Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С. - головуючого,

Костенко Т. Ф.,

Коробенко Г.П.

розглянувши матеріали

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Ольховська В.В. (дов. від 06.01.07 № 06/01/07-12),

відповідача: не з’явились,

Рішенням від 14.03.07 господарського суду Дніпропетровської області в задоволенні позову про стягнення з СТОВ "Діон" 34739, 53 грн. заборгованості за договором оренди нежитлових приміщень та пені за несвоєчасну сплату орендних платежів відмовлено.

Постановою від 13.08.07 Дніпропетровського апеляційного господарського суду вказане вище рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, РВ ФДМУ по Дніпропетровській області звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить його скасувати з огляду на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також невірною оцінкою обставин справи, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення.

Як було встановлено місцевими господарськими судами, які приймали рішення у даній справі, відповідно до умов договору оренди нежилого приміщення №12/17-АД від 01.08.1999, укладеного між РВ ФДМУ по Дніпропетровській області та СТОВ "Діон", останньому надано на праві оренди групу інвентаризаційних об’єктів у складі будівлі загальною площею 659,7 м2 по вул. Паторжинського № 23 у м. Дніпропетровську вартістю 93650 грн., яка перебувала на балансі Управління ВТК "Дніпропетровського "Облавтодору".

Згідно з внесеними 01.02.2000 до вказаного договору змінами 70% орендної плати сплачується до державного бюджету, а 30% - балансоутримувачу: дочірньому підприємству "Дніпропетровський облавтодор" відкритого акціонерного товариства ДАК "Автомобільні дороги України".

Судами також з’ясовано, що на виконання Указу Президента України "Про заходи щодо підвищення ефективності управління дорожнім господарством України" від 08.11.2001 (1056/2001) утворено державну акціонерну компанію "Автомобільні дороги України" та передано до її статутного фонду майно державних підприємств, що входили до складу Української державної корпорації по будівництву, ремонту та утриманню автомобільних доріг.

Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України № 221 від 28.02.2002р. (221-2002-п) "Про утворення відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", державна служба автомобільних доріг в місячний термін була зобов’язана затвердити статут компанії, склад її спостережної ради, правління та ревізійної комісії та передати до статутного фонду компанії майно державних підприємств, які належать до сфери правління Державної служби автомобільних доріг з наступним перетворенням їх у дочірні підприємства.

ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" утворено згідно з п. 5 Наказу Державної служби автомобільних доріг (Укравтодор) № 93 від 05.03.2002 та реорганізовано дорожні державні підприємства, компанію визначено правонаступником майна, інших активів та пасивів балансів, майнових прав та зобов’язань ліквідованих дорожніх державних підприємств.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Наказу Державної служби автомобільних доріг України № 156 від 09.04.2002р. були утворені дочірні підприємства відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України". З метою забезпечення діяльності дочірніх підприємств частина майна і коштів компанії передана дочірнім підприємствам на праві оперативного управління.

У цьому зв’язку судами попередніх інстанцій обгрунтовано взято до уваги п.п. 6.3, 6.6 статуту ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", яким встановлено, що компанія є власником майна, переданого їй засновником у власність. Здійснюючи право власності, компанія володіє, користується та розпоряджається належним їй майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії, що не суперечать закону та меті діяльності компанії.

На підставі наказу № 4 від 20.03.2002 з 21.03.2002 по 31.03.2002 проведено інвентаризацію і передачу майна Дніпропетровського державного підприємства виробничо-технологічної комплектації "Доркомплект", серед яких комплект будівель, розташованих по вул. Паторжинського № 23.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зважає і на встановлений судами факт, що листами від 20.06.2002р. за № 10.16.8076 та від 16.09.2002 за № 10.16.11524 Фондом державного майна України роз’яснено Державній службі автомобільних доріг України, що майно, яке увійшло до статутного фонду відкритого акціонерного товариства, не є державним, воно належить товариству, яке розпоряджається ним в межах, визначених статутом. Згідно ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" Фонд державного майна України та його регіональні відділення є орендодавцями майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації чи корпоратизації.

З врахуванням викладеного суди дійшли обгрунтованого висновку, що ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" є власником і орендодавцем нежилих приміщень по вул. Паторжинського № 23, в зв’язку з чим підстави для задоволення касаційної скарги РВ ФДМУ по Дніпропетровській області відсутні.

З врахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судові рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для їх скасування відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову від 13.08.2007 Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі № 39/47-07 (8/399-06) залишити без змін.