ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2007 р.
№ 27/198
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -судді
Дерепи В.I.
суддів :
Грека Б.М. -(доповідача у справі)
Стратієнко Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Приватного експериментально-виробничо-комерційного
підприємства "Промтехсервіс"
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 28.08.07
у справі
№ 27/198
господарського суду
м. Києва
за позовом
Приватного експериментально-виробничо-комерційного
підприємства "Промтехсервіс"
до
Спільного підприємства "УКРКАРПАТОЙЛ ЛТД"
про
стягнення 428369,81 грн.
за участю представників від:
позивача
Вилущак I.Л. (директор)
відповідача
не з'явилися, були належно повідомлені
В С Т А Н О В И В :
Приватне експериментально-виробничо-комерційне підприємство
"Промтехсервіс" звернулося до господарського суду м. Києва з
позовом про стягнення із Спільного підприємства "УКРКАРПАТОЙЛ ЛТД"
414886,02 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 5186,07 грн.,
та 8297,72 грн. інфляційних втрат.
Рішенням господарського суду м. Києва від 06.06.07 (суддя
Дідиченко М.А.), залишеним без змін постановою Київського
апеляційного господарського суду від 28.08.07 (колегія суддів у
складі: головуючого-судді Моторного О.А., суддів: Кошіля В.В.,
Алданової С.О.), в позові відмовлено з тих підстав, що акти
приймання передачі виконаних позивачем робіт підписані не
директором відповідача, а заступниками, які не мали права на
підписання таких документів.
Не погоджуючись з судовими актами у справі, позивач звернувся
до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить їх скасувати, позов задовольнити. Касаційна скарга
мотивована тим, що судами були порушені приписи ст. 43
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
оскільки не прийнято до уваги, що договір на виконання робіт
підписаний директором, а роботи по ньому фактично виконані та
прийняті відповідачем. Підписання актів приймання-передачі робіт
заступниками директора не свідчить про те, що фактично роботи не
виконувалися.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню з наступних підстав.
Як слідує з матеріалів справи та встановлено в судових актах,
08.06.05 між сторонами був укладений договір №06-05/КР, відповідно
до умов якого позивач зобов'язувався за дорученням відповідача
виконати роботу по підземному капітальному ремонту свердловин
Битків-Бабченського родовища, а відповідач -прийняти та оплатити
роботи. Вартість робіт встановлюється протоколом погодження про
договірну ціну.
Відмовляючи в позові, суди мотивували своє рішення тим, що
кошторис витрат на капітальний ремонт свердловин № 524-Битків,
план на капітальний ремонт свердловин № 524-Битків від 20.01.06,
додатковий план робіт на капітальний ремонт зазначеної свердловини
від 13.02.06, опис капітального ремонту свердловини № 524-Битків
від 17.02.06 та акт про прийняття виконаних підрядних робіт по
капітальному ремонту свердловини № 524-Битків від 05.07.06
підписані заступником генерального директора відповідача Зимою
О.Г. та інженером-технологом Самелюком С.В., а не генеральним
директором, тому не є доказами виконання робіт.
Втім, колегія суддів Вищого господарського суду України не
може погодитися з такою правовою позицією судів попередніх
інстанцій з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
,
зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник)
зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну
дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити
гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право
вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання
виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Стаття 11 цього ж кодексу визначає, що цивільні права та
обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного
законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами,
але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є
договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується
особами, уповноваженими на це її установчими документами,
довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства,
та скріплюється печаткою.
Незважаючи на вищевказані приписи закону, суди не звернули
уваги на те, що договір на виконання робіт підписаний генеральним
директором відповідача, а решта документів -його заступниками та
скріплені печатками підприємства; не дали правової оцінки
наявності печатки на предмет підтвердження повноважень заступників
на підпис такого роду документів. Також суди не дали правової
оцінки діям відповідача щодо прийняття робіт в момент їх виконання
та заперечення повноважності підписів заступників генерального
директора у випадку необхідності оплати виконаних робіт.
Крім того, зобов'язання оплатити фактично виконані роботи
виникає у відповідача незалежно від повноважень його посадових
осіб. В такому випадку має значення лише факт виконання робіт
відповідачем. У випадку, коли відповідач не визнає факту виконання
робіт, чи їх вартості, суд не позбавлений права призначити судову
експертизу для визначення цих питань із розподілом витрат на її
проведення в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Втім, суди не встановили основне питання для цієї
справи -факт виконання та вартість ремонтних робіт. За таких
обставин Вищий господарський суд позбавлений можливості ухвалити
рішення по суті спору, так як не всі обставини справи є
з'ясованими, а відтак, спір стосується не правозастосування, а
встановлення обставин справи, що не відноситься до компетенції
Вищого господарського суду України. Тому ухвалені у справі судові
акти підлягають скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд
до місцевого господарського суду.
При новому розгляді, суду слід з'ясувати наведені в цій
постанові обставини справи, дослідити наявні у справі докази, дати
їм, та доводам сторін належну правову оцінку та ухвалити законне
та обгрунтоване рішення. Під час нового розгляду справи суду слід
врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі
вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини,
вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а
обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені
обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про
встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними,
відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами,
підтвердженими в судовому засіданні.
Крім того, Вищий господарський суд України вважає за
необхідне достягнути з відповідача державне мито за розгляд справи
в господарському суді касаційної інстанції. Так, згідно платіжного
доручення №266 від 11.09.07, скаржником сплачено 850 грн. держмита
за розгляд скарги Вищим господарським судом України. В той же час,
у відповідності до п.п. 1, 2 ст.3 зазначеного Декрету державне
мито із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а
також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами
сплачується у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при
поданні позовної заяви (при поданні позовної заяви держмито
сплачується у розмірі 1% від ціни позову). Таким чином сплаті
підлягали 2141,85 грн. (428369,81 грн. /100%*1%*0,5), скаржником
сплачено держмито не повністю. Тому, з врахуванням вимог ст. 49
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, та того
факту, що касаційну скаргу задоволено частково, з відповідача
підлягають достягненню 1291,85 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-10 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Приватного експериментально-виробничо-комерц
ійного підприємства "Промтехсервіс" задовольнити частково, рішення
господарського суду м. Києва від 06.06.07 та постанову Київського
апеляційного господарського суду від 28.08.07 у справі № 27/198
скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського
суду м. Києва.
Стягнути зі Спільного підприємства "УКРКАРПАТОЙЛ" (м. Київ,
пров. Нестрорівський,3/5; фактична адреса: м. Київ, вул.
О.Гончара, 12, оф.1; р/р 26000503045000 в КФ ПУМБ в м. Києві, МФО
322755, Код ЄДРПОУ 23152126, Iнд.под. №231521226143, Свідоцтво
№38946172) в доход державного бюджету (одержувач: УДК в
Печерському районі м. Києва, рах. № 31113095700007, код 26077922,
Банк одержувача: ГУДК у м. Києві, МФО 820019) 1291 грн. 85 коп.
Доручити господарському суду м. Києва видати відповідний
наказ.
Головуючий - суддя В. Дерепа
Судді Б. Грек
Л. Стратієнко