ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2007 р.
№ 20/23 ( rs611196 ) (rs611196)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кочерової Н.О., - головуючого,
Рибака В.В.,
Черкащенка М.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги
ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України"
на постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 10.07.2007
року
у справі господарського суду
Донецької області
за позовом
ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України"
до
ДП "Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль"
про
стягнення 2005188,14 грн.,
В засіданні взяли участь представники:
- позивача:
Кудрявцев П.М.,
- відповідача:
Безщасна Г.В.,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2007 року ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України"
звернулось до господарського суду з позовом до ДП "Зуївська
експериментальна теплоелектроцентраль" про стягнення 1390931,60
грн. основного боргу, 117967,69 грн. пені, 320098,64 грн.
інфляційних втрат, 78825,00 грн. -3% річних, 97365,21 грн. -7%
штрафу.
У березні 2007 року ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України"
подало до суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до
якої просило стягнути з ДП "Зуївська експериментальна
теплоелектроцентраль" 1150066,74 грн. основного боргу, 97539,46
грн. пені, 225120,50 грн. інфляційних втрат, 67298,93 грн. -3%
річних, 80504,70 грн. -7% штрафу.
Рішенням господарського суду Донецької області від 26.04.2007
року позов задоволено частково. Стягнуто на користь позивача
1150066,74 грн. основного боргу, 225120,50 грн. інфляційних втрат,
67298,93 грн. -3% річних та 14529,90 грн. судових витрат. У
задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Доповідач: Черкащенко М.М.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
10.07.2007 року рішення місцевого господарського суду від
26.04.2007 року залишено без змін, а апеляційну скаргу -без
задоволення.
Не погоджуючись з судовими рішеннями в частині відмови у
стягнені пені в сумі 97539,46 грн. ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз
України" в подало касаційну скаргу, в якій просить постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 10.07.2007 року та
рішення господарського суду Донецької області від 26.04.2007 року
в оскаржуваній частині скасувати, в скасованій частині прийняти
нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В решті судові
рішення залишити без змін.
В обгрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що
судами неправильно застосовані норми матеріального та
процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових
актів.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин
справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність
застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами
попередніх інстанцій, 25.10.2004 року між ДП "Газ-тепло" НАК
"Нафтогаз України" (постачальник) та ДП "Зуївська експериментальна
теплоелектроцентраль" (споживач) було укладено договір, відповідно
до якого постачальник зобов'язується передати у власність
споживача природний газ, а споживач -прийняти та оплатити на
умовах передбачених цим договором, зокрема остаточний розрахунок
здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний
місяць) до 08 числа місяця наступного за звітнім.(п.1.1., 7.1
договору).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач на
виконання умов договору поставив відповідачу природний газ на
загальну суму 2779461,60 грн., яку відповідач лише частково
оплатив в результаті чого утворилась заборгованість за поставлений
газ у лютому-квітні 2005 року в сумі 1150066,74 грн.
Відповідно до ст. 526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, зобов'язання має
виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог
цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за
відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового
обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, боржник, який
прострочив виконання грошового зобов'язання сплатити суму боргу з
урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час
прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми,
якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи, що відповідач лише частково оплатив вартість
отриманого природного газу, судова колегія погоджується з
висновками попередніх судових інстанцій про стягнення з ДП
"Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль" 1150066,74 грн.
основного боргу, 225120,50 грн. інфляційних втрат, 67298,93
грн. -3% річних.
Відповідно до ст. 549 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
пенею є
неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного
виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення
виконання.
Згідно п.8.2 договору, споживач в разі несплати або
несвоєчасної сплати за спожити газ у строки передбачені п.7.1
договору, сплачує на користь постачальника пеню в розмірі
подвійної облікової ставки НБУ.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами
попередніх інстанцій, позивачем нарахована пеня за період з
20.09.2006 року по 21.03.2007 року та становить 97539,46 грн.
Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, нарахування
штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше
не встановлено законом або договором, припиняється через шість
місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Враховуючи п.7.1 договору та п.6 ст. 232 ГП України, суди
попередніх інстанцій правильно встановили, що пеня підлягає
нарахуванню за період з 09.05.2005 року по 09.11.2005 року, тобто
шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.
Статтею 258 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, передбачений спеціальний
строк позовної давності в один рік для стягнення неустойки
(штрафу, пені).
Доводи скаржника, що строк позовної давності щодо стягнення
пені не сплив, оскільки не сплив строк давності до основної вимоги
не можуть братись судом до уваги враховуючи те, що ч. 6 ст. 232 ГК
України ( 436-15 ) (436-15)
, передбачає строк, у межах якого нараховуються
штрафні санкції, а строк протягом якого особа може звернутися до
суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ст. 258 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
в 1 рік.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з
висновками попередніх інстанцій про пропуск позивачем строку
позовної давності для стягнення пені, оскільки позов був поданий
до суду 18.01.2007 року.
На підставі вищевикладеного, оскаржувана постанова є законною
та обгрунтованою, винесеною з дотриманням норм матеріального та
процесуального права, а тому судова колегія не вбачає підстав для
її скасування.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 1119, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
10.07.2007 року у справі № 20/23 ( rs611196 ) (rs611196)
залишити без змін.
Головуючий Н. Кочерова
Судді: В. Рибак
М. Черкащенко