ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2007 р.
№ 43/69а
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Остапенка М.I. (головуючий),
Харченка В.М.,
Борденюк Є.М.
розглянувши у відкритому
за участю представників
касаційну скаргу
судовому засіданні у м. Києві
відповідача -Чмирьової Л.С. та Костюка С.В.
Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго"
на постанову
від 11.07.2007
Донецького апеляційного
господарського суду
у справі
№ 43/69а
господарського суду
Донецької області
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Резон"
до
Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі
Центральних електричних мереж
про
визнання недійсним протоколу засідання комісії
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час
і місце слухання справи сторони були повідомлені належним чином.
ВСТАНОВИВ:
У березні 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю
"Резон" звернулося з позовом до відкритого акціонерного товариства
"Донецькобленерго" в особі Центральних електричних мереж про
визнання протоколу № 132 від 13.03.2007 засідання комісії ЦЕМ по
розгляду актів про виявлені порушення Правил користування
електричною енергією недійсним та звільнення позивача від
відповідальності за правопорушення, яке вказано у акті № 019385
від 01.03.2007, як такого, що сталося з вини відповідача.
Рішенням господарського суду Донецької області від 18.05.2007
у справі № 43/69а в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
11.07.2007, за тією ж справою, вищезазначене судове рішення
скасовано та прийнято нове рішення, яким задоволено позовні вимоги
ТзОВ "Резон" про визнання недійсним рішення засідання комісії ВАТ
"Донецькобленерго" в особі Центральних електричних мереж, що
оформлено протоколом № 132 від 13.03.2007. Визнано недійсним
рішення засідання комісії ВАТ "Донецькобленерго" в особі
Центральних електричних мереж по розгляду актів про порушення
ПКЕЕ, яке оформлено протоколом № 132 від 13.03.2007. В задоволенні
позовних вимог про звільнення ТзОВ "Резон" від відповідальності за
правопорушення, яке вказано в акті № 019385 від 01.03.2007, як
такого, що сталося з вини ВАТ "Донецькобленерго" відмовлено.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову
апеляційного суду від 11.07.2007, а рішення господарського суду
Донецької області від 18.05.2007 залишити без змін. Свої вимоги
скаржник мотивує тим, що судом при прийнятті постанови порушено
норми процесуального та матеріального права, зокрема, ст.ст. 4-2,
4-3, 33, 84, 99, 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ст.ст. 203, 215,
611, 623 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, пункти 3.19, 4.1, 6.40 Правил
користування електричною енергією, затверджених Постановою
Національної комісії з питань регулювання електроенергетики
України від 31.07.1996 № 28 ( z0417-96 ) (z0417-96)
.
Відзиву на касаційну скаргу позивач до Вищого господарського
суду України не надіслав.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників
відповідача, перевіривши правильність застосування Донецьким
апеляційним господарським судом норм процесуального та
матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не
підлягає.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, і це відповідає
наявним матеріалам справи, 26.11.2003 між сторонами у справі був
укладений договір про постачання електричної енергії № 3598,
згідно з умовами якого відповідач зобов'язався поставляти на
адресу позивача електричну енергію, а останній зобов'язався
оплачувати її вартість. Умовами договору також було передбачено,
що відповідач зобов'язався постачати електроенергію згідно до
категорії струмоприймачів позивача відповідно до Правил
улаштування електроустановок та гарантованого рівня надійності
електропостачання схем електропостачання. При цьому, сторони в
договорі визначили, що по всім не обумовленим у ньому питанням,
вони мають керуватися чинним законодавством, зокрема Правилами
користування електричною енергією.
Апеляційним судом також було встановлено, що позивачем
23.02.2007 було направлено на адресу відповідача лист № 11/40 (що
був отриманий відповідачем того ж дня) про надання позивачу
дозволу з боку постачальника електроенергії на зняття пломб для
доступу в ящик установки електролічильника СА4У-И672М № 659179 для
заміни трансформатору току, що вийшов з ладу 23.02.2007 о 7:10.
Однак представники відповідача у встановлений строк не з'явилися
на підприємстві позивача, ніяким чином не відреагували на
відповідне повідомлення про необхідність проведення робіт
внаслідок виходу з ладу приладу, що мало наслідком припинення
постачання електроенергії.
Крім того, апеляційний судом було встановлено, що
представниками відповідача на підприємстві позивача було здійснено
перевірку дотримання останнім Правил користування електричною
енергією, в результаті якої було складено акт № 019385 від
01.03.2007 про порушення позивачем Правил, в якому встановлено
самовільне приєднання струмоприймачів до мережі без приладів
обліку, а саме при ретельному описі порушення зазначено, що був
відключений трансформатор струму по фазі "В" та встановлено шунт
на ввідних клемах від силового трансформатору.
Також, 01.03.2007 відповідачем був складений акт контрольного
огляду розрахункових електролічильників № 459106 в якому викладені
зауваження до розрахункового приладу, а саме: електричний
лічильник розпломбований, трансформатор струму відключений та
зобов'язано позивача встановити облік по стороні 6 та В по межі
балансової належності з застосуванням електричного лічильника.
На засіданні комісії відповідача було розглянуто спірний акт
та складено протокол № 132 від 13.03.2007, в якому викладено
рішення про здійснення нарахування за актом відповідно до п. 2.9
Методики за 6 місяців на суму 11980,70 грн., у зв'язку з чим,
позивачу було видано рахунок № 19385 від 13.03.2007 для сплати
зазначеної суми.
У цьому зв'язку, позивач, звертаючись до суду з цим позовом,
просив визнати протокол № 132 від 13.03.2007 недійсним та
звільнити його від відповідальності за правопорушення, яке вказано
у акті від 01.03.2007. При цьому, обгрунтовуючи свої вимоги,
позивач не оспорює факт порушення ним п. 3.19 Правил користування
електричною енергією, однак зазначає, що вказане порушення ним
вчинено вимушено та не за своєї вини, а з вини відповідача, який в
порушення вимог тих же Правил, не забезпечив своєчасне направлення
свого представника до позивача для розпломбування трансформатора
та можливості забезпечення усунення причин аварії.
Враховуючи вищевикладене, та з урахуванням ст.ст. 202, 203,
215 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та вимог Правил користування електричною
енергією, суд дійшов до правильного висновку про наявність
правових підстав для часткового задоволення позову та визнання
недійсним рішення засідання комісії ВАТ "Донецькобленерго" в особі
Центральних електричних мереж по розгляду актів про порушення
ПКЕЕ, яке оформлено протоколом № 132 від 13.03.2007. При цьому,
апеляційним судом правомірно не було взято до уваги твердження
відповідача щодо можливості направлення свого представника для
усунення аварії лише за умови попередньої оплати позивачем
вартості майбутніх робіт, оскільки попередня оплата як за умовами
договору так і чинним законодавством не передбачена. Крім того,
суд правильно прийняв до відома, що проводити ремонтні роботи за
даною аварією від відповідача позивач не вимагав, а тільки просив
надати дозвіл для розпломбування приладу обліку для можливості
проведення ремонту.
У цьому ж зв'язку, апеляційним судом були враховані фактичні
обставини справи, з яких випливало, що мінімальна температура в м.
Горлівці у період з 23.02.2007 по 28.02.2007 складала від
"-9,2-оС" до "-19,9-оС", а також, у цьому ж зв'язку, обгрунтовано
прийнято до відома, що опалення підприємства позивача
здійснювалось не інакше, як з використанням відповідного
електрооблаштування, яке відноситься до III категорії
електроприймачів. З урахуванням цього суд правомірно зазначив, що
позивач був вимушений, з причин нез'явлення представників
відповідача для виконання вимог п. 3.19 Правил користування
електричною енергією та з метою вчинення необхідних дій по
усуненню наслідків аварії в зимовий період, розпломбувати прилад
обліку, відключити трансформатор струму по фазі "В" та встановити
шунт на ввідних клемах від силового трансформатору.
Таким чином, суд правильно дійшов до висновку про те, що
відповідач довів відсутність своєї вини у вчиненні порушення ним
Правил, які викладені в акті № 019385 від 01.03.2007, оскільки ним
було своєчасно письмово повідомлено енергопостачальника про
пошкодження приладу обліку, у зв'язку з чим, застосування до нього
в оспорюваному рішенні комісії п. 6.40 Правил користування
електричною енергією та Методики визначення обсягу та вартості
електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення
споживачами Правил користування електричною енергією, для
нарахування йому суми збитків з вимогою сплати є безпідставним.
Згідно з вимогами ст. 203, ст. 215 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
,
зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам
цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до ст.ст. 7, 24, 26 Закону України "Про
електроенергетику" ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
додержання вимог Правил
користування електричною енергією є обов'язковим для суб'єктів
електропостачання.
Наведеним вимогам закону, а також фактичним обставинам справи
апеляційний суд дав належну оцінку і дійшов до обгрунтованого
висновку про те, вказаним неправомірним рішенням комісії
відповідача порушуються права позивача, а тому вони підлягають
судовому захисту шляхом задоволення його позовних вимог про
визнання цього рішення комісії відповідача недійсним.
У цьому ж зв'язку, та з огляду на правові підстави заявленого
позову, апеляційним судом правомірно відмовлено в задоволенні
позову в частині звільнення позивача від відповідальності за
правопорушення, що вказано в акті № 019385 від 01.03.2007,
оскільки позивач, звернувшись для захисту до суду із такими
вимогами не визначив спосіб, у якій має відбутися цей захист, що
суперечить вимогам ст. 16 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та ст. 20 ГК
України ( 436-15 ) (436-15)
.
Таким чином, оспорювана постанова апеляційної інстанції
винесена на підставі фактичних обставин справи та відповідає
вимогам діючого законодавства, що, в свою чергу, свідчить про
відсутність підстав для її скасування.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-111-11, 111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
"Донецькобленерго" залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
11.07.2007 у справі № 43/69а залишити без змін.
Головуючий Остапенко М.I.
Суддя Харченко В.М.
Суддя Борденюк Є.М.