ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2007 р.
№ 2-2059/2006
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Дерепи В.I.
суддів Грека Б.М. Стратієнко Л.В.
з участю представників: позивачів: відповідача: прокуратури:
не з'явився Крупська О.В. Савицька О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ОСОБА_1
на рішення та постанову
Корабельного районного суду м.Миколаєва від 13 грудня 2006
р., Одеського апеляційного господарського суду від 22 травня 2007
р.
у справі
№ 2-2059/2006
за позовом
ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_7
до
товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський
глиноземний завод"
про
про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів
ВАТ "Миколаївський глиноземний завод"
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2006 р. позивачі звернулись в суд з позовами до ТОВ
"Миколаївський глиноземний завод" визнання недійсним рішення
загальних зборів ВАТ "Миколаївський глиноземний завод"
(надалі -ВАТ "МГЗ") від 16.03.2004 р. про деномінацію та
консолідацію акцій товариства.
Ухвалами Корабельного районного суду м.Миколаєва позови
об'єднані в одне провадження.
У листопаді 2006 р. позивачі уточнили позовні вимоги та
просили скасувати рішення загальних зборів ВАТ "Миколаївський
глиноземний завод" від 16.03.2004 р. в частині щодо деномінації
шляхом консолідації акцій ВАТ "Миколаївський глиноземний завод" та
відновити реєстр акціонерів ВАТ "МГЗ" станом на 01.04.2004
р.(а.с.26-30-а, т.7).
Вимоги обгрунтовувались тим, що 16.03.2004 р. на загальних
зборах ВАТ "МГЗ" було прийнято рішення про проведення деномінації
акцій товариства шляхом консолідації усіх раніше розміщених
простих іменних акцій без зміни розміру статутного фонду
товариства. Таким чином було вирішено провести консолідацію 3 026
106 880 раніше розміщених простих іменних акцій номінальною
вартістю 0,25 грн., шляхом їх конвертації (обміну) на 80 простих
іменних акцій номінальною вартістю 9 456 584 грн. кожна.
Внаслідок такого рішення вони були протиправно позбавлені
права власності на належні їм акції, крім того, загальні збори
були проведені з порушення порядку їх скликання, що тягне за собою
визнання рішення недійсним.
Рішенням Корабельного районного суду м.Миколаєва
від13.12.2006 р. (суддя Циганок В.Г.), залишеним без змін
постановою Одеського апеляційного господарського суду від
22.05.2007 р. (головуючий -Поліщук Л.В., судді -Бандура Л.I.,
Туренко В.Б.), в задоволенні позовів відмовлено.
В касаційній скарзі позивач ОСОБА_1, посилаючись на
неправильне застосування норм матеріального просить скасувати
постановлені у справі судові рішення та передати справу на новий
розгляд до суду першої інстанції.
У відгуку на касаційну скаргу відповідач просить залишити її
без задоволення, а постановлені у справі судові рішення -без змін.
Заслухавши пояснення представника відповідача, прокурора,
який підтримав касаційну скаргу, обговоривши доводи касаційної
скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна
скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом,
позивачі були акціонерами ВАТ "МГЗ" і їм належало: ОСОБА_2. - 25
078, ОСОБА_3.-22 765, ОСОБА_4 -71 303, ОСОБА_5. -193 235,
ОСОБА_6. -33 840, ОСОБА_1. -113 667, ОСОБА_7. -38 520 простих
іменних акцій товариства.
16.03.2004 р. відбулись загальні збори ВАТ "МГЗ", на яких
були присутні акціонери, що в сукупності володіли 97,84% акцій від
загальної кількості акцій.
З п'ятого питання порядку денного вказаних зборів "Про
деномінацію акцій. Прийняття рішення про випуск про випуск акцій,
пов'язаний із зміною кількості та номінальної вартості акцій" було
прийнято рішення про проведення консолідації 3 026 106 880 раніше
розміщених простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн.
кожна шляхом їх обміну на 80 простих іменних акцій номінальною
вартістю 9 456 584 грн. кожна без зміни загального розміру
статутного фонду ВАТ "МГЗ". Цим же рішенням передбачено право
акціонерів, які не мали достатньої кількості акцій номінальною
вартістю 0,25 грн. для отримання цілої кількості акцій номінальною
вартістю 9 456 584 грн., об'єднати належні їм акції для одержання
акцій ВАТ "МГЗ" нової номінальної вартості, а також обов'язок
товариства сплатити компенсацію акціонерам, у разі недостатності
акцій, у розмірі 0,10 грн. за одну акцію номінальною вартістю 0,25
грн.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили з того, що
загальні збори були скликані та проведені відповідно до вимог
Закону України "Про господарські товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
і статуту
ВАТ "МГЗ", а рішення зборів про деномінацію та консолідацію акцій
прийняте відповідно до вимог закону і, зокрема, Положення про
порядок реєстрації випуску акцій акціонерного товариства при зміні
номінальної вартості та кількості акцій без зміни розміру
статутного фонду, затвердженого рішенням Державної комісії з
цінних паперів та фондового ринку від 14.09.2000 р. № 125
( z0671-00 ) (z0671-00)
.
Проте, до такого висновку суди дійшли всупереч вимогам ст.
213 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
та ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
без
всебічного і повного з'ясування обставин, що мають значення для
справи.
Зокрема, як вбачається з пояснень відповідача, п'яте питання
до порядку денного загальних зборів відповідача було включено
відповідно до п.10.2.11 Статуту ВАТ "МГЗ" за пропозицією
акціонера.
Судом не було з'ясовано обставини внесення такої пропозиції,
наявність рішення правління відповідача про включення її до
порядку денного.
Відповідно до статті 41 Закону України "Про господарські
товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
(далі -Закон) загальні збори акціонерного
товариства є вищим його органом з виключною компетенцією.
У загальних зборах мають право брати участь усі акціонери,
вони визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери,
що мають відповідно до статуту товариства більш як 60 відсотків
голосів.
Для участі в зборах акціонери проходять реєстрацію, яка
завершується до початку роботи зборів і результати якої є єдиною
підставою визнати їх правомочність.
Таким чином, правомочність загальних акціонерів визначається
виключно за результатами реєстрації, якими встановлюється
кількість акціонерів, які беруть участь у зборах, належна їм
кількість голосів.
Суд вирішуючи спір, у порушення вимог ст. 43 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, не з'ясував до кінця питання наявності кворуму для
проведення зборів, не витребував та не перевірив належним чином
реєстр акціонерів, які брали участь у зборах.
Згідно з ст. 27 Закону України "Про господарські товариства"
( 1576-12 ) (1576-12)
акціонерне товариство має право випускати цінні папери
відповідно до вимог, встановлених Державною комісією з цінних
паперів та фондового ринку (ДКЦПФР).
У відповідності з вказаною нормою рішенням ДКЦПФР від
14.09.2000 р. № 125 ( z0671-00 ) (z0671-00)
було затверджено Положення про
порядок реєстрації випуску акцій акціонерного товариства при зміні
номінальної вартості та кількості акцій без зміни розміру
статутного фонду, пунктом 9 якого передбачено, що при проведенні
консолідації акцій повинно бути забезпечено виконання умов обміну
акцій старої номінальної вартості на цілу кількість акцій нової
номінальної вартості.
На думку суду ця вимога відповідачем була дотримана, оскільки
3 026 106 880 акцій старої номінальної вартості підлягало обміну
на 80 акцій нової номінальної вартості згідно з визначеним
коефіцієнтом конвертації, Положення у чинній на час прийняття
рішення редакції передбачало обов'язок акціонерного товариства
забезпечити сумарний обмін акцій, випущених акціонерним
товариством, а не щодо кожного акціонера окремо.
Проте, до такого висновку суд дійшов без врахування норми ч.1
ст.4 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу"
( 1201-12 ) (1201-12)
, згідно якої акція - цінний папір без установленого
строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді
акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному
товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його
власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а
також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного
товариства, тобто кожна акція має власника і дотримання умов
обміну акцій стосується конкретних власників акцій, а не просто
сумарної кількості акцій, що становлять статутний фонд
акціонерного товариства.
Не можна повністю погодитись і з висновком суду про те, що
право власності позивачів на акції було припинено відповідно до
ч.2 ст. 346 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, яка передбачає, що воно може
бути припинене і в інших випадках (окрім, передбачених ч.1 ст. 346
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
), встановлених законом, адже суд не вказав
норму закону, якою передбачена можливість припинення права
власності на акції шляхом прийняття відповідного рішення загальних
зборів акціонерного товариства.
Судами при розгляді справи не дана оцінка доводам позивачів
щодо необгрунтованості визначеного відповідачем розміру
компенсації власникам акцій, які не були консолідовані, з
розрахунку 0,10 грн. за акцію номінальною вартістю 0,25 грн., адже
при консолідації акцій враховувалась саме номінальна вартість
акцій. Будь-яке обгрунтування такого розміру компенсації, зокрема,
ціною акцій, що склалася на фондовому ринку, у рішенні загальних
зборів відсутнє.
Також суди не перевірили доводи позивачів щодо порушення
відповідачем п.10 Положення, яким передбачено недопустимість
терміну обміну акцій, оскільки меш ніж через місяць (13.04.2004
р.) відповідач перерахував визначену ним компенсацію за
неконсолідовані акції на депозитний рахунок нотаріуса.
За таких обставин постановлені у справі судові рішення не
можна визнати законними і обгрунтованими, а тому вони підлягають
скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої
інстанції.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене,
більш ретельно з'ясувати права і обов'язки сторін у спірних
правовідносинах, дати належну правову оцінку всім викладеним у
позовних заявах доводам щодо невідповідності оспорюваного рішення
загальних зборів вимогам закону.
З урахуванням змін, внесених до ст.ст.12, 16 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
Законом України "Про внесення змін до деяких
законодавчих актів щодо визначення підсудності справ з питань
приватизації та з корпоративних спорів" від 15.12.2006 р. № 483-V
( 483-16 ) (483-16)
, справу необхідно передати на розгляд до господарського
суду Миколаївської області.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7,
111-9 -111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
України
ПОСТАНОВИВ:
касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Корабельного районного суду м.Миколаєва від 13 грудня
2006 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду
від 22 травня 2007 р. у справі за № 2-2059/2006 скасувати, а
справу передати на новий розгляд до господарського суду
Миколаївської області.
Головуючий В.I. Дерепа
Судді Б.М. Грек
Л.В. Стратієнко