Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддів:

Кочерової Н.О. Рибака В.В. Черкащенка М.М.

розглянув касаційну скаргу

Київської міської ради

на постанову

від 31.07.2007 Київського апеляційного господарського суду

у справі

№ 30/164 господарського суду м. Києва

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю "Центральний

військовий універмаг"

до третя особа

Київської міської ради комунальне підприємство

"Київжитлоспецексплуатація"

про

спонукання до вчинення дій

за участю представників сторін:

від позивача Омельченко I.М. дов. від 20.04.07, Солов'янчик

Н.В. дов. від 30.07.07, Пукір Ю.Г. в.о. директора

від відповідача Шинкаренко Я.В. дов. від 04.10.07 №

225-12-1202

від третьої особи Соколова Р.I. дов. від 10.09.07 №

155/1/11-5087

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю "Центральний військовий універмаг" звернулось до господарського суду з позовом до Київської міської ради про спонукання на включення нежитлового приміщення на проспекті Перемоги, 17-23 літ.А до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу.

В обгрунтування позовних вимог зазначало, що неодноразово товариство зверталось до Головного управління комунальної власності м. Києва та до Київської міської державної адміністрації з проханням про включення приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 17-23 літ.А до переліку об'єктів, які підлягають приватизації шляхом викупу. Проте, замість вирішення питання щодо надання позивачу дозволу на викуп шляхом приватизації спірного майна чи відмови, Київською міською радою було розміщено в засобах масової інформації оголошення щодо проведення конкурсу на право оренди нежилих приміщень за адресами, в перелік яких включено спірне приміщення за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 17-23 літ А.

17.04.2007 позивач з метою забезпечення позову на підставі ст.ст. 66, 67 ГПК України (1798-12) просив заборонити відповідачу та його виконавчому органу -Київський міській державній адміністрації вчиняти будь-які дії щодо спірного приміщення, а саме відчужувати будь-яким способом або передавати в оренду третім особам, в тому числі проведення конкурсу на право оренди приміщення.

В подальшому позивач доповнив заяву про забезпечення позову і просив заборонити відповідачу та його виконавчому органу Київський міській державній адміністрації вчиняти будь-які щодо приміщення, яке знаходиться за адресою проспект Перемоги, 17-23 літ.А, а саме: відчужувати будь-яким способом або передавати в оренду третім особам, в тому числі проведення конкурсу на право оренди приміщення.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.04.2007 (суддя Ващенко Т.М.) клопотання позивача про забезпечення позову задоволено.

З метою забезпечення позову заборонено Київській міській раді та його виконавчому органу -Київській міській державній адміністрації вчиняти будь-які дії щодо приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 17-23 літ.А, а саме, відчужувати будь-яким способом або передавати в оренду третім особам, в тому числі проведення конкурсу на право оренди приміщення.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.07.2007 (судді: Андрієнко В.В. -головуючий, Малетич М.М., Студенець В.I.) ухвалу залишено без змін.

В касаційній скарзі Київська міська рада просить скасувати ухвалу господарського суду та постанову апеляційного господарського суду і прийняти нове рішення, яким позивачу у задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовити повністю, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Забезпечення позову, згідно зі статтею 66 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) допускається, якщо невжиття заходів до такого забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Приписами ч.1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) передбачено такі заходи забезпечення позову, як заборона вчиняти певні дії.

Наведені заходи вживаються господарським судом за заявою сторони, але тільки за наявності достатньо вагомих свідчень про те, що за час провадження у справі майно відповідача (або майно, яке він утримує) може зникнути, бути виведеним із ладу, погіршитись, що може зробити неможливим або утруднити виконання рішення господарського суду.

Отже, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Iнших підстав для застосування названих заходів закон не передбачає, оскільки безпідставне вжиття таких заходів може призвести до порушень прав та інтересів відповідача, більш того, заподіяти йому матеріальну шкоду.

Звертаючись з клопотанням про вжиття заходів до забезпечення позову позивач просив заборонити відповідачу та його виконавчому органу Київський міській державній адміністрації вчиняти будь-які щодо спірного приміщення, і зазначав, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки товариство з обмеженою відповідальністю "Центральний військовий універмаг" має першочергове право на викуп, шляхом приватизації зазначеного приміщення.

Забезпечуючи позов та забороняючи Київській міській раді та його виконавчому органу -Київській міській державній адміністрації вчиняти будь-які дії щодо приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 17-23 літ.А, а саме, відчужувати будь-яким способом або передавати в оренду третім особам, в тому числі проведення конкурсу на право оренди приміщення, господарські суди посилалися на достатні підстави для його задоволення, що може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення.

Проте, приймаючи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії господарський суд м. Києва не навів мотивів та обгрунтувань, відповідно до яких суд дійшов до висновку про необхідність забезпечення позову шляхом заборони Київській міській раді та його виконавчому органу -Київській міській державній адміністрації вчиняти будь-які дії, а Київський апеляційний господарський суд залишаючи зазначену ухвалу господарського суду без змін на це увагу не звернув.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) забезпечується позов, спір про якій підлягає розгляду в господарських судах України.

Господарський суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, приймаючи ухвалу про забезпечення позову, на вказану обставину уваги не звернув і не з'ясував саму природу позову, пред'явленого товариством з обмеженою відповідальністю "Центральний військовий універмаг".

Не з'ясував, чи підлягає цей спір вирішенню в господарському суді і чи існує у позивача порушене право, яке підлягає захисту.

Оскільки, судовими інстанціями не досліджувалось питання чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту цивільного права, самому характеру можливого порушеного права відповідно до ст. 1, 12 ГПК України (1798-12) , постановлені судові рішення підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Київської міської ради задовольнити.

Ухвалу від 24.04.2007 господарського суду м. Києва та постанову від 31.07.2007 Київського апеляційного господарського суду у справі № 30/164 скасувати.

Справу направити на розгляд до суду першої інстанції.