ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2007 р.
№ 22/387
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
Перепічая В.С. (головуючий),
Гончарука П.А., Стратієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної
особи ОСОБА_1 на постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 13.03.2007р. та на рішення господарського
суду Полтавської області від 08.02.2007р. у справі за позовом
Державного підприємства Міністерства оборони України "Київський
військовий торг №1" в особі філіалу "Полтавський військторг" ДП
МОУ "Київський військовий торг №1" до Суб'єкта підприємницької
діяльності -фізичної особи ОСОБА_1про примусове звільнення
орендного приміщення і усунення перешкод у користуванні майном та
за зустрічним позовом Суб'єкта підприємницької
діяльності -фізичної особи ОСОБА_1до Державного підприємства
Міністерства оборони України "Київський військовий торг №1" в
особі філіалу "Полтавський військторг" ДП МОУ "Київський
військовий торг №1" при визнання договору продовженим, третя
особа -Виконавчий комітет Полтавської міської ради
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши
матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд
У С Т А Н О В И В :
У липні 2006р. Державне підприємство Міністерства оборони
України "Київський військовий торг №1" в особі філіалу
"Полтавський військторг" ДП МОУ "Київський військовий торг №1"
пред'явило в господарському суді позов до Суб'єкта підприємницької
діяльності -фізичної особи ОСОБА_1про примусове звільнення
орендного приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, площею
117,8 кв.м., і усунення перешкод у користуванні вказаним
приміщенням.
У подальшому Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична
особа ОСОБА_1 пред'явив в господарському суді зустрічний позов і
просив суд визнати продовженим договір оренди нерухомого майна, що
належить до державної власності від 09.09.2003р. №19.
Рішенням господарського суду Полтавської області від
08.02.2007р. (суддя Георгієвський В.Д.), залишеним без змін
постановою Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 13.03.2007р. (судді Рудченко С.Г. -головуючий, Яковлєв
М.Л., Міщенко П.К.), первісний позов було задоволено, в
задоволенні зустрічного позову відмовлено.
У касаційній скарзі Суб'єкт підприємницької
діяльності -фізична особа ОСОБА_1 просить скасувати постанову
Київського міжобласного апеляційного господарського суду від
13.03.2007р. та рішення господарського суду Полтавської області
від 08.02.2007р. і прийняти нове рішення, яким задовольнити
зустрічний позов, посилаючись на порушення судами норм
матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи,
між Військовим торгом №1 в особі філії та Суб'єктом
підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 був укладений
09.09.2003р. за №19 договір оренди нерухомого майна, що належить
до державної власності (далі -Договір).
За цим Договором позивач передав відповідачу в строкове
платне користування приміщення площею 117,8 кв.м. за адресою
АДРЕСА_1
Договір було укладено строком до 01.06.2006р.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду
державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
у разі відсутності
заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору
оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії
договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих
самих умовах, які були передбачені договором.
Аналогічні положення містяться у п. 10.6 Договору.
Судом достовірно встановлено, що позивачем рекомендованим
листом від 22.05.2006р. №128 було направлено відповідачу
повідомлення про припинення вказаного Договору у зв'язку з
закінченням терміну його дії, і хоча у цьому листі було помилково
зазначено квартиру №24, замість №8, відповідач його отримав
24.05.2006р., що підтверджується повідомленням про вручення
поштового відправлення.
Зазначене відповідачем, згідно вимог ст. 33 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
не, спростовано.
Отже, суд мав підстави для задоволення первісного позову і
відмови у зустрічному позові.
Обгрунтовано з таким вирішенням спору погодився і суд
апеляційної інстанції.
Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній
інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи
фактичні обставини судами були встановлені на підставі всебічного,
повного і об'єктивного дослідження наданих доказів, висновки судів
відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка, з
правильним застосуванням норм матеріального і процесуального
права.
Доводи ж касаційної скарги, які стосуються переоцінки доказів
по справі, то вони суперечать вимогам ст. 111-7 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, а тому до уваги судовою колегією не приймаються.
Керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9, 111-11 - 111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької
діяльності -фізичної особи ОСОБА_1залишити без задоволення, а
постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду
від 13.03.2007р. та рішення господарського суду Полтавської
області від 08.02.2007р. без змін.
Головуючий В.Перепічай
С у д д і
П.Гончарук
Л.Стратієнко