонський завод карданних валів", проте, у
той же час 249 квартир у будинку належить на праві власності
громадянам.
Таким чином, склалася ситуація, що 249 квартир будинку
АДРЕСА_1 приватизовано громадянами, які мешкають у цих квартирах,
а решта громадян позбавлені такого права.
З набранням законної сили рішенням господарського суду від
05.04.2005 громадянам, які не приватизували свої квартири,
адміністрація заводу відмовляє у приватизації квартир безоплатно
(лист №600/3758 від 31.10.2005), чим порушуються їх права.
Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини на предмет
правильності застосування судом норм матеріального і
процесуального права та заслухавши пояснення присутніх у засіданні
представників позивача та прокуратури, дійшла висновку, що
касаційні скарги підлягають задоволенню, касаційне
подання -частковому задоволенню, а оскаржуване рішення -скасуванню
з передачею справи на новий розгляд до господарського суду
Херсонської області з наступних підстав.
В результаті розгляду даного спору судом прийнято рішення, що
стосується прав та обов'язків фізичних осіб, які не були залучені
до участі у справі, а саме громадян -мешканців квартир спірного
житлового будинку. Судом не враховано, що більша частина (256)
мешканців житлового будинку по АДРЕСА_1 приватизували свої
квартири та стали їх власниками, а значить і співвласниками цього
будинку.
Iнші ж 108 мешканців -наймачів квартир колишнього ДП
"Херсонський завод карданних валів", в тому числі скаржники по
справі, позбавлені права на безкоштовну приватизацію займаних ними
квартир у зв'язку з прийняттям оскаржуваного рішення. Це
обумовлено тими обставинами, що на виконання цього рішення спірний
житловий будинок вибув з державного житлового фонду та увійшов до
складу майна, що належить позивачу на праві колективної власності.
Наведене переконливо свідчить про те, що даний господарський спір
безумовно стосується житлових прав громадян - власників та
наймачів квартир у будинку.
Адже, згідно з частинами 1 і 2 ст. 319 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на
власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії,
які не суперечать закону.
Перехід права власності на спірний житловий будинок впливає
на житлові права його мешканців, оскільки обсяг цих прав може бути
істотно зменшений новим власником в порівнянні з житловими правами
мешканців квартир (кімнат) в об'єктах державного житлового фонду.
Підтвердженням порушення прав мешканців спірного житлового
будинку є доводи прокуратури щодо оформленої листом від 31.10.2005
№600/3758 відмови адміністрації ВАТ "ХЗКВ" у безкоштовній
приватизації займаних ними квартир.
Відповідно до ст.392 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання
його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається
іншою особою. Подані громадянами касаційні скарги переконливо
свідчать про те, що громадяни ОСОБА_1 ОСОБА_2, та ОСОБА_3 є
особами в розумінні ст.392 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, які оспорюють та
не визнають право власності ВАТ "ХЗКВ" на спірне нерухоме майно, а
тому повинні також виступати відповідачами у даній справі.
У зв'язку з цим касаційна інстанція вважає за необхідне на
підставі ст.111-12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
доручити суду першої інстанції при новому розгляді
справи ретельно перевірити доводи прокуратури та скаржників щодо
фактичного знаходження приміщень спірного житлового будинку у
власності та в користуванні громадян і враховуючи вимоги п.1 ч.1
ст.80 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для
припинення провадження у даній справі.
Відповідно до вимог п.3 ст.111-9 та п.3 ч.2 ст.111-10
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має
право скасувати рішення першої інстанції і передати справу на
новий розгляд, якщо суд прийняв рішення, що стосується прав і
обов'язків осіб, які не були залучені до участі у справі.
Вищенаведені обставини свідчать про наявність підстав для
застосування Вищим господарським судом України згаданих статей до
спірних правовідносин, оскільки відсутність залучення фізичних
осіб -мешканців квартир спірного житлового будинку при прийнятті
оскаржуваного рішення зачіпає та істотно обмежує житлові права
громадян, а, відтак, перешкоджає правильному об'єктивному та
всебічному вирішенню даного спору з врахуванням прав та
охоронюваних законом інтересів всіх учасників спірних майнових
правовідносин. При цьому судова колегія враховує, що згідно з ч.2
ст.111-10 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
викладені вище обставини є в будь-якому випадку
окремою достатньою підставою для скасування рішення і подальшого
нового розгляду справи судом першої інстанції.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.111-5, 111-7,
111-9-111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити, а
касаційне подання першого заступника прокурора Херсонської області
задовольнити частково.
Рішення господарського суду Херсонської області від
05.04.2005 у справі №3/99-пн-05 скасувати з передачею справи на
новий розгляд до цього ж господарського суду.
Головуючий, суддя В.Овечкін
Судді: Є.Чернов
В.Цвігун