ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2007 р.
№ 7/304
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Кравчука Г.А.,
суддів:
Швеця В.О., Шаргала В.I.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Дочірньої компанії "Газ України"
Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2007 р.
у справі
№ 7/304
господарського суду
м. Києва
за позовом
Державного підприємства "Придніпровська залізниця"
до
Дочірньої компанії "Газ України"
Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
про
повернення суми переплати у розмірі 221 685,13 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача:
Яценко I.В., дов. № 779 від 16.07.2007 р.;
Денисенко С.В., дов. № 839 від 17.09.2007 р.;
відповідача:
Мицько Р.М., дов. № 346/10 від 29.12.2006 р.;
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2007 р. Державне підприємство "Придніпровська
залізниця" (далі -Підприємство) звернулось до господарського суду
м. Києва з позовною заявою, у якій просило стягнути з Дочірньої
компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз
України" (далі -Компанія) суму у розмірі 221 685,13 грн.
Позовні вимоги Підприємство обгрунтовувало тим, що Компанія
на виконання умов договору на постачання природного газу №
06/05-2571 ТЕ-3 від 30.12.2005 р. (далі -Договір від 30.12.2005
р.) та додаткових угод до нього поставила йому у 2006 р.
промисловий природній газ на суму 903 463,47 грн., а воно сплатило
грошові кошти Компанії у розмірі 1 125 148,60 грн., у зв'язку з
чим утворилась сума переплати у розмірі 221 685,13 грн., яка
підлягає стягненню на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
.
Рішенням господарського суду м. Києва від 04.06.2007 р.
(суддя Якименко М.М.) у задоволенні позовних вимог Підприємства
відмовлено. Рішення мотивовано тим, що виходячи з норм Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, які регулюють правовідносини поставки,
Підприємство має право вимагати від Компанії допоставити
промисловий природний газ в обсязі, передбаченому Договором від
30.12.2005 р., а не повернення суми передоплати.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
18.07.2007 р. (колегія суддів: Капацин Н.В., Смірнова Л.Г.,
Пашкіна С.А.) рішення господарського суду м. Києва від 04.06.2007
р. скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги
Підприємства задоволено. Постанова мотивована тим, що право
Підприємства вимагати від Компанії повернути суму передоплати у
зв'язку з недопоставкою у відповідності до Договору від 30.12.2005
р. промислового природного газу передбачено ст. 693 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
Компанія звернулась до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, у якій просить постанову Київського
апеляційного господарського суду від 18.07.2007 р. скасувати та
залишити в силі рішення господарського суду м. Києва від
04.06.2007 р. Вимоги, викладені у касаційній скарзі, Компанія
обгрунтовує тим, що господарський суд апеляційної інстанції не
застосував частину третю ст. 712 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, неправильно застосував ст. 693 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
та дійшов неправильних висновків.
Підприємство не скористалось правом, наданим ст. 111-2
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, та
відзив на касаційну скаргу Компанії до Вищого господарського суду
України не надіслало, що не перешкоджає касаційному перегляду
судового акту, який оскаржується.
За розпорядженням заступника Голови Вищого господарського
суду України від 07.11.2007 р. розгляд касаційної скарги
здійснюється Вищим господарським судом України у складі колегії
суддів Кравчука Г.А. -головуючого, суддів Швеця В.О. та Шаргала
В.I.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи,
перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних
обставини справи, застосування господарськими судами першої та
другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при
прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого
господарського суду України вважає, що касаційна скарга Компанії
не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено та з
матеріалів справи вбачається, що:
- між Підприємством та Компанією було укладено Договір від
30.12.2005 р., у відповідності до умов якого Компанія
зобов'язалась передати у власність Підприємства у 2006 р.
природний газ, а Підприємство -прийняти та оплатити його;
- згідно з пп. 2.1 п. 2 Договору від 30.12.2005 р., з
урахуванням додаткових угод до нього, Компанія зобов'язалась
передати у власність Підприємства природний газ у такому обсязі: у
січні 2006 р. -1078,0 тис. куб. м газу; у лютому 2006 р. -1078,0
тис. куб. м газу; у березні 2006 р. -953,0 тис. куб. м газу; у
квітні 2006 р. -461,0 тис. куб. м газу; у травні 2006 р. -50 тис.
куб. м газу; у червні 2006 р. -15,0 тис. куб. м газу; у липні 2006
р. -15,0 тис. куб. м газу; у серпні 2006 р. -15,0 тис. куб. м
газу; у вересні 2006 р. -15,0 тис. куб. м газу; у жовтні 2006
р. -36,0 тис. куб. м газу; у листопаді 2006 р. -23,0 тис. куб. м
газу; у грудні 2006 р. -28,0 тис. куб. м газу;
- відповідно до пп. пп. 3.3 та 3.4 п. 3 Договору від
30.12.2005 р. приймання -передача природного газу, поставленого
Компанією позивачу у відповідному місяці, оформлюється актом
приймання -передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги
спожитого та протранспортованого газу, акти приймання -передачі
природного газу є підставою для остаточних розрахунків.
- згідно актів приймання -передачі газу до Договору від
30.12.2005 р. Компанією було передано Підприємству природний газ у
менших обсягах, ніж передбачено пп. 2.1 п. 2 Договору від
30.12.2005 р.: у січні 2006 р. -903,607 тис. куб. м газу; у лютому
2006 р. - 772,077 тис. куб. м газу; у березні 2006 р. -730,700
тис. куб. м газу; у квітні 2006 р. -299,614 тис. куб. м газу; у
травні 2006 р. -47,830 тис. куб. м газу; у червні 2006 р. -2,254
тис. куб. м газу; у липні 2006 р. -1,738 тис. куб. м газу; у
серпні 2006 р. -7,154 тис. куб. м газу; у вересні. 2006 р. -12,600
тис. куб. м газу; у жовтні 2006 р. -7,140 тис. куб. м газу; у
листопаді 2006 р. -20,058 тис. куб. м газу; у грудні 2006
р. -19,663 тис. куб. м газу;
- вартість недопоставленого у Компанією Підприємству
природного газу за Договором від 30.12.2005 р. становить 350
302,20 грн.
- на виконання умов Договору від 30.12.2005 р. Підприємство
перерахувало Компанії грошові кошти у розмірі 1 125 148,60 грн.,
що на 221 685,13 грн. більше, ніж вартість поставленого Компанією
за вказаним договором природного газу;
- термін дії Договору від 30.12.2005 р. -до 31.12.2006 р.
Частини перша та шоста Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
передбачають, що за договором поставки одна
сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у
зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари),
а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і
сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не
врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
про договір купівлі-продажу.
Частина друга ст. 712 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
встановлює, що до договору поставки застосовуються загальні
положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором,
законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частина друга ст. 693 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
визначає, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати
товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право
вимагати передання оплаченого товару або повернення суми
попередньої оплати.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів Вищого
господарського суду України вважає обгрунтованим висновок
апеляційного господарського суду про те, що Компанія, одержавши
від Підприємства на підставі Договору від 30.12.2005 р. попередню
оплату за природній газ, та не здійснивши поставки цього газу в
обсязі та у строк, передбачений зазначеним договором, зобов'язана
на вимогу Підприємства повернути відповідну надлишкову суму
передоплати.
Господарським судом другої інстанції встановлено та
матеріалами справи підтверджується, що Підприємство зверталось до
Компанії з вимогою про повернення надлишкової суми передоплати за
Договором від 30.12.2005 р., однак Компанія виконати наведені
вимоги Підприємства відмовилась.
За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду
України зазначає, що господарський суд апеляційної інстанції
обгрунтовано на підставі частини другої ст. 693 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
задовольнив позовні вимоги Підприємства.
Посилання Компанії на незастосування апеляційним
господарським судом частини третьої ст. 712 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
, відповідно до якої законом можуть бути
передбачені особливості регулювання укладення та виконання
договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для
державних потреб, не може бути взято колегією суддів Вищого
господарського суду України до уваги, оскільки законодавство
України не містить норми, яка б виключала можливість застосування
до спірних правовідносин частини другої ст. 693 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
.
На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського
суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
постанова Київського
апеляційного господарського суду від 18.07.2007 р. грунтується на
всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи,
які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам
матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги
Компанії не спростовують висновків господарського суду другої
інстанції, у зв'язку з чим підстав для її скасування не
вбачається.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10 та 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України"
Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без
задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського
суду від 18.07.2007 р. у справі № 7/304 господарського суду м.
Києва -без змін.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Суддя В.О. Швець
Суддя В.I. Шаргало