ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2007 р.
№ 9/024-07
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
Кота О.В,
Шевчук С.Р. (доповідач),
Владимиренко С.В.
розглянувши касаційну скаргу і додані до неї документи
Закритого акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна"
на постанову
у справі
господарського суду
за позовом
до
про
Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 23.05.2007 р.
№9/024-07
Київської області
Закритого акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна"
Акціонерного товариства
"Українська пожежно-страхова компанія"
стягненя 182842,84 грн.
В судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача: Ковриженко О.О. (дов. № 1.10/112 від
22.03.2007р.)
- відповідача: Кісельова Л.В. (дов. №96 від 16.01.2007р.)
ВСТАНОВИВ:
Закрите акціонерне товариство "Банк Петрокомерц-Україна"
звернулось до господарського суду Київської області з позовом до
Акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про
стягнення 182 842,84 грн. страхового відшкодування.
Рішенням господарського суду Київської області від
19.03.1007р. (суддя Євграфова Є.П.) позов задоволено частково,
стягнуто з Акціонерного Товариства "Українська пожежно-страхова
компанія" на користь Закритого Акціонерного Товариства "Банк
Петрокоммерц-Україна" 8359,49 грн. страхового відшкодування, 83,59
грн. витрат по сплаті державного мита, 5,39 грн. витрат по сплаті
інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, в решті
позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 23.05.2007р. (колегія суддів у складі
Зеленіної Н.I.- головуючий, Андрейцевої Г.М., Мазур Л.М.) рішення
господарського суду Київської області від 19.03.1007р. залишено
без змін.
У своїй касаційній скарзі Закрите акціонерне товариство "Банк
Петрокоммерц-Україна" просить скасувати постанову Київського
міжобласного апеляційного господарського суду від 23.05.2007р.
повністю та рішення господарського суду м. Києва від 19.03.2007 р.
в частині відмови позивачу у стягненні з відповідача решти сум
страхового відшкодування і прийняти нове рішення, яким
задовольнити позовні вимоги позивача повністю, посилаючись на те,
що судами неправильно були застосовані норми матеріального та
процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити
постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду
від 23.05.2007р. та рішення господарського суду м. Києва від
19.03.2007 р. без змін, а скаргу -без задоволення, погоджуючись з
висновками судів попередніх інстанцій.
За розпорядженням в.о. Голови Вищого господарського суду
України Шульги О.Ф. від 26.09.2007 у справі № 9/024-07 змінено
колегію суддів: Кот О.В. -головуючий, Шевчук С.Р. (доповідач),
Владимиренко С.В.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення
представників сторін, перевіривши правильність застосування
Київським міжобласним апеляційним господарським судом норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем та
громадянином Баришевим М.В. 26.09.2005р. укладено кредитний
договір № 205-05-04/СФ, в забезпечення виконання зобов'язань по
якому було укладено договір застави, за яким Банк прийняв в
заставу придбаний за кредитні кошти автомобіль марки - РОRSHЕ,
модель Сауеnnе Тurbo, рік випуску - 2005р., об'єм двигуна-4511,
колір-чорний; шасі № WР1ZZZ9РZ6LА80670, реєстраційний номер АК
8030 АЕ.
Відповідачем та зазначеним громадянином Баришевим М.В.
29.09.2005р. укладено договір страхування автомобіля №327-09/05
(далі - договір страхування), згідно з яким застраховано
автомобіль РОRSHЕ, модель Сауеnnе Тurbo, рік випуску - 2005р.,
об'єм двигуна-4511, колір-чорний; шасі № WР1ZZZ9РZ6LА80670,
реєстраційний номер АК 8030 АЕ на користь позивача -
вигодонабувача (п. 15.1.).
Довідкою 4-го МВ ДАI при УДАI ГУ МВС України в АР Крим,
наданою на запит АТ "УПСК"від 04.11.2005р., підтверджується, що
21.10.2005р. сталася дорожньо-транспортна пригода в наслідок якої
застрахований автомобіль було пошкоджено.
Відповідно до ст. 979 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
за договором
страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі
настання певної події (страхового випадку) виплатити другій
стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі,
грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується
сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до п. 1.1 Договору страхування №327-09/05 від
29.09.2005р. укладеного між відповідачем та громадянином Баришевим
Н.В., яким визначено порядок та умови добровільного страхування
транспортного засобу та/або додаткового обладнання відповідно до
діючих Правил добровільного страхування засобів наземного
транспорту Страховика. Відповідно до п. 15.1 договору
вигодонабувачем визначено СФ ЗАО "Банк Петрокомерц-Україна".
Відповідно до п.п. 7.1.1 договору факт підписання договору
страхування засвідчує, що Страхувальник ознайомлений з Правилами
страхування та згоден з зазначеними в них умовами. Примірник
Правил добровільного страхування засобів наземного транспорту
(крім залізничного транспорту), що затверджені Рішенням Правління
АТ "УПСК" від 09.01.2004р., залучені до матеріалів справи.
Відповідно до положень ст. 990 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, ст. 25
Закону України "Про страхування" ( 85/96-ВР ) (85/96-ВР)
страховик здійснює
страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви
страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної
договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Згідно зі ст. 9 Закону України "Про страхування" ( 85/96-ВР ) (85/96-ВР)
страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого
збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються
застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі
коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого
об'єкта, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від
визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено
умовами страхування.
Відповідно до умов договору страхування від 29.09.2005р.
розмір страхового відшкодування при настанні збитків по ризикам
ДТП проводиться з урахуванням розміру франшизи, встановленої
пунктом 8.8. договору.
Страховик приймає рішення про виплату або про відмову у
виплаті страхового відшкодування протягом 20 робочих днів з
моменту отримання всіх необхідних документів, що визначені п. 8.1.
В разі прийняття рішення про відмову у виплаті страхового
відшкодування Страховик повідомляє про це страхувальника письмово
з обгрунтуванням причин відмови протягом 15 днів з моменту
прийняття такого рішення.
Спір між позивачем та відповідачем виник з приводу розміру
суми страхового відшкодування, оскільки, як вважає позивач
виплаченої суми не вистачає на відновлення пошкодженого
автомобіля, зокрема у зв'язку з невідповідністю фактично отриманої
суми відшкодування калькуляції, що складена на СТО пошкодженого
автомобіля, та виявленням додаткових пошкоджень на автомобілі під
час ремонту.
Відповідно до п. 11.3 Правил страхування АТ "УПСК"
документами, що підтверджують розмір збитків внаслідок настання
страхового випадку визначено зокрема: 1) документи які
підтверджують необхідні витрати на ремонт ТЗ і додаткового
обладнання -кошторис ремонтних робіт, рахунки фактури, наряди
замовлення та інші документи, які підтверджують оплату їх
виконання. При цьому, як зазначено в правилах, зазначені документи
приймаються страховиком за умови, що з ним було узгоджено вибір
станції технічного обслуговування для ремонту ТЗ (п.п. 11.3.1); 2)
акт товарознавчої експертизи, яка проведена спеціалізованою
експертною організацією або фахівцем, який має право на проведення
таких робіт. Вибір експертної організації здійснюється страховиком
або має бути погоджено з ним Страхувальником. В разі незгоди
Страхувальника із висновком цієї експертизи, Страхувальник має
право провести іншу експертизу з оплатою її вартості за власний
рахунок (п.п. 11.3.2).
Між тим, як було встановлено судами попередніх інстанцій та
вбачається з матеріалів справи, розмір збитків завданих
застрахованому автомобілю РОRSHЕ, модель Сауеnnе Тurbo,
реєстраційний номер АК 8030 АЕ, визначався відповідно до порядку
визначеному в п.п. 11.3.2 Правил страхування. Зокрема, для
визначення суми матеріального збитку, завданого власнику
застрахованого транспортного засобу, АТ "УПСК" була замовлена та
проведена незалежна автотоварознавча експертиза в Бюро експертиз
та оцінки майна "Бюмекс". В межах проведення експертизи за участю
зацікавлених сторін від АТ "УПСК" Нужний П.I., від
страхувальника - Iгнатьєв В.А., було проведено технічних огляд
автомобіля, про що складено відповідний акт від 18.01.06р., який
підписано зазначеними особами. Відповідно до змісту акту підписи
зазначених осіб свідчать, що пошкодження записані правильно,
претензій до огляду немає.
Відповідно до висновку №51-5 від 14.02.2006р. матеріальний
збиток власнику автомобіля внаслідок ДТП складає 166 806,86 грн.,
з яких 138 901,06 грн. - вартість відновлювального ремонту,
27905,80 грн. - втрата товарного вигляду.
На підставі зазначеного висновку та інших визначених
договором страхування необхідних документів, відповідачем
10.05.2006р. надано дозвіл по справі №0140/060 на перерахування
коштів для сплати страхового відшкодування за договором
страхування від 29.09.2005р. в розмірі 84 050,56 грн.
Колегія суддів Вищого господарського суду України
погоджується з судами попередніх інстанцій, що підстав для відмови
у виплаті відшкодування відповідачем не було встановлено, та
останній погоджувався на виплату відшкодування у визначеному
розмірі. Сума страхового відшкодування у розмірі 84050,56 грн.
була перерахована на поточний рахунок позивача 24.05.2006р.
платіжним дорученням №498 (копія платіжного доручення в матеріалах
справи).
Судами попередніх інстанцій було зазначено, що Відповідно до
пунктів 6.4, 12.5 Правил страхування, пунктів 8.5, 12.1 Договору
страхування від 29.09.2005р. розмір страхового відшкодування при
настанні збитку обчислюється виходячи з розміру заподіяного збитку
(в тому числі з урахуванням експлуатаційного зносу ТЗ на момент
настання страхового випадку) з відрахуванням розміру франшизи,
визначеної договором страхування та розміру збитків завданих
втратою товарної вартості пошкодженого ТЗ.
Як вбачається з проведеного відповідачем розрахунку, від
загальної суми матеріального збитку власнику автомобіля, що
складає 166 806,86 грн., відраховано: втрат товарного вигляду - 27
905,80 грн., фізичний знос деталей - 17 961,32 грн. Розмір
матеріального збитку страхувальнику з урахування фізичного зносу
складає 120939,75 грн.
Відповідно до умов договору (п. 8.4) виплата страхового
відшкодування проводиться шляхом перерахування Страхувальнику
безпосередньо, або виконавцю ремонтно-відновлювальних робіт за
надані послуги (враховуючи вартість запчастин, матеріалів, робіт).
Відповідно до ст. 9 ЗУ "Про страхування" страхове відшкодування не
може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав
страхувальник. Оскільки виплата страхового відшкодування
здійснювалась безпосередньо страховику, тобто за відсутності
надання послуг ремонту, фактично оплати запасних частин, вартість
яких обкладається ПДВ, відповідачем правильно з розрахованої суми
120939,75 грн. було утримано ПДВ 20% - 20 156,63 грн.
Крім того, як правомірно було зазначено судами попередніх
інстанцій, що розмір матеріального збитку, завданого
страхувальнику, розраховано відповідачем відповідно до умов
договору, правил страхування та фактичних обставин, та складає
відповідно 100 783,12 грн. без ПДВ. Відповідає умовам договору та
Правилам страхування також відрахування із зазначеної суми
безумовної франшизи, що обрахована відповідачем в розмірі 16732,56
грн. Проте, як встановлено в ході розгляду спору по суті,
визначена відповідачем сума франшизи є меншою за розмір, що
передбачений умовами договору, оскільки відповідно до останніх,
розмір франшизи складає 3% від страхової суми (836628,00 грн.), що
становить - 25098,84 грн.
Колегія суддів Вищого господарського суду України
погоджується з висновком суду першої інстанції, з яким правильно
погодився суд апеляційної інстанції, що умови договору
відповідачем були виконані належним чином, але враховуючи, що при
виплаті страхового відшкодування підстав для нарахування ПДВ не
було та сума була виплачена без врахування ПДВ, то підлягає
відшкодуванню сплачених в склад вартості послуг по ремонту ТЗ сума
в розмірі 8359,48 грн.,
Доводи скаржника, викладені у касаційні скарзі, не
спростовують висновків судів попередніх інстанцій.
Слід зазначити, що розглядаючи справу, апеляційний
господарський суд повно з'ясував обставини, які мали значення для
правильного розгляду поданої апеляційної скарги. Висновки
апеляційного суду, якими спростовано обставини на які посилався
позивач в обгрунтування своїх вимог і заперечень, грунтуються на
доказах, наведених в постанові суду, та відповідають положенням
чинного законодавства. Як наслідок, прийнята апеляційним
господарським судом постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
та вимогам, що викладені в постанові Пленуму
Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
зі змінами та доповненнями.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду
України вважає, що під час розгляду справи господарськими судами
фактичні обставини справи встановлено на основі повного і
об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду
відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка
з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального
права.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Банк
Петрокоммерц-Україна" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Київської області від 19.03.2007
р. та постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 23.05.2007р. залишити без змін.
Головуючий Кот О.В.
С у д д я Шевчук С.Р.
С у д д я Владимиренко С.В.