ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2007 р.
№ 46/625-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. -головуючого
Волковицької Н.О.
Рогач Л.I.
за участю представників сторін:
позивача
Дерев'янко Д.В. дов. від 01.06.2006 року
відповідача
Бухан Н.Ю. дов. від 18.01.2006 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Комунального підприємства "Харківські теплові мережі"
на постанову
від 25.06.2007 року Харківського апеляційного господарського
суду
у справі
№ 46/625-06 господарського суду Харківської області
за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5"
до
Комунального підприємства "Харківські теплові мережі"
про
зміну умов договору та стягнення 534176,15 грн.
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство "Харківська ТЕЦ-5" звернулося
до господарського суду Харківської області з позовом, в якому
просив змінити умови договору № 492 про надання послуг з переробки
палива (природного газу) в теплову енергію, зобов'язати Комунальне
підприємство "Харківські теплові мережі" підписати акт загального
виробітку теплової енергії для розподілення між підприємствами за
жовтень 2006 року і акт виконаних робіт на надання послуг з
переробки природного газу в теплову енергію за жовтень 2006 року
до договору № 492 та про стягнення з відповідача 534176,15 грн.
вартості послуг з переробки природного газу в теплову енергію в
жовтні 2006 року за договором № 492.
Рішенням господарського суду Харківської області від
27.02.2007 року позов задоволено повністю. Змінено умови договору
№ 492 від 30.09.2005 року, укладеного між Відкритим акціонерним
товариством "Харківська ТЕЦ-5" та Комунальним підприємством
"Харківські теплові мережі", викладено пункт 3.1 договору в
наступній редакції: "3.1 З 01.10.2006 року по 31.12.2006 року
вартість послуг з переробки палива в теплову енергію, виходячи із
затвердженого постановою НКРЕ від 21.09.2006 року № 1209 тарифу,
становить: із газу для населення, бюджетних організацій,
промислових споживачів -13,74 грн/Гкал з ПДВ (з 01.10.2006 року
витрати на підпитку тепломережі у вартість переробки не входить)".
Зобов'язано Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі"
підписати акт загального виробітку теплової енергії для
розподілення між підприємствами за жовтень 2006 року Стягнуто з
Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" на користь
Відкритого акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" 534176,15
грн. вартості послуг з переробки газу в теплову енергію в жовтні
2006 року за договором № 492.
За апеляційною скаргою Комунального підприємства "Харківські
теплові мережі" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку
і постановою Харківського апеляційного господарського суду від
25.06.2007 року залишене без змін.
Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі"
звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною
скаргою, в якій просить скасувати прийняті судові акти в частині
зобов'язання підписати акт загального виробітку теплової енергії
для розподілення між підприємствами за жовтень 2006 року, акт
виконаних робіт на надання послуг з переробки природного газу в
теплову енергію за жовтень 2006 року та стягнення 534176,15 грн.
вартості послуг з переробки природного газу в теплову енергію в
жовтні 2006 року та прийняти нове рішення про відмову у
задоволенні позовних вимог в цій частині.
Заявник посилається на порушення судом приписів статті 526
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
та зазначає, що за договором
від 30.09.2005 року №492 позивач надавав відповідачу послуги з
переробки природного газу, який відповідач купував у ДК "Газ
України" НАК "Нафтогаз України", а тому для виконання вказаного
договору з боку позивача відповідач зобов'язаний був передавати
природний газ як давальницьку сировину. У жовтні 2006 року
відповідач не мав договору з ДП "Газ України" на постачання
природного газу, а отримував природний газ від ДП "Газ тепло" по
давальницькій схемі -на переробку в теплову енергію і згідно з
умовами укладеного договору не мав права передавати його на
переробку іншим організаціям.
На думку скаржника, незалежно від того, що юридично договір
від 30.09.2005 року не був розірваний в жовтні 2006 року, фактично
він не діяв, у зв'язку з тим, що відповідач не передавав позивачу
природний газ на переробку в жовтні 2006 року. Скаржник вважає, що
вартість послуг з переробки природного газу в теплову енергію у
сумі 534176,15 грн. це не заборгованість за договором, а збитки,
що зазнав позивач, надавши послуги з переробки природного газу
поза межами договору від 30.09.2005 року №492.
Заслухавши суддю -доповідача та присутніх у судовому
засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали
справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та
повноти їх встановлення в рішенні та ухвалі у даній справі,
колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому
задоволенню з наступних підстав.
Предметом оскарження у касаційному порядку є вимоги скаржника
про скасування прийнятих у справі рішення та постанови в частині
зобов'язання підписання акта загального виробітку теплової енергії
для розподілення між підприємствами за жовтень 2006 року, акта
виконаних робіт на надання послуг з переробки природного газу в
теплову енергію за жовтень 2006 року та стягнення 534176, 15 грн.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами
попередніх інстанцій 30.09.2005 року між позивачем і відповідачем
було укладено договір №492 про надання послуг з переробки палива
(природного газу) в теплову енергію, за умовами якого позивач
зобов'язався виконувати роботу з переробки природного газу,
наданого відповідачем, в теплову енергію та передати її
відповідачу, а відповідач зобов'язався забезпечити позивача
природним газом для виробітку теплової енергії, приймати теплову
енергію та сплачувати позивачу вартість переробки газу в теплову
енергію.
Строк дії договору було встановлено з 01.10.2005 року до
30.04.2006 року та пролонговано до 30.04.2007 року, оскільки за
місяць до закінчення строку дії про його припинення не було
письмової заяви сторін.
18.09.2006 року листом від №04-2628 відповідач звернувся до
позивача з пропозицією припинити дію договору з 01.07.2006 року в
частині переробки газу в теплову енергію для потреб населення та
бюджетних організацій, з 01.10.2006 року в частині переробки газу
в теплову енергію для потреб госпрозрахункових споживачів але
позивач з цією пропозицією не погодився.
Приймаючи рішення суди виходили з того, що відповідно статті
651 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
зміна або розірвання
договору допускається лише за згодою сторін. Договір може бути
розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі
істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках,
встановлених договором або законом.
Оскільки згоди на розірвання договору №492 не було, жодна з
сторін до суду з заявою про розірвання цього договору не
зверталася, договір №492 у спірний період (жовтень 2006 року) був
чинним.
Однак, поза увагою суддів залишились приписи статті 907
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
договір про надання послуг
може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови
від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим
Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і
наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються
домовленістю сторін або законом.
Крім того, як вбачається із рішення та постанови суди
помилково ототожнили прийом від позивача теплової енергії з
передачею газу на переробку та дійшли висновку, що оскільки
відповідач отримував тепло то повинен сплатити вартість послуг по
переробці газу залишивши при цьому, поза увагою заперечення
відповідача про відсутність у нього газу.
Отже, для вирішення спору в цій частині судам необхідно було
дослідити правову природу договору та розрахунок позовних вимог,
що судами зроблено не було.
Задовольняючи позовні вимоги в частині зобов'язання до
підписання акта суди послались на приписи статті 525 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, за якими одностороння відмова від
зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, та
дійшли висновку, що оскільки акт про розподіл природного газу
згідно з пунктом 2.3.1 договору підписується сторонами по
закінченні місяця, позивач не міг самостійно припинити переробку
природного газу в теплову енергію.
Проте, під час здійснення судового провадження ні судом
першої, ні судом апеляційної інстанції не було з'ясовано питання з
приводу обраного позивачем способу захисту свого порушеного права
щодо спонукання до підписання актів приймання виконаних робіт,
виходячи з приписів діючого законодавства.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України,
викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про
судове рішення ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
", рішення є законним тоді, коли
суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду
справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або
вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні
суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того
чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова
у справі підлягають скасуванню, а справа -направленню на новий
розгляд до господарського суду Харківської області.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати
викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких грунтуються
вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених
обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального
права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Керуючись статтями 111-7, пунктом 3 статті 111-9, статтями
111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Рішення господарського суду Харківської області від
27.02.2007 року та постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 25.06.2007 року у справі № 46/625-06
господарського суду Харківської області скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду
Харківської області.
Касаційну скаргу Комунального підприємства "Харківські
теплові мережі" задовольнити частково.
Головуючий суддя Т. Дроботова
С у д д і Н. Волковицька
Л. Рогач